ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 922/3145/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут кадрів управління" на рішення господарського суду Харківської області від 27 липня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2015 року у справі №922/3145/15 за позовом приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут кадрів управління" до акціонерної компанії "Харківобленерго" про визнання відсутності права,

Встановив:

У травні 2015 року приватний вищий професійно-технічний навчальний заклад "Харківський інститут кадрів управління" звернувся із позовом до акціонерної компанії "Харківобленерго" про визнання відсутності права на припинення чи обмеження подачі електричної енергії позивачу протягом навчального року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 липня 2015 року у справі №922/3145/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18 червня 2008 року між АК "Харківобленерго" (постачальник) та ПВНЗ "Харківський інститут кадрів управління" (споживач) укладено договір №4-1900 С про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач вчасно сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору, під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією, правилами улаштування електроустановок, іншими нормативними документами. В разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення до договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів.

Термін дії договору відповідно до п. 9.4 пролонговано на 2015 рік.

Пунктом 6.1.3 договору сторони погодили обмеження або припинення електропостачання споживачу з відповідним повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати вартості спожитої електричної енергії у терміни встановлені договором.

На виконання умов договору постачальник поставив споживачу електричну енергію, проте, позивач в порушення умов договору не здійснив своєчасно передоплату, в зв'язку з чим станом на 13 травня 2015 року у нього виникла заборгованість в розмірі 44 546,03 грн.

З метою вирішення питання щодо належного виконання договірних зобов'язань постачальник 13 травня 2015 року надіслав позивачу попередження про те, що відповідно до діючих ПКЕЕ (п. 7.5), а також за невиконання договірних зобов'язань енергопостачання позивачу буде припинено з 08:00 19 травня 2015 року в разі не погашення останнім заборгованості (а.с. 19).

Позивач, вважаючи, що цими діями відповідач порушив вимоги абз. 11 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", а також п. 2.1 договору, ПВНЗ "Харківський інститут кадрів управління" звернувся до суду з позовом про визнання відсутності права АК "Харківобленерго" на припинення та обмеження подачі електроенергії позивачу протягом навчального року.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 174, ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" та п. 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року №910), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року за №417/1442, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку із недоведеністю позивачем факту порушення відповідачем його прав, які підлягають судовому захисту.

Враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій, що сторони у п. 4.5 додатку №2 до укладеного ними договору передбачили здійснення розрахунків за електричну енергію до початку розрахункового періоду шляхом перерахування попередньої оплати; позивачем не заперечується факт порушення ним цих зобов'язань і наявність у нього заборгованості за спожиту електроенергію; відповідач надіслав позивачу повідомлення від 13 травня 2015 року на виконання умов п. 6.1.3 договору та 7.5 ПКЕЕ; фактично споживача не було відключено від електропостачання, як і не було обмежено електропостачання, що позивачем не заперечується, в оскаржуваних судових рішеннях, з посиланням на вказані норми матеріального та процесуального права, правильно вказано, що про правопорушення з боку відповідача може свідчити факт вчинення ним дій з припинення чи обмеження електропостачання позивачу, а направлення повідомлення про можливе відключення від електропостачання, не свідчить про порушення прав останнього.

Даний висновок місцевого та апеляційного господарських судів є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, наявним матеріалам і обставинам справи.

Доводи касаційної скарги стосовно порушення судами норм матеріального права не можуть бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні положень вказаних статей. До того ж вказані доводи були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, де їм була надана правильна правова оцінка.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення та постанова у справі підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут кадрів управління" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 27 липня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2015 року у справі №922/3145/15 - без змін.

Головуючий:П.А. ГончарукСудді:І.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко