Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №905/1796/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 905/1796/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Козир Т.П., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник"на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016у справі№ 905/1796/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк "Сбербанку Росії"доПриватного акціонерного товариства "Корум Україна"простягнення заборгованості за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник"до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк "Сбербанку Росії"третя особа Приватне акціонерне товариство "Корум Україна"про визнання припиненими зобов'язань за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

третьої особи з самостійними вимогами: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 у сумі 1132907651,86 російських рублів та 84419514,22 грн.

Приватним акціонерним товариством "Горлівський машинобудівник" відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України до Господарського суду Донецької області подано позов до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 та договором поруки б/н від 31.05.2013 припиненими.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.03.2016 у справі № 905/1796/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Левшина Г.В., судді Мельниченко Ю.С., Кучерява О.О.), позовну заяву повернуто без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя Геза Т.Д., судді Агапов О.Л., Дучал Н.М.) відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 905/1796/15; апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2016 у справі № 905/1796/15 повернуто заявникові.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Горлівський машинобудівник" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі № 905/1796/15, передати справу з розгляду апеляційної скарги на розгляд Донецького апеляційного господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судоми апеляційної інстанції норм процесуального права, вважаючи, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином доводи позивача про неможливість сплати ним судового збору і необґрунтовано повернув апеляційну скаргу.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак сторони не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, однак звернувся до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що місцем державної реєстрації та місцем фактичного розташування Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" є м. Горлівка Донецької області, тобто територія проведення антитерористичної операції, що значною мірою ускладнює роботу підприємства.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не надано доказів того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити, розстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, у розумінні приписів указаної норми закону відстрочення або розстрочення сплати судового збору скаржнику, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Встановивши, що скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернення апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України