ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 14/5026/1420/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській областіна постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року господарського суду Черкаської області від 22.05.2014 року (в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн.)у справі господарського суду № 14/5026/1420/2012 Черкаської областіза заявою ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс"до ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс"про визнання банкрутомліквідаторНосань Н.С.за участю арбітражного керуючого Назаренка С.А. та ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" - арбітражного керуючого Носань Н.С.,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.09.2012 року за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1 - 3).

Постановою господарського суду Черкаської області від 07.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Назаренка С.А. (том 1, а.с. 154 - 157).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.10.2013 року, поряд з іншим, припинено достроково повноваження арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну (том 1, а.с. 230 - 232).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.10.2013 року затверджено встановлений комітетом кредиторів згідно з протоколом №1 від 24.09.2013 року розмір оплати послуг арбітражного керуючого Назаренка С.А. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Назаренка С.А. у зв'язку з виконанням ним повноважень ліквідатора банкрута в період з 07.11.2012 року по 24.09.2013 року на суму 47 870, 62 грн. (том 1, а.с. 233 - 234).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.11.2013 року строк ліквідаційної процедури боржника та повноважень ліквідатора банкрута продовжено до 07.02.2014 року (том 1, а.с. 253 - 254).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 року затверджено погоджений комітетом кредиторів згідно з протоколом №3 від 07.02.2014 року звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора Носань Н.С. за період з 22.10.2013 року по 31.01.2014 року на суму 9 381, 22 грн. (том 2, а.с. 24 - 25).

29.04.2014 року арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулася до суду з клопотанням за вих. №02-09/192 від 28.04.2014 року, з врахуванням доповнення за вих. №02-09/217 від 21.05.2014 року, в якому, поряд з іншим, просить затвердити звіт ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" за весь період проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт про оплату її послуг за здійснення повноважень ліквідатора банкрута з дня її призначення ліквідатором у даній справі та відшкодування понесених нею витрат в ході ліквідаційної процедури в період з 01.02.2014 року по 28.04.2014 року на загальну суму 8 661, 80 грн. (том 2, а.с. 26 - 77, 88 - 90).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.05.2014 року (суддя Хабазня Ю.А.) затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Носань Н.С. за період з 01.02.2014 року по 28.04.2014 року на загальну суму 8 661, 80 грн.; затверджено звіт ліквідатора банкрута №02-09/192 від 28.04.2014 року про проведення ліквідаційної процедури банкрута та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 28.04.2014 року; ліквідовано ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" як юридичну особу; зобов'язано ліквідатора забезпечити збереження документів банкрута і, за погодженням з архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання, здати для знищення печатку банкрута, подати державному реєстратору необхідні документи, передбачені статтею 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", інформувати суд про виконання цього пункту; скасовано арешт на майно боржника, накладений ухвалою суду від 24.09.2012 року; зобов'язано ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та сплатити на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн.; провадження у справі припинено (том 2, а.с. 102 - 107).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражних керуючих Назаренка С.А. та Носань Н.С. відповідно 47 870, 62 грн. та 18 043, 02 грн., ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - скаржник) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року в оскаржуваній частині, з огляду на неповноту дослідження судом обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що арбітражний керуючий Назаренко С.А. самоусунувся від виконання обов'язків ліквідатора банкрута у зв'язку із значною завантаженістю в інших справах, при цьому, в ході здійснення ліквідаційної процедури не вжив активних дій щодо виявлення майна банкрута. Також податкова інспекція зазначила про те, що з рішення комітету кредиторів боржника, оформленого протоколом №5 від 20.05.2014 року, вбачається, що комітетом кредиторів відмовлено у задоволенні пропозиції арбітражного керуючого Носань Н.С. щодо здійснення оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора у даній справі за рахунок податкової інспекції, яка є єдиним кредитором банкрута, та зазначено про обов'язок ліквідатора самостійно розшукувати майно банкрута та здійснювати оплату своїх послуг за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна банкрута чи стягнення його дебіторської заборгованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Сотнікова С.В., суддів: Остапенка О.М., Разіної Т.І.) апеляційну скаргу ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.05.2014 року в оскаржуваній частині - без змін (том 2, а.с. 151 - 155).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн., аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 31 Закону про банкрутство та невстановленням обставин, що мають значення для справи.

Скаржник зазначив про необґрунтованість висновків судів про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражних керуючих Назаренка С.А. та арбітражного керуючого Носань Н.С. за час виконання ними повноважень ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" з огляду на те, що внаслідок вжиття ліквідаторами недостатніх заходів щодо виявлення активів банкрута, які можна було б спрямувати на погашення кредиторських вимог податкової інспекції, як єдиного кредитора у справі, а також на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідаторів, на податкову інспекцію, яка не отримала задоволення своїх кредиторських вимог за результатами ліквідації підприємства-боржника в процедурі банкрутства, судами покладено обов'язок щодо оплати послуг та відшкодування витрат ліквідаторів у даній справі на загальну суму 65 913, 64 грн. (47 870, 62 грн. + 18 043, 02 грн.).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року в оскаржуваній частині на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши арбітражного керуючого Носань Н.С. та арбітражного керуючого Назаренка С.А., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з абзацом 4 частини 4 статті 31 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

При цьому, законодавством про банкрутство не передбачено особливої процедури затвердження оплати послуг ліквідатора у провадженні, яке здійснюється з особливостями відповідно до статті 51 Закону про банкрутство, тому призначення ліквідатора, визначення йому розміру оплати праці повинно здійснюватися з дотриманням загальних положень статті 31 Закону про банкрутство та не суперечити особливостям провадження, визначеним статтею 51 цього Закону.

Частиною 14 статті 31 Закону про банкрутство передбачено, що розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється комітетом кредиторів та затверджується господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але в розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 12 статті 31 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

При цьому, статтею 31 Закону про банкрутство визначено порядок розподілу коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для задоволення вимог кредиторів, зокрема, законодавцем передбачено, що у першу чергу, поряд з іншими, задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Разом з тим, порушення справи про банкрутство в порядку статті 51 Закону про банкрутство має свої особливості - воно ініціюється самим боржником (його ліквідаційною комісією), який в ході провадження процедури самоліквідації дійшов висновку про наявність неплатоспроможності боржника та з метою уникнення солідарної відповідальності власника майна боржника, його керівника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) відповідно до частин 5-6 статті 51 цього Закону, зобов'язаний звернутися про порушення справи про власне банкрутство. Отже, в такому випадку власник боржника (його орган управління, ліквідаційна комісія), як сторона у справі про банкрутство та ініціатор процедури банкрутства, повинні бути готові понести певні витрати, пов'язані з здійсненням ініційованої ними процедури у випадку повної відсутності активів у боржника. У випадку відмови в оплаті коштів призначеному судом ліквідатору за виконану ним роботу в ході ліквідаційної процедури, які є вимогами першої черги задоволення, ліквідатор вправі звернутися про стягнення таких коштів з особи (засновника, власника, голови ліквідаційної комісії боржника), які відповідно до частин 5-6 статті 51 Закону про банкрутство несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника. Зобов'язання з оплати послуг ліквідатора в ході процедури у справі про банкрутство виникають в силу закону - статей 31, 31 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 16 статті 31 Закону про банкрутство, звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 24.09.2012 року порушено провадження у даній справі за заявою боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 1 - 3); постановою суду від 07.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Назаренка С.А. (том 1, а.с. 154 - 157).

Судами встановлено, що відповідно до протоколу №1 засідання комітету кредиторів боржника від 24.09.2013 року, комітетом кредиторів в особі скаржника, як єдиного кредитора, прийнято рішення про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого Назаренка С.А. у зв'язку з виконанням повноважень ліквідатора банкрута та понесені витрати в ході ліквідаційної процедури в період з 07.11.2012 року по 24.09.2013 року на суму 47 870, 62 грн. (том 1, а.с. 186 - 187).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.10.2013 року, поряд з іншим, припинено достроково повноваження арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну (том 1, а.с. 230 - 232).

Суди встановили, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.10.2013 року затверджено встановлений комітетом кредиторів згідно з протоколом №1 від 24.09.2013 року розмір оплати послуг арбітражного керуючого Назаренка С.А. в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Назаренка С.А. у зв'язку з виконанням ним повноважень ліквідатора банкрута в період з 07.11.2012 року по 24.09.2013 року на суму 47 870, 62 грн. (том 1, а.с. 233 - 234).

Судами встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 року затверджено погоджений комітетом кредиторів згідно з протоколом №3 від 07.02.2014 року звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора Носань Н.С. за період з 22.10.2013 року по 31.01.2014 року на суму 9 381, 22 грн. (том 2, а.с. 24 - 25).

Також судами встановлено обставини звернення 29.04.2014 року арбітражного керуючого Носань Н.С. до суду з клопотанням за вих. №02-09/192 від 28.04.2014 року, з врахуванням доповнення за вих. №02-09/217 від 21.05.2014 року, в якому, поряд з іншим, просить затвердити звіт ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" за весь період проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт про оплату її послуг за здійснення повноважень ліквідатора банкрута з дня її призначення ліквідатором у даній справі та відшкодування понесених нею витрат в ході ліквідаційної процедури в період з 01.02.2014 року по 28.04.2014 року на загальну суму 8 661, 80 грн. (том 2, а.с. 26 - 77, 88 - 90).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до протоколу №5 засідання комітету кредиторів боржника від 20.05.2014 року, комітетом кредиторів прийнято рішення про відмову у задоволенні пропозиції арбітражного керуючого Носань Н.С. щодо здійснення оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за рахунок ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, як єдиного кредитора у справі (том 2, а.с. 89 - 90).

Розглянувши звіт арбітражного керуючого Носань Н.С. про оплату її послуг та відшкодування витрат за період виконання обов'язків ліквідатора банкрута у даній справі з 01.02.2014 року по 28.04.2014 року на суму 8 661, 80 грн. у судовому засіданні від 22.05.2014 року, суд першої інстанції дійшов висновку про його затвердження та зазначив про підтвердження розрахунку заявлених до стягнення сум оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора Носань Н.С. бухгалтерськими документами.

Вирішуючи питання про джерела оплати послуг та відшкодування витрат ліквідаторів боржника у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про покладення обов'язку зі сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. (оплата його послуг за здійснення повноважень ліквідатора банкрута та понесені ним витрати в період з 07.11.2012 року по 24.09.2013 року, затверджені ухвалою суду від 22.10.2013 року) та на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн. (оплата її послуг за здійснення повноважень ліквідатора банкрута та понесені нею витрати в період з 22.10.2013 року по 28.04.2014 року) на єдиного кредитора у справі - ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, мотивуючи тим, що кошти від продажу майна боржника відсутні, боржник не здійснює господарської діяльності, а комітетом кредиторів не прийнято рішення щодо порядку розподілу між кредиторами витрат на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від обсягу його діяльності за умов достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство, від розміру вимог кожного із кредиторів у справі, їх майнового стану, правового статусу та джерел фінансування, а також від результатів діяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство. З огляду на це, суд дійшов висновку, що невиявлення ліквідатором в процедурі ліквідації банкрута його активів (майна, грошових коштів тощо), за умови встановлених господарським судом обставин повноти та належності виконання ліквідатором своїх обов'язків у ліквідаційній процедурі, жодним чином не впливає на оплату послуг ліквідатора.

Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року в частині визначення джерел оплати послуг та відшкодування витрат ліквідаторів у даній справі, погодився з висновками суду першої інстанції про покладення на ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, як єдиного кредитора у справі, обов'язку з оплати послуг та відшкодування витрат ліквідаторів банкрута - арбітражного керуючого Назаренка С.А. та арбітражного керуючого Носань Н.С. на загальну суму 65 913, 64 грн. (47 870, 62 грн. + 18 043, 02 грн.), та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

При цьому, апеляційним судом відхилено доводи апеляційної скарги про неналежне виконання арбітражним керуючим Назаренком С.А. та арбітражним керуючим Носань Н.С. обов'язків ліквідатора у ліквідаційній процедурі та відсутність у зв'язку із цим підстав для оплати їх послуг, оскільки дії (бездіяльність) зазначених арбітражних керуючих під час здійснення ним повноважень ліквідатора боржника не оскаржувалися учасниками провадження у даній справі про банкрутство в порядку, визначеному Законом про банкрутство.

Апеляційним судом встановлено, що в ліквідаційній процедурі банкрута заявлено позов до одного із його засновників про стягнення 140 000 грн. безпідставно отриманих коштів, однак, у задоволенні позову було відмовлено рішенням господарського суду Черкаської області від 12.08.2013 року у справі №925/920/13, залишеними без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що арбітражний керуючий Назаренко С.А. та арбітражний керуючий Носань Н.С., здійснюючи повноваження ліквідатора у даній справі, вжили всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на повернення майнових активів боржника, що спростовує доводи заявника апеляційної скарги про неналежне виконання ліквідаторами банкрута своїх обов'язків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визначення джерел оплати послуг та відшкодування витрат ліквідаторів у даній справі згідно оскаржуваних судових рішень та вважає їх передчасними з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 24.09.2012 року порушено провадження у даній справі за заявою боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 1 - 3); постановою суду від 07.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Назаренка С.А. (том 1, а.с. 154 - 157).

Відтак, при визначенні джерел та порядку оплати послуг арбітражних керуючих, які виконували повноваження ліквідатора банкрута у даній справі, та відшкодування їх витрат, понесених в ліквідаційній процедурі, необхідно враховувати, що положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, передбачають особливості ініціювання процедури банкрутства органом боржника (його керівником або створеною ним ліквідаційною комісією в процесі самоліквідації) та можливість солідарного стягнення заборгованості з осіб, які допустили порушення вимог частини 1 статті 51 цього Закону.

Однак, вирішуючи питання про джерела оплати послуг ліквідаторів банкрута та відшкодування витрат ліквідаційної процедури у даній справі, суди не врахували зазначених норм законодавства про банкрутство та дійшли помилкового висновку про покладення обов'язку з оплати послуг та відшкодування витрат ліквідаторів банкрута Назаренка С.А. та Носенко Н.С. на ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, як єдиного кредитора у справі, не дослідивши при цьому обов'язків власника (директора, голови ліквідаційної комісії) на предмет солідарної відповідальності за зобов'язаннями, в тому числі й витратах на оплату послуг ліквідатора, як осіб, які звернулися про порушення справи про банкрутство із запізненням, в той час, коли майно у боржника було взагалі відсутнє, в порушення частини 1 статті 51 Закону про банкрутство.

Також, суди не дослідили обставин чи звертався з грошовими вимогами у справу про банкрутство арбітражний керуючий Назаренко С.А., повноваження якого припинено ухвалою суду 22.10.2013 року. Відтак, його вимоги на суму 47 870, 62 грн. неотриманої винагороди набули статусу поточних грошових вимог в ліквідаційній процедурі та повинні були розглядатися за загальними правилами розгляду грошових вимог кредиторів в ході ліквідаційної процедури відповідно до статей 23, 24 Закону про банкрутство та частин 1, 5 статті 31 цього Закону.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову апеляційного суду від 24.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн. необхідно скасувати, як такі що прийняті з порушенням норм законодавства про банкрутство (статей 31, 23, 24, 31, 51 Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013 року) та процесуального права (статей 32, 33, 43, 101 ГПК України), а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно з врахуванням зазначених положень законодавства України про банкрутство та особливостей провадження у даній справі, що здійснюється за спеціальною процедурою згідно статті 51 Закону про банкрутство, дослідити обставини звернення арбітражного керуючого Назаренка С.А. з грошовими вимогами в ліквідаційній процедурі боржника та з врахуванням встановленого дійти висновку про можливі джерела оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора Носенко Н.С. та кредитора Назаренко С.А. у зазначеній справі про банкрутство.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі №14/5026/1420/2012 скасувати, ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.05.2014 року (в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн.) скасувати.

Справу №14/5026/1420/2012 в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн. передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський