ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 911/3104/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С.(доповідач), Мамонтової О.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.10.2015у справі№ 911/3104/15 господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"простягнення 24 521 417,03 грн. за участю представників сторін:позивача:Вознюк Є.В.,відповідача:Богдан С.В.,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про стягнення з останнього 12 083 575, 73 грн. пені, 10 821787, 19 грн. інфляційних втрат та 1 616 054, 11 грн. - 3% річних з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за спожитий ним в період із січня 2013 по листопад 2014 природний газ за договором купівлі-продажу природного газу №13-222-ВТВ від 04.01.2013.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.08.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 у справі №911/3104/15, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 та рішення місцевого господарського суду від 27.08.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04 січня 2013 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивач та постачальник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (відповідач, покупець) був укладений Договір №13-222-ВТВ купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов'язується передати покупцеві природний газ для виробничо-технічних втрат та нормованих втрат покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ на умовах цього договору.

На виконання умов Договору позивач поставив з січня 2013 по листопад 2014, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 422 202 965, 81 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.13, від 28.02 13 від 31.03.13, від 30.04.13, від 30.06.13, від 31.07.13, від 31.08.13, і 30.09.13, від 31.10.13, від 30.11.13, від 31.01.14, від 28.02.14, від 31.03.2014, від 30.04.14, від 31.05.14, від 30.06.14, від 31.07.14, від 31.08.14, від 30.09.14, від 31.10.14, від 30.11.14, від 31.12.2014, від 31.01.2015, від 31.02.2015, від 31.03.2015 року.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач стверджував, що відповідач несвоєчасно проводив розрахунки за поставлений природний газ, порушуючи умови договору, що підтверджується сальдо підприємства та випискою по операціях по підприємству.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначав про неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору, а саме про порушення строків оплати вартості природного газу, у зв'язку з чим просив суд стягнути на його користь 1 616 054, 11 грн. - 3% річних, 10 821 787, 19 грн. - інфляційних втрат. Крім того, позивач відповідно до п. 7.2 Договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 12 083 575, 73грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, зазначив, що остаточний розрахунок за фактично використаний природній газ повинен здійснюватись покупцем не пізніше 20.01.2016, оскільки договір поставки газу діє до 31.12.2015, тому відповідач по справі не прострочив виконання грошового зобов'язання, а отже не може наступити відповідальність за неналежне виконання договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, 04 січня 2013 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивач та постачальник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (відповідач, покупець) був укладений Договір №13-222-ВТВ купівлі-продажу природного газу.

З метою узгодження вартості природного газу, обсягів переданого газу та інших умов до Договору було укладено низку Додаткових угод, якими врегульовано обсяг природного газу для покриття потреб ПАТ "Київоблгаз" у природному газі для потреб ВТВ та порядок проведення розрахунків між сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди № 11 від 22.12.2014 продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору. Цією ж Додатковою угодою узгоджено обсяги природного газу. Так, відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 11 від 22 грудня 2014 продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 по 31 грудня 2015 газ в обсязі до 214 568, 005 тис, куб. м., в тому числі: у 2013 році - 41 650, 820 (тис.куб.м.) - у 2014 році - до 61 096, 185 (тис. куб. м.)-у 2015 році - до 111 821, 000(тис. куб. м.).

Вказаною Додатковою угодою також змінено порядок розрахунків. П. 6.1 статті 6 викладено в наступній редакції : "Порядок та умови проведення розрахунків у редакції, відповідно до якої "Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю у відповідному місяці відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем та покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором Продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання-передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється Покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу".

Отже, остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим Договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу. Тільки у випадку проведення повної оплати НАК "Нафтогаз України" (як замовника послуг по договорах на розподіл природного газу виконавцю - ПАТ "Київоблгаз") за послуги з транспортування природного газу в попередньому місяці - виключно до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки, відповідач проводить розрахунок за використаний природний газ по договору купівлі - продажу природного газу для ВТВ та нормованих втрат до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим Договором здійснюється Покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки.

Сторони підтвердили, що позивач за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами не розрахувався, а тому відповідач повинен здійснити оплату за природний газ не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.

Крім того, цією ж Додатковою угодою викладено статтю 11 "Строк дії Договору" у наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що укладений між сторонами Договір поставки діє до 31.12.2015, остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ повинен бути здійснений покупцем не пізніше 20.01.2016, а тому не має підстав вважати, що момент остаточного розрахунку за Договором настав та до відповідача можливо застосувати санкції, що є предметом даного спору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України. Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, Договір в частині поставки газу діє до 31 грудня 2015, відповідно, остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ має бути проведений до 20 січня 2016.

Враховуючи той факт що відповідач по справі не прострочив виконання грошового зобов'язання, а отже не може наступити відповідальність за неналежне виконання договору, позивачем безпідставно заявлена вимога щодо стягнення 24 521 417, 03грн.: у тому числі пені 12 083 575, 73грн, 3% річних - 1616054,11 грн, інфляційні збитки - 10 821 787, 19 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що факт неналежного виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 13-222-ВТВ від 04.01.2013 позивачем не доведений, тому не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 у справі №911/3104/15 без змін.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова