ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 910/20514/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Владимиренко С.В. - доповідача,суддів:Демидової А.М., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргуНаціональної спілки художників Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 рокута ухвалугосподарського суду міста Києва від 13.06.2016 рокуза заявою Національної спілки Художників України проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у справі№ 910/20514/14 господарського суду міста Києваза позовомПатріаршої добродійної фундації (місійного товариства) Патріарха Володимира Української православної церкви - Київського патріархатудо відповідачів:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "К46" 2. Національної спілки художників Україниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Майорової Алли Володимирівнипровизнання недійсним договоруза участю представників:

позивача - не з'явились

відповідачів - 1) Костинчук П.М. - дов. б/н від 25.07.2016 року

2) не з'явились

третьої особи - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року Патріарша добродійна фундація (місійного товариства) Патріарха Володимира Української православної церкви - Київського патріархату звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "К46" та Національної спілки художників України, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель, зареєстрований в реєстрі за № 4240 від 07.10.2013 року, укладений між останніми, та посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою Аллою Володимирівною, у зв'язку з тим, що вказаний договір фіктивний, продані за цим договором нежитлові будівлі знесені ще в 2008 році та Національній спілці художників України не належали, оскільки наказ Фонду державного майна України про їх передачу визнано недійсним, а існування цього договору становить перепони для запланованого позивачем будівництва на земельній ділянці.

Товариство з обмеженою відповідальністю "К46", в свою чергу, звернулось до Патріаршої добродійної фундації (місійного товариства) Патріарха Володимира Української православної церкви - Київського патріархату та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста-1" із зустрічним позовом про визнання нікчемним договору організації будівництва об'єктів нерухомого майна № 07-11/13 від 07.11.2013 року, укладеного між Патріаршою добродійною фундацією (місійним товариством) Патріарха Володимира Української православної церкви - Київського патріархату та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста-1", оскільки вказаний договір порушує публічний порядок, за своєю правовою природою фактично є суборендою землі, порушує містобудівне та земельне законодавство щодо цільового використання землі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.04.2015 року у справі №910/20514/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2015 року у справі №910/20514/14 рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року скасовані в частині відмови у позові Патріаршій добродійній фундації (місійного товариства) Патріарха Володимира Української православної церкви - Київського патріархату до Товариства з обмеженою відповідальністю "К46" та Національної спілки художників України про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у справі №910/20514/14, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року та Вищого господарського суду України від 27.04.2016 року, позов Патріаршої добродійної фундації (місійного товариства) Патріарха Володимира Української православної церкви - Київського патріархату задоволено повністю; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "К46" та Національною спілкою художників України і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа Майоровою Аллою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі 07.10.2013 року за № 4240.

25.03.2016 року Національна спілка художників України звернулась до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/20514/14 за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати вищевказане рішення і відмовити в позові.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2016 року (суддя Ковтун С.А.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Чорної Л.В., суддів Кропивної Л.В., Пашкіної С.А.), відмовлено Національній спілці художників України в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/20514/14.

Національна спілка художників України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.06.2016 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року у справі № 910/20514/14, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу статті 112 Господарського процесуального кодексу України підставами перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Новововиявлені у даній справі обставини заявник пов'язує з відсутністю у Патріаршої добродійної фундації речових прав на земельну ділянку по проспекту Комарова, 46 у місті Києві і прав реконструкції її або забудови, для захисту яких подавався позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу між Національною спілкою художників України та Товариством з обмеженою відповідальністю "К46", оскільки речові права заявника на цю земельну ділянку припинені рішенням Київської міської ради № 727/1591 від 16.07.2015 року "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста-1" земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними та громадськими приміщеннями на проспекті Космонавта Комарова, 46 у Солом'янському районі м. Києва". Крім того, на підставі рішення цієї ж ради № 83/1986 від 01.10.2015 року "Про внесення змін до рішення № 727/1591 від 16.07.2015 року "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста-1" земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними та громадськими приміщеннями на проспекті Космонавта Комарова, 46 у Солом'янському районі м. Києва" Патріарша добродійна фундація продала творчі майстерні художників ТОВ "Компанія "Веста-1" з посиланням на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Залишаючи без задоволення заяву Національної спілки художників України про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у даній справі за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд вірно виходив з того, що зазначені обставини не спростовують факти, покладені в основу рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/20514/14 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "К46" та Національною спілкою художників України, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа Майоровою Аллою Володимирівною та зареєстрованого в реєстрі 07.10.2013 року за № 4240, оскільки були предметом дослідження під час перегляду цієї ж справи в апеляційному та касаційному порядку.

Так, під час перегляду вказаного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку Київським апеляційним господарським судом в постанові від 22.02.2016 року (а.с. 157 т. 3, аркуш постанови 10) надано оцінку наведеним заявником доводам, покладеним в основу заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у справі №910/20514/14 за нововиявленими обставинами, а саме: "В апеляційній скарзі відповідач-1 наголошує на тому, що позивачеві не належать права, які пов'язані з використанням земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, що є предметом оспорюваного договору. Підтвердженням цьому, на думку останнього, є рішення Київської міської ради №727/1591 від 16.07.2015 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Компанія ""Веста-1" для будівництва житлового комплексу з офісними та громадськими приміщеннями на проспекті Комарова, 46 у Солом'янському районі міста Києва. Судова колегія дані доводи відхиляє як необґрунтовані з огляду на наявність чинного договору оренду земельної ділянки від 15.06.2005 року, укладеного між позивачем та Київською міською радою, об'єктом оренди за яким виступає земельна ділянка, кадастровий номер - 80000000000:69:287:0010, адреса знаходження: проспект Космонавта Комарова, 46 у Солом'янському районі міста Києва розміром 0,8832 га, з цільовим призначенням - для реконструкції двох будівель, будівництва, експлуатації та обслуговування виробничої бази та культової споруди. При цьому, суд зауважує, що надання Київською міською радою заінтересованій особі дозволу на розробку технічної документації із землеустрою ще не свідчить про позбавлення орендаря права користування земельною ділянкою за договором оренди.".

В пунктах 2, 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зазначено: "до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.".

З огляду на викладене, судова колегія касаційної інстанції вважає, що викладені заявником обставини не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом міста Києва у рішенні від 09.11.2015 року у справі № 910/20514/14, а тому не можуть бути нововиявленою обставиною у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Водночас, слід зазначити, що в пунктах 42, 43, 44 Рішення Європейського суду з прав людини справа "Желтяков проти України" від 09.09.2011 року зазначено наступне: "Суд повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" [ВП], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі "Рябих проти Росії", №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X). Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії", N 69529/01, пп.27 - 28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" N 2, N 19960/04, п.46). Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.".

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у даній справі прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, з чим погодились Київський апеляційний господарський суд та Вищий господарський суд України, а тому підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113, 112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної спілки художників України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року у справі №910/20514/14 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова О.А. Кролевець