ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 916/3346/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановувід 03.12.2015 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/3346/15 господарського суду Одеської області за позовомОдеської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 101 707,19 грн.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013р. №169 у розмірі 82622,95 грн., пені - 2559,65 грн. та штрафу - 16524,59 грн. на підставі статей 526, 610, 611, 628, 629 Цивільного кодексу України, статей 12, 83, 206 Земельного кодексу України, посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за договором №169 від 05.04.2013 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2015 р. (суддя О.В. Цісельський) у позові відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір №169 про резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013 року, укладений між сторонами є удаваним правочином, тому відповідно до вимог закону до нього слід застосовувати приписи законодавства, що регулюють відносини оренди землі. Оскільки зазначений договір не пройшов державної реєстрації, то він вважається не вчиненим, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

За апеляційною скаргою Одеської міської ради Одеській апеляційний господарський суд (судді: В.Б. Туренко, Л.В. Поліщук, С.В. Таран) переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.12.2015 р., вказане рішення скасував, позов задовольнив частково, стягнув з ФОП ОСОБА_4 на користь Одеської міської ради 82622,95 грн. - основного боргу, 16524,59 грн. - штрафу, 1982,95 грн. - судового збору за позовом та 2181,25 грн. - судового збору за апеляційний перегляд. В іншій частині позову відмовив.

Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір на резервування (використання) місця розташування (використання) об'єкту не є тотожним договору оренди земельної ділянки, договори резервування укладаються з метою впорядкування земельних правовідносин, недопущення безкоштовного використання земельних ділянок та запобігання втрат місцевого бюджету від несплати за землю особами, що використовують її без оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів. Тобто, на підставі договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013р. №169 між Одеською міської радою та ФОП ОСОБА_4 не виникли орендні правовідносин в порядку передбаченому статтею 124 Земельного кодексу України, а відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013 р. №169 у розмірі 82622,95 грн., яка виникла за період з квітня 2013 р. по березень 2014 р. та стягнення з відповідача штрафу у в сумі 16524,59 грн.

ФОП ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 року та залишити без змін рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2015 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 93, 124 Земельного кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що серед підстав набуття права користування земельною ділянкою відсутній договір резервування (використання) місця розташування об'єкта.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 05.04.2013 року між Одеською міською радою (власник) в особі в.о. начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4 (місцевикористовувач) було укладено договір №169 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, згідно до умов якого власник надав, а місцевикористовувач прийняв у строкове платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень клініко-діагностичної лабораторії. Об'єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 1114 кв.м. На земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору дія останнього починається з моменту прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду і закінчується у момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки відповідно до законодавства України, але не пізніше ніж через 12 місяців з дня укладання договору резервування (використання) місця розташування об'єкту.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.4. договору встановлено, що плата за місце розташування об'єкту вноситься Місцевикористовувачем виключно у грошовій формі. Плата за цим договором нараховується у розмірі 5-ти відсотків від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 102213,95 грн. на рік. Плата вноситься Місцевикористувачем рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Плата за резервування (використання) місця розташування об'єкту підлягає індексації згідно із щорічною індексацією нормативної грошової оцінки землі.

За змістом підпунктів 3.6., 3.7 договору у разі не внесення плати за резервування (використання) місця розташування об'єкту у строки визначені цим договором нараховується пеня на суму боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу. При затримці плати за договором на резервування (використання) місця розташування об'єкту до 30 календарних днів, нараховується штраф у розмірі 10 відсотків суми непогашеного боргу, більше 30 календарних днів - у розмірі 20 відсотків непогашеного боргу.

Згідно з пунктами 7.1., 7.1.2., 7.1.4. договору власник має право, зокрема, вимагати своєчасного внесення плати, оплати штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання умов договору.

За умовами пунктів 7.4., 7.4.1. договору місцевикористовувач зобов'язаний здійснювати належним чином плату за резервування (використання) місця розташування об'єкту, передбаченому п. 3.2. цього договору.

У відповідності до пункту 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 10.1. договору визначено, що останній набирає чинності з моменту, визначеного у пункті 2.1 договору та реєстрації в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради.

Вказаний договір був зареєстрований в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради 05.04.2013 р. за №169 (а.с. 15-18).

За актом прийому-передачі від 05.04.2013 року ФОП ОСОБА_4 прийняв в строкове платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться на земельній ділянці площею 1114 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Також судом апеляційної інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, рішенням Одеської міської ради від 16.04.2013р. №3423-VI було надано дозвіл ФОП ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,1114 га за адресою АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування нежитлових приміщень клініко-діагностичної лабораторії; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 після формування земельної ділянки надати до виконкому Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; зареєстровано право комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку; у разі невиконання пункту 2 цього рішення Одеська міська рада має право в односторонньому порядку скасувати це рішення без відшкодування замовнику витрат, пов'язаних з розробкою землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки (а.с. 25).

Як вбачається з матеріалів справи 13.02.2014 року та 16.05.2014 року Одеська міська рада зверталась до ФОП ОСОБА_4 із претензіями вих. №01-13/1066, № 01-13/3749 щодо сплати заборгованості за договором від 05.04.2013 р. №169 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, яка станом на 30.04.2014 року становить 82622,95 грн. та на яку нараховано пеню у розмірі - 2559,65 грн. і штраф у розмірі - 16524,52 грн. (а.с. 21, 26), які були залишені поза увагою ФОП ОСОБА_4, що і стало підставою для звернення Одеської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (статті 1, 7, частина перша статті 140 Основного Закону України).

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Основного Закону України). Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За правовою позицією Конституційного Суду України предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року №6-рп/2002). Зокрема, згідно з цим законом до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (пункт 34 частини першої статті 26).

Конституційний Суд України вважає, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Наведене викладене в пунктах 3.1., 3.2., 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 справа № 1-6/2010.

Відповідно до частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

За приписами частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011 р. №846-VI «Про затвердження Типового договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту» (чинним на момент укладення договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013р. №169) затверджено типовий договір резервування (використання) місця розташування об'єкту; уповноважено Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради на укладання договорів резервування (використання) місця розташування об'єкту; доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради укладати договори на резервування (використання) місця розташування об'єкту на підставі документів, необхідних для підготовки проекту рішення Одеської міської ради про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою; доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради довести до відома суб'єктів, яким надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду або технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою про прийняття цього рішення; зобов'язано Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради здійснювати розрахунок плати за договором резервування (використання) місця розташування об'єкту відповідно до «Технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI у розмірі 5-ти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 73-78).

Рішенням Одеської міської ради від 19.10.2011 р. №1396-VI «Про врегулювання земельних відносин та організації землеустрою у місті Одесі» (чинним на момент укладення договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013 р. №169) з метою встановлення єдиного механізму набуття та реалізації прав на земельні ділянки та території міста Одеси затверджено Положення з регулювання земельних відносин та організації землеустрою у місті Одесі (далі - Положення) (а.с. 79-96).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. вказаного Положення, останнє розроблено відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про землеустрій», «;Про оренду землі», «;Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про оцінку земель», «;Про державну експертизу землевпорядної документації», «;Про розмежування земель державної та комунальної власності», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «;Про державний контроль за використанням та охороною земель», «;Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «;Про Державний земельний кадастр» тощо, постанов Кабінету Міністрів України, рішень Одеської міської ради її виконавчого комітету та розпоряджень міського голови. Метою Положення є створення правових умов щодо забезпечення процесу реалізації прав на землю, спрощення процедури оформлення передачі у власність, надання у користування земельних ділянок громадянам та юридичним особам, організації землеустрою у місті Одесі, забезпечення доступності та гласності процедури реалізації громадянами та юридичними особами своїх прав в області земельних правовідносин, а також упорядкування земельних правовідносин у місті Одесі. Положення регулює процедуру надання, передачі у власність або користування та продажу земельних ділянок юридичним, фізичним особам та громадянам, укладання договорів резервування (використання) місця розташування об'єктів.

Згідно з пунктами 7.1., 7.2., 7.3. Положення резервування (використання) місця розташування об'єкту - строкове, платне користування суб'єктом господарювання місцем розташування об'єкту на період виготовлення документації із землеустрою та реєстрації відповідного права власності (користування) земельною ділянкою. Резервування місця розташування об'єкту здійснюється шляхом укладення договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту між суб'єктом господарювання, зацікавленим у набутті права на земельну ділянку та Одеською міською радою, в особі начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради після отримання висновку управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про можливість передачі земельної ділянки. Зацікавлена особа (далі - «Місцевикористовувач») звертається до Управління з письмовим клопотанням (заявою) щодо укладення договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту. На підставі заяви «Місцевикористовувача», технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виготовленої на замовлення «Місцевикористовувача» ліцензованою землевпорядною організацією, висновку управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо можливості передачі земельної ділянки, планових матеріалів відділ земельного кадастру Управління готує договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту. Після підписання договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту сторонами він підлягає реєстрації у книзі реєстрації договорів відділом земельного кадастру Управління.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що договір на резервування (використання) місця розташування (використання) об'єкту не є тотожним договору оренди земельної ділянки, договори резервування укладаються з метою впорядкування земельних правовідносин, недопущення безкоштовного використання земельних ділянок та запобігання втрат місцевого бюджету від несплати за землю особами, що використовують її без оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів. Тобто, на підставі договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 05.04.2013 р. №169 між Одеською міської радою та ФОП ОСОБА_4 не виникли орендні правовідносин в порядку передбаченому статтею 124 Земельного кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та встановлені обставини справи щодо неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на резервування (використання) місця розташування об'єкту №169 від 05.04.2013 року, судова колегія вважає постанову у даній справі такою, що підлягає залишенню без змін, а доводи скаржника, викладені ним у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 р. у справі № 916/3346/15 господарського суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач