ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 904/8782/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Владимиренко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року

та на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на дії державного виконавця Жовтневого відділу державно виконавчої служби м. Дніпропетровська

у справі № 904/8782/14

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Громадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" "Атлантіс"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 90 000 грн.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - Каракоц О.Р.

ВДВС не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року (судді Ярошенко В.І., Новікова Р.Г., Юзіков С.Г.) залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року (судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О., Виноградник О.М.) скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - Ясюкевича О.В. відхилено.

Не погодившись з зазначеними ухвалою та постановою Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року та прийняти нове рішення яким задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Громадська організація "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення 90000 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2015 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2015 року залишено без змін.

15 червня 2016 року господарським судом на виконання рішення суду від 08 грудня 2015 року видано наказ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 липня 2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС м.Дніпропетровська винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику самостійно виконати вимоги виконавчого документа до 28 липня 2016 року.

18 серпня 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій просило:

- визнати дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 51681883 незаконними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, від 21.07.2016р. ВП № 51681883.

Скарга мотивована тим, що в порушення ст. 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець невчасно надіслав боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження, чим обмежив право боржника на добровільне виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Судами з постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 липня 2016 року ВП № 51681883 встановлено, що заява стягувача про примусове виконання рішення була подана 18 липня 2016 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець зазначає про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачені ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Законодавець прямо зобов'язує державного виконавця, за відсутності обставин, зазначених в ст. 26 Закону, відкрити виконавче провадження протягом трьох робочих днів.

Таким чином, дії державного виконавця з винесення 21 липня 2016 року постанови про відкриття виконавчого провадження відповідають вимогам Закону.

Згідно ч. 5 ст. 25, ч. 1 ст. 31 Закону, копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з сайту Укрпошта "пошук поштових відправлень", копія постанови про відкриття виконавчого провадження відправлена виконавчою службою на адресу відповідача 05 серпня 2016 року, а повинна була бути направлена не пізніше 22 липня 2016 року.

Порушення державним виконавцем строків направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджені належними та допустимими доказами.

Боржник отримав постанову 10 серпня 2016 року, в той час як в постанові йому пропонувалося добровільно виконати рішення до 28 липня 2016 року.

Однак, дана обставина не є підставою для скасування постанови про порушення виконавчого провадження, оскільки винесена постанова відповідає вимогам Закону.

Несвоєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, що призвело до пропущення строку, встановленого державним виконавцем для добровільного виконання рішення, є обставиною, відповідно до ст. 35 Закону, за якої державний виконавець за заявою боржника може відкласти виконавчі дії на строк до 10 днів.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 904/8782/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді М. М. Малетич

С.В. Владимиренко