ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 927/1219/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"Агроінвест - Борзна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 20.02.2014 року

у справі № 927/1219/13 Господарського суду

Чернігівської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Амако Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Агроінвест - Борзна"

про стягнення 1 884 313,47 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Зауткін С.С. дов. від 19.03.2014 р.,

відповідача - Степаненко Р.О. дов. від 13.01.2014 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2013 р. (суддя - Федоренко Ю.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" 1 271 809,84 грн. боргу, 66 134, 12 грн. витрат від інфляції, 485 803,38 грн. - 13% річних, та 37 655,45 грн. судового збору. В іншій частині позову про стягнення 60 566,13 грн. - відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" з Державного бюджету України 106,50 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 р. (судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення Господарського Чернігівської області від 05.12.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест - Борзна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві позивач просить залишити рішення та постанову без змін , а скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2010 року між ТОВ "Амако Україна" (Постачальник) та ДП "Агроінвест" ТОВ "Борзна-Агроінвест" (Покупець), правонаступником якого є відповідач згідно з п. 1.1 статуту ТОВ "Агроінвенст-Борзна" у новій редакції, укладено договір № 1921/000655 на поставку мінеральних добрив (договір).

Умовами договору було передбачено, що постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар - продукти хімічного виробництва, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити на умовах договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

У п. 2.1, п. 5.1 Договору було передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, що зазначені у специфікації; форма оплати за товар зазначається у відповідній специфікації.

29 березня 2010 року сторонами укладено додаток №1 до Договору - специфікацію на поставку наступного товару: аміачна селітра у кількості 448 т., амофос у кількості 128 т. на загальну суму 1 589 762,30 грн.

У додатку №1 до Договору сторонами було узгоджено, що передача товару відбувається на умовах СРТ - станція Доч відповідно до заявки або транспортної інструкції Покупця.

Оплата товару здійснюється Покупцем у наступному порядку: 20% від загальної вартості товару 317 952,46 грн. до 25 квітня 2010 року, (п. 3.1.), 80% від загальної вартості товару 1 271 809,84 грн. до 01 жовтня 2010 року. (п. 3.2).

Відповідачем 27.04.2010 року була видана довіреність № 59 Васюй В.В. на отримання від ТОВ "Амако Україна" насіння кукурудзи та мінеральних добрив.

За видатковою накладною № К-003810/000655 від 30.04.2010 року відповідач отримав у позивача амофос у кількості 128 т. на суму 555 110,40 грн., що підтверджено підписом представника відповідача у графі отримав вказаної накладної.

04.05.2010 року відповідачем була видана довіреність № 61 Прищепі С.М. на отримання від ТОВ "Амако Україна" мінеральних добрив у кількості 192 т.

За видатковою накладною №К-004135/000655 від 05.05.2010 року представник відповідача Прищепа С.М. за довіреністю №61 від 04.05.2010 року отримав у позивача вапняково-аміачну селітру у кількості 192 т. на суму 349 051,39 грн., що підтверджується підписом представника відповідача у графі отримав зазначеної накладної.

05.05.2010 року відповідачем була видана довіреність № 62 Прищепі С.М. на отримання від ТОВ "Амако Україна" мінеральних добрив у кількості 64 т.

За видатковою накладною № К-004526/000655 від 07.05.2010 року представник відповідача Прищепа С.М. за довіреністю № 62 від 05.05.2010 року отримав у позивача вапняково-аміачну селітру у кількості 64 т. на суму 116 352 грн., що підтверджується підписом представника відповідача у графі отримав зазначеної накладної.

07.05.2010 року відповідачем була видана довіреність № 63 Прищепі С.М. на отримання від ТОВ "Амако Україна" товару, у тому числі і вапняної аміачної селітри у кількості 128 т.

За видатковою накладною № К-004787/000655 від 14.05.2010 року представник відповідача Прищепа С.М. за довіреністю № 63 від 07.05.2010 року отримав у позивача вапняково-аміачну селітру у кількості 128 т. на суму 232 704 грн., що підтверджується підписом представника відповідача у графі отримав зазначеної накладної.

08.06.2010 року відповідачем була видана довіреність № 79 Кривець В.М. на отримання від ТОВ "Амако Україна" вапнякової аміачної селітри у кількості 64 т.

За видатковою накладною № К-006501/000655 від 16.06.2010 року представник відповідача Кривець В.М. за довіреністю № 79 від 08.06.2010 року отримав у позивача вапняково-аміачну селітру у кількості 64 т. на суму 116 352 грн., що підтверджується підписом представника відповідача у графі отримав зазначеної накладної.

У видаткових накладних зазначено, що передачу товару здійснено на підставі Договору.

Матеріали справи містять пояснення колишнього директора ДП "Агроінвест" ТОВ "Борзна-Агроінвест" ОСОБА_6, який підтвердив укладення Договору з додатком № 1 з позивачем, видачу довіреностей на отримання мінеральних добрив, отримання у повному обсязі у позивача матеріальних цінностей за зазначеними вище видатковими накладними.

Статтями 32, 33, 34 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями, відсутність у сторін письмової заявки відповідача на відвантаження товару, залізничних товарно-транспортних накладних на поставку товару залізницею, не здійснення відповідачем попередньої оплати за товар, що було передбачено умовами Договору та додатку № 1 до нього, не спростовують факту отримання товару, оскільки товар відповідачем було прийнято на підставі оформлених довіреностей та видаткових накладних, які є первинними обліковими документами та підтверджують факт здійснення господарської операції відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Всі довіреності на отримання товару видані працівникам відповідача, містять підписи керівника, бухгалтера, відбиток круглої печатки відповідача та зразки підписів осіб, уповноважених на отримання товару.

Товар було отримано представниками відповідача за довіреностями у строк, який не перевищує 10 днів, а відсутність на довіреностях строку їх дії, які оформлялись самим відповідачем, та внесення відповідачем у довіреність на ім'я Кривець В.М. паспортних даних Прищепи С.М., не є підставою для відмови від оплати одержаного товару.

Також, квитанціями про приймання вантажу підтверджуються факти відправлення в квітні - травні 2010 р. на адресу відповідача залізницею вагонів з добривами азотними, амофосом. Відправником вказаних товарів є ДП "Агроцентр Єврохім Україна".

Довідкою станції Доч також підтверджується факти надходження добрив на станцію для відповідача в квітні-травні 2010 р.

Згідно видаткової накладної №РН-042508 від 25.04.2010 року постачальником зазначеної у ній вапняково-аміачної селітри у кількості 128.000 т. є ТОВ "Остхем Україна", одержувачем ТОВ "Амако Україна", а отримувачем на станції Доч - ТОВ "Борзна Агроінвест". В накладній також вказано номери залізничних вагонів, якими поставляється товар - № 65229437, № 63544712.

Як зазначено у довідці станції Доч добрива у вагонах №65229437, № 63544712 надійшли на станцію 29.04.2010 року для ДП "Агроінвест" ТОВ"Борзна Агроінвест"

Таким чином, наведеними вище доказами підтверджується поставка товару відповідачу на загальну суму 1 369 569, 79 грн., яка не була сплачена відповідачем.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення 1 271 809,84 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов закону та Договору щодо строків оплати за отриманий товар позивачем розраховано витрати від інфляції за період з грудня 2010 року по липень 2013 року на суму 66 134,12 грн.

Згідно п. 5 додатку № 1 до Договору, у разі порушення Покупцем умов оплати, визначених у п. 3.2 даного додатку, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми порушеного грошового зобов'язання та 13 процентів річних від простроченої суми.

Пунктом 3.2 додатку № 1 до Договору сторонами встановлено строк оплати 80 % вартості товару у сумі 1 271 809,84 грн. до 01.10.2010 р.

Позивачем визначено період прострочення для нарахування процентів річних з 02.10.10 по 11.09.13 та суму на яку вони нараховуються - 1 271 809,84 грн.

За перерахунком суду розмір 13 процентів річних за період прострочення відповідно до позовної заяви складає 485 803,38 грн. і позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині позову про стягнення 60 566,13 грн. 13% річних судом відмовлено, у зв'язку з арифметичними помилками в розрахунках.

В процесі розгляду справи, 12.11.2013 року відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257, ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Уклавши додаток № 1 до Договору сторонами було узгоджено, що оплату 80% від загальної вартості товару - 1 271 809,84 грн., відповідач проводить до 01.10.2010.

В якості позовних вимог позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів у сумі 1 271 809,84 грн., що включає у себе зобов'язання по оплаті 80% від загальної вартості товару. Вимог про стягнення 317 952,46 грн. попередньої оплати, яку відповідач зобов'язався сплатити до 25.04.2010 року і строк позовної давності на дату подачі позову вже сплив, позивачем не заявлено.

Про порушення свого права на одержання від відповідача 1 271 809,84 грн., позивач дізнався 02.10.2010 року, позовну заяву подано 18.09.2013 року, і, на дату подачі позову, загальний строк позовної давності не сплив.

Враховуючи викладені обставини справи, суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність факту поставки товару та про зобов'язання відповідача його оплатити з урахування прострочення платежу.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест - Борзна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чергівської області від 05.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 у справі № 927/1219/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Мачульський Г.М.