Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №922/533/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Справа № 922/533/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівДроботової Т.Б., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.14у справі№922/533/14 Господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків"провнесення змін до договоруВ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду справи;

від відповідача: Роженко Д.В. - за дов. від 24.03.14.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, проте вказане клопотання відхилено через явку представника відповідача у судове засідання призначене на 03.07.14.

Харківською міською радою у лютому 2014 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків" про внесення змін до договору оренди землі від 15.06.06 № 940667100044 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції, викладеній в позовній заяві. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.13 №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.13 року", рішенням Харківської міської ради від 25.09.13 №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.13" та рішенням №960/12 "Про затвердження порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові", змінено базову вартість 1 кв.м земель м. Харкова та запроваджено новий порядок визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками, у зв'язку з чим, позивачем скеровувався на адресу відповідача лист з проханням внести зміни до договору оренди шляхом підписання додаткової угоди, однак останнім такі вимоги залишені без задоволення. При цьому, позивач посилався на приписи статей 12, 93, 125, 126, 189 Земельного кодексу України, пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", статей 629, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного кодексу України, статей 179, 188, 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.14, ухваленим суддею Жельне С.Ч., позовні вимоги задоволено повністю. Суд першої інстанції визнав доведеним, що позивач правомірно вимагає від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, оскільки законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого договором. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, пунктом 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6.

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Сіверін В.І. - головуючого, Терещенко О.І., Ільїн О.В., постановою від 07.05.14, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків" залишив без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у позові. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник не погоджується із розрахунком орендної плати, вважає, що базова ставка річної орендної плати у розмірі 4% повинна бути зменшена до 2.4% від встановленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Скаржник вказує на порушення апеляційним судом приписів статті 41 Господарського процесуального кодексу України та вважає безпідставною відмову у задоволенні його клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення коефіцієнту складних інженерно - геологічних умов. Разом з цим скаржник, посилаючись на приписи статей 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 632, 651 Цивільного кодексу України, вказує на те, що зміна нормативно грошової оцінки землі не є підставою для внесення змін до вже укладеного договору. Наголошує скаржник і на тому, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки була проведена Харківської міською радою відповідно до статті 15 Закону України "Про оцінку земель", тоді як відповідно до статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІ глави 2 розділу ХІV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначається відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади.

Від Харківської міської ради отримано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.05 №257/05 між Харківською міською радою - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків", укладено договір оренди землі від 15.05.06, реєстраційний номер №940667100044, за умовами якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, розташовану в місті Харків, в'їзд Ващенківський, 16-А, зі строком дії до 01.12.2055. Пунктом 10 договору сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, а пунктом 11 передбачили, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем рівними частками щомісячно упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 13 договору сторони домовились, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Пунктом 36 вказаного договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Судами також установлено, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.13 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13, і відповідно до пункту 1.1 цього рішення затверджено базову вартість 1 кв.м земель міста Харкова у сумі 291,18 грн. Пунктом 2 цього рішення визначено, що вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.13 застосовується з 01.01.14. Пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.13 №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.13" встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13 вводиться в дію з 01.01.14. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства. Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 29.12.12 № 960/12, і згідно з пунктом 16.4 цього Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема зміни нормативної грошової оцінки землі. Як установлено судами, у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі 05.12.12 Департамент земельних відносин Харківської міської ради скерував на адресу відповідача лист з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки, однак цей лист останнім залишений без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків" про внесення змін до укладеного сторонами договору оренди землі від 15.06.06 № 940667100044 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній в позовній заяві, з підстав зміни розміру орендної плати на підставі чинного законодавства через прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Як установлено судами попередніх інстанцій, і це підтверджується матеріалами справи, сторони в договорі оренди земельної ділянки передбачили можливість внесення змін до договору, а оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати визначена підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Водночас, суди дослідили умови запропонованої до укладення позивачем додаткової угоди та розмір орендної плати і визнали їх такими, що відповідають вимогам законодавства. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру орендної плати на підставі рішення органу місцевого самоврядування ґрунтується на укладеному між сторонами договорі та вимогах закону. Щодо доводу скаржника про те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянкам має бути проведена органом виконавчої влади у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а не міськрадою, то як правильно зазначено апеляційним судом правові засади проведення оцінки земель визначені Законом України "Про оцінку земель", який є спеціальним Законом у регулюванні процедури оцінки земель. Не може бути підставою для скасування постанови у справі і твердження скаржника про те, що зміна нормативно грошової оцінки землі не є підставою для внесення змін до вже укладеного договору, адже нормативно грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею при цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати. Щодо посилань скаржника на порушення апеляційним судом приписів статті 41 Господарського процесуального кодексу України та безпідставну відмову у задоволенні його клопотання про призначення експертизи, то за приписами вказаної статті призначення судової експертизи є правом господарського суду, яке він використовує для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань, як убачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції розглянув вказане клопотання відповідача та навів обґрунтовані мотиви за якими його відхилив. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки переважно торкаються недоліків рішення Харківської міської ради від 03.07.13 №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13", яке не є предметом даного позову та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови у справі та задоволення касаційної скарги. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -