ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 5006/33/70/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Грека Б.М.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кант"

на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2014

та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2014

у справі №5006/33/70/2012

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кант"

на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кант"

до Державного підприємства "Макіїввугілля"

про стягнення заборгованості в сумі 26324560,00 грн., інфляції в сумі 3826292,23 грн., 3% річних в сумі 1943081,14 грн.

за участю представників сторін

від ВДВС: Іванюк Д.С. - за довіреністю;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кант" звернулося до господарського суду Донецької області із скаргою до Державної виконавчої служби України Відділу примусового виконання рішень про визнання незаконними дій Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 05.02.2014р. про зупинення виконавчого провадження № 40642035 з примусового виконання наказу господарського суду від 18.10.2013р. №5006/33/70/2012; визнання недійсною постанови Державної виконавчої служби України від 05.13.2014р. про зупинення виконавчого провадження № 40642035 з примусового виконання наказу № 5006/33/70/2012 від 18.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 березня 2014 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2014 у справі №5006/33/70/2012 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Кант" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по примусовому виконані рішення господарського суду Донецької області від 01.10.2013р. у справі №5006/33/70/2012.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Кант" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2014 та ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2014 скасувати, а скаргу ТОВ "Кант" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по примусовому виконані рішення господарського суду Донецької області від 01.10.2013р. у справі №5006/33/70/2012 задовольнити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Донецької області від 01.10.2013 р. у справі №5006/33/70/2012 позовні вимоги ТОВ "Кант" задоволені частково, стягнуто з державного підприємства "Макіїввугілля" основний борг у розмірі 26324560,00 грн., 3% річних у розмірі 1812080,42 грн., інфляційні втрати в сумі 2823806,66 грн., судовий збір у розмірі 62106,24 грн.

18.10.2013 року господарським судом Донецької області був виданий наказ про примусове виконання рішення суду від 01.10.2013 р.

12.11.2013 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову №40642935 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №5006/33/70/2012, виданого господарським судом Донецької області 18.10.2013р.

05.02.2014 року Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 05.02.2014р. винесено постанову №40642935 про зупинення виконавчого провадження на підставі п.17 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із прийняттям рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації, до складу яких входить Державне підприємство "Макіїввугілля".

Звертаючись до господарського суду із скаргою ТОВ "Кант" вказує на те, що стороною у справі №5006/33/70/2012, як і стороною договору №102 від 29.05.2009року, на підставі якого виникла заборгованість ДП "Макіїввугілля" перед ТОВ "Кант" є юридична особа - ДП "Макіїввугілля"а у затвердженому переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках згідно постанови Кабінету міністрів України від 19.09.2012року №987 містяться лише відокремлені структурні підрозділи ДП "Макіїввугілля".

Відмовляючи в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 року № 987 затверджений перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, до якого зокрема ввійшли відокремлені підрозділи Державного підприємства "Макіїввугілля", а отже виконавче провадження з примусового виконання наказу №5006/33/70/2012 від 18.10.2013р. було зупинено правомірно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок судів правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

06.05.2012р. набрав чинності Закон України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", в статті 1 якого визначено, що вугледобувне підприємство - це гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Відповідно до Довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України видом діяльності Державного підприємства "Макіїввугілля" є добування та збагачення кам'яного вугілля. Згідно до статуту Державного підприємства "Макіїввугілля", зазначене підприємство відноситься до вугледобувних підприємств.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 987 від 19.09.2012р. "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації" підрозділи ДП "Макїїввугілля", які безпосередньо займаються видобутком вугілля Відокремлений підрозділ "Шахта імені В.М. Бажанова", м. Макіївка; Відокремлений підрозділ "Ордена Трудового Червоного Прапору шахтоуправління імені В.І. Леніна", м. Макіївка; Технічна одиниця "Шахта "Калинівська-Східна", м. Макіївка; Відокремлений підрозділ "Шахта "Ясинівська-Глибока", м. Макіївка; Відокремлений підрозділ "Шахта "Північна", м. Макіївка; Відокремлений підрозділ "Шахта "Холодна Балка", м. Макіївка; Відокремлений підрозділ "Шахта імені С.М.Кірова", м. Макіївка; Відокремлений підрозділ "Шахта "Чайкіно", м. Макіївка; Відокремлений підрозділ "Шахта "Бутівська", м. Макіївка; Відокремлений підрозділ "Шахта "Бутівська" та інші, підлягають приватизації.

Відповідно до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №1004 від 13.12.2012р., керівництво ДП "Макіївугілля" зобов'язано здійснити у термін до 01.05.2013р. передприватизаційну підготовку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" мораторій не застосовується щодо рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, а також щодо рішень про стягнення заборгованості за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу.

Згідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що до виконавчого провадження порушеного на підставі наказу у цій справі, підлягає застосуванню стаття 13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", а тому державний виконавець обґрунтовано зупинив виконавче провадження в даному випадку.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2014 року та ухвали господарського суду міста Донецької області від 18.03.2014 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2014 та ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2014 у справі №5006/33/70/2012 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Б.М. Грек