ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2016 р. м. Київ К/800/11035/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року

у справі № 826/15013/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промо Буд Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Промо Буд Сервіс»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Промо Буд Сервіс» звернулось у вересні 2014 року до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 1756/26-59-22-08/39161324 від 31.07.2014 року; визнати протиправними дії відповідача щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «Промо Буд Сервіс» в автоматизованій системі «Податковий блок» на підставі акту № 1756/26-59-22-08/39161324 від 31.07.2014 року; зобов'язати відповідача відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «Промо Буд Сервіс» в автоматизованій системі «Податковий блок» за червень 2014 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «Промо Буд Сервіс» в автоматизованій системі «Податковий блок» на підставі акту № 1756/26-59-22-08/39161324 від 31.07.2014 року; зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «Промо Буд Сервіс» в автоматизованій системі «Податковий блок» за червень 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 93 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та ст. 11, ст. 69, ст. 70, ст. 71, ст. 79, ст. 86, ст. 138, ст. 159, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідачем на підставі п. 73.5 ст. 73 ПК України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Промо Буд Сервіс» за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, за результатами яких складено акт від 31.07.2014 року № 1756/26-59-22-08/39161324 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Крім того, судами встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно інформації ІС «Податковий блок» підприємство має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим, відповідачем зроблено висновок про порушення товариством пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 ПК України, ст. 93 ЦК України, ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

При цьому, відповідно до висновків, викладених відповідачем в акті, звіркою виявлено порушення ТОВ «Промо Буд Сервіс» п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, ст. 201 ПК України, у зв'язку з тим, що задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за червень 2014 року підтвердити неможливо, зокрема, зазначено, що податкові зобов'язання та податковий кредит, які документально виникли в результаті проведення маніпулювань з податковою звітністю та додатками до неї, призвели до штучного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у червні 2014 року сформованих для підприємств-покупців.

На підставі зазначених висновків, задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит за червень 2014 року зменшено до « 0».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії податкового органу щодо проведення відповідних заходів та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки безпосередньо не порушують охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Водночас, висновки контролюючого органу про відсутність у товариства об'єктів оподаткування, з урахуванням того, що зроблені передчасно, оскільки обставини, на які вказує відповідач не підтверджені відповідними належними доказами, не можуть використовуватись в подальшій реалізації своїх управлінських функцій, адже інформація, викладена у акті та електронних базах даних стосовно позивача може бути використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до порушення охоронюваних прав та інтересів товариства, зокрема, усталених господарських відносин позивача з контрагентами та можуть бути використані під час перевірок підприємств-контрагентів і стати підставою для висновку про порушення останніми податкової дисципліни, а тому такі права підлягають відновленню, шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання останнього відновити в АІС «Податковий блок» інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2014 року.

Колегія суддів касаційної інстанції частково погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

За змістом п. 61.1 ст. 61 ПК Кодексу податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 74.2 статті 74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 10.11.2015 року у справі № 21-2479а15, від 17.11.2015 року у справі № 21-2944а15, від 17.11.2015 року у справі № 21-1852а15, від 01.12.2015 року у справі № 21-3133а15.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки задоволенню не підлягають, оскільки дії з проведення зустрічної звірки та з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, тобто проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю, а тому в розумінні положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.

Виходячи з того, що обставини у справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлені повно та правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині задоволення позовних вимог, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення скасуванню у вказаній вище частині з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову, а в решті - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року у справі № 826/15013/14 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «Промо Буд Сервіс» в автоматизованій системі «Податковий блок» на підставі акту № 1756/26-59-22-08/39161324 від 31.07.2014 року та зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «Промо Буд Сервіс» в автоматизованій системі «Податковий блок» за червень 2014 року - скасувати, в цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року у справі № 826/15013/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. БухтіяроваСудді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.В. Приходько