ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/37111/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Заїки М.М., Стародуба О.П.,при секретарі:Борілло Ю.В.,за участю представника відповідача,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги, за касаційною скаргою Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 4 червня 2010 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2011 року, -

встановив:

У квітні 2010 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом, у якому просив стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2004-2009 роки.

Позовні вимоги мотивував тим, що у 2004-2009 роках йому як інваліду війни ІІ групи виплачено щорічну разову грошову допомогу у розмірі меншому, ніж це визначено частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

27 травня 2010 року ОСОБА_5 уточнив свої позовні вимоги і просив суд стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2005-2010 роки, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, у сумі 19942 гривні.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 4 червня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_5 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня згідно частини 5 статті 13, статті 17-1 Закону № 3551-XII за 2008-2010 роки із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком, а саме: в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком як інваліду війни ІІ групи на день фактичного виконання виплати, нарахувавши суму перерахунку за 2008 рік - 3448 гривень, за 2009 рік - 3554 гривень, за 2010 рік - 5168 гривень, а всього 12170 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Даний позов подано та розглянуто судом першої інстанції за правилами цивільного судочинства.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2011 року рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 4 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги скасовано та прийнято в цій частині нову постанову. Зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії щодо здійснення виплати ОСОБА_5 грошової допомоги до 5 травня за 2008-2010 роки в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше проведених виплат. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 4 червня 2010 року та постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2011 року, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Зі змісту частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються відповідачем у частині задоволення позову, в іншій частині рішення сторонами не оскаржуються, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій лише в цій частині.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина 3 статті 22 Конституції України).

Згідно зі статтею 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до частини 3 статті 2 зазначеного Закону нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що позивач ОСОБА_5 є ветераном війни - інвалідом війни ІІ групи і має відповідний статус, визначений Законом № 3551-XII. Позивачеві разова грошова допомога за 2008 рік була виплачена у квітні 2008 року в розмірі 400 гривень, а за 2009-2010 роки - у розмірах 430 та 480 гривень, відповідно.

Частиною 5 статті 13 Закону № 3551-XII було передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 5 статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Кабінет Міністрів України у постанові «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 12 березня 2008 року № 183 установив, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», зокрема, інвалідам війни II групи, здійснюється у розмірі 400 гривень (пункт 1 постанови № 183).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення підпункту «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними та втратили чинність з 22 травня 2008 року - дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008, яке відповідно до положень частини 1 статті 58 Конституції України не має зворотної дії в часі. Якщо суб'єкт владних повноважень виплатив грошову допомогу під час дії зазначеної норми Закону, то після прийняття рішення Конституційним Судом України у нього не виникло додаткових зобов'язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачеві щорічної разової грошової допомоги.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік позивачеві здійснювалася у квітні 2008 року, тобто, в період, коли наведені норми Закону були чинними, а їх виконання обов'язковим, а тому дії відповідача на час виплати позивачеві спірної допомоги у 2008 році були правомірними.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_5 недоотриманих сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у цей період.

У 2009-2010 роках правовідносини щодо виплати позивачеві грошової допомоги за 2009 та 2010 роки, а також розмір цієї виплати регулювалися Законом № 3551-XII.

Натомість Кабінет Міністрів України у постанові «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 18 березня 2009 року № 211 установив, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», зокрема, інвалідам війни ІІ групи, здійснюється у розмірі 430 гривень (пункт 1 постанови № 211), а у постанові «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 7 квітня 2010 року № 299 Кабінет Міністрів України установив, що у 2010 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «;Про жертви нацистських переслідувань», зокрема, інвалідам війни ІІ групи, здійснюється у розмірі 480 гривень (пункт

1 постанови № 299), тобто у розмірах меншим, ніж це було передбачено частиною 5 статті 13 Закону № 3551-XII.

Водночас редакція частини 5 статті 13 Закону № 3551-XII, якою розмір грошової допомоги для інвалідів війни ІІ групи визначено у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, на час виникнення спірних відносин була чинною та іншими законодавчими актами, в тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-VI не призупинялась і зміни до неї не вносились.

При цьому виходячи зі змісту закріплених у статті 46 Конституції України соціальних гарантій розмір мінімальної пенсії за віком в розумінні статті 13 Закону № 3551-XII, як база для розрахунку допомоги, в будь-якому разі не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що правовідносини щодо виплати грошової допомоги ветеранам війни у 2009-2010 роках регулюються положеннями Закону № 3551-XII і відповідач неправомірно виплатив позивачеві грошову допомогу до 5 травня за 2009 та 2010 роки у розмірах 430 гривень та 480 гривень, встановлених підзаконними нормативними актами - постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 18 березня 2009 року № 211 і постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 7 квітня 2010 року № 299, відповідно, які суперечать Закону № 3551-XII.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 4 червня 2010 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2011 року в частині задоволення позовних вимог за 2008 рік - скасувати і прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_5 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги - відмовити.

В іншій частині постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2011 року та рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 4 червня 2010 року в нескасованій частині - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: ( ) Штульман І.В.

Судді: ) Заїка М.М.

) Стародуб О.П.