Постанова

Іменем України

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 212/4531/16-ц

провадження № 61-3681св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Зіміна М. В. від 11 серпня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Митрофанової Л. В., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 27 вересня 2016 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат») про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Позовна заява мотивована тим, що з 22 квітня 1988 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який у період з 08 квітня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року працював вибухівником на шахті ім. Орджонікідзе

ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 загинув при виконанні трудових обов'язків. За наслідками розслідування нещасного випадку складено акт № 10 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 та акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5. У зв'язку зі смертю чоловіка їй було завдано моральну шкоду, яка пов'язана з втратою близької людини, відчуттям самотності, внаслідок чого їй доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї родини.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 60 000 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із наявності права позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із встановленням причинного зв'язку смерті її чоловіка із нещасним випадком на виробництві, а також істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивача, її переживань та страждань пов'язаних із втратою чоловіка.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року змінено в частині розміру моральної шкоди стягнутої з ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2, збільшивши його з 60 000 грн до 90 000 грн.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що розмір моральної шкоди визначений судом без повного урахування роз'яснень наданих у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

У жовтні 2016 рокуПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди, яка полягала у її душевних переживаннях та стражданнях. Крім того, заявлений розмір моральної шкоди є необґрунтованим, оскільки доводи та пояснення щодо заподіяння такої шкоди надані позивачем не особисто, а через її представника. Також суди не врахували, що причиною нещасного випадку є порушення законодавства про охорону праці самим ОСОБА_5, а наявність вини посадових осіб ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»у нещасному випадку не встановлено, тому підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, немає.

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок нещасного випадку під час виконання трудових обов'язків.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 01 червня 2006 року № 1435 смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року на шахті ім. Орджонікідзе, внаслідок нещасного випадку у зв'язку з виробництвом.

Актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом на підприємстві «шахта ім. Орджонікідзе» ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», форми Н-1 за № 10, затвердженого 16 червня 2006 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року стався нещасний випадок у результаті якого ОСОБА_5 помер. Причинами нещасного випадку зазначено порушення виробничої дисципліни, зокрема «Інструкції з охорони праці», «Посадової інструкції гірничого майстра дільниці дробильно-бункерного комплексу та шахтного підйому шахти ім. Орджонікідзе», «Посадової інструкції начальника дільниці дробильно-бункерного комплексу та шахтного підйому шахти ім. Орджонікідзе», «Положення про систему управління охороною праці у ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», статті 14 Закону України «Про охорону праці». Особами, які допустили порушення вимог законодавства є: вибухівник дільниці № 3 ОСОБА_5, горний майстер дільниці № 3 ОСОБА_6, в.о начальника дільниці № 3 ОСОБА_7

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Частиною третьою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд в частині наявності підстав, передбачених статтями 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України для відшкодування позивачу моральної шкоди, розмір якої суд апеляційної інстанції обґрунтовано збільшив, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи ступінь моральних страждань і переживань позивача, завданих втратою чоловіка рідної людини, друга, опори, надії та моральної підтримки, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв'язків та необхідності докладання нею додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2016 року зупинено виконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.М. Коротун

В.П. Курило