Постанова

Іменем України

27 червня 2022 року

м. Київ

справа № 634/336/20

провадження № 61-20983 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області,

відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , Фермерське (селянське) господарство «Криниці»,

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 лютого 2021 року у складі судді Єрьоміної О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , фермерського (селянського) господарства «Криниці» (далі - ФГ «Криниці», господарство) про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельної ділянки і повернення земельної ділянки у розпорядження держави.

Позовна заява мотивована тим, що у ході вивчення правомірності передачі в оренду земельних ділянок, розташованих на території Сахновщинського району Харківської області, прокурором встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09 липня 2015 року № 218-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 50,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області.

17 березня 2017 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 3773-СГ затверджено проєкт землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області, з кадастровим номером 6324855100:04:000:0651, площею 50,0000 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) для ведення фермерського господарства, строком на 7 років.

На виконання зазначеного наказу, між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 , 23 березня 2017 року укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_1 передано в оренду зазначену земельну ділянку для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, зі сплатою 8 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 120 532,46 грн на рік.

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 , головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ від 29 червня 2017 року № 13015-СГ «Про надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду», яким надано дозвіл ОСОБА_1 на передачу у суборенду вказаної земельної ділянки.

19 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ «Криниці» укладено договір суборенди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передано господарству в суборенду спірну земельну ділянку строком на 7 років, зі сплатою 9 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 135 599,02 грн на рік.

Прокурор зазначав, що вказані накази головного управління Держгеокадастру у Харківській області підлягають скасуванню, зазначені договори оренди та суборенди підлягають визнанню недійсними, а спірна земельна ділянка поверненню у розпорядження держави, оскільки при вирішенні питання про надання земельної ділянки ОСОБА_1 застосуванню підлягали норми земельного законодавства, які діяли на момент винесення головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області наказу від 09 липня 2015 року № 218-СГ «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою».

Відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви ОСОБА_1 свідчить про невиправдане, штучне використання процедури створення фермерського господарства, як спрощений, пільговий порядок одержання іншими приватними суб`єктами у користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою, тобто без проведення земельних торгів.

Прокурором встановлено, що відповідно до листа Південного управління головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 30 січня 2020 року та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не є засновником будь-яких фермерських господарств. Відповідно до листа головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 07 лютого 2020 року сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми на праві власності за ОСОБА_1 не обліковуються.

Таким чином, головне управління Держгеокадастру в Харківській області не пересвідчилося у дійсності волевиявлення ОСОБА_1 на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, не перевірило, чи матиме можливість фермерське господарство, створене заявником, обробляти орендовані землі, чи буде досягнута законна мета оренди земельних ділянок, тобто чи насправді виникли та існують законні сподівання на здійснення майнового права - оренди землі, чи є такі сподівання практичними в своїй реалізації.

Отже, дії ОСОБА_1 були спрямовані на отримання іншими суб`єктами, а саме ФГ «Криниці», у користування земельної ділянки за спрощеною процедурою, тобто без проведення земельних торгів (аукціону), що передбачені положеннями статей 124 134 ЗК України, а ОСОБА_1 не мав наміру створювати фермерське господарство й використовувати надану йому земельну ділянки за призначенням.

З урахуванням викладеного керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області просив суд визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області: від 09 липня 2015 року № 218-СГ про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою; від 17 березня 2017 року № 3773-СГ про затвердження проєкту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки. Також просив визнати недійсними: договір оренди землі від 23 березня 2017 року б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ; договір суборенди землі від 19 липня 2017 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Криниці»; зобов`язати ОСОБА_1 та ФГ «Криниці» повернуто державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області спірну земельну ділянку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 лютого 2021 року позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09 липня 2015 року № 218-СГ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 50,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області.

Визнано незаконним та скасовано наказ головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17 березня 2017 року № 3773-СГ про затвердження проєкту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області, з кадастровим номером 6324855100:04:000:0651, площею 50,0000 га для ведення фермерського господарства.

Визнано недійсним договір оренди землі від 23 березня 2017 року б/н, укладений між головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6324855100:04:000:0651, площею 50,0000 га, розташованої на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області, за межами населених пунктів, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 березня 2017 року, номер запису про інше речове право 19714791.

Визнано недійсним договір суборенди землі від 19 липня 2017 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Криниці», яким передано в суборенду ФГ «Криниці» земельну ділянку кадастровий номер 6324855100:04:000:0651, площею 50,0000 га, розташовану на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області, за межами населених пунктів, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 липня 2017, номер запису про інше речове право 21533432.

Зобов`язано ОСОБА_1 та ФГ «Криниці» повернути державі в особі головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, загальною площею 50,0000 га, кадастровий номер 6324855100:04:000:0651, розташовану за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заява ОСОБА_1 , яка подана до головного управління Держгеокадастру у Харківській області, не містить визначених у статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» відомостей, які за своїм змістом мають підтверджувати наявність фермерського господарства у заявника вже на день вирішення питання про отримання земельних ділянок в оренду. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не пересвідчилося у дійсності волевиявлення ОСОБА_1 на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельній ділянці, наданій для ведення фермерського господарства, не перевірило, чи матиме можливість фермерське господарство, створене заявником, обробляти орендовану земельну ділянку, чи буде досягнута законна мета оренди земельної ділянки.

Оспорювані прокурором накази винесені головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області з порушенням положень статей 116 118 121 123 134 ЗК України, статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство». При цьому, судом з`ясовано, що згідно з Єдиним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 фермерське господарство не створене і він у своїй заяві на отримання земельної ділянки в оренду не надав обґрунтування можливості обробляти земельну ділянку сільськогосподарського призначення, орієнтованої площі 50,0000 га, за відсутності сільськогосподарської техніки, самохідних машини та механізмів.

Крім того, через незначний проміжок часу, а саме через 117 днів, ОСОБА_1 уклав договір суборенди спірної земельної ділянки з ФГ «Криниці», а отже, ОСОБА_1 по суті отримав земельну ділянку не для ведення фермерського господарства, а для передачі в суборенду ФГ «Криниці», що порушує законну мету її отримання в оренду, поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - проведення земельних торгів.

Нездійснення ОСОБА_1 реєстрації фермерського господарства упродовж більше ніж п`яти років, що є обов`язковою умовою фермерської діяльності, та передача спірної земельної ділянки в суборенду свідчать про те, що фактично він отримав земельну ділянку не для ведення фермерського господарства.

Заява про застосування строку позовної давності ФГ «Криниці» задоволенню не підлягає, оскільки прокурором його пропущено з поважних причин, так як про порушення відповідачами положень земельного законодавства він довідався у грудні 2018 року, а з позовом звернувся у березні 2020 року.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 у порушення положень статті 134 ЗК України та статті 7 Закону України «Про фермерську господарство» скористався правом на отримання земельної ділянки у користування у пільговому порядку, з метою уникнення участі в земельних торгах, а отже, у головного управління Держгеокадастру у Харківській області не було правових підстав для передачі відповідачу в оренду спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Ураховуючи викладене, унаслідок протиправних дій відповідачів спірна земельна ділянка вибула з володіння держави, яка була позбавлена можливості здійснити реалізацію права її оренди на більш вигідних засадах в умовах конкурентного ринку.

ОСОБА_1 не мав правомірних, справедливих сподівань на отримання землі у користування, був обізнаний про можливість допущення правових порушень головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, оскільки у нього було відсутнє волевиявлення на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, так як він мав намір отримати землю поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - проведення земельних торгів, без належного обґрунтування, як її розмірів, так і кількості земельних ділянок.

Позбавлення ОСОБА_1 права користування спірною земельною ділянкою не порушує справедливої рівноваги між інтересами суспільства та його правами, оскільки він не позбавлений права на конкурентній основі отримати в оренду земельну ділянку, виконавши всі вимоги законодавства.

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на те, що 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», відповідно до положень якого до комунальної власності перейшли усі земельні ділянки, розташовані на території селищної ради, тобто змінився власник спірних земельних ділянок, тому головне управління Держгеокадастру у Харківській області є неналежним відповідачем, не прийняті судом до уваги, оскільки вказані обставини не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про порушення інтересів держави оскаржуваними наказами.

Відсутній орган державної влади, уповноважений реагувати на порушення закону у сфері розпорядження земельними ділянками державної форми власності, а головне управління Держгеокадастру у Харківській області є відповідачем у цій справі, тому саме на прокурора покладений обов`язок представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі головне управлінням Держгеокадастру у Харківській області просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2022 року, від 24 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 634/336/20 з Сахновщинського районного суду Харківської області.

У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що 20 квітня 2021 року, тобто після ухвалення рішення районним судом, спірна земельна ділянка зареєстрована за новим власником, а саме Сахновщинською селищною радою Красноградського району Харківської області. Отже, до участі у справі не було залучено належного відповідача.

Прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави, що виключає можливість його звернення до суду з цим позовом. Прокурор не визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Оскаржувані накази головного управління Держгеокадастру у Харківській області є ненормативними актами, які вичерпали свою дію унаслідок їх виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для їх подальшого скасування.

Відсутні правові підстави для визнання оскаржуваних договорів оренди та суборенди земельної ділянки недійсними, так як прокурором обрано неналежний спосіб судового захисту, оскільки він не був стороною цього договору.

Прокурором не доведено, чим саме порушено права держави.

Касаційна скарга головного управління Держгеокадастру у Харківській області мотивована тим, що судами не встановлено, коли саме прокурор довідався про порушення прав держави, оскільки прокуратурою систематично здійснювався моніторинг законності розпорядження земельними ділянками. Отже, прокурор з 2015 року не був позбавлений можливості своєчасно отримати від відповідного суб`єкта владних повноважень необхідну інформацію щодо порушення прав держави. Таким чином, прокурор звернувся з позовом до суду з пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявлено ФГ «Криниці». Причини поважності пропуску строку позовної давності ним не доведено.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор не визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тобто не довів, що цей орган не здійснює, неналежно здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Прокурор не вказав, у чому саме відбулося, чи може відбутися порушення прав держави, у тому числі оспорюваними наказами головного управління Держгеокадастру у Харківській області, які прийняті згідно з наданими йому повноваженнями та у спосіб передбачений законом.

До компетенції головного управління Держгеокадастру у Харківській області у зв`язку зі змінами у земельному законодавстві вже не належить право на розпорядження землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах територіальних громад.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2022 року головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому підтримала доводи ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09 липня 2015 року № 218-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 50,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області.

17 березня 2017 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 3773-СГ затверджено проєкт землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області, з кадастровим номером 6324855100:04:000:0651, площею 50,0000 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) для ведення фермерського господарства, строком на 7 років.

23 березня 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 , укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_1 передано в оренду вищевказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, зі сплатою 8 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 120 532,46 грн на рік.

На підставі заяви ОСОБА_1 головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ від 29 червня 2017 року № 13015-СГ «Про надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду», яким надано дозвіл ОСОБА_1 на передачу у суборенду вказаної земельної ділянки.

19 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ «Криниці» укладено договір суборенди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передано господарству в суборенду спірну земельну ділянку строком на 7 років, зі сплатою 9 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 135 599,02 грн на рік.

Відповідно до листа Південного управління головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 30 січня 2020 року та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 засновником будь-яких фермерських господарств не являється.

Згідно з листом головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 07 лютого 2020 року сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми на праві власності за ОСОБА_1 не обліковуються.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство», тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Частиною другою статті 134 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено винятки із загального правила отримання земель державної та комунальної власності в оренду або власність шляхом проведення земельних торгів. Одним із таких винятків є надання земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам для створення фермерського господарства. Згідно положень Закону України «Про фермерське господарство» громадянин, як фізична особа, звертається з відповідним клопотанням про одержання земельної ділянки у власність або користування та після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Системний аналіз ЗК України та Закону України «Про фермерське господарство» в аспекті даного спору свідчить про наступне: (1) земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; (2) після створення (державної реєстрації) фермерського господарства, останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини першої статті 134 ЗК України.

Так, згідно з абзацами першим та другим частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Аналогічні за змістом правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-248 цс 16 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 389/29/17-ц, провадження № 61-1100 св 17; від 17 листопада 2021 року у справі № 633/407/18, провадження № 61-19202 св 20.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так

і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства не зазначив про наявність у нього, як фізичної особи, яка бажає створити фермерське господарство, матеріальних та трудових ресурсів для ефективного здійснення фермерської діяльності, тому головне управління Держгеокадастру у Харківській області, передаючи ОСОБА_1 у користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області, з кадастровим номером 6324855100:04:000:0651, площею 50,0000 га, на підставі спрощеної процедури, без проведення земельних торгів, не пересвідчилося у дійсності його спроможності вести фермерське господарство, зокрема: самостійно виробляти (вирощувати) товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, відповідно до задекларованої у заяві мети.

Крім того, головне управління Держгеокадастру у Харківській області не дослідило, чи не є така заява ОСОБА_1 штучним використанням процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку одержання земельної ділянки для використання її іншими суб`єктами господарювання, поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - проведення земельних торгів, оскільки фактично останнім фермерське господарство створено не було, а спірна земельна ділянка передана в суборенду ФГ «Криниці».

Отже, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 набув право користування спірною земельною ділянкою з порушенням процедури її отримання для ведення фермерського господарства, передбаченої законом, а тому наявні правові підстави для задоволення позову керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області.

Суди дійшли вірного висновку про те, що задоволення позовних вимог прокурора не свідчить про непропорційне втручання держави у права ОСОБА_1 на мирне користування майном, оскільки таке право він набув із порушенням положень земельного законодавства, знаючи про таке законодавство й свідомо його порушуючи.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від 09 червня 2021 року у справі № 633/404/18-ц, провадження № 61-18961 св 20; від 21 липня 2021 року у справі № 633/411/18-ц, провадження № 61-18116 св 20; від 12 жовтня 2021 року у справі № 633/405/18, провадження № 61-16580 св 20.

Доводи касаційної скарги головного управління Держгеокадастру у Харківській області про пропуск прокурором строку позовної давності, про застосування якого заявлено ФГ «Криниці» (а.с. 244-248, т. 1), на увагу не заслуговують, оскільки суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що прокурор довідався про порушення положень земельного законодавства при передачі у користування ОСОБА_1 спірної земельної ділянки лише у грудні 2018 року під час проведеної перевірки, а раніше не міг знати.

Посилання касаційних скарг на те, що прокурор не мав право самостійно звертатися до суду із цим позовом, на увагу не заслуговують, оскільки, звертаючись до суду, прокурор вказував, що він заявляє позов в інтересах держави, при цьому уповноважений державою здійснювати відповідні функції орган - головне управління Держгеокадастру у Харківській області є співвідповідачем у справі, яке неналежним чином здійснювало свої повноваження, тому відповідно до вимог статті 56 ЦПК України прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави самостійно і набув статус позивача.

Вказане узгоджується зі висновком, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, провадження 14-317 цс 19.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом не залучено до участі у справі належного відповідача Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області, є безпідставними, оскільки судове рішення апеляційного суду стосується виключно питання правомірності набуття ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою.

Посилання касаційних скарг на те, що прокурором не доведено, чим саме порушено права держави спростовуються вищевказаними встановленими судами обставинами, а саме незаконною передачею у користування ОСОБА_1 спірної земельної ділянки поза межами встановлених законодавством процедури.

Інші доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць