Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 2-7115/07

провадження № 61-14578св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільдерев", особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс Сервіс",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Сервіс" на постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2021 рокуу складі колегії суддів: Костів О. З., Міщій О. Я., Шевчук Г. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У 2007 році ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільдерев" (далі - ТОВ "Тернопільдерев") про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу дерев'яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 12,13,14,15,16,17,18,19,20,61,62,63,64 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходиться на території бази відпочинку "Молодість" біля смт Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (територія Будацької коси), укладеного 28 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Тернопільдерев".

Визнано за ОСОБА_1 право власності на дерев'яні будинки відпочинку під інвентарними номерами 12,13,14,15,16,17,18,19,20,61,62,63,64 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходяться на території бази відпочинку "Молодість" біля смт Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (територія Будацької коси), придбані нею відповідно до договору купівлі-продажу від 28 вересня 2007 року.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс Сервіс" (далі - ТОВ "Ліс Сервіс"), яке не брало участі у справі, 01 квітня 2021 року звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року заявнику поновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ліс Сервіс" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ліс Сервіс" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ТОВ "Ліс Сервіс" не є стороною договору купівлі-продажу спірного майна від 28 вересня 2007 року, укладеного між між ОСОБА_1 та ТОВ "Тернопільдерев", а посилання на те, що ТОВ "Тернопільдерев" порушено умови договору про спільну діяльність від 17 серпня 2007 року, укладеного між ТОВ "Тернопільдерев" та ТОВ "Ліс Сервіс", судом відхилено, оскільки у разі порушення або невиконання умов вказаного договору ТОВ "Ліс Сервіс" має право на звернення до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2021 року ТОВ "Ліс Сервіс", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з'ясував фактичні обставини справи, дійшовши помилкового висновку про те, що рішенням суду першої інстанції не порушуються права товариства, а, отже, воно не вправі оскаржити це рішення в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що спірне нерухоме майно знаходиться в безпосередньому володінні, користуванні та управлінні ТОВ "Ліс Сервіс" з 2007 року, оскільки ТОВ "Тернопільдерев" передало належне йому вказане майно на баланс ТОВ "Ліс Сервіс" за актом прийому-передачі внеску від 17 серпня 2007 року.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

27 вересня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ТОВ "Ліс Сервіс" вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 0917/443/2012 (провадження № 61-16055св19), що передбачено пунктом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ТОВ "Ліс Сервіс" підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями реалізації права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до частини 1 статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на положення зазначених норм процесуального права, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення впливає на їх права, обов'язки чи інтереси, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

Закриваючи апеляційне провадження у справі за поданою апеляційною скаргою ТОВ "Ліс Сервіс" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року, апеляційний суд не надав належної правової оцінки всім доводам апеляційної скарги щодо порушення прав та інтересів заявника оскарженим рішенням місцевого суду, а також законності самого рішення.

Зокрема, не враховано доводи про те, що ТОВ "Ліс Сервіс" є фактичним володільцем та користувачем спірного у справі майна на підставі укладеного 17 серпня 2007 року, тобто до ухваленого рішення суду, між ТОВ "Тернопільдерев" та ТОВ "Ліс Сервіс" договору про спільну діяльність, за умовами якого було досягнуто домовленості про те, що сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль і майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, співпрацювати для досягнення спільної господарської мети, а саме будівництва, утримання, проведення ремонтно-відновлювальних робіт та експлуатації приміщень дерев'яних будинків відпочинку під інвентарними номерами, у тому числі й 12,13,14,15,16,17,18,19,20,61,62,63,64 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходиться на території бази відпочинку "Молодість" біля смт Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (територія Будацької коси). А також те, що вказане, належне ТОВ "Тернопільдерев" майно було передано ТОВ "Ліс Сервіс" за актом прийому-передачі внеску від 17 серпня 2007 року.

З урахуванням наведеного можна дійти висновку про те, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року стосується прав та інтересів ТОВ "Ліс Сервіс", тому воно мало право оскаржити вказане рішення в апеляційному порядку, а апеляційний суд повинен був доводи заявника перевірити й ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, висновок апеляційного суду про наявність підстав для закриття апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, є необґрунтованим, а оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 362 ЦПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. У той час, як судом апеляційної інстанції помилково було прийнято постанову.

Частиною 4 статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

При цьому, оскільки ТОВ "Ліс Сервіс" у касаційній скарзі просить направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, хоча апеляційний розгляд справи завершено не було, а відповідне провадження було закрите, то касаційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Сервіс" задовольнити частково.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк