Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 711/7670/16-ц

провадження № 61-23957св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Різдвяна-9",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 17 лютого 2017 року у складі судді Колода Л. Д. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2017 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яку в період з 26 травня до 02 червня 2016 року залито мешканцями квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, власником якої є ОСОБА_2.

Унаслідок залиття квартири їй завдано майнової шкоди в розмірі 3 800,40 грн, моральної шкоди в розмірі 4 000,00 грн, які просила суд стягнути з ОСОБА_2.

Позивач також просила стягнути з ОСОБА_2 відшкодування вартості експертного дослідження у розмірі 1 000,00 грн та інші судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 17 лютого 2017 року в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надала суду достатньо належних доказів на обґрунтування позовних вимог. Беручи до уваги висновок експертного будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, в якому експерт зазначив про пошкодження оздоблювальних покриттів стелі в приміщенні санвузла та кухні і те, що незначне крапельне підтікання сифона в приміщенні санвузла не може бути причиною підтоплення декількох квартир, що розташовані поверхами нижче, суд залучив як відповідача власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3. Однак позивач вимог до нього не пред'явила, а суд позбавлений права вийти за межі позовних вимог при розгляді справи.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 17 лютого 2017 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довела, що саме винними діями ОСОБА_2 як власника квартири АДРЕСА_2 позивачу завдано майнової шкоди внаслідок залиття її квартири, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_2 та виникненням збитків у позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просила скасувати судові рішення та ухвалити у справі нове рішення по суті позовних вимог.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

21 червня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2018року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 04 червня 2019 року № 540/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2,2.3.4,2.3.13,2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

09 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому є такими, що підлягають скасуванню з огляду на нижченаведене.

Суд першої інстанції залучив до участі у справі як відповідача власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3, який помер у 2012 році.

Суд першої інстанції відмовив у клопотанні про допит свідків протокольною ухвалою, що призвело до неповноти судового розгляду. Суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну оцінку доказам у справі. Факт залиття квартири позивача також підтверджується актом обстеження квартири, складеним представниками Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Різдвяна-90" 02 липня 2016 року, який суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та безпідставно вважав його таким, що складений з порушенням вимог пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Також суди не надали об'єктивної оцінки висновку будівельно-технічного дослідження від 24 жовтня 2016 року № 19/16, який зроблено через п'ять місяців після завдання позивачу майнової шкоди залиттям її квартири.

Аргументи інших учасників справи

02 серпня 2017 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких вона зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили законні й обґрунтовані рішення. Суди дійшли правильних висновків про те, що позивач не довела, що саме неправомірними діями відповідача їй завдано майнової та моральної шкоди. Просила відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

У період з 26 травня до 02 червня 2016 року у квартирі позивача та у сусідів, які проживають поверхом нижче, почала з'являтися вода на стелі кухні та ванної кімнати, що завдало позивачу майнової шкоди в розмірі 3 800,40 грн, яка підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" 05 липня 2016 року.

Поверхом вище над квартирою ОСОБА_1 розташована квартира АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Позивач вважає, що причиною залиття її квартири стало недбале ставлення відповідача до комунікацій водопостачання та водовідведення у власній кватирі.

Суди дослідили акт, від 02 липня 2016 року № 12 комісії у складі: керуючого - Зінченко В. Г., членів комісії: ОСОБА_9 ОСОБА_10., за письмовою заявою ОСОБА_1 за результатами огляду пошкоджень у приміщенні квартири АДРЕСА_1.

Виходячи із вказаного акта у квартирі АДРЕСА_1 виявлено пошкодження стелі розміром 0,5 кв. мунаслідок підтоплення сусідами в куті кухні, суміжному з ванною кімнатою, та у ванній кімнаті в куті, суміжному з кухнею.

Із висновку від 24 жовтня 2016 року № 19/16/буд. експертного будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, суди встановили, що при здійсненні дослідження експерт виявив пошкодження оздоблювальних покриттів стелі в приміщенні санвузла та кухні, а незначне крапельне підтікання сифона умивальника в приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_4, не могло бути причиною залиття декількох квартир, які розташовані поверхами нижче.

Суд апеляційної інстанції допитав свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Так, свідок ОСОБА_5 пояснив суду апеляційної інстанції, що період часу, коли відбулося залиття квартири позивача, працював слюсарем і був запрошений для з'ясування і усунення причин протікання води та залиття квартири позивача. Він оглядав квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і пам'ятає, що у квартирі АДРЕСА_2 було сухо. Причиною залиття квартири позивача вважає нетримання крана, оскільки труба та вивід із сифона були зашиті коробом, під леноліумом набиралася вода. Із цих підстав ОСОБА_5 зробив висновок, що залиття квартири АДРЕСА_6 сталося АДРЕСА_2.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він проживає у квартирі АДРЕСА_7. Після проходження курсу лікування, 26 травня 2016 року він повернувся з лікарні додому та увімкнув пральну машину. Під час прання відбулося витікання води з пральної машини та сталося залиття квартир, що нижче поверхами.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що позивач, яка є її приятелькою, 02 червня 2016 року зателефонувала їй та повідомила, що позивача затопили з квартири, яка розташована поверхом вище. ОСОБА_7 не піднімалася з позивачем до квартир поверхами вище, тому не може стверджувати, хто саме є винуватцем завдання позивачу майнової шкоди. Припускає, що квартиру ОСОБА_1 затопили мешканці квартири АДРЕСА_2, оскільки раніше неодноразово траплялися факти залиття із вказаної квартири.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 179 ЖК Української РСРкористування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій), у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньо будинкових мереж водопостачання та водовідведення, та з'ясування питання, чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир, або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма цього акта встановлена в додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Суд апеляційної інстанції критично оцінив акт від 02 липня 2016 року, з чим погоджується Верховний Суд, оскільки, як відомо зі змісту цього акта, комісія провела огляд пошкоджень лише в приміщенні квартири позивача. При цьому, власники чи мешканці квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 не були присутні під час складання цього акта. Комісія не оглянула квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, з яких, можливо, відбулося залиття квартири АДРЕСА_6. Комісія не встановила особу, з вини якої сталося залиття квартири позивача, та його причину, із зазначенням місця протікання.

З огляду на зазначене акт від 02 липня 2016 року складено з порушенням вимог пункту 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України 2004 року закріплено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Частиною 3 статті 10 ЦПК України.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 4 статті 60 ЦПК України 2004 року).

Суд першої інстанції зазначив, що позивач не довела, що саме винними діями чи бездіяльністю відповідача їй завдано шкоди. З такими висновком погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши про його правильність.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (стаття 1166 ЦК України), не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.

Проте такий висновок судів не вплинув на вирішення спору по суті, оскільки суди не встановили, що залиття квартир позивача відбулося з вини саме відповідача.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі показань свідка ОСОБА_8 26 травня 2016 року, у квартирі АДРЕСА_3, яка знаходиться поверхом вище належної відповідачу квартири АДРЕСА_2, відбулося витікання води зі шланга пральної машини. При цьому у висновку № 19/16/буд. експертного будівельно-технічного дослідження від 24 жовтня 2016 року встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, виявлено пошкодження оздоблювальних покриттів стелі в приміщенні санвузла та кухні.

Верховний Суд погоджується з висновками судів про відсутність доказів, що залиття квартири позивача відбулося саме через винні недбалі дії мешканців квартири АДРЕСА_2, яка належить відповідачу, що дає підстави для висновку про відсутність складу правопорушення, яке може бути підставою для задоволення позову.

Верховний Суд зауважує, що такі висновки судів не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди дійшли правильного по суті висновку про відсутність доказів, що шкода завдана саме відповідачем.

З огляду на викладене Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, які зводяться до незгоди з судовими рішеннями у справі та переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 17 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко