Постанова

Іменем України

23 травня 2022 року

м. Київ

справа № 757/61918/18

провадження № 61-14732 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ;

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон»;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року у складі судді Соколова О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року складі суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» (далі - ТОВ «ФК «Фінілон»), про захист прав споживачів, розірвання договорів, стягнення грошових коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 19 березня 2009 року між ним та банком було укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000705409063 (Вклад «Депозит VIP») на суму 35 000 євро під 11,5% річних з можливістю поповнення вкладу.

19 липня 2010 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000711242182 (Вклад «Депозит VIP») на суму 16 000 доларів США під 10% річних з можливістю поповнення вкладу.

Вказував, що дані депозити укладались строком на один рік, та у разі якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявив банку про повернення депозиту, договори продовжуються на один строк та може продовжуватися неодноразово без явки клієнта.

Так, відповідно до отриманої ним довідки Севастопольського філіалу АТ КБ «ПриватБанку» від 14 березня 2014 року № 1341835/1 станом на 14 березня 2014 року поточна сума вкладів ОСОБА_1 складала 129 095,07 євро, 32 587 доларів 69 центів США.

Крім того, він мав у банку картковий рахунок № НОМЕР_1 у євро зі строком дії до листопада 2014 року, на який відповідно до квитанції від 13 лютого 2014 року була внесена, серед інших, сума 20 000 євро. Відповідно до вказаної вище довідки сума на цьому рахунку станом на 14 березня 2014 року складала 20 335,52 євро.

Зазначав, що 05 липня 2017 року він звернувся з письмовою заявою до банку з вимогою надати довідку про повну інформацію за всіма рахунками: стан рахунків, сума коштів на рахунках; виписку руху коштів, інформаційну довідку про стан і зміни, якщо такі зміни відбулись, умов вкладів, відкритих у банку; здійснити розблокування коштів і надати можливість розпоряджатись цими коштами; виплатити відсотки по вкладам; повернути кошти за вкладами та відсотки у повному обсязі. Аналогічного листа позивач направив відповідачу на його електронну адресу.

Згодом, 29 серпня 2017 року відповідач листом № 20.1.0.0.0/7-20170712/8956 повідомив про те, що територію Автономної Республіки Крим визнано окупованою та припинено діяльність банківських установ та просив прийняти вказане до уваги.

06 грудня 2017 року він повторно направив відповідачу ще одну заяву з вимогами розірвати договір № SAMDN01000705409063 (Вклад «Депозит VIP») від 19 березня 2009 року, договір № SAMDN01000711242182 (Вклад «Депозит VIP») від 19 липня 2010 року, договір про відкриття/обслуговування карткового рахунку з випуском картки № НОМЕР_1 , які були укладені між ним та АТ КБ «ПриватБанк» через два робочих дні після отримання цього листа та повернути вклади разом із нарахованими відсотками.

Листом від 09 січня 2018 року № 20.1.0.0.0/7-20171213-3801 банк надав фактичну відмову у поверненні депозитів.

Оскільки проценти на банківські вклади не нараховувались та не виплачувались з 01 березня 2014 року, а вклади не повернуті вкладнику 13 липня 2017 року, й не повернуті на день подання позову до суду, вважав, що крім процентів за вкладами має бути нараховано ще 3 % річних.

Вказував, що до стягнення з відповідача підлягають: суми вкладів, проценти за вкладами та 3% річних.

Ураховуючи наведене, позивач просив суд: розірвати договір № SAMDN01000705409063 (вклад депозит VIP) від 19 березня 2009 року, договір № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) від 19 липня 2010 року, договір про відкриття/обслуговування карткового рахунку з випуском картки «VISA PLATINUM»: НОМЕР_1 , які були укладені між ним та відповідачем; стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за договором банківського вкладу № SAMDN01000705409063 (вклад депозит VIP) від 19 березня 2009 року у розмірі 129 095,07 євро; за договором банківського вкладу № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) від 19 липня 2010 року у розмірі 32 597 доларів 69 центів США; за договором відкриття/обслуговування карткового рахунку з випуском картки «Visa Platinum»: НОМЕР_1 у розмірі 20 335,52 євро; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь проценти за користування банківським вкладом за договором банківського вкладу № SAMDN01000705409063 (вклад депозит VIP) від 19 березня 2009 року у розмірі 71 301,15 євро; за договором банківського вкладу № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) від 19 липня 2010 року у розмірі 15 651,02 доларів США, які нараховані за період з 01 березня 2014 року по 11 грудня 2018 року включно; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 240 010 грн 65 коп. за період з 13 липня 2017 року по 11 грудня 2018 року включно; а також понесені ним судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року, з урахуванням ухвали суду від 16 січня 2021 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір № SAMDN01000705409063 (вклад депозит VIP) від 19 березня 2009 року, договір № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) від 19 липня 2010 року, договір про відкриття/обслуговування карткового рахунку з випуском картки «Visa Platinum»: № НОМЕР_1 , які були укладені між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № SAMDN01000705409063 (вклад депозит VIP) від 19 березня 2009 року у розмірі 129 095,07 євро; за договором банківського вкладу № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) від 19 липня 2010 року у розмірі 32 597 доларів 69 центів США; за договором відкриття/обслуговування карткового рахунку з випуском картки «Visa Platinum» № НОМЕР_1 у розмірі 20 335,52 євро.

Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 проценти за користування банківським вкладом за договором банківського вкладу № SAMDN01000705409063 (вклад депозит VIP) від 19 березня 2009 року у розмірі 71 301,15 євро; за договором банківського вкладу № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) від 19 липня 2010 року у розмірі 15 651 долар 02 центи США, які нараховані за період з 01 березня 2014 року по 11 грудня 2018 року включно.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 240 010 грн 65 коп. за період з 13 липня 2017 року по 11 грудня 2018 року включно.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що врегульовані статтями 1058 1060 1061 ЦК України за положенням яких відповідач, як банківська установа, зобов`язаний був видати позивачу, як вкладнику, внесенні ним грошові кошти та сплатити відсотки, які повинні були бути нараховані відповідно до умов укладених договорів банківського вкладу та договору про відкриття/обслуговування карткового рахунку з відповідним нарахуванням відсотків за період дії договору. Так як відповідач вказаного зобов`язання не виконав у добровільному порядку, суд визнав вимоги позивача обґрунтованими. Посилання банку на тимчасову окупацію території АР Крим та на те, що належним відповідачем за даним позовом повинне бути ТОВ «ФК «Фінілон», як правонаступник банку, суд визнав безпідставними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року в частині стягнення процентів за користування депозитними коштами та 3% річних скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 , а саме: проценти за користування вкладом за депозитними договорами від 19 березня 2009 року у розмірі 56 292,52 євро, від 19 липня 2010 року у розмірі 12 356 доларів США 54 центів; 3% річних за період з 15 грудня 2017 року по 11 грудня 2018 року включно у розмірі 4 433,79 євро та 966 доларів США 92 центів. В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що банк не довів, що договір про зміну боржника у зобов`язанні було укладено зі згоди вкладника - ОСОБА_1 , оскільки відповідно достатті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відтак, відсутні підстав нарахувати проценти за користування вкладом у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України за період прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем.

Вимоги позивача про стягнення із відповідача коштів в розмірі 12,77 євро та 3,22 доларів США, як нарахування відсотків за користування коштами з 15 грудня 2017 року по 11 грудня 2018 року, виходячи із ставки 0,01 % (вклад за вимогою), колегія суддів вважала безпідставними, оскільки права та інтереси вкладника в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2021 року АТ КБ «Приватбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм матеріального права, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 757/61918/18 із Печерського районного суду м. Києва.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки, на думку заявника, внаслідок укладання 17 листопада 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «Фінілон» договору про переведення боргу з подальшим укладенням 18 листопада 2014 року додаткової угоди до цього договору, банк не несе будь-яких зобов`язань за таким договором банківського вкладу, а ТОВ «ФК «Фінілон» є новим боржником за даним договором банківського вкладу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено депозитний договір № SAMDN01000705409063 (вклад депозит VIP), на виконання умов якого, на рахунок № НОМЕР_2 позивачем внесено 35 тис. доларів США (а.с. 30-31, т.1).

Відповідно до пункту 3 договору № SAMDN01000705409063 позивачем на протязі строку вкладу здійснювалось поповнення вкладу. Згідно з довідкою банку від 14 березня 2014 року № 1341835/1 станом на 14 березня 2014 року складає 129 095,07 євро (а.с. 34, т. 1).

19 липня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено депозитний договір № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) на виконання умов якого на рахунок № НОМЕР_3 позивачем внесено 16 тис. доларів США, що підтверджується квитанцією (а.с. 35- 37, т. 1).

Відповідно до пункту 3 договору № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) позивачем на протязі строку вкладу здійснювалось поповнення вкладу. Згідно з довідкою банку від 14 березня 2014 року № 1341835/1 станом на 14 березня 2014 року складає 32 587,69 доларів США (а.с. 34, т. 1).

Також у ОСОБА_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк» наявний картковий рахунок з випуском картки «Visa Platinum»: № НОМЕР_1 у євро, на який було внесено відповідно до квитанції від 13 лютого 2014 року суму 20 тис. євро (а.с. 42, т. 1)

Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 баланс станом на 14 березня 2014 року за цим рахунком складає 20 335,52 євро (а.с. 41, т. 1).

За умовами укладених договорів банк сплачує клієнту проценти по вкладу згідно з договором № SAMDN01000705409063 від 19 березня 2009 року у розмірі 11,5 річних, згідно з договором № SAMDN01000711242182 від 19 липня 2010 року - у розмірі 10 % річних (а.с. 9-13, т. 1).

У зв`язку із припиненням функціонування банківських відділень ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АР Крим та м. Севастополя у 2014 році, рахунок позивача було заблоковано та припинено нарахування відсотків.

05 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до банку з вимогою про надання повної інформації по рахункам, здійснити розблокування коштів, виплатити відсотки по вкладам та повернути кошти (а.с. 49, т. 1).

Листом від 29 серпня 2017 року № 20.1.0.0.0/7-20170712/8956 банк повідомив про неможливість виконання вимог позивача.

06 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із письмовою заявою про розірвання договорів банківського вкладу № SAMDN01000705409063 (вклад депозит VIP) від 19 березня 2009 року, № SAMDN01000711242182 (вклад депозит VIP) від 19 липня 2010 року, договору про відкриття/обслуговування карткового рахунку з випуском картки «Visa Platinum»: НОМЕР_1 (а.с. 66-68, т. 1).

Зазначена вимога позивача була отримана АТ «КБ «ПриватБанк» 12 грудня 2017 року (а.с. 70, т. 1).

Листом від 09 січня 2018 року № 20.1.0.0.0/7-20171213-3801 відповідач повідомив про неможливість виконання вимог позивача (а.с. 71, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).

Банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до статей 526 530 598 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суди правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, встановивши факт укладення між сторонами банківського вкладу, внесення грошових коштів у заявленому розмірі та ураховуючи те, що не повертаючи кошти за вимогою вкладника, банк не виконав належним чином покладених на нього зобов`язань та позбавив вкладника права користуватись належним йому майном, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, визначивши розмір процентів та 3 % річних відповідно до вимог закону.

Доводи касаційної скарги про те, що АТ КБ «ПриватБанк» є неналежним відповідачем у справі, оскільки 17 листопада 2014 року між ним та ТОВ «ФК «Фінілон» було укладено договір, за умовами якого товариство стало боржником за договорами банківського вкладу, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 надав згоду на переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон», а тому саме АТ КБ «ПриватБанк» є боржником за договорами банківського вкладу та належним відповідачем у справі, що узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 729/887/19 (провадження 61-14093св20), від 20 жовтня 2021 року у справі № 201/8704/19 (провадження № 61-16655ск21), від 17 листопада 2021 року у справі № 755/17323/19 (провадження № 61-436св21), від 26 січня 2022 року у справі № 757/34314/18-ц (провадження № 61-7121св21) у подібних правовідносинах.

Інших доводів касаційна скарга не містить, а відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Оскільки судами повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара