Постанова

Іменем України

19 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 666/990/15-ц

провадження № 61-2778св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",

відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2

відповідач за зустрічним позовом- Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 26 серпня 2015 року в складі судді Дорошинської В. Е. та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Воронцової Л. П.,

Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява ТОВ "ОТП Факторинг Україна" мотивована тим, що 04 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі -

ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне

товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 37 000 дол. США зі сплатою 3,49 % і FIDR на строк

до 07 березня 2033 року.

Того ж дня (04 березня 2008 року) у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Між ПАТ "ОТП Банк" і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 05 червня 2014 року укладено договір факторингу, відповідно до умов якого останній набув права вимоги за вищевказаними кредитним договором і договором поруки.

Позичальник належним чином не виконав свої кредитні зобов'язання, внаслідок чого станом на 09 лютого 2015 року утворилася заборгованість

у розмірі 1 023 253,38 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 35 561,57 дол. США, що еквівалентно 822 559,74 грн, відсотки за користування кредитом 2 520,27 дол. США, що еквівалентно 58 295,31 грн, пеня - 142 398,33 грн

На підставі викладеного ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 023
253,38 грн.

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання поруки припиненою.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що вона є поручителем за кредитним договором від 04 березня 2008 року, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1.

Разом з тим, 07 квітня 2009 року банк та позичальник без згоди поручителя уклали додатковий договір, яким внесені суттєві зміни до кредитного договору, затверджено новий графік погашення кредиту, внаслідок чого збільшено процентну ставку та розмір щомісячних ануїтентних платежів, тобто збільшено обсяг відповідальності поручителя, що відповідно до частини 1 статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення додаткової угоди до кредитного договору) є підставою для припинення поруки.

ОСОБА_2 зазначала, що банк не пред'явив до неї вимогу протягом року від дня укладення договору поруки, тому також наявні правові підстави для припинення поруки відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На підставі викладеного ОСОБА_2 просила визнати припиненою поруку, встановлену договором від 04 березня 2008 року, укладеним між нею

та ЗАТ "ОТП Банк".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 26 серпня

2015 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторінг України" 1 023 253,38 грн у рахунок погашення заборгованості за договором від 04 березня 2008 р, яка виникла станом на 09 лютого 2015 року.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторінг України"

1 827 грн судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторінг України" 1 827 грн судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зміни до кредитного договору були погоджені з поручителем, строк позовної давності для звернення кредитора з позовом до суду до ОСОБА_2 не пропущено, тому підстави для визнання поруки припиненою відсутні. Позичальник та поручитель не виконують умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, мають заборгованість, тому позивач за первісним позовом має право на дострокове стягнення вказаних коштів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення

із ОСОБА_2 боргу скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 про припинення поруки задоволено.

Визнано припиненою поруку за договором від 04 березня 2008 року, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк ", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", і ОСОБА_2.

Рішення місцевого суду у частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та судових витрат змінено.

Зменшено стягнуту із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором з 1 023 253,38 грн до 1 018 367,97 грн.

Збільшено стягнуту із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму судового збору з 1 827 грн до 3 654 грн.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що внаслідок укладення додаткового договору від 07 квітня 2009 року до кредитного договору збільшився обсяг відповідальності поручителя без її згоди, тому порука припинилася в силу вимог частини 1 статті 559 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що позичальник порушив умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість перед кредитором, проте дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені відповідно до висновку судової економічної експертизи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині задоволених первісних позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

У решті рішення суду апеляційної інстанції не оскаржуються, тому відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядається.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позичальник не отримав кредитні кошти у валюті договору, проте суди не дали цій обставині належної правової оцінки. Крім того, у первісного кредитора була відсутня ліцензія на здійснення операцій в іноземній валюті.

Кредитний договір підписаний із застосуванням нечесної підприємницької практики, позивача введено в оману щодо умов вказаного правочину. Кредитний договір суперечить вимогам Закону України "Про захист прав споживачів".

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не надало доказів переходу до нього права вимоги за кредитним договором.

Апеляційний суд безпідставно задовольнив позов кредитора та неправильно визначив розмір заборгованості. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором. Суди залишили поза увагою висновки проведеної у справі судової економічної експертизи.

Суди не дали належної оцінки забраним у справі доказам, а судові рішення ґрунтуються на припущеннях.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

11 травня 2018 справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 04 березня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 37 000 дол. США зі сплатою 3,49 % і FIDR на строк до 07 березня

2033 року.

Того ж дня (04 березня 2008 року) у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Між банком і ОСОБА_1 07 квітня 2009 року укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору, у якому сторони погодили зміни до пункту 3 частини першої кредитного договору щодо оплати за користування кредитними коштами.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав

ОСОБА_1 кредит, проте позичальник з лютого 2014 року щомісячні платежі кредитору не сплачує, і відповідно до наданого банком розрахунку станом на 09 лютого 2015 року має заборгованість у розмірі 38 081,84 дол. США та пеню - 142 398,33 грн.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи від 12 серпня

2016 року заборгованість за кредитом становить 35 561,57 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків - 2 520,27 дол. США, розмір пені за кредитним договором - 137 512,92 грн.

За договором факторингу і договором про відступлення вимоги ПАТ "ОТП Банк" 05 червня 2014 року відступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право вимоги на кредитний портфель, до складу якого, згідно з актом відступлення (приймання-передачі) кредитного портфелю та додатку № 1 входять права кредитора за кредитним договором між ЗАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_1 від 04 березня 2008 року та забезпечувальними договорами.

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 23 липня 2014 року направило на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досудові вимоги про погашення заборгованості, а у разі її не виконання вимагало достроково повернути кредиту у тридцятиденний строк.

У листі на адресу кредитора від 18 серпня 2014 року ОСОБА_1 підтверджує факт отримання ним досудової вимоги.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог статей 626, 627, 628 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного суд першої інстанції у незміненій частині та апеляційний суд дійшов правильного висновку, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов'язання та видав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується кредитною заявкою, меморіальним валютним ордером та випискою по рахунку, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконав внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає до стягнення на користь нового кредитора.

При цьому апеляційним судом правильно визначено розмір заборгованості за кредитним договором - 1 018 367,97 грн, що підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема висновком судової економічної експертизи

від 12 серпня 2016 року.

Апеляційний суд обґрунтовано спростував доводи ОСОБА_1 щодо незаконності вимог позивача про дострокове стягнення кредиту, термін сплати якого за умовами договору визначено до 07 березня 2033 року, оскільки відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України.

Також судами правильно спростовано доводи ОСОБА_1 щодо пропуску строку позовної давності, оскільки позичальник останній платіж здійснив 31 січня 2014 року, що також встановлено висновком експертизи,

а до суду з цим позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося 18 травня 2015 року, тобто у межах строку позовної давності.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що позичальника не було повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні, тому він був позбавлений можливості належним чином виконувати свої зобов'язання, оскільки відповідно до частини 2 статті 516 ЦК України ОСОБА_1 не був позбавлений можливості виконати своє зобов'язання первісному кредитору.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що суди не дали оцінки факту отримання кредиту в іноземній валюті, оскільки такі доводи спростовані змістом судових рішень, зокрема, апеляційний суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що факт отримання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 37 000 дол. США підтверджується його кредитною заявкою до кредитного договору

від 04 березня 2008 року про видачу кредиту на поточний рахунок, відкритий у ЗАТ "ОТП Банк" на його ім'я, меморіальним валютним ордером

від 04 березня 2008 року та випискою по рахунку.

Доводи касаційної скарги, що судами не правильно визначено заборгованість за кредитним договором не заслуговують на увагу, оскільки, змінюючи рішення місцевого суду в частині визначення розміру кредитної заборгованості, апеляційний суд дослідив належним чином зібрані у справі докази, зокрема виписку по рахунку та проведену у справі судову економічну експертизу. У мотивувальній частині рішення апеляційного суду наведено дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошової вимоги.

Посилання на висновок додаткової експертизи, зокрема на неможливість здійснення висновку про розмір заборгованості за кредитним договором за відсутності первинних бухгалтерських документів, не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом в повному об'ємі досліджено усі матеріали справи, надано відповідну правову оцінку доказам позичальника щодо його розміру боргу та розрахунку позивача в сукупності з висновками експертиз, які не мають переваги перед іншими доказами у справі, а оцінюються у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, апеляційним судом вірно встановлено розмір боргу та перевірено розрахунок. Відповідач свого контррозрахунку не надав.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду першої інстанції у незміненій частині та апеляційного суду в оскаржуваній частині не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 26 серпня 2015 року у частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Херсонської області

від 11 грудня 2017 року в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк