Постанова

Іменем України

20 лютого2020 року

м. Київ

справа № 263/3930/16-ц

провадження № 61-12562св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2019 року у складі судді Кулика С. В., постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Баркова В. М., додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Баркова В. М., ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Баркова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

Позов мотивовано тим, що 21 лютого 2012 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 50 000 грн зі строком повернення до 21 серпня 2012 року зі сплатою 6% за кожен місяць користування позикою по день повернення позики. При несплаті процентів у встановлений строк вони підлягають подальшій сплаті у розмірі 8% від суми боргу. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором ОСОБА_2 передано в іпотеку земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 не виконала свої зобов`язання за договором позики. 25 березня 2014 року між ОСОБА_1 (позикодавцем, іпотекодержателем) та ОСОБА_3 , яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_2 , укладено договір про задоволення вимог іпотеко- держателя, згідно з яким на виконання вимоги ОСОБА_1 про усунення порушень основного зобов`язання від 21 лютого 2012 року, позичальник ОСОБА_2 визнала суму боргу за договором займу від 21 лютого 2012 року у розмірі 270 000 гривень, яка утворилася станом на 21 березня 2014 року та складається з наступного: суми позики - 50 000 грн, процентів - 76 000 грн, пені - 144 000 грн. Вказану суму позичальник ОСОБА_2 зобов`язалася повернути позикодавцю ОСОБА_1 щомісячними платежами у розмірі не менш, ніж по 20 000 грн на місяць, починаючи з 21 квітня 2014 року до 21 квітня 2016 року. Заборгованість відповідачем не сплачена.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути борг у розмірі 270 000 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2019 року, залишеним без змінпостановою Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення суми боргу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 25 березня 2014 року в розмірі 270 000 гривень.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач зобов`язання за договором позики не виконала, що є підставою для стягнення суми позики, процентів та пені.

Додатковою постановою Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 6750 грн. на користь держави.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року виправлено описку в додатковій постанові Донецького апеляційного суду від 5 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.

В резолютивній частині додаткової постанови Донецького апеляційного суду від 5 червня 2019 року по справі № 263/3930/16-ц замість неправильного розміру судового збору 6750 грн. вказано правильний розмір 4050 грн.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У липні 2019 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 травня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року, додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що зобов`язання перед ОСОБА_1 виконані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується наданими суду таблицями, у яких відображені суми платежів та є особистий підпис позивача. ОСОБА_1 повинен був діяти у рамках умов договору, в зв`язку з чим вибрати спосіб захисту, передбачений законом відповідно умов договору. Неправильне застосування апеляційним судом статті 8 Закону України «Про судовий збір» привело до порушення норм процесуального права, а саме статті 136 ЦПК України, та до незаконного стягнення з відповідача судового збору. Суд апеляційної інстанції порушив норми статті 366 ЦПК України. Про дату судового засідання відповідача було повідомлено по телефону у день судового засідання близько десятої години. У сповіщенні її через офіційний сайт Судової влади України ніби вона знаходиться на непідконтрольній Україні території не було необхідності, так як вона приймала особисту участь у судових засіданнях у суді першої інстанції. Представника відповідача - ОСОБА_4 про дату судового засідання взагалі не сповіщали.

Аргументи інших учасників справи

У серпні 2019 року ОСОБА_1 надав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задоволено.

Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року.

Відкрито касаційне провадження у справі № 263/3930/16-ц за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя 01 квітня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року.

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2019 року, постанови Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, додаткової постанови Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвали Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року до закінчення перегляду в касаційному порядку відмовлено.

Відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 травня 2019 року.

Витребувано цивільну справу № 263/3930/16-ц з суду першої інстанції.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 в якості адреси відповідача ОСОБА_2 зазначив АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначила місце свого проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до підпункту 11 пункту 2 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 року № 28-р, с. Безіменне (Безіменська сільська рада) Новоазовського району знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. В зв`язку з цим ПАТ «Укрпошта» не приймає поштову кореспонденцію для їх відправки у зазначені у Переліку населені пункти.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 07 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 14 травня 2019 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 травня 2019 року о 12-15 годині.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що апеляційним судом за вихідним № 263/3930/16-ц була направлена ОСОБА_2 судова повістка-повідомлення за адресою: б АДРЕСА_2 , про розгляд справи 22 травня 2019 року о 12 год. 15 хв. (арк. спр. 179). Однак відомості про отримання відповідачем судової повістки-повідомлення в матеріалах справи відсутні.

15 травня 2019 року секретарем судового засідання Сидельніковою А. В. повідомлено в телефонному режимі відповідача ОСОБА_2 про судове засідання, призначене на 22 травня 2019 року о 12 год. 15 хв., про що 15 січня 2019 року складено телефонограму, в якій зазначено, що вона зареєстрована в журналі телефонограм за № 1225 (арк. спр. 183).

До телефонограми долучено ксерокопію сторінки з позначкою про реєстрацію телефонограми (арк.спр.184).

Проте, згідно із частиною дев`ятою статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Отже, за загальним правилом повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки.

Згідно з частиною першою статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Повідомлення для ОСОБА_2 було розміщено на офіційному сайті Донецького апеляційного суду 15 травня 2019 року (арк. спр. 185), тобто з порушенням встановленого законом строку повідомлення.

Отже, матеріали справи не містять визначених процесуальним законом доказів належного повідомлення відповідача про призначений розгляд справи апеляційним судом на 22 травня 2019 року.

Відомості про належне повідомлення представника відповідача про судове засідання апеляційного суду, призначене на 22 травня 2019 року, відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 дають підстави для висновку про те, що оскаржені судові рішення апеляційного суду постановлені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року скасувати.

Справу № 263/3930/16-ц передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат