Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 591/5488/16-ц

провадження № 61-29038св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Усика Г. І. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, Комунальне підприємство "Сумитеплоенергоцентраль" Сумської міської ради, Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2017 року у складі судді Клименко А. Я. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (далі - Департамент інфраструктури міста, департамент), Комунального підприємства "Сумитеплоенергоцентраль" Сумської міської ради (далі - КП "Сумитеплоенергоцентраль"), Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради (далі - КП "Сумижитло") про відшкодування майнової та моральної шкоди.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником квартири

АДРЕСА_1, який рішенням Сумської міської ради переданий в господарське відання та на баланс КП "Сумижитло", а згодом переданий на обслуговування КП "Сумитеплоенергоцентраль". Розпорядженням Представника Президента України в Сумській області від 28 грудня 1992 року № 349 будинок АДРЕСА_2 визначений пам'яткою архітектури місцевого значення.

Згідно з актами загального огляду зазначеного житлового будинку, складених КП "Сумитеплоенергоцентраль" 15 жовтня 2015 року та 10 травня 2016 року, житловий будинок знаходиться у задовільному стані, до роботи в осінньо-зимовий та весняно-літній період готовий. Разом з тим, 02 вересня 2016 року представниками КП "Сумитеплоенергоцентраль" за участю мешканців будинку АДРЕСА_2 було проведено обстеження житлового будинку та складено акт, згідно з яким покрівля будинку знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту. Внаслідок залиття дощовими водами та руйнування приміщень належної їй квартири було завдано майнову шкоду у розмірі 31 089,00 грн, що підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 26 вересня 2016 року №
780. Витрати на оплату експертного будівельно-технічного дослідження, проведеного на підтвердження доводів порушеного права, склали 2 537,28 грн. У зв'язку з бездіяльністю відповідачів щодо не проведення капітального ремонту житлового будинку АДРЕСА_2, що призвело до пошкодження належного їй майна та вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, вона зазнала моральних страждань.

Посилаючись на наведене, просила стягнути солідарно з відповідачів

33 626,28 грн на відшкодування майнової шкоди, 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 3 000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2017 року позов

ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 33 626,28 грн на відшкодування майнової шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що будинок АДРЕСА_2 введений в експлуатацію у 1951 році та перебуває в комунальній власності, капітальний ремонт будинку, в тому числі і даху, не здійснювався. В актах обстеження житлового будинку від 18 серпня 2016 року та від 02 вересня 2016 року зафіксовано, що у зв'язку з незадовільним станом покрівлі над під'їздом № 5 сталося протікання дощових опадів, що призвело до залиття квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 покрівля будинку знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту. Ураховуючи те, що обов'язок капітального ремонту зазначеного будинку, в тому числі і покрівлі будинку, покладено на Департамент інфраструктури міста, як виконавчий орган Сумської міської ради, - власника будинку, який відповідач не виконував, суд дійшов висновку, що саме зазначений відповідач зобов'язаний відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду, розмір якої згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 26 вересня 2016 року № 780 складає 31 089,00 грн, витрати на оплату експертного будівельно-технічного дослідження - 2 537,28 грн, а всього - 33 626,28 грн. У задоволенні позовних вимог до КП "Сумитеплоенергоцентраль" та КП "Сумижитло" про відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції відмовив, посилаючись на те, що залиття квартири позивача відбулося внаслідок аварійного стану покрівлі даху будинку, тоді як зазначені відповідачі не є відповідальними за проведення капітального ремонту цього будинку. Крім того, КП "Сумитеплоенергоцентраль" та КП "Сумижитло" щорічно подавали до Департаменту інфраструктури міста інформацію про необхідність проведення робіт по капітальному ремонту покрівлі зазначеного будинку. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що вона не надала доказів на підтвердження заподіяння їй моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідачів.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури міста відхилено, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2017 року залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває в комунальній власності, а тому саме на органи Сумської міської ради повинно бути покладено обов'язок по його ремонту.

Покрівля будинку на момент її обстеження влітку 2016 року перебувала в аварійному стані і потребувала капітального ремонту. Оскільки позивачеві спричинена майнова шкода внаслідок неналежного виконання Департаментом інфраструктури міста обов'язків по утриманню і капітальному ремонту житлового будинку, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з нього 33 626,28 грн на відшкодування майнової шкоди.

Крім того, житловий будинок АДРЕСА_2, відповідно до розпорядження Представника Президента України в Сумській області від 28 грудня 1992 року № 349 є пам'яткою архітектури місцевого значення, а тому відповідно до статті 39 Закону України "Про охорону культурної спадщини" саме на власника пам'ятки або уповноважений ним орган, особу, яка набула права володіння, користування чи управління нею, покладено обов'язок по забезпеченню збереження, утримання в належному стані, реставрацію та ремонт пам'ятки за власні кошти, якщо інше не передбачено відповідним договором або законом.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У жовтні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Департаменту інфраструктури міста, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Зарічного районного суду м.

Суми від 01 серпня 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 04 жовтня 2017 року, та ухвалити у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що житловий будинок

АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності, а тому виключно Сумська міська рада зобов'язана проводити його капітальний ремонт. Суди не надали належної правової оцінки доводам відповідача про те, що усі власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками майна цього багатоквартирного будинку, у тому числі несучих, огороджувальних та несуче-огороджувальних конструкцій будинку, а тому відповідно до статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" несуть обов'язок по утриманню, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів спільного майна багатоквартирного будинку пропорційного до його частки співвласника. Відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" проведенню капітального ремонту багатоквартирного будинку передує прийняття рішення співвласників про проведення капітального ремонту з визначенням підрядників, джерел фінансування (в тому числі про звернення до органу місцевого самоврядування щодо сприяння у проведенні такого ремонту із залученням коштів місцевого бюджету), проте співвласники будинку АДРЕСА_2 не звертались до Департаменту інфраструктури міста у встановленому законом порядку щодо проведення капітального ремонту житлового будинку. Сільські, селищні та міські ради, які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, не зобов'язані здійснювати ремонт у приватних багатоповерхових будинках, але мають право і надалі приймати участь у проведенні капітальних ремонтів відповідно до затверджених програм. Апеляційний суд необгрунтовано не прийняв подані Департаментом інфраструктури міста докази на підтвердження проведення капітального ремонту житлового будинку АДРЕСА_2 у

2007 році повністю за рахунок коштів державного бюджету, оскільки зазначені докази не могли бути подані суду першої інстанції.

Необгрунтованими є також висновки судів попередніх інстанцій про обов'язок Департаменту інфраструктури міста здійснювати ремонт зазначеного будинку, який є пам'яткою архітектури, з посиланням на Закон України "Про охорону культурної спадщини", оскільки відповідно до Закон України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та охоронного договору. Оскільки власниками житлового будинку - пам'ятки архітектури, є співвласники житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, саме вони зобов'язані забезпечити його збереження, утримання у належному стані та ремонт, в першу чергу за власні кошти. Натомість позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття співвласниками будинку всіх можливих заходів щодо його належного утримання, реконструкції та ремонту.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність вини КП "Сумитеплоенергоцентраль ", КП "Сумижитло" в завданні майнової шкоди позивачу, оскільки до 01 вересня 2015 року КП "Сумижитло", а з 01 вересня 2015 року КП "Сумитеплоенергоцентраль" були виконавцями послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 та прибудинкових територій, а тому на них покладався обов'язок щодо належного утримання будинку та забезпечення його нормального функціонування протягом усього періоду використання за призначенням. Згідно з укладеним з КП "Сумитеплоенергоцентраль" договором від 01 вересня 2015 року саме КП "Сумижитло" зобов'язане було забезпечувати умови для своєчасного проведення капітального ремонту житлових будинків. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази своєчасного та належного проведення КП "Сумитеплоенергоцентраль" та КП "Сумижитло" заходів з утримання вказаного будинку та проведення у ньому поточних ремонтів.

Вказував на те, що Департамент інфраструктури міста не є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_2 в контексті Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", вказаний будинок підлягає списанню з його балансового обліку, також департамент не є уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази бездіяльності департаменту щодо проведення капітального ремонту, фінансування капітального ремонту з місцевого бюджету здійснюється у межах бюджетних асигнувань на відповідний рік на підставі відповідного рішення Сумської міської ради. Департамент інфраструктури міста вживав заходи реагування у межах наданих йому повноважень з метою проведення капітального ремонту вказаного житлового будинку, позивачем не надано доказів, які б доводили неправомірність дій департаменту, наявність між ними і шкодою безпосереднього причинного зв'язку та його вини, а тому позовні вимоги про відшкодування шкоди, заявлені до Департаменту інфраструктури міста, є необґрунтованими.

У лютому 2018 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу від КП "Сумитеплоенергоцентраль", у якому відповідач зазначав, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно з'ясували обставини справи та ухвалили законні і обгрунтовані рішення, підстави для їх скасування відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

24 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 3 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, а тому в цій частині рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку не переглядаються.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності.

Зазначений житловий будинок введений в експлуатацію в 1951 році, відповідно до розпорядженням Представника Президента України в Сумській області

від 28 грудня 1992 року № 349 є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Рішенням Сумської міської ради від 25 травня 2011 року № 516-МР житловий фонд комунальної власності територіальної громади м. Суми передано в господарське відання та на баланс КП "Сумижитло", в тому числі житловий будинок АДРЕСА_2.

Рішенням Сумської міської ради від 26 червня 2015 року № 344, починаючи з

30 червня 2015 року, тимчасово, КП "Сумижитло" визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків, в тому числі будинку

АДРЕСА_2.

Рішенням Сумської міської ради від 23 липня 2015 року № 363 погоджено залучення КП "Сумижитло" на договірних засадах суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, в тому числі і КП "Сумитеплоенергоцентраль".

01 вересня 2015 року між КП "Сумижитло" та КП "Сумитеплоенергоцентраль" укладено договір на утримання будинків і споруд та прибудинкової території № 01092015-У, відповідно до якого КП "Сумижитло" передало на обслуговування КП "Сумитеплоенергоцентраль" житлові будинки, в тому числі і будинок АДРЕСА_2.

Відповідно до умов зазначеного договору, КП "Сумитеплоенергоцентраль" взяло на себе обов'язок по технічному обслуговуванню та поточному ремонту системи протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньо-будинкових елементів, систем гарячого і холодного водопостачання.

Згідно з актом обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 від 18 серпня 2016 року, комісією у складі начальника технічної дільниці КП "Сумитеплоенергоцентраль" Карпенко В. В., ОСОБА_2 встановлено незадовільний стан покрівлі над під'їздом № 5, у зв'язку з чим сталося протікання дощових опадів, що призвело до залиття квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 покрівля знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту загальним обсягом 500 кв. м.

02 вересня 2016 року комісія за участю мешканців будинку склала акт обстеження житлового будинку АДРЕСА_2, яким встановлено, що внутрішньо-будинкові мережі, фасад будинку, стіни, покрівля, знаходяться в незадовільному стані, покрівля будинку шиферна, знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту в обсязі 2 724 кв. м.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 26 вересня

2016 року № 780 вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для приведення квартири

АДРЕСА_1 в стан, що передував залиттю, складає 31 089,00 грн, витрати позивача на оплату будівельно-технічної експертизи становлять 2 537,28 грн.

Висновки Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з абзацом 17 частини першої статті 1 Закону України від 24 червня

2004 року № 1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги" (далі - ~law21~), зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, утримання будинків і прибудинкових територій це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

~law22~ визначено, що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

За змістом статей 1, 4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який набув чинності 01 липня

2015 року та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку, яке є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до статей 1, 4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з пунктами 4,5 статті 13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", послуги з утримання такого будинку надає суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

Суди попередніх інстанцій наведеного не урахували та не звернули увагу, що рішенням Сумської міської ради від 26 червня 2015 року № 344 тимчасово, з

30 червня 2015 року до моменту визначення власниками квартир/співвласниками багатоквартирного будинку форми управління багатоквартирним будинком, але не пізніше ніж до 01 липня 2016 року, виконавцем послуги з управлінням будинком, спорудою або групою будинків визначено КП "Сумижитло", в тому числі й будинку

АДРЕСА_2.

Відповідно до абзацу 16 ~law30~ управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Згідно з ~law31~ управитель повинен забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Пунктом 2.6.8. розділу 2 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 вересня 2004 року № 150, ремонт в тому числі і шиферної покрівлі з використанням нових матеріалів або суцільна заміна їх іншими матеріалами відноситься до капітального ремонту.

Судами попередніх інстанцій установлено, що покрівля будинку

АДРЕСА_2 на момент її обстеження влітку 2016 року перебувала в аварійному стані і потребувала заміни в обсязі 2 724 кв. м, тобто потребувала капітального ремонту, а тому обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що ремонт покрівлі будинку виходить за межі зобов'язань КП "Сумитеплоенергоцентраль", передбачених договором на утримання будинків і споруд та прибудинкової території № 01092015-У від 01 вересня 2015 року, укладеного з КП "Сумижитло".

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки КП "Сумижитло", як управитель, відповідно до вимог ~law32~ повинен забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів, не виконувались зазначені обов'язки, та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини в завданні шкоди позивачеві, Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди повинен бути покладений саме на цього відповідача.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про те, що на Департамент інфраструктури міста, як виконавчий орган Сумської міської ради, - власника майна будинку АДРЕСА_2,покладено обов'язок здійснювати капітальний ремонт зазначеного будинку.

Посилання судів попередніх інстанцій на Положення про Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, затверджене рішенням Сумської міської ради від 30 березня 2016 року №530-МП, відповідно до якого департамент здійснює повноваження власника щодо управління об'єктами комунального господарства комунальної власності м. Суми та здійснює повноваження замовника капітального ремонту, реконструкції об'єктів житлового господарства є помилковим, оскільки управління житловим будинком АДРЕСА_2 здійснює КП "Сумижитло", на якого покладені обов'язки щодо проведення його капітального ремонту.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами 1 , 4 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи, що неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального призвело до неправильного вирішення спору в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди та розподілу судових витрат, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність скасування у цій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Сумської області від 04 жовтня 2017 року, з ухваленням у справі нового судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 визначених рішеннями судів сум відшкодування майнової шкоди та судових витрат з КП "Сумижитло".

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди задоволено, з КП "Сумижитло" підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 3 551,20 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 415, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 04 жовтня 2017 року в частині

вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, Комунального підприємства "Сумитеплоенергоцентраль" Сумської міської ради, Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради про відшкодування майнової шкоди та розподіл судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, Комунального підприємства "Сумитеплоенергоцентраль" Сумської міської ради про відшкодування майнової шкоди, відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 31 089,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 2 537,28 грн на відшкодування витрат по оплаті будівельно-технічного експертного дослідження.

Стягнути з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 3 551,20 грн на відшкодування понесених судових витрат.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. І. Усик

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко