Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 203/2465/16-ц

провадження № 61-22771св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-Юг»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року у складі судді Казака С. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» (далі - ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг») про стягнення вартості частки у майні.

Позовна заява мотивована тим, що у січні 1993 року засновано ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», засновниками якого були ОСОБА_2 (директор товариства) та ОСОБА_3 (виконував функції заступника директора) - з 50 % голосів кожний. У подальшому до складу учасників товариства увійшли ОСОБА_4 (донька ОСОБА_2 ) та ОСОБА_5 (донька ОСОБА_3 ).

Згідно зі статутом товариства у редакції від 09 березня 2004 року частки в статутному капіталі між учасниками цього товариства було розподілено таким чином: ОСОБА_2 - 40 % (грошовий внесок до статутного капіталу - 0,2 грн), ОСОБА_4 10 % (грошовий внесок до статутного капіталу - 0,05 грн), ОСОБА_3 - 40 % (грошовий внесок до статутного капіталу - 0,2 грн), ОСОБА_5 - 10 % (грошовий внесок до статутного капіталу - 0,05 грн), що не змінилось і в новій редакції статуту від 13 серпня 2008 року. На момент реєстрації товариства його статутний капітал було внесено учасниками товариства в повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

12 серпня 2013 року ОСОБА_1 як його дружині видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно із яким до спадщини померлого увійшло право на частку в статутному капіталі ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» у розмірі 40 %.

У жовтні 2013 року на ім`я ОСОБА_3 надійшов лист від ОСОБА_2 , в якому повідомлено, що 17 жовтня 2013 року о 14 год. 00 хв. відбудуться позачергові загальні збори товариства, на розгляд будуть виноситися питання, зокрема, щодо виключення зі складу товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_3

15 жовтня 2013 року позивач повідомила товариство про те, що ОСОБА_3 помер, а вона в порядку спадкування отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 40 % у статутному капіталі товариства, також зазначила, що вона перебуває на лікарняному, у зв`язку з чим з поважних причин не може бути присутньою на позачергових загальних зборах товариства.

Згодом вона дізналася, що загальні збори учасників ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» відбулись 16 січня 2014 року за наслідками яких вирішено виключити зі складу учасників товариства померлого ОСОБА_3 , відмовлено спадкоємцям останнього в прийомі в товариство, натомість вирішено виплатити таким спадкоємцям частку померлого у статутному капіталі в грошовій формі у розмірі 0,2 грн. Виплата такої частки мала здійснитися протягом 12 місяців з дня прийняття рішення про таку виплату, однак цього не відбулось.

Разом з тим станом на дату смерті ОСОБА_3 ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» набуло у приватну власність два об`єкти нерухомості: нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ; двоповерхову адміністративну будівлю з офісними приміщеннями на АДРЕСА_2 .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» на її користь вартість частки у майні товариства у розмірі 1 372 173 грн, інфляційні втрати у зв`язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання у розмірі 1 120 260 грн 86 коп., три відсотки річних від суми боргу у розмірі 95 300 грн 58 коп. та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» на користь ОСОБА_1 вартість частки у майні ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», що належала ОСОБА_3 , у розмірі 1 372 178 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 120 260 грн 86 коп., три відсотки річних у розмірі 95 300 грн 58 коп., а всього стягнуто 2 587 739 грн 44 коп.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 надала належні та допустимі докази на підтвердження участі ОСОБА_3 з січня 1993 року до дня його смерті у ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» та належність йому на день смерті частки у статутному капіталі вказаного товариства в розмірі 40 %. Відмова інших учасників ТОВ ВКФ «Екопрон-ЮГ» в прийомі позивача до товариства як учасника із часткою померлого ОСОБА_3 , що, у свою чергу, зумовило виникнення у позивача права на отримання вартості частини майна ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», пропорційної розміру успадкованої частки у статутному капіталі цього товариства, а також обов`язку у ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» виплатити позивачу означену вартість частини майна. Оскільки ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» не виплатило позивачці частину вартості майна товариства, у неї виникло право на застосування до ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особливої міри відповідальності за фактичне невиконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» відхилено, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції постановив, що відповідно до підпунктів 6.1, 6.4, 6.5 статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» у редакції від 13 серпня 2008 року вихід учасника - фізичної особи товариства може бути зумовлений смертю такого учасника. У разі смерті учасника - фізичної особи його частка переходить до спадкоємців лише за згодою інших учасників товариства. Якщо інші учасники відмовляються прийняти до товариства спадкоємця, йому виплачується частка в тому ж порядку, що й при виході учасника з товариства. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. ОСОБА_1 , як спадкоємцю ОСОБА_3 , ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» не здійснило виплату в грошовому еквіваленті розміру частки померлого спадкодавця у статутному капіталі зазначеного товариства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просило скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні рішення суди попередніх інстанцій не взяли до уваги експертний висновок від 27 січня 2016 року № 5234/5235/5236/5237-16, у зв`язку з чим неправильно визначили розмір частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства.

Також позивачем не було надано належних та обґрунтованих доказів внесення ОСОБА_3 грошових коштів у статутний капітал товариства.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року про задоволення позову ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання заповіту частково недійсним та стягнення збитків.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що доводи ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» щодо невнесення ОСОБА_3 грошових коштів у статутний капітал товариства спростовуються рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року, яким встановлено факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 внесли в повному обсязі внески до статутного капіталу ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» та статутний капітал товариства сформовано у повному обсязі.

Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року і витребувано із Кіровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 203/2465/16-ц.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року клопотання ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» про зупинення виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року задоволено.

Зупинено виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

У травні 2018 року цивільну справу № 203/2465/16-ц передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набуття чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 січня 1993 року засновано ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», засновниками та єдиними учасниками якого стали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожний з 50 % голосів та з відповідним цьому розміром часток у статутному капіталі товариства, що підтверджується копіями установчих документів цього товариства. Директором ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» з 1993 року до цього часу є ОСОБА_2

09 березня 2004 року та 13 серпня 2008 року здійснено реєстрацію нових редакцій статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг».

Відповідно до п. 7.1 останньої із вказаних редакцій статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» статутний капітал товариства створено в розмірі 1 гривні, а згідно з п. 7.3 новими учасниками товариства стали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у зв`язку із чим перерозподілено розміри часток учасників у статутному капіталі товариства таким чином: ОСОБА_2 - 40 % від розміру статутного капіталу (0,2 грн), ОСОБА_4 - 10 % (0,05 грн), ОСОБА_3 - 40 % (0,2 грн), ОСОБА_5 - 10 % (0,05 грн).

На момент державної реєстрації товариства статутний капітал його учасниками внесено в повному розмірі (п. 7.4 статуту у редакції від 13 серпня 2008 року).

23 червня 2003 року ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» набуло право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 64,1 кв. м, у АДРЕСА_1 , 28 квітня 2009 року набуло право власності на адміністративну будівлю з офісними приміщеннями, загальною площею 585,4 кв. м, на АДРЕСА_2 .

Згідно зі звітом про оцінку вартості майна ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», розташованого на вул. Барикадній, 17 у м. Дніпропетровську, від 19 квітня 2016 року № 1404.1/16 ринкова вартість такої нерухомості станом на 02 січня 2013 року становить 3 430 444 грн (без податку на додану вартість), а відповідно 40 % від такої вартості - 1 372 178 грн (без податку на додану вартість).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер один із засновників (учасників) ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» - ОСОБА_3

12 серпня 2013 року ОСОБА_1 як спадкоємець померлого отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого до спадщини, на яку видано це свідоцтво, входить і право на частку учасника у статутному капіталі ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» в розмірі 40 % статутного капіталу товариства, яке належало спадкодавцю за життя.

Відповідно до підпунктів 6.1, 6.4, 6.5 статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» у редакції від 13 серпня 2008 року, вихід учасника - фізичної особи товариства може бути зумовлений смертю такого учасника. У разі смерті учасника - фізичної особи його частка переходить до спадкоємців лише за згодою інших учасників товариства. Якщо інші учасники відмовляються прийняти до товариства спадкоємця, йому виплачується частка в тому ж порядку, що й при виході учасника з товариства. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

15 та 29 жовтня 2013 року ОСОБА_1 , у відповідь на лист відповідачів про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», повідомила про смерть ОСОБА_3 та про успадкування нею належного останньому права на частку у статутному капіталі цього товариства.

16 січня 2014 року за відсутності ОСОБА_1 відбулись загальні збори учасників ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», на яких було вирішено виключити ОСОБА_3 зі складу учасників товариства у зв`язку із його смертю, відмовлено спадкоємцям ОСОБА_3 у прийомі в товариство, а також прийнято рішення про виплату в грошовій формі спадкоємцям ОСОБА_3 в установленому порядку частки в майні товариства, що належала спадкодавцю, в розмірі 0,2 грн впродовж 12 місяців з дня виходу учасника, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» від 16 січня 2014 року № 6.

Однак ОСОБА_1 , як спадкоємцю ОСОБА_3 , ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» не здійснило виплату в грошовому еквіваленті розміру частки померлого спадкодавця у статутному капіталі цього товариства.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року, позов ОСОБА_5 до ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», треті особи - реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом від 16 січня 2014 року № 6, визнання недійсним внесення змін та затвердження в новій редакції статуту товариства в редакції від 16 січня 2014 року задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», що оформлене протоколом від 16 січня 2014 року № 6.

Визнано недійсним внесення змін та затвердження в новій редакції статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», в редакції від 16 січня 2014 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року позов ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання заповіту частково недійсним та стягнення збитків задоволено.

Визнано заповіт ОСОБА_3 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом недійсним в частині: права на частку в статутному капіталі ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» у розмірі 40 % статутного капіталу товариства, що дорівнює 0,20 грн, яка належала померлому на підставі статуту товариства; право на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» у розмірі 2 700 грн, яка належала померлому на підставі статуту товариства.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» збитки у розмірі 10 129 грн 98 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» збитки у розмірі 10 109 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_1 задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» відмовлено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Статтями 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Права правонаступників (спадкоємців) померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами цивільного законодавства (статті 147, 148 ЦК України, Закону України «Про господарські товариства») та положеннями статуту товариства.

Частиною п`ятою статті 147 ЦК України передбачено перехід до спадкоємця фізичної особи - учасника товариства з обмеженою відповідальністю, частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки зі спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України, спадкоємець, як і учасник, який вийшов із товариства, набуває право одержати вартість частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі. За домовленістю між спадкоємцем (учасником) та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Згідно із статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку зі смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» судам роз`яснено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, у строк до 12 місяців з дня виходу. З моменту подання учасником товариства заяви про вихід зі складу останнього з виплатою належної такому учасникові частки вартості майна у товариства настає обов`язок сплатити відповідну суму у строки, визначені згаданою нормою Закону України «Про господарські товариства», а невиконання цього обов`язку тягне наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо доводів касаційної скарги ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» про невнесення ОСОБА_3 грошових коштів у статутний капітал товариства, то колегія судів не бере їх до уваги з таких підстав.

Відповідно до пункту 7.4 статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» у редакції від 13 серпня 2008 року, на момент державної реєстрації товариства учасники внесли 100 % статутного капіталу, що дорівнює 0,5 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року, встановлено, що померлий ОСОБА_3 за життя повністю вніс свою частку до статутного капіталу товариства та йому належало 40 % частки товариства.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано експертний висновок від 27 січня 2016 року № 5234/5235/5236/5237-16, у зв`язку з чим неправильно визначено розмір частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з таких підстав.

Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасниками товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 (провадження № 12-38гс12).

При вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій, врахувавши звіт про оцінку вартості майна ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», розташованого на вул. Барикадній, 17 у м. Дніпропетровську, від 19 квітня 2016 року № 1404.1/16, дійшли висновку, що частка майна з урахуванням дійсної (ринкової) вартості такої нерухомості станом на 02 січня 2013 року становить 3 430 444 грн (без податку на додану вартість), а відповідно 40 % такої вартості - 1 372 178 грн (без податку на додану вартість).

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства, є обґрунтованим.

Встановивши, що у товариства виник обов`язок сплатити на користь позивача вартість частини майна товариства, пропорційну частці у статутному фонді товариства (розмір якої не оспорюється), та факт невиконання відповідачем цього обов`язку, суди попередніх інстанцій, обґрунтовано зазначили про порушення товариством грошового зобов`язання та правильно застосували положення частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин.

Колегія суддів також не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року позов ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання заповіту частково недійсним та стягнення збитків задоволено.

Визнано заповіт ОСОБА_3 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом недійсними в частині: права на частку в статутному капіталі ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» у розмірі 40 % статутного капіталу товариства, що дорівнює 0,20 грн, яка належала померлому на підставі статуту товариства; право на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» у розмірі 2 700 грн, яка належала померлому на підставі статуту товариства.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» збитки у розмірі 10 129 грн 98 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» збитки у розмірі 10 109 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_1 задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» відмовлено.

Інші доводи касаційної скаргибули предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, їм надана належна оцінка, тому колегія суддів їх відхиляє як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року зупинено виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Оскільки касаційне провадження у справі закінчено, то виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року підлягає поновленню.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовця

Ю. В. Черняк