Постанова

Іменем України

06 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 761/30675/17

провадження № 61-7237св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Калараша А. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, ОСОБА_2,

третя особа - Державна інспекція навчальних закладів України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року в складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law15~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law16~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law17~.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (далі - НМУ імені О. О.

Богомольця), ОСОБА_2, третя особа - Державна інспекція навчальних закладів України, про визнання дій неправомірними, незаконним рішення, скасування наказу про відрахування з вищого навчального закладу та поновлення на навчанні.

Позовна заява мотивована тим, що 19 серпня 2013 року ОСОБА_1 та НМУ імені О. О.

Богомольця уклали договір, відповідно до умов якого університет зобов'язався провести до 25 серпня 2013 року на конкурсних умовах (на місце понад план державного замовлення у межах ліцензованого обсягу) зарахування її студенткою першого курсу першого семестру медичного факультету та навчати її за рахунок власних коштів за спеціальністю "Педіатрія" згідно з навчальним планом і відповідною програмою на рівні державних стандартів освіти.

Наказом НМУ імені О. О. Богомольця від 24 червня 2016 року за підписом першого проректора з науково-педагогічної роботи, професора

ОСОБА_2 позивача відраховано з університету у зв'язку

з невиконанням вимог навчального плану (у тому числі індивідуального) та графіку навчального процесу.

Позивач вважала вказаний наказ незаконним, таким, що порушує її конституційне право на освіту, оскільки ґрунтується на недостовірних відомостях про хід її навчання та результати оцінки знань, винесений за відсутності підстав і без дотримання порядку (процедури) відрахування її

з університету, а також внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2, пов'язаних з прийняттям цього рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня

2018 року (в складі судді Макаренко І. О.) позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії першого проректора НМУ імені О. О. Богомольця ОСОБА_2. щодо прийняття ним рішення, оформленого наказом

від 24 червня 2016 року, про відрахування ОСОБА_1.

Визнано незаконним наказ НМУ імені О. О. Богомольця від 24 червня

2016 року про відрахування ОСОБА_1.

Поновлено ОСОБА_1 на навчанні студенткою третього курсу шостого семестру навчального року медичного факультету № 3 денної форми навчання НМУ імені О. О.

Богомольця на умовах, визначених договором

від 19 серпня 2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з НМУ імені О. О. Богомольця, ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 у рівних частках судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач неправомірно була позбавлена можливості на відпрацювання пропущених занять, перескладання підсумкових модульних контролів (далі - ПМК) і заліків під час студентських канікул. Надані академічні довідки свідчать про відсутність у ОСОБА_1 незадовільних оцінок з дисциплін шостого семестрового контролю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 800 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що станом на 24 червня

2016 року ОСОБА_1 мала академічну заборгованість з патологічної фізіології, фармакології, патологічної анатомії, пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії, елективного курсу "Побічна дія ліків", тому НМУ імені О.

О. Богомольця мав правові підстави, передбачені Законом України "Про вищу освіту", для відрахування позивача за невиконання навчального плану.

Так, студенти, які одержали до завершення семестру більше двох незадовільних оцінок з дисциплін семестрового контролю (викладення яких завершується у цьому семестрі, або перехідних дисциплін - складових державної атестації), відраховуються з університету; таким студентам не надається право ліквідації академічної заборгованості в канікулярний період. Студенти, які не з'явилися на ПМК, іспити без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Твердження позивача про те, що університетом їй чинилися перешкоди для ліквідації заборгованості, а 23 червня та 24 червня 2016 року вона не була включена до відомостей для перездачі ПМК по вищезазначених предметах, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не прийняв подані позивачем докази, не дослідив належним чином зібрані

у справі докази в їх сукупності.

При цьому матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем процедури винесення оспорюваного у цій справі наказу. Наказ про відрахування позивача містить недостовірні відомості про успішність останньої та дату його прийняття.

Станом на 24 червня 2016 року у позивача не було академічної неуспішності, тому в апеляційного суду не було жодних правових підстав робити висновок щодо невиконання навчального плану. Позивач мала право ліквідувати свою заборгованість, проте університет позбавив її такого права.

Суди порушили вимоги статей 34, 40 Закону України "Про вищу освіту", оскільки відрахування ОСОБА_1 не було погоджено з органом студентського самоврядування.

Доводи інших учасників справи

НМУ імені О. О. Богомольця подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що підставами відрахуванням ОСОБА_1 є: невиконання вимог навчального плану; порушення графіку навчального процесу, зокрема пропуски занять без поважних причин; невиконання індивідуального навчального плану. Постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а викладені у касаційній скарзі доводи спростовані матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами.

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

13 червня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 19 серпня 2013 року між НМУ імені О. О. Богомольця та ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до умов якого університет зобов'язався провести зарахування на конкурсних умовах згідно з правилами прийому до НМУ імені О. О. Богомольця у 2013 році ОСОБА_1 на місце понад план державного замовлення у межах ліцензованого обсягу та навчати за рахунок її коштів на медичному факультеті за спеціальністю "педіатрія".

Пунктом 2.1.6 вказаного договору від 19 серпня 2013 року сторони погодили, що університет має право відрахувати студента у випадках: невиконання навчального плану; пропуску занять без поважних причин; невиконання умов договору; за власним бажанням; за станом здоров'я, при виникненні медичних протипоказань до навчання за відповідною спеціальністю; інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до наказу НМУ імені О. О. Богомольця від 11 квітня 2016 року студенти, які одержали до завершення семестру більше двох незадовільних оцінок з дисциплін семестрового контролю (викладення яких завершується у цьому семестрі, або перехідних дисциплін - складових державної атестації), відраховуються з університету; таким студентам не надається право ліквідації академічної заборгованості в канікулярний період. Студенти, які не з'явилися на ПМК, іспити без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Апеляційний суд також встановив, що шостий семестр медичного факультету № 3, де навчалася позивач, закінчувався 24 червня 2016 року, а завершальними дисциплінами були: патоморфологія, патофізіологія, фармакологія, гігієна та екологія, радіологія, пропедевтика внутрішньої медицини, пропедевтика педіатрії, загальна хірургія, сестринська практика.

З виданих позивачу академічних довідок від 01 липня 2016 року та

від 06 жовтня 2016 року вбачається, що з дисциплін патоморфологія (патологічна анатомія у наказі), патофізіологія, фармакологія, пропедевтика педіатрі, пропедевтика внутрішньої медицини, ЕК "Побічна дія ліків" оцінки зазначені не були, що свідчить, як зазначено у інформаційному пакеті Європейської кредитно-трансферної системи, про не зарахування одного або декількох модулів з дисципліни чи підсумкового модульного контролю.

Наказом НМУ імені О. О. Богомольця від 24 червня 2016 року, підписаного першим проректором з науково-педагогічної роботи професором ОСОБА_2, ОСОБА_1 відраховано з університету у зв'язку

з невиконанням вимог навчального плану, графіку навчального процесу та індивідуального навчального плану з 24 червня 2016 року.

З преамбули вказаного наказу від 24 червня 2016 року вбачається, що станом

на 24 червня 2016 року ОСОБА_1 мала академічну заборгованість

з дисциплін: патологічна фізіологія (ПМК2 - не склала), фармакологія

(ПМК2 -не допущена), патологічна анатомія (ПМК2 - не склала), пропедевтика внутрішньої медицини (ПМК2 - не складала), пропедевтика педіатрії (ПМК2 - не допущена, ПМК3 - не допущена), елективний курс "Побічна дія ліків" - не склала.

Наказ про відрахування ОСОБА_1 був погоджений головою студентського парламенту та заступником голови профкому студентів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, яка діяла до набрання чинності ~law20~) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про вищу освіту" законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України

і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", частиною 1 статті 2 Закону України "Про вищу освіту" та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Стаття 63 Закону України "Про вищу освіту" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, зокрема, дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.

Підстави для відрахування здобувача вищої освіти передбачені частиною 1 статті 46 Закону України "Про вищу освіту" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, такими є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.

Пунктом 2.1.6 договору від 19 серпня 2013 року, укладеного між НМУ

імені О. О. Богомольця та ОСОБА_1, сторони погодили, що університет має право відрахувати студента у випадках: невиконання навчального плану; пропуску занять без поважних причин; невиконання умов договору; за власним бажанням; за станом здоров'я, при виникненні медичних протипоказань до навчання за відповідною спеціальністю; інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до наказу НМУ імені О. О. Богомольця від 11 квітня 2016 року студенти, які одержали до завершення семестру більше двох незадовільних оцінок з дисциплін семестрового контролю (викладення яких завершується у цьому семестрі, або перехідних дисциплін - складових державної атестації), відраховуються з університету; таким студентам не надається право ліквідації академічної заборгованості в канікулярний період. Студенти, які не з'явилися на ПМК та іспити без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані виконувати вимоги освітньої (наукової) програми. При цьому, підставами для відрахування з вищого навчального закладу здобувача вищої освіти може бути порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку університету.

Встановивши, що станом на 24 червня 2016 року ОСОБА_1 мала академічну заборгованість з наступних дисциплін: патологічна фізіологія (ПМК2 - не склала), фармакологія (ПМК2 - не допущена), патологічна анатомія (ПМК2 - не склала), пропедевтика внутрішньої медицини (ПМК2 - не складала), пропедевтика педіатрії (ПМК2 - не допущена, ПМК3 - не допущена), елективний курс "Побічна дія ліків" - не склала, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що НМУ імені О. О.

Богомольця мав правові підстави, передбачені Законом України "Про вищу освіту", для відрахування ОСОБА_1 за невиконання навчального плану.

При цьому, подані позивачем докази, не можуть бути підставою для визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу про відрахування та поновлення у навчальному закладі. Апеляційний суд оцінив наявні

у матеріалах справи докази відповідно до статті 89 ЦПК України як у цілому, так і кожен доказ окремо.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки вона допустила академічну неуспішність та не виконала навчальний плану без поважних причин. Відтак, висновки апеляційного суду про відсутність порушень особистих прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного наказу про його відрахування з навчального закладу є правильними.

З огляду на зазначене, оспорюваний наказ видано з додержанням вимог закону, а об'єктивних і достатніх підстав для поновлення ОСОБА_1

у навчальному закладі не встановлено.

Проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню, оскільки висновки, зроблені апеляційним судом за результатами розгляду справи, підтверджуються матеріалами справи та поданими сторонами доказами.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що наказ про відрахування позивача містить недостовірні відомості про успішність останньої та дату його прийняття, оскільки зазначені обставини підтверджені й іншими зібраними у справі доказами, яким апеляційним судом надана належна правова оцінка, зокрема академічними довідками, відомостями про складення вищевказаних дисциплін тощо.

При цьому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які спростовують дату його підписання.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що відрахування ОСОБА_1 не було погоджено з органом студентського самоврядування, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказ про відрахування позивача був погоджений головою студентського парламенту та заступником голови профкому студентів.

Доводи касаційної скарги, що станом на 24 червня 2016 року у позивача не було академічної неуспішності, спростовуються академічними довідками, відомостями про складення начальних дисциплін та іншими зібраними

у справі доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження

в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції та не є достатніми для скасування постанови апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

А. А. Калараш