Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 646/4106/20

провадження № 61-3373св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство "Турбоатом",

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2020 року у складі судді Єжова В. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н.

П., Тичкової О. Ю., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Турбоатом" (далі - АТ "Турбоатом"), третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтований тим, що у період із 18 грудня 2017 року по 25 червня 2020 року вона перебувала у трудових відносинах з АТ "Турбоатом". Так, 18 грудня 2017 року вона прийнята на роботу до АТ "Турбоатом" на посаду виконуючого обов'язки начальника служби внутрішнього аудиту відповідно до наказу АТ "Турбоатом"

від 15 грудня 2017 року № 72.28 грудня 2017 року її переведено на посаду начальника служби внутрішнього аудиту згідно з наказом від 28 грудня 2017 року.

01 березня 2020 року згідно з наказом від 28 лютого 2020 року № 75 її переведено на посаду Голови служби внутрішнього аудиту, а через неповні чотири місяці звільнено. Роботу свою, як вона вважає, виконувала сумлінно та добросовісно, дисциплінарних стягнень не мала. У своїй роботі ОСОБА_1 керувалась приписами чинного законодавства України та Положенням про службу внутрішнього аудиту

АТ "Турбоатом", затвердженим протоколом Наглядової ради відповідача

від 24 грудня 2019 року № 19-Н.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що не належить до категорії працівників, з якими Закон допускає розірвання трудового договору відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

У зв'язку з цим ОСОБА_1 вважає, що її звільнено з посади Голови служби внутрішнього аудиту АТ "Турбоатом" незаконно та безпідставно, з порушенням трудових прав.

Крім того, зазначає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові заробітної плати за час вимушеного прогулу, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач повинен сплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу за період

із 26 червня 2020 року по день постановлення судового рішення у цій справі.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати її звільнення з посади голови служби внутрішнього аудиту АТ "Турбоатом" незаконним та поновити її на цій посаді з дня звільнення, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу. Крім того, позивач заявила попередній розрахунок витрат на оплату послуг адвоката (юридичних послуг) у розмірі 12
000,00 грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач діяв відповідно до вимог статті 41

КЗпП України, Господарського кодексу України, Законів України "Про акціонерні товариства", "Про управління об'єктами державної власності", "Про Фонд державного майна України, Статуту та Положення "Про Службу внутрішнього аудиту Акціонерного товариства "Турбоатом", та у межах наданих йому повноважень прийняв законне рішення про звільнення позивача з посади Голови служби внутрішнього аудиту, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позову ОСОБА_1 у частині визнання її звільнення з посади Голови служби внутрішнього аудиту незаконним та поновлення на цій посаді.

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та поновлення позивача на роботі, оскільки припинення повноважень ОСОБА_1, як Голови внутрішнього аудиту, правомірно відбулося за рішенням органу управління діяльності та контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства, яким є Наглядова рада, отже, звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України у зв'язку з припинення повноважень не суперечить вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами при розгляді справи неналежним чином досліджено докази, а саме Статут АТ "Турбоатом", Положення про комітет наглядової ради АТ "Турбоатом" з питань аудиту. Висновки судів суперечать висновкам щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 753/1150/17, від 21 лютого

2018 року у справі № 758/15355/15-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 753/1604/17, від 23 січня 2018 року у справі № 344/13738/15-ц. При вирішенні справи судами невірно застосовано пункт 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, статтю 89 Господарського кодексу України, статтю 2 Закону України "Про акціонерні товариства", неодноразово порушено приписи цивільного процесуального законодавства щодо дослідження та оцінки доказів, мотивування судового рішення, що спричинило винесення неправосудного, на думку позивача, рішення.

У квітні 2021 року АТ "Турбоатом" подало до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1,у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, оскільки судами враховані всі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, отже, звільнення позивача відбулось відповідно до Закону та з дотриманням відповідних гарантій, передбачених статтею 44 КЗпП України.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Встановлені судами обставини

18 грудня 2017 року ОСОБА_1 прийнята на роботу до АТ "Турбоатом" на посаду виконуючого обов'язки начальника служби внутрішнього аудиту відповідно до наказу АТ "Турбоатом" від 15 грудня 2017 року № 72.

28 грудня 2017 року Наглядова рада рішенням № 22-НР призначило ОСОБА_1 на посаду Голови Служби внутрішнього аудиту АТ "Турбоатом".

Загальними зборами акціонерів АТ "Турбоатом" 18 квітня 2018 року, протокол № 23 затверджено Статуту АТ "Турбоатом".

Згідно з пунктом 1.3 Статуту АТ "Турбоатом", засновником товариства є держава в особі Фонду державного майна України.

Акціонерне товариство "Турбоатом" належить до державного сектору економіки, 75,22 % акцій якого знаходяться в корпоративному управлінні держави в особі Фонду державного майна України.

Фонд державного майна України є суб'єктом управління АТ "Турбоатом", як об'єктом державної власності.

Розділом 17 Статуту АТ "Турбоатом" передбачено створення та наявність у складі

АТ "Турбоатом", як господарського товариства, наглядової ради - колегіального органу, що здійснює захист прав акціонерів відповідача.

Відповідно до пункту 1.5 Статуту АТ "Турбоатом", відповідач є публічним акціонерним товариством.

Підпунктом 15 пункту 17.3 Статуту АТ "Турбоатом" передбачено виключне право Наглядової ради обирати та припиняти повноваження голови і членів інших органів відповідача (у разі їх створення).

Зокрема, підпунктом 16 пункту 17.3 Статуту АТ "Турбоатом" передбачено, що до виключної компетенції Наглядової ради товариства належить:

- запровадження та ліквідація посади внутрішнього аудитора відповідача або Служби внутрішнього аудиту товариства;

- призначення на посаду та звільнення з посади внутрішнього аудитора відповідача, призначення на посади та звільнення осіб з посад Служби внутрішнього аудиту відповідача;

- визначення організаційної структури Служби внутрішнього аудиту відповідача.

Протоколом Наглядової ради АТ "Турбоатом" від 22 листопада 2017 року № 19-НР затверджено положення "Про Службу внутрішнього аудиту Акціонерного товариства "Турбоатом"".

Відповідно до пункту 1.4 цього Положення Служба внутрішнього аудиту очолюється Головою служби внутрішнього аудиту, який призначається на посаду та звільняється з посади за рішенням Наглядової ради товариства та за наказом Генерального директора.

Положенням "Про Службу внутрішнього аудиту Акціонерного товариства "Турбоатом"", затвердженого протоколом Наглядової ради АТ "Турбоатом"

від 24 грудня 2019 року № 19-НР крім іншого визначено мета служби внутрішнього аудиту, основні завдання, функції служби внутрішнього аудиту, права та обов'язки служби внутрішнього аудиту.

Так, Служба внутрішнього аудиту є самостійним незалежним структурним підрозділом АТ "Турбоатом" створеним для здійснення поточного контроль фінансово-господарською діяльністю товариства.

Розділом 2 вказаного Положення визначено, що внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю товариства має на меті оцінку та вдосконалення системи внутрішнього контролю товариства шляхом: оперативного виявлення проблем у діяльності товариства, захисту законних інтересів товариства та його акціонерів; надання допомоги працівникам товариства в належному виконанні ними своїх обов'язків. Служба приймає участь в удосконаленні систем управління ризиками, внутрішнього контролю з метою забезпечення: ефективності процесу управління ризиками; надійності, адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю; повноти та достовірності фінансової і управлінської інформації; дотримання товариством вимог законодавства України.

Основними завданнями є забезпечення поточного контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства, а саме: контролю за організацією та функціонуванням системи бухгалтерського обліку; контролю за відповідністю даних бухгалтерського обліку фактичній наявності активів, їх належним збереженням; експертизи фінансової та операційної діяльності; підготовки оглядів діяльності товариства та розробки рекомендацій щодо підвищення її ефективності; дослідження бухгалтерської і оперативної інформації, включаючи експертизу засобів і способів, що використовуються для визначення, оцінки, класифікації такої інформації, і складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності; перевірка виконання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва; проведення оцінки ефективності механізму внутрішнього контролю, і оцінка контрольних процедур у структурних підрозділах товариства; перевірка наявності, стану і забезпечення збереження майна; робота над спеціальними проектами і контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю; спеціальні службові розслідування окремих випадків, за завданням керівника; координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту; формування та надання висновків, звітів, рекомендацій консультацій (як усно так і письмово) при проведенні перевірки; перевірка наявності, стану, правильності оцінки майна; ефективності використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів; дотримання чинного порядку встановлення та застосування цін, тарифів; розрахунково-платіжної дисципліни; своєчасності внесення до бюджету податків і платежів тощо; перевірка достовірності обліку витрат на виробництво, повноти відображення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), точності формування фінансових результатів, об'єктивності використання прибутку та фондів тощо; розроблення і подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та пропозицій з підвищення ефективності управління; надання консультативних послуг фахівцям товариства щодо бухгалтерського та складського обліку і оподаткування; планування, організація та проведення внутрішніх аудитів, документування їх результатів, підготовка аудиторських звітів, висновків та рекомендацій (за потребою); контроль за веденням обліку складських операцій (оприбуткування, відпуск у виробництво, внутрішнє переміщення, тощо) та якістю проведення обов'язкових інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей; розробка та опрацювання проектів нормативно-правових актів з питань, що належать виключно до компетенції Служби, а також здійснення методологічного забезпечення проведення внутрішніх аудитів; забезпечення створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативно-правових актів і дотримання вимог законодавства про права працівників у галузі охорони праці; забезпечення належного безпечного й санітарно-гігієнічного стану приміщень, внутрішніх і зовнішніх територій, закріплених за Службою; організація постійного контролю за дотриманням у Службі вимог нормативно-правових актів з охорони праці й промислової санітарії і негайне усунення виявлених порушень; ощадливе використання всіх видів енергоресурсів працівниками служби; забезпечення дотримання працівниками Служби правил внутрішнього трудового розпорядку, пожежної безпеки, вимог нормативно-правових актів про охорону праці та промислової санітарії.

Розділом 4 зазначеного Положення визначені функції служби внутрішнього аудиту, а саме: зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з раціональним та ефективним використанням ресурсів товариства. Проведення аудиту діяльності структурних підрозділів з метою забезпечення аналізу і оцінки внутрішнього контролю, політики товариства, що стосуються адекватності, відповідності, ефективності та точності бухгалтерських даних і збереження активів товариства.

Складання та надання висновків і звітів за результатами проведених перевірок (за потребою). Внутрішньогосподарський контроль за формуванням витрат по місцях їх виникнення. Виявлення відхилень від планових кошторисів, нормативів та аналіз причин їх виникнення. Встановлення винних осіб. По результатам аудиторських перевірок забезпечення керівників структурних підрозділів необхідною інформацією стосовно: ефективності виробничо-господарської діяльності структурного підрозділу; достовірності наданої керівництву інформації про стан роботи очолюваного структурного підрозділу. Взаємодія з контролюючими та правоохоронними органами під час проведення контрольних заходів, тощо, а також приймання участі у розгляді звернень, скарг, запитів про надання будь-якої інформації що стосується фінансово-господарської діяльності товариства.

У розділі 6 вказаного Положення визначено, що Служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом товариства. Голова Служби внутрішнього аудиту підпорядковується безпосередньо Голові Комітету Наглядової ради з питань аудиту та організаційно - Генеральному директору, який забезпечує вжиття заходів щодо запобігання неправомірному втручанню третіх осіб у планування і проведення внутрішнього аудиту та підготовку звіту про його результати.

Розділом 7 зазначеного Положення визначені права та обов'язки служби внутрішнього аудиту. Для реалізації основних завдань та належного здійснення своїх функцій працівники Служби внутрішнього аудиту мають право: визначати відповідність дій та операцій, що здійснюються працівниками товариства, вимогам законодавства України, рішенням органів товариства, які визначають політику та стратегію товариства, процедуру прийняття і реалізацію рішень, організацію обліку та звітності; перевіряти розрахунково-касові документи, правочини товариства, фінансову і статистичну звітність, іншу документацію, а у разі необхідності наявність готівки, інших цінностей, які знаходяться у товариства; мати безперешкодний доступ до підрозділу, що перевіряється, а також у приміщення, що використовуються для зберігання документів, матеріальних цінностей, отримувати інформацію, яка зберігається на магнітних та інших носіях інформації. Працівники Служби внутрішнього аудиту зобов'язані: проводити перевірки з метою здійснення оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю товариства, її відповідності ступеню потенційного ризику, притаманного діяльності товариства, а також оцінювати його. Забезпечувати організацію контролю за дотримання працівниками товариства встановлених процедур проведення операції функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов'язками. Проводити розгляд фактів порушень працівниками товариства законодавства та внутрішніх документів, які регулюють діяльнім товариства.

Пунктом 17 Статуту АТ "Турбоатом" визначено, що Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом та Законом України "Про акціонерні товариства", здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність Дирекції.

Пунктом 17.3 крім іншого до виключної компетенції Наглядової ради належить запровадження та ліквідація посади внутрішнього аудитора товариства або Служби внутрішнього аудиту товариства, призначення посади та звільнення з посади внутрішнього аудитора товариства, призначення на посади та звільнення осіб з посад Служби внутрішнього аудиту товариства; визначення організаційної структури Служби внутрішнього аудиту товариства.

Статутом приватного акціонерного товариства можуть бути передбачені вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу ревізійної комісії, порядку її діяльності, а також повноваження (компетенція) ревізійної комісії (ревізора).

Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п'ять років.

Отже, керуючись підпунктами 15,16 пункту 17.3 Статуту АТ "Турбоатом", пунктом
1.4 Положення про службу внутрішнього аудиту, пункту 15 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" Наглядова рада АТ "Турбоатом" своїм рішенням від 22 листопада 2017 року № 20-НР для забезпечення функціонування системи внутрішнього контролю підприємства запровадила Службу внутрішнього аудиту, вакансії в якій займають виключно посадові особи.

Актом Північно-східного офісу Державної аудиторської служби від 20 грудня

2019 року № 05-20/7, складеного за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності АТ "Турбоатом" за період часу із 01 січня 2018 року по 01 вересня

2019 року, встановлено ряд недоліків та зауважень в роботі Служби внутрішнього аудиту.

Зокрема, фахівці Державної аудиторської служби України при перевірці здійснення функцій працівників Служби внутрішнього аудиту АТ "Турбоатом" дійшли висновку, що здійснення таких функцій за період, що перевірявся, документально не підтвердився.

Наглядовою радою АТ "Турбоатом" також встановлений формальний підхід ОСОБА_1 до виконання своїх посадових обов'язків та звітності за 2019 рік, а саме: за весь період роботи на своїй посаді позивачем жодного разу не було проведено аналізу і оцінки системи внутрішнього контролю відповідача, відсутні будь-які (як протягом періоду діяльності служби, так і за 2019 рік) висновки, рекомендації, аудиторські звіти та будь-які інші документи, що свідчили б про конструктивні пропозиції з підвищення ефективності управління АТ "Турбоатом".

Керуючись підпунктами 15,16 пункту 17.3. Статуту АТ "Турбоатом" та Положенням, Наглядова рада АТ "Турбоатом" рішенням від 16 червня 2020 року, відображеним в протоколі № 11-НР, визнала роботу ОСОБА_1 незадовільною та звільнила її з займаної посади.

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У статті 21 КЗпП України вказано, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника - статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - статтею 36 КЗпП України і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - статтею 36 КЗпП України.

Трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

У законодавстві про працю визначення поняття "посадова особа" відсутнє.

Державною інспекцією України з питань праці надано роз'яснення від 24 липня

2014 року, згідно з якими до категорії "посадових осіб" у розумінні пункту 5 статті 41 КЗпП України можна віднести, зокрема, категорію працівників, визначених як "посадові особи" в статті 2 Закону України "Про державну службу", в статті 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", та як "службові особи" у примітці до статті 364 Кримінального кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України, зокрема належать: особи, які обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, установах або організаціях незалежно від форми власності посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням. Посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації. Посадова особа наділена певним обсягом повноважень і в їх межах має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють конкретні правовідносини (наприклад, право прийняття та звільнення працівників, застосування дисциплінарних чи адміністративних стягнень тощо).

До осіб, які здійснюють організаційно-розпорядчі обов'язки, можуть належати керівники вищої та середньої ланки підприємства, що здійснюють керівництво трудовим колективом в цілому або його окремими підрозділами, ділянками роботи тощо (керівники підприємств, філій, начальники цехів, відділів, їх заступники, бригадири, виконроби, майстри тощо).

Адміністративно-господарські обов'язки передбачають наявність повноважень з управління і розпорядження майном підприємства, забезпечення контролю за господарськими операціями.

Крім того, поняття "посадова особа" розкрито в ГК України у відношенні посадових осіб підприємств, у тому числі заснованих на державній формі власності (державних підприємств).

Згідно з частиною 3 статті 65 ГК України керівник підприємства, головний бухгалтер, член наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України).

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань

(частина 2 статті 159 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 160 ЦК України наглядова рада акціонерного товариства у разі її створення здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства (частина друга цієї статті).

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом (частина 1 статті 161 ЦК України).

У пункті 15 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що посадові особи органів акціонерного товариства - це фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин та з підстав, передбачених вказаними вище нормами матеріального права, правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відсутність порушення вимог трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, оскільки позивач є посадовою особою, відповідно до Статуту АТ "Турбоатом", призначення та звільнення якої відбувається за рішенням управлінського органу - Наглядової ради товариства та відповідного наказу генерального директора.

Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що судами при розгляді справи неналежним чином досліджено докази, а саме Статут АТ "Турбоатом", Положення про комітет наглядової ради АТ "Турбоатом" з питань аудиту не приймаються касаційним судом, оскільки зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про протилежне, а саме, що судами досліджено та надано оцінку як Статуту, так і Положенню про комітет наглядової ради.

Також у своїй касаційній скарзі заявник зазначає, що висновки судів суперечать висновкам щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 753/1150/17,

від 21 лютого 2018 року у справі № 758/15355/15-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 753/1604/17, від 23 січня 2018 року у справі № 344/13738/15-ц.

Верховний Суд у справі № 753/1150/17 погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що при звільненні позивача відповідачем допущені порушення трудового законодавства, оскільки позивач, який обіймає посаду заступника начальника "Центр транспортного сервісу "Ліски" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", не є посадовою особою у розумінні пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Верховний Суд у справі № 758/15355/15, скасовуючи рішення апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, виходив з того, що позивач обіймала посаду начальника Управління бухгалтерського обліку та звітності Виконавчої дирекції Фонду, який є некомерційною самоврядною організацією, що здійснює управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і не є господарським товариством відповідно до своє діяльності, тому застосування відповідачем пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України для звільнення позивача є неправомірним, у зв'язку з чим позивач підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У справі № 753/1604/17 Верховний Суд сформулював висновок про те, що визнаючи законним звільнення позивача за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, який був призначений на посаду в загальному порядку, а не обраний на неї шляхом голосування, суди фактично позбавили заявника права на оскарження підстав звільнення та інших гарантованих переваг, які мають працівники, які звільнені на загальних підставах, на відміну від осіб, які звільняються у зв'язку із припиненням повноважень.

У справі № 344/13738/15 Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду щодо дотримання вимог закону та статутних положень під час проведення загальних зборів членів Івано-Франківської торгово-промислової палати та прийняття ними рішення про звільнення позивача з посади президента Палати на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Натомість у цій справі № 646/4106/20 судами встановлено, що Служба внутрішнього аудиту товариства є одним із органів управління підприємством, вакансії в якій займають виключно посадові особи.

Отже, визначальним при вирішенні цієї справи є те, що Статут підприємства передбачає, що Голова Служби внутрішнього аудиту призначається на посаду та звільняється з посади за рішенням Наглядової ради товариства та за наказом Генерального директора, отже позивач є посадовою особою, яка могла бути звільнена на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Таким чином, у справі, яка переглядається, та у справах № 753/1150/17, № 758/15355/15, № 753/1604/17 встановлені різні фактичні обставини, оскільки у кожній з наведених як приклад справ, позивачі займали посади відмінні від тієї, яку займала позивач.

Висновки, викладені у оскаржуваних судових рішеннях відповідають висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 344/13738/15.

Переглянувши у касаційному порядку судове рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судами порушені норми матеріального чи процесуального права, тому касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення залишенню без змін.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик