Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 02.08.2020 року у справі №686/31597/19 Ухвала КЦС ВП від 02.08.2020 року у справі №686/31...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 686/31597/19

провадження № 61-15254св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Хмельницька міська рада,

третя особа - комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня

2020 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі колегії суддів: П'єнти І. В., Корніюк А.

П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької міської ради, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 03 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Судові рішення мотивовані тим, що належним чином повідомлений про розгляд справи позивач повторно не з'явився у судове засідання, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не надала, а тому відповідно до положень статті 223, 257 ЦПК України наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваних судових рішеннях відсутні будь-які посилання на належні докази про те, що позивача було направлено повідомлення про розгляд справи і про те, що дане повідомлення було вручено.

Зазначає, що залишаючи позов без розгляду, суди позбавили її доступу до правосуддя. На думку заявника, суд першої інстанції не встановив неможливість вирішення спору без її участі, не визнав її явку обов'язковою та мав можливість розгляду справи без її участі позивача, а залишення позову без розгляду свідчить про те, що суд усунувся від здійснення правосуддя.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явилася у судові засідання, призначені на 10 червня та 03 липня 2020 року.

Про судові засідання, призначені 10 червня та 03 липня 2020 року, позивач була повідомлена судовими повістками, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 121,126).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК Українипроцесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися настаттями 400, 401, 416 ЦПК України процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним.

Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з'явилася у судові засідання, призначені

на 10 червня та 03 липня 2020 року, і не надіслала заяви до суду про розгляд справи за її відсутністю, дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення

статей 223, 257 ЦПК України. Разом з тим, законних підстав для відкладення розгляду справи суд першої інстанції не мав.

Доводи касаційної скарги про те, що суд не послався на належні та допустимі докази про повідомлення про судовий розгляд спростовуються змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, яка містить дані про повідомлення позивача у встановленому законом порядку про розгляд справи і таке підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення про призначені судові засідання на 10 червня та 03 липня 2020 року (а. с. 121,126).

Аргументи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції міг приступити до розгляду справи без її участі суперечать положенням пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, яка містить імперативний припис про залишення позову без розгляду у разі повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача. Винятком із цього правила є подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, однак матеріали справи не містять доказів подання позивачем такої заяви.

Таким чином, згідно з вимогамиЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня

2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15,

від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня

2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,

а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 03 липня 2020 рокута постанову Хмельницького апеляційного суду

від 21 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст