Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 16.04.2019 року у справі №2-3000/12 Ухвала КЦС ВП від 16.04.2019 року у справі №2-3000...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

08 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 2-3000/12

провадження № 61-6933св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Квітка Полонини", державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Квітка Полонини" на постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року в складі колегії суддів Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст обставин справи

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Санаторій "Квітка Полонини" (правонаступником якого є ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини"), державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання незаконним та скасування рішення Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду про видачу акта про надання гірничого відводу від 04 лютого 2008 року № 1430 ДП "Санаторій "Квітка Полонини".

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києві від 04 грудня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2014 року, позов задоволено; визнано частково недійсним акт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 04 лютого 2008 року за № 1430 про надання гірничого відводу ДП "Санаторій "Квітка Полонини" для розробки родовища мінеральних вод на земельній ділянці площею 11,7 га в частині земельної ділянки площею 0,3700 га у с. Солочин урочище "Біласовиця" Свалявського району Закарпатської області, що належить ОСОБА_1

25 травня 2016 року ДП "Санаторій "Квітка Полонини" подало заяву про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Зазначало, що рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2016 року в справі № 306/2412/15 за позовом ДП "Санаторій "Квітка Полонини" ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Солочинської сільської ради визнано недійсним державний акт серії ЗК № 059634 від 03 серпня 2006 року на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,37 га, виданий ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на землю № 0106070700049; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Свалявського нотаріального округу Гуледза А.

Г. ; визнано недійсним державний акт серії ЗК № 006442 від 08 вересня 2006 року на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,37 га, що виданий ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на землю №
0106070700059.

Вважає, що цим рішенням визнані недійсними правовстановлюючі документи на земельну ділянку ОСОБА_3, а тому у нього відсутні законні підстави для оскарження в судовому порядку акта про надання гірничого відводу № 1430 від 04 лютого 2008 року в частині цієї земельної ділянки. Вказане свідчить, що згоду ОСОБА_1 про надання ДП "Санаторій "Квітка Полонини" гірничого відводу отримувати не потрібно, а тому судові рішення у цій справі підлягають скасуванню з відмовою у задоволенні позову.

У червні 2018 року ДП "Санаторій "Квітка Полонини" надало пояснення до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, і просило її задовольнити з підстав наявності нововиявлених обставин, установлених постановою апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року в справі № 710/360/2012 за позовом прокурора Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Держпраці у Закарпатській області та Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи Солочинська сільська рада, ДП "Санаторій "Квітка Полонини" ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року в задоволенні заяви ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року узв'язку із нововиявленими обставинами відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник як на підставу перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, не є нововиявленими.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" задоволено частково; ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року скасовано; заяву ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" про визнання незаконним та скасування рішення про надання гірничого відводу в межах земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2016 року в справі № 306/2412/15 скасовано і встановлені цим рішенням обставини перестали існувати, а тому не можуть бути нововиявленими обставинами.

Оскільки постанова апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року в справі № 710/360/2012, якою визнано недійсними правовстановлюючі документи на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, не існувала на час звернення ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" із заявою 25 травня 2016 року про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, апеляційний суд уважав, що ця обставина не може бути нововиявленою у цій справі.

Аргументи учасників справи

У квітні 2019 року ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року та ухвалити нову постанову про задоволення заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про те, що ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" пропустило строк подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки рішення суду першої інстанції, яке заявник просить переглянути, набрало законної сили 04 грудня 2013 року, а з відповідною заявою ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" звернулося 25 травня 2016 року, тобто у встановлений частиною 1 статті 362 ЦПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) трирічний строк, а тому немає підстав для залишення заяви без задоволення.

Вказує, що нововиявленою обставиною у цій справі є скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що належала позивачу, розташовану в межах гірничого відводу, який надано товариству згідно оскаржуваного у цій справі акта № 1430 від 04 лютого 2008 року; судові рішення в інших справах № 306/2412/15, № 710/360/12 не є нововиявленою обставиною, а є документами, які підтверджують існування нововиявленої обставини, про яку товариству не було відомо на час розгляду справи. Про вказані нововиявлені обставини відповідачу стало відомо у травні 2016 року та у встановлений законом строк подано відповідну заяву.

04 липня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Державної служби України з питань праці (правонаступник Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України) на касаційну скаргу ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини", у якому просить її задовольнити та скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року. Вказує, що у ОСОБА_1 не було законних підстав оскаржувати акт про надання гірничого відводу № 1430 від 04 лютого 2008 року, оскільки судовими рішеннями в інших справах визнано недійсними та скасовано правовстановлюючі документи на земельну ділянку 0,37 га у с. Солочин, що належала позивачу, і він не мав відповідних прав оскаржувати такий акт, а суд безпідставно визнав такий акт недійсним з підстав відсутності згоди позивача як власника земельної ділянки.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі до до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21).

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року поновлено касаційне провадження.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 361 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 361 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тлумачення пункту 1 частини 2 статті 361 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 81 ЦПК України.

ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" у заяві від 25 травня 2016 року про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року за нововиявленими обставинами посилається як на нововиявлену обставину на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2016 року в іншій цивільній справі ( № 306/2412/15), яким встановлено істотні для розгляду справи обставини, які не були відомі відповідачу та можуть вплинути на висновки суду у цій справі.

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень рішення апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2016 року в справі № 306/2412/15 скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин правильним є висновок апеляційного про те, що обставини, на які посилається заявник в заяві від 25 травня 2016 року, відпали під час розгляду справи і не можуть бути підставою для скасування рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що нововиявленим юридичним фактом є факт, установлений 10 травня 2018 року постановою апеляційного суду Закарпатської області в іншій справі № 710/360/12, а саме визнання недійсними правовстановлюючих документів на земельну ділянку, належну ОСОБА_1, та посилання заявника на те, що нововиявленою обставиною є саме обставина недійсності правовстановлюючих документів, яка існувала на час розгляду справи та ухвалення судом рішення, яке товариство просить переглянути, з таких мотивів.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) зазначено, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

При вирішенні вказаної справи колегія суддів виходить із того, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточного судового рішення та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення іншого рішення у справі.

Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, від 09 червня 2011 року, §§ 42-43).

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що обставини, на які посилається товариство як на нововиявлені обставини, на час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції відпали, а обставини в іншій справі № 710/360/12, девизнано недійсними правовстановлюючі документи на земельну ділянку, належну ОСОБА_1, на правильність висновків апеляційного суду не впливають, оскільки зазначеною обставиною товариство свою заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не мотивувало.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржену постанову апеляційного суду без змін. Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Квітка Полонини" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст