Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 27.01.2020 року у справі №215/2330/19 Ухвала КЦС ВП від 27.01.2020 року у справі №215/23...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 215/2330/19

провадження № 61-9926 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1,

суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук Костянтин Петрович,

заінтересована особа (боржник) - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) Савчука Костянтина Петровича на ухвалу Тернівського районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року

у складі судді Красюк К. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М.,

Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст скарги

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії

та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К. П. (далі - Шевченківський РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)), заінтересована особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, в якій просила:визнати неправомірними

та скасувати вимоги старшого державного виконавця Шевченківського

РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 31 січня 2020 року

та від 14 квітня 2020 року про зобов'язання її надати протягом п'яти днів боржнику трудову книжку для внесення запису про поновлення

на неіснуючій у штатному розписі боржника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, посаді; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м.

Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П.

від 11 червня 2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену у виконавчому провадженні № 60953339.

Скаргу мотивовано тим, що рішенням Тернівського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду

від 17 грудня 2019 року у справі № 215/2330/19, задоволено її позов

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.

Києві про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним і скасовано наказ

від 29 березня 2019 року № 498-к про її звільнення: поновлено її на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві з 29 березня 2019 року; стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 01 квітня 2019 року по 16 серпня 2019 року включно у розмірі 84 422,70 грн, з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.

На підставі виконавчого листа, виданого 19 серпня 2019 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ

(м. Київ) Савчуком К. П. 11 січня 2020 року було винесено постанову

про відкриття виконавчого провадження № 60953339.

На виконання рішення суду боржником було видано наказ від 28 грудня 2019 року № 1675к про її поновлення на роботі, зміст якого не відповідав резолютивній частині судового рішення, зокрема, її було поновлено

на роботі на виведеній поза штат посаді, при наявності в штатному розписі боржника посади з аналогічною назвою та фунціоналом, на яку після

її звільнення було призначено іншу особу.

Її неодноразові звернення до старшого державного виконавця

з клопотаннями щодо невиконання боржником рішення суду

та застосування до останнього санкцій залишилися без відповіді.

Натомість старший державний виконавець Савчук К. П. 31 січня 2020 року та 14 квітня 2020 року (повторно) направив їй вимоги № 60953339/26

зі встановленням обов'язку надати боржнику протягом п'яти днів трудову книжку для внесення запису про поновлення на неіснуючій у штатному розписі боржника посаді. Не погоджуючись з такими діями державного виконавця, вона зверталася зі скаргами до начальника Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), Центрального міжрегіонального управління та Міністерства юстиції України.

Незважаючи на перебування на розгляді в Міністерстві юстиції України

її скарги, старшим державним виконавцем Савчуком К. П. 11 червня

2020 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (невиконання стягувачем вимог державного виконавця), яку вона отримала 17 червня 2020 року.

Вважала вказані вимоги та постанову незаконними, дії старшого державного виконавця протиправними, оскільки рішення суду

про поновлення її на роботі не виконано, зміст виданого боржником наказу про її поновлення не відповідає резолютивній частині рішення суду,

та є протиправним.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд її скаргу задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року, з урахуванням ухвали цього ж суду

від 15 липня 2020 року про виправлення описки, скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними вимоги старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)

Савчука К. П. від 31 січня 2020 року № 60953339/26 та від 14 квітня

2020 року № 60953339/26. Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 11 червня 2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену у виконавчому провадженні № 60953339.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.

Киві та Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) задоволено частково.

Ухвалу Тернівського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року скасовано.

Справу направлено для продовження розгляду до Тернівського районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, скаргу

ОСОБА_1 у частині вимог про визнання незаконними та скасування вимог старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 31 січня 2020 року № 60953339/26

та від 14 квітня 2020 року № 60953339/26 залишено без розгляду.

Скаргу ОСОБА_1 у частині вимог про визнання незаконною

та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 11 червня 2020 року

про повернення виконавчого документу стягувачу, винесену у виконавчому провадженні № 60953339, задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)

Савчука К. П. від 11 червня 2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу, винесену у виконавчому провадженні № 60953339.

Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 у частині вимог

про визнання незаконними та скасування вимог старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)

Савчука К. П. від 31 січня 2020 року № 60953339/26 та від 14 квітня

2020 року № 60953339/26, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявник пропустила визначений частиною 1 статті 449 ЦПК України десятиденний строк

на оскарження рішень державного виконавця, оскільки про порушення своїх прав дізналася 11 лютого 2020 року та 08 травня 2020 року, відповідно, (отримала зазначені вимоги), з клопотанням про його поновлення

не зверталася, а тому скарга ОСОБА_1 у цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 у частині вимог про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м.

Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П.

від 11 червня 2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу, винесену у виконавчому провадженні № 60953339, суди першої

та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржувана постанова

є передчасною, а тому підлягає скасуванню.

При цьому апеляційний суд зазначив, що виконання рішення суду

про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного його допуску

до виконання своїх попередніх обов'язків. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу було невиконання ОСОБА_1 вимог старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 31 січня 2020 року та від 14 квітня 2020 року про зобов'язання протягом п'яти днів з моменту отримання такої вимоги надати боржнику трудову книжку для внесення відповідного запису

про поновлення на роботі. Однак, зі змісту наказу від 28 грудня 2019 року № 1675к про поновлення ОСОБА_1 на роботі вбачається, що він

не відповідає резолютивній частині рішення Тернівського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2019 року, оскільки наказ від 29 березня 2019 року № 498к про її звільнення

не скасовано, посаду віднесено до позаштатної (пункт 3 наказу). Незважаючи на невиконання боржником судового рішення, державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу у зв'язку

з невиконанням останньою вимог державного виконавця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року до Верховного Суду, старший державний виконавець Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ

(м. Київ) Савчук К. П., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення

в частині задоволених вимог скарги ОСОБА_1 і відмовити

у задоволенні скарги ОСОБА_1 у цій частині.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 215/2330/19 із Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву

на касаційну скаргу.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. мотивована тим, що з метою повного фактичного виконання судового рішення про поновлення працівника на роботі державним виконавцем було направлено стягувачу дві вимоги (від 31 січня 2020 року та від 14 квітня 2020 року), якими зобов'язано останню надати до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві трудову книжку для внесення відповідного запису. Вказані вимоги стягувачем було отримано особисто, проте в строк, наданий для виконання (5 днів), виконано не було. Крім того, зазначені вище вимоги у порядку, встановленому законом, скасовано

не було.

Оскільки стягувачем не виконано вимоги державного виконавця, тоді як

її було попереджено про повернення виконавчого документа у разі невиконання цих вимог, 11 червня 2020 року державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій).

Вказував, що оскарження стягувачем дій державного виконавця

не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій чи їх відкладення,

а тому на момент винесення оскаржуваної постанови не існувало обставин, які б унеможливлювали винесення зазначеної вище постанови.

При пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" України "Про виконавче провадження" не пов'язує момент виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі із фактичним його допуском до виконання попередніх обов'язків, а лише з виданням наказу або розпорядження про поновлення на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2021 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому вказується, що доводи касаційної скарги

є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального

та процесуального права, а тому просить касаційну скаргу залишити

без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Зазначала, що касаційна скарга не містить обґрунтувань, у чому полягає незаконність та/або необґрунтованість оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій. У ході здійснення виконавчого провадження старший державний виконавець Савчук К. П. не вжив відповідних заходів для перевірки викладеної нею у численних клопотаннях, заявах, скаргах інформації, що призвело до порушення вимог частин 1 та 3 статті 18, частин 1 та 2 статті 63, статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Твердження старшого державного виконавця

про можливість покладення не неї, як на стягувача, обов'язок щодо виконання рішення суду про поновлення на роботі є безпідставними

та такими, що суперечать законодавству.

При цьому навіть після винесення апеляційним судом постанови

від 18 травня 2021 року старший державний виконавець Савчук К. П. ігнорує імперативні вимоги, встановлені частиною 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якими у разі якщо постанова виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною та/чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця

не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування вимог старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)

Савчука К. П. від 31 січня 2020 року № 60953339/26 та від 14 квітня

2020 року № 60953339/26 не оскаржуються.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль

за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено,

що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження

і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів

і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться

на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами

у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (стаття 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягував перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене Пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Порядок виконання рішень про поновлення на роботі встановлений

у статті 65 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статтею 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин 2 , 3 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця

або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця

або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановлює ухвалу

про відмову в задоволенні скарги.

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 указувала на тому, що зміст виданого боржником наказу не відповідає резолютивній частині рішення районного суду від 19 серпня 2019 року, тому не може свідчити

про виконання рішення суду, а направлені на її адресу вимоги державного виконавця зі встановленням обов'язку надати трудову книжку для внесення відповідних записів є неправомірними.

Встановлено, що рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року

у справі № 215/2330/19, задоволено позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві

про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним і скасовано наказ

від 29 березня 2019 року № 498-к про звільнення ОСОБА_1; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

у м. Києві з 29 березня 2019 року; стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 01 квітня

2019 року по 16 серпня 2019 року включно у розмірі 84 422,70 грн,

із утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів

(а. с. 158-160, т. 1).

На виконання судового рішення 19 серпня 2019 року районним судом було видано відповідний виконавчий лист (а. с. 157, т. 1).

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС

у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 11 січня 2020 року відкрито виконавче провадження № 60953339 з примусового виконання виконавчого листа № 215/2330/19, виданого 19 серпня 2019 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (а. с. 168, т. 1).

16 січня 2020 року старший державний виконавець Шевченківського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчук К. П. виніс постанову

про виправлення описки, згідно якої вніс виправлення до постанови

про відкриття виконавчого провадження № 60953339, а саме до пункту 2, зазначивши замість "боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів" на "боржнику необхідно виконати рішення суду негайно" (а. с. 184, т. 1).

24 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)

Савчука К. П. із клопотанням про витребування у боржника доказів (штатний розпис боржника та докази скасування наказу про її звільнення) (а. с. 185-187, т. 1).

У заяві від 28 січня 2020 року № 823-11 Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у м. Києві повідомило, що

на виконання рішення районного суду від 19 серпня 2019 року у справі № 215/2330/19 було видано наказ від 28 грудня 2019 року № 1675к

"Про поновлення на роботі ОСОБА_1". 22 січня 2020 року старшим державним виконавцем Савчуком К. П. було проінформовано ОСОБА_1 про наявність вказаного наказу, однак остання 23 та 24 січня 2020 року

до управління для ознайомлення з ним так і не з'явилася. Також вказало, що до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження управління неодноразово письмово повідомляло ОСОБА_1

про необхідність прибуття до управління для добровільного виконання судового рішення (а. с. 189, т. 1).

Зі змісту вказаного наказу від 28 грудня 2019 року вбачається,

що ОСОБА_1 поновлено з 29 березня 2019 року на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, яка діяла до 01 квітня 2019 року з функціональними обов'язками, які були покладені

на ОСОБА_1 до 31 березня 2019 року; встановлено з 29 березня

2019 року ОСОБА_1 посадовий оклад у розмірі 10 600,00 грн згідно

з шатним розписом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, який діяв до 01 квітня 2019 року; у зв'язку

з введенням з 01 квітня 2019 року в дію нової структури Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві

та створення відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві з іншими функціональними завданнями, посаду начальника відділу медичних

та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, яка була передбачена в структурі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві

до 01 квітня 2019 року і на яку поновлено з 29 березня 2019 року

ОСОБА_1 вирішено вважати такою, що є позаштатною (а. с. 190, т. 1).

31 січня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС у м.

Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчуком К. П. стягувачу ОСОБА_1 надіслано вимогу зі встановлення обов'язку надати протягом п'яти днів,

з моменту отримання даної вимоги, боржнику, Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, трудову книжку для внесення запису про поновлення на роботі (а. с. 194, т. 1).

14 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС у м.

Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчуком К. П. повторно направлено стягувачу вимогу про зобов'язання останню надати боржнику трудову книжку для внесення запису про поновлення на роботі (а. с. 228, т. 1).

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС

у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 11 червня 2020 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 4 частини першої

статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (невиконання стягувачем вимог державного виконавця).

У матеріалах виконавчого провадження також містяться: заяви стягувача

та її представника про відвід старшого державного виконавця Савчука К. П., клопотання, заяви та скарги на його дії та рішення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що постанова старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 11 червня 2020 року

про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", винесена у виконавчому провадженні № 60953339, є передчасною, а тому відповідні вимоги скарги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому правильними є й посилання апеляційного суду про те,

що виконання рішення суду про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного його допуску до виконання своїх попередніх обов'язків (стаття 65 Закону України "Про виконавче провадження").

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 червня

2020 року у справі № 521/1892/18 (провадження № 61-39740св18).

Отже, законодавець передбачає обов'язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає в тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов'язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 711/8138/18 (провадження № 14-607цс19)).

Поновлення на роботі має бути реальним, тобто з відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що виходячи зі змісту статей 21

і 24 КЗпП України, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, але й фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов'язків, а роботодавцем - обов'язку виплачувати працівникові заробітну плату.

Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається,

що ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року скаргу ОСОБА_1

на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м.

Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. задоволено частково. Визнано неправомірними вимоги старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. від 31 січня 2020 року № 60953339/26 та від 14 квітня 2020 року № 60953339/26. У частині вимог скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та рішень начальника Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Нещадима І. С.

та директора департаменту ДВС МЮ України Кисельова М. Є. закрито провадження.

Невиконання стягувачем - ОСОБА_1 указаних вимог старшого державного виконавця є наслідком нездійснення виконавцем усіх передбачених законодавством виконавчих дій щодо виконання рішення суду про поновлення її на роботі.

Таким чином, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги ухвалені з дотриманням норм процесуального права та не підлягають скасуванню, оскільки суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства,

і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89

ЦПК України суди попередніх інстанцій всебічно, повно та об'єктивно надали оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича залишити без задоволення.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст