Постанова

Іменем України

05 червня 2019 року

м. Київ

справа № 727/7647/15-ц

провадження № 61-17933св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 20 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Яремка В. В., Кулянди М. І., Половнікової Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу.

Позовна заява мотивована тим, що 01 грудня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), укладений договір строкового банківського вкладу № 2077607, згідно з умовами якого він передав банку у строкове платне користування грошові кошти у розмірі 8 000,00 доларів США зі сплатою 8 % річних.

09 січня 2015 року у зв`язку з неможливістю видачі готівкою грошових коштів за вказаним договором, ОСОБА_1 уклав новий договір банківського вкладу № 2100922, згідно з яким грошові кошти у розмірі 6 000,00 доларів США було переведено з попереднього договору № 2077607, а решту - 2 000,00 доларів США, розмістили на рахунку № НОМЕР_1 «ПУ» Перший» поточного рахунку № НОМЕР_2 . Датою повернення вкладу визначено 09 лютого 2015 року.

Згідно з постановою правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийнято рішення № 26 щодо запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду.

06 лютого 2015 року у ПАТ «КБ «Надра» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Оскільки ПАТ «КБ «Надра» було учасником Фонду, то відшкодування коштів, які знаходилися на вказаних рахунках, відбулося 05 травня 2015 року через Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Починаючи з 04 квітня 2014 року ідо 30 березня 2015 року включно, офіційний курс гривні до іноземних валют і курс банківських металів встановлювався близько 14 год. 00 хв. поточного робочого дня, внаслідок чого протягом такого дня діяли два офіційні курси (до та після встановлення).

Позивач зазначив, що офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України (далі - НБУ) з 14 год. 00 хв. 05 лютого 2015 року, діяв до 14 год. 00 хв. наступного робочого дня і становив 1 799,9763 грн за 100,00 доларів США. Офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ з 14 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року і який діяв до 14 год. 00 хв. наступного робочого дня, становив 2 313,0580 грн за 100,00 доларів США.

Банк виплатив позивачу відшкодування як вкладнику за курсом, що діяв 06 лютого 2015 року до 14 год. 00 хв. і становив 1 799,9763 грн за 100,00 доларів США, хоча мав застосовуватися курс, що діяв 06 лютого 2015 року після 14 год. 00 хв., і становив 2 313,0580 грн за 100 доларів США.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його користь недоотримані грошові кошти за договором строкового банківського вкладу від 09 січня 2015 року № 2100922 та за рахунком № НОМЕР_1 «ПУ» Перший» поточного рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 40 665, 00 грн.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2015 року у складі судді Волошина С. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 недоотримані грошові кошти за договором строкового банківського вкладу від 09 січня 2015 року № 2100922 та за рахунком № НОМЕР_1 «ПУ» Перший» поточного рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 40 465,00 грн.

У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів встановлюється один раз на день, близько 14 год. 00 хв. поточного дня. Враховуючи те, що 06 лютого 2015 року офіційний курс гривні до долара США становив 2 313,0580 грн за 100,00 доларів США, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме цей курс мав бути застосований для виплати позивачу коштів за вкладом в іноземній валюті. З урахуванням того, що ОСОБА_1 виплачено суму 141 975,29 грн, то з відповідача підлягає стягненню недоотримана сума грошових коштів у розмірі 40 465,00 грн. Разом із цим суд визнав необґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача процентів за договором банківського вкладу в розмірі 200,00 грн, оскільки ця вимога не підтверджена належними доказами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2015 року скасовано.

У позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі цивільно-правової угоди і чинним законодавством України саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов`язок відшкодувати кошти від імені сторони правочину (банку). Звернення позивача до суб`єкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач звернувся за захистом своїх порушених прав, які виникли із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. На момент запровадження у ПАТ «КБ «Надра»» тимчасової адміністрації, тобто на день початку процедури виведення банку з ринку, діяв офіційний курс валют Національного банку України, що становив 1799,9763 грн за 100,00 доларів США. Саме із цього курсу відповідач здійснив виплату відшкодування позивачу як вкладнику. Подальші зміну курсу валют, які відбулися близько 14 год. 00 хв. поточного дня, не є підставою для виплати позивачеві відшкодування за новим курсом, встановленим на рівні 2313,0580 грн за 100,00 доларів США.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У січні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та постанову правління Національного банку України від 31 березня 2014 року № 180 «Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів».

05 червня 2019 року до Верховного Суду надійшло звернення ОСОБА_1 , в якому викладено прохання врахувати правові висновки, сформульовані у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року (провадження№ 6-1297цс17).

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У березні 2017 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив рішення апеляційного суду залишити без змін як таке, що ухвалене відповідно до вимог чинного законодавства України.

У липні 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просила залишити його скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 травня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» укладений договір строкового банківського вкладу № 2077607, згідно з умовами якого він передав банку у строкове платне користування грошові кошти у розмірі 8 000,00 доларів США зі сплатою 8 % річних.

09 січня 2015 року у зв`язку з неможливістю видачі готівкою грошових коштів за вказаним договором, ОСОБА_1 уклав новий договір банківського вкладу № 2100922, згідно з яким грошові кошти у розмірі 6 000,00 доларів США було переведено з попереднього договору, а решту - 2 000,00 доларів США розмістили на рахунку № НОМЕР_1 «ПУ» Перший» поточного рахунку № НОМЕР_2 . Датою повернення вкладу є 09 лютого 2015 року.

Згідно з постановою правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийнято рішення № 26 щодо запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду.

06 лютого 2015 року у ПАТ «КБ «Надра» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Оскільки ПАТ «КБ «Надра» було учасником Фонду, то відшкодування коштів, які знаходилися на вказаних рахунках, відбулося 05 травня 2015 року через Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Починаючи з 04 квітня 2014 року і до 30 березня 2015 року включно, офіційний курс гривні до іноземних валют і курс банківських металів встановлювався близько 14 год. 00 хв. поточного робочого дня, внаслідок чого протягом такого дня діяли два офіційні курси (до та після встановлення).

Позивач зазначив, що офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ з 14 год. 00 хв. 05 лютого 2015 року, діяв до 14 год. 00 хв. наступного робочого дня і становив 1 799,9763 грн за 100,00 доларів США. Тоді як офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ з 14 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року і який діяв до 14 год. 00 хв. наступного робочого дня, становив 2 313,0580 грн за 100,00 доларів США.

Банк виплатив позивачу відшкодування як вкладнику за курсом, що діяв 06 лютого 2015 року до 14 год. 00 хв. і становив 1 799,9763 грн за 100,00 доларів США, хоча мав застосовуватися курс, що діяв 06 лютого 2015 року після 14 год. 00 хв. і становив 2 313,0580 грн за 100 доларів США.

Предметом спору у цій справі є стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб недоплачених коштів у розмірі 40 665, 00 грн за договором строкового банківського вкладу від 09 січня 2015 року № 2100922 та по рахунку № НОМЕР_1 «ПУ» Перший» поточного рахунку № НОМЕР_2 .

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій) до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій) визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій (частина перша статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій)).

У пункті 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічно-правовим є, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Тобто до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Закон установлює правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, НБУ, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами (частина друга статті 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Перелік функцій, що їх виконує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, наведений у частині другій статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини).

Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною другою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення ним банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду (частина третя статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Правовідносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер. У цих правовідносинах Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виконує управлінські функції щодо гарантованої державою виплати відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна). А тому у вказаних відносинах у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду.

Отже, спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 З Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов`язаний із виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 06 червня 2018 року у справах № 813/6392/15, № 818/377/16, № 804/15159/15, № 815/863/16, №727/8505/15-ц).

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, неправильно встановив характер спірних правовідносин та не звернув увагу на зазначені вище норми законодавства України, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про те, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі цивільно-правової угоди, а звернення позивача до суб`єкта владних повноважень про виплату грошових коштів за вкладом не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до змісту частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255, частиною першою статті 414 ЦПК України.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 20 грудня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів та стягнення недоплачених коштів за договором строкового банківського вкладу закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк