Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 23.04.2019 року у справі №465/6147/18 Ухвала КЦС ВП від 23.04.2019 року у справі №465/61...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 465/6147/18

провадження № 61-7648св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 ,

третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у

м. Львові,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2018 року у складі судді Ванівського Ю. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про знесення самочинної будови.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що відповідачі з червня 2015 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно розпочали будівництво нового житлового будинку без отримання на проведення таких робіт дозвільних документів та з істотним порушенням державних будівельних норм (далі - ДБН). Відсутність відповідних дозволів установлено Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - ДАБІ у Львівській області) та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. Зазначене також підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 07 грудня 2015 року № 17/15, складеного судовим експертом Курильовим І. І. Незважаючи на приписи ДАБІ у Львівській області про зупинення будівельних робіт та усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачами здійснюються будівельні роботи. Внаслідок проведення самочинного та незаконного будівництва порушено її права, оскільки самочинна будівля знаходиться у безпосередній близькості з її будинком, що істотно обмежує доступ світла до житлових приміщень, затінює подвір`я та призводить до попадання на нього снігу з даху самовільної будови, а також призводить до порушення приватного життя її сім`ї, оскільки вікна самочинної будови знаходяться у безпосередній близькості до вікон її квартири та порушує правила протипожежної безпеки.

Посилаючись на наведене, з метою забезпечення позову просила зупинити та заборонити будівництво нового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

У порядку забезпечення позову зупинено та заборонено будівництво нового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір про право, а тому невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, ухвала суду є законною та обгрунтованою. Ураховуючи, що розташування нового індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 по відношенню до житлового будинку АДРЕСА_2 , в квартирі АДРЕСА_3 якого проживає позивач, не відповідає вимогам ДБН, що підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 07 грудня 2015 року № 17/15, що призводить до порушення її прав, та оскільки предметом позову є знесення самочинно збудованого будинку по АДРЕСА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення та заборони будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_1 може істотно утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення її позову.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , у якій заявник просив скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2018 року і постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, таухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у порушення вимог частини десятої статті 150 ЦПК України, судами попередніх інстанцій вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення та заборони будівництва нового будинку, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позивачем позовних вимог, оскільки метою подання ОСОБА_1 позову є зупинення будівництва за адресою: АДРЕСА_4 . Суди не звернули увагу на відсутність спору між сторонами, оскільки будівництво за вказаною адресою здійснюється на земельній ділянці, яка знаходиться у власності відповідача, за згодою Львівської міської ради, відповідно до чинного законодавства України, та ніяким чином не порушує права позивача, яка є власником квартири АДРЕСА_4 . Вказував на те, що

ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, оскільки відповідно до змісту статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва мають органи архітектурно-будівельного контролю. Суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав ніякої оцінки його письмовим запереченням на заяву про забезпечення позову та клопотанням про участь у судовому засіданні, а також не звернув увагу на те, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам частини першої статті 151 ЦПК України, зокрема, не містить обгрунтувань необхідності забезпечення позову та відсутні пропозиції зустрічного забезпечення.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлені судами фактичні обставини справи

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про знесення самочинної будови за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що будівництво відповідачем житлового будинку здійснюється із значним порушенням будівельних норм, протипожежних, санітарно-технічних вимог та побутових розривів, що призводить до істотного порушення її прав, як власника квартири АДРЕСА_4 , що розташований на суміжній земельній ділянці.

З метою забезпечення позову позивач просила зупинити та заборонити будівництво нового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктом 2 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

При оцінці зазначеної співмірності, слід враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Підставою звернення до суду із заявою про забезпечення позову є наявність спору між сторонами щодо незаконного будівництва нового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності на проведення таких робіт дозвільних документів та з порушенням будівельних норм, протипожежних та санітарно-гігієнічних вимог, що призводить до порушення права власності позивача на володіння та користування належною їй квартирою АДРЕСА_4 , що розташований на суміжній земельній ділянці.

Судами встановлено, що розташування нового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , по відношенню до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 не відповідає вимогам ДБН, що підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 07 грудня 2015 року № 17/15, та проводиться за відсутності відповідних дозволів ДАБІ у Львівській області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Зважаючи на підстави заявленого позову, його обгрунтування порушенням прав позивача внаслідок будівництва відповідачем житлового будинку самовільно, за відсутності дозвільних документів, з наведенням відповідних аргументів та доказів, у тому числі припису органу державно-будівельної інспекції України, що свідчить про наявність існуючого між сторонами спору та, що у разі не вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення та заборони будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , існує загроза істотного утруднення виконання можливого рішення суду, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у разі обгрунтованості позовних вимог та задоволення позову, невжиття таких заходів забезпечення призведе до утруднення чи невиконання можливого рішення суду.

Доводи заявника щодо відсутності спору між сторонами, з огляду на те, що будівництво за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється на земельній ділянці, яка знаходиться у його власності, за згодою Львівської міської ради, відповідно до чинного законодавства України та ніяким чином не порушує права позивача, яка є власником квартири

АДРЕСА_4 є необгрунтованими, оскільки не грунтуються на матеріалах справи.

Твердження заявника про те, що вжиті заходи забезпечення позову за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позивачем позовних вимог, є неспроможними, оскільки предметом позову є знесення самочинного будівництва, тоді як забезпечення позову здійснено у спосіб зупинення та заборони такого будівництва, з урахуванням обгрунтування заявлених ОСОБА_1 підстав та предмету позову, а тому є співмірним способом забезпечення позову.

Посилання заявника на те, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства не надав оцінки його письмовим запереченням на заяву про забезпечення позову та клопотанням про участь у судовому засіданні, не звернув увагу на те, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам частини першої статті 151 ЦПК України, зокрема, не містить обгрунтування необхідності забезпечення позову у визначений спосіб, відсутня пропозиція зустрічного забезпечення, не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, заява про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, відсутність пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення не є безумовною підставою для відмови у забезпеченні позову, оскільки зазначене питання суд має право вирішити самостійно відповідно до положень статті 154 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин

Інші аргументи заявника не впливають на законність та обгрунтованість оскаржуваних судових рішень, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наслідками розгляду касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно визначили характер правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, надали належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 400, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. І. Усик

В. В. Яремко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст