Постанова

Іменем України

02 червня 2022 року

м. Київ

справа № 127/2-207/11

провадження № 61-21026св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кретид-Капітал»,

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Оверковського Костянтина Володимирович на постанову Вінницького апеляційного суду від

17 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Заява мотивована тим, що 19 жовтня 2011 року Ленінським районним судом міста Вінниці ухвалено рішення про задоволення позовної заяви ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

№ BL1717 від 22 січня 2008 року та видано виконавчий лист № 2-207/2011.

14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № UB-OP/17-018, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за низкою кредитних договорів.

Відповідно до умов Договору відступлення права вимоги № UB-OP/17-018 від

14 березня 2017 року, та відповідно до статті 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які є боржниками ПАТ «Універсал Банк», у тому числі і до

ОСОБА_1 за кредитним договором № BL1717 від 22 січня 2008 року.

22 грудня 2020 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило замінити стягувача у виконавчому документі

№ 2-207/2011 із ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 січня 2008 року № BL 1717.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2021 року заяву задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому документі № 2-207/2011 з ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № BL1717 від 22 січня 2008 року.

Ухвала мотивована тим, що з матеріалів справи об`єктивно вбачається перехід до заявника права вимоги до боржника за відповідним правочином. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ПАТ «Універсал Банк».

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оверковського К. В. задоволено частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2021 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому документі № 2-207/2011 з ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № BL1717 від 22 січня 2008 року.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову, апеляційний суд виходив із безумовних підстав для скасування судового рішення, оскільки

24 вересня 2021 року суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , чим позбавив її можливості реалізувати своє право на подання доказів та обґрунтування своїх заперечень у справі.

Задовольняючи заяву, апеляційний суд виходив із того, що внаслідок укладення договору відступлення права вимоги заявник став правонаступником (новим кредитором) стягувача та набув прав вимоги до боржника за кредитним договором, тому є підстави для заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

23 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - Оверковський К. В. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 17 листопада

2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримувала повістку про судове засідання суду першої інстанції. Справу було розглянуто без її участі. Заявник вказує, що на це зверталась увага суду апеляційної інстанції в апеляційній скарзі. Заявник також вказує, що до заяви про заміну стягувача не додано належних доказів правонаступництва прав за кредитним договором від 22 січня 2008 року № BL 1717.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року поновлено представнику ОСОБА_1 - Оверковському К. В. строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Вінницького міського суду Вінницької області.

Зупинено дію постанови Вінницького апеляційного суду від 17 листопада

2021 року,до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

У квітні 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

19 жовтня 2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення про задоволення позовної заяви ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № BL1717 від 22 січня

2008 року та видано виконавчий лист № 2-207/2011.

14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № UB-OP/17-018, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів.

Відповідно до умов договору відступлення права вимоги № UB-OP/17-018

від 14 березня 2017 року, та відповідно до статті 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які є боржниками ПАТ «Універсал Банк», у тому числі і до

ОСОБА_1 за кредитним договором № BL1717 від 22 січня 2008 року.

22 грудня 2020 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в Україні

(пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові

від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну стягувача його правонаступником.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримувала повістку про судове засідання суду першої інстанції, в наслідок чого справу було розглянуто без її участі, що є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, Верховний Суд вважає безпідставними, оскільки переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дав оцінку вказаним аргументам, які були наведені в апеляційній скарзі, внаслідок чого скасував ухвалу суду першої інстанції та виніс у справі нове судове рішення по суті заявлених вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали суду першої інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьою статті 376 ЦПК України, не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах, що зазначені заявником у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для заміни сторони у справі не спростовують, на законність рішення не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Оверковського Костянтина Володимирович залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Вінницького апеляційного суду від 17 листопада

2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська