ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 757/61433/21-к

провадження № 51-372 км 22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора

з доповненнями на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 4 січня 2022 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора

ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від

15 грудня 2021 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2021року частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах

ОСОБА_7 та скасовано постанову прокурора ОСОБА_5 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження №42019000000001566 від 22 липня 2019 року. Зобов`язано прокурора Офісу Генерального прокурора в цьому провадженні вчинити дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно з ухвалою судді Київського апеляційного суду від 4 січня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2021року.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог указує, що оскаржувана ним в апеляційному порядку ухвала слідчого судді не передбачена КПК, оскільки під час її постановлення слідчий суддя вийшов за межі наданих йому повноважень, зокрема слідчий суддя вправі зобов`язати прокурора лише вчинити певну дію, а не прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження. Вважає, що ухвала підлягає перегляду в апеляційному порядку на підставі пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК. Для підтвердження своєї позиції посилається на постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 січня 2019 року (справа № 183/6229/18 провадження № 51-8447км18), об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року (справа

№ 646/3986/19, провадження № 3335кмо20) та Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 5 липня 2022 року (справа №757/27041/21-к, провадження № 51-3781км21).

Захисник ОСОБА_8 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому він просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення. Вказує, що ухвала слідчого судді про зобов`язання прокурора вчинити певну дію відсутня в положенні ст. 309 КПК, а тому апеляційний суд був вправі відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою сторони обвинувачення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та доповнення до неї та просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора і просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, захисника ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та викладені в касаційній скарзі та доповненнях доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Положенням ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, суддя апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала слідчого судді про скасування постанови прокурора про зупинення досудового розслідування та зобов`язання прокурора вчинити дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК, на підставі

п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не входить до переліку ухвал, зазначених у ст. 309 цього Кодексу, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Однак із цією позицією суд касаційної інстанції погодитися не може.

Так, ч. 1 ст. 303 КПК передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед них нездійснення інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування може бути про вчинення однієї із дій, зазначених у ч. 2 ст. 283 КПК, не втручаючись при цьому у межі повноважень прокурора в кримінальному провадженні.

Водночас, усупереч вищенаведеним нормам кримінального процесуального закону, слідчий суддя в ході розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 вийшов за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, визначених ст. 307 КПК. Так, слідчий суддя скасував постанову прокурора про зупинення досудового розслідування

у кримінальному провадженні №42019000000001566 від 22 липня 2019 року та зобов`язав його вчинити дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК, на підставі п. 10 ч. 1

ст. 284 КПК, який передбачає лише закриття кримінального провадження, що перебуває за межами повноважень прокурора.

Таким чином, слідчий суддя постановив рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом.

Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Нормами КПК, а саме частинами 1, 2 ст. 309, визначено перелік ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову

у відкритті провадження щодо неї.

Частина 3 ст. 309 КПК встановлює, що інші ухвали слідчого судді, які не зазначено в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Разом з тим, згідно зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною в постановах Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 січня 2019 року (справа №183/6229/18, провадження № 51-8447км18), Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа № 760/25546/18, провадження № 51-10322км18), Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 5 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к, провадження № 51-3781км21), у разі постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК. Аналогічні правові позиції виклав Верховний Суд України в постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 5-142кс(15)17, з яким погодилась і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справах № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.

З ухвали судді Київського апеляційного суду від 4 січня 2022 року вбачається, що

у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді від 15 грудня 2021 року було відмовлено саме на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки ця ухвала слідчого судді не входить до переліку таких рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Проте суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що це стосуються відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на судові рішення, які прямо визначені у статтях КПК, тобто на такі рішення, які слідчий суддя, суд має право ухвалювати згідно із законом.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, відмовивши

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, а тому ухвала цього суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час цього розгляду належить урахувати вищезазначене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 438 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 4 січня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3