Постанова

іменем України

28 березня 2023року

м. Київ

справа № 755/3336/18

провадження № 51-6337км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100040016879 від 21 грудня 2017 рокуза обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Києва, раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК,

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.

За вирокомДніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року ОСОБА_8 виправдано за частиною 1 статті 115 КК на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК.

Згідно вироку, орган досудового розслідування пред`явив ОСОБА_8 обвинувачення в тому, що він 21 грудня 2017 року о 15:00, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та знайомою ОСОБА_11 розпивав алкогольні напої.

Під час цього між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час якого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на вбивство ОСОБА_11 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел на умисне вбивство, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння смерті ОСОБА_11 , ОСОБА_8 дістав ніж, який зберігав при собі, та умисно завдав ним удари потерпілій в життєво важливі органи, а саме в ліву частину тулубу та шиї, спричинивши проникаюче колото-різане поранення грудей з ушкодженням лівої легені та непроникаюче колото-різане поранення шиї з ушкодженням щитовидної залози, з розвитком крововтрати та шоку. Від отриманих тілесних ушкоджень у короткий проміжок часу настала смерть ОСОБА_11 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року вказаний вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, прокурор не погоджується з висновками місцевого суду щодо виправдання ОСОБА_8 шляхом визнання недопустимим протоколу огляду місця події від 21 грудня 2017 року та похідних від нього доказів, оскільки не було отримано дозволу власника житла на такий огляд, а також висновком про те, що у даному випадку було проведено фактично обшук житла, а матеріали кримінального провадження не містять відповідної ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення такого обшуку.

Вважає необгрунтованим визнання недопустимим протоколу обшуку від 22 грудня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_8 у зв?язку з неможливістю відтворення відеозапису проведеного обшуку, що стало наслідком визнання недопустимими доказами вилучених речових доказів та проведених щодо вказаних речових доказів експертних досліджень.

Крім того, прокурор вказує на те, що, визнавши недопустимим доказом протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 місцевий, суд у вироку так і не зазначив, які саме права та свободи обвинуваченого було істотно порушено при проведенні вказаної слідчої дії.

Вказує, що судом допущено порушення принципу змагальності сторін, як однієї з основних засад кримінального провадження.

Прокурор стверджує про те, що апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора так і не зробив всебічного й об?єктивного аналізу наявних у справі доказів, не навів конкретних і переконливих доводів, з яких апеляцію прокурора визнав необгрунтованою. Вважає, що суд апеляційної інстанції зробив аналогічну оцінку доказів, як і суд першої інстанції, обмежившись перерахуванням обставин, на які посилався у вироку суд першої інстанції, не виклав та не надав відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора, при цьому, аналогічними формулюваннями, які виклав місцевий суд, зазначив про недоведеність скоєння ОСОБА_8 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 вказує, що судом правильно визнано недопустимим протокол огляду місця події, оскільки така слідча дія відбулась за відсутності ухвали слідчого судді та без дозволу власника. Крім того, захисник зазначає, що протокол обшуку від 22 грудня 2017 року за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме відеофайл фіксації вказаної слідчої дії не було оглянуто в суді за технічних причин, при цьому прокурор не вжив заходів для перегляду вказаного доказу, і відтак за відсутності відеофіксації такий доказ не може бути визнано допустимим. Також захисник вказує на те, що під час досудового розслідування є очевидним порушення права на захист ОСОБА_8 , оскільки було здійснено процесуальні дії без попереднього дозволу суду. Не погоджується захисник і з твердженнями прокурора в частині того, що свідок ОСОБА_12 постійно змінював свої показання, оскільки під час проведення слідчого експерименту, останній двоє діб не спав, а відтак слідча надавала показання замість нього. Водночас, захисник просить судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, котра підтримала касаційну скаргу прокурора, думку захисника, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачувався органом досудового розслідування у вчиненні умисного вбивства людини, передбаченого частиною 1 статті 115 КК.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виправдав ОСОБА_8 за вказаним обвинуваченням шляхом визнання:

- недопустимим протоколу огляду місця події від 21 грудня 2017 року з підстав відсутності ухвали слідчого судді, власника не встановлено та дозвіл на обшук не отримано. Стверджено, що такий огляд місця події був обшуком, оскільки під час цієї слідчої дії відкривалися шафи, балкон, вилучали речі, що є ознакою обшуку;

- недопустимим протоколу обшуку від 22 грудня 2017 року квартири, оскільки відеозапис обшуку відсутній;

- неналежними та недопустимими доказів , оскільки вони не вказують на заподіяння обвинуваченим смерті ОСОБА_11 та здобуті внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а саме: висновку експерта № 28 від 24 січня 2018 року, висновку експерта від 26 січня 2018 року № 31, висновку судово - медичного експерта - імунолога № 27 від 31 січня 2018 року, висновка експерта від 21 лютого 2018 року № 47ц, висновку експерта №8-1/76 від 12 січня 2018 року, висновку експерта від 11 січня 2018 року № 8-1/77, висновку експерта від 30 січня 2018 року № 8-1/382, висновку експерта від 26 січня 2018 року № 30, висновка експерта від 26 січня 2018 року № 32, висновку експерта від 02 лютого 2018 року № 29, висновку експерта від 14 лютого 2018 року № 46ц, висновку експерта від 21 лютого 2018 року № 50ц;

- недопустимим протоколу слідчого експерименту від 22 грудня 2017 року за участю ОСОБА_12 , оскільки дані здобуті з істотними порушеннями норм кримінального процесуального законодавства. Зокрема, вказано на те, що при відтворенні у судовому засіданні запису з відеодиску слідчого експерименту, встановлено, що слідча постійно замість свідка розповідає обставини, які начебто ОСОБА_12 повідомляв раніше під час допиту; в матеріалах провадження відсутній протокол про перегляд цього запису слідчим після проведення слідчого експерименту; проведення цього слідчого експерименту було без дозволу та участі власника квартири, а ОСОБА_12 перебував під контролем працівників поліції ще з 01:00 22 грудня 2017 року;

- недопустимим протоколу одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 від 23 лютого 2018 року, оскільки суд не зміг безпосередньо допитати цих осіб, а прокурор не забезпечив їх участь в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам статті 419 КПК колегія суддів вважає обґрунтованими.

Зі змісту статті 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до статті 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

За вимогами статті 419 КПК, в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких її визнано необґрунтованою.

Зважаючи на законодавчі приписи, а також положення статті 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що при перегляді вироку щодо ОСОБА_8 , апеляційний суд не дотримався зазначених вимог.

Так, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, усупереч вимогам статті 419 КПК, апеляційний суд належним чином не мотивував своєї ухвали, не навів обґрунтованого аналізу доводів, викладених у поданій скарзі та змінах до неї, не співставив наявних у провадженні доказів, не надав відповідей на доводи апеляційної скарги щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неповноти судового розгляду, та мало істотне значення для ухвалення законного рішення.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги прокурора, останній просив повторно дослідити протокол огляду місця події від 21 грудня 2021 року, при цьому наводив конкретні аргументи щодо помилкового висновку суду першої інстанції в частині того, що сама слідча дія більш походила на обшук, а відтак перевірити такі дані мав суд апеляційної інстанції. Також прокурор зазначає, що проводився огляд безпосередньо на місці події, де було виявлено труп, при цьому під час огляду місця події можуть бути вилучені речі та предмети. Крім того, прокурор вказує, що більш детальне розміщення у квартирі речей міг би підтвердити свідок ОСОБА_13 , однак суд не сприяв його допиту під час судового слідства.

Разом із цим, прокурор просив повторно дослідити протокол обшуку від 22 грудня 2017 року з тих підстав, що електронний носій відеозапису проведення обшуку містив інформаційні дані, однак, його відкриття ускладнювалось технічними можливостями, які мав в розпорядженні місцевий суд. При цьому, прокурор в обґрунтування своїх доводів послідовно описав проблеми технічного характеру, які унеможливили суд відкрити вказані відеофайли, проте такі доводи залишились поза увагою апеляційного суду.

Водночас, у своїй апеляційній скарзі прокурор вказував на розбіжності у показаннях свідка ОСОБА_10 , який під час проведення слідчого експерименту надав одні показання, однак під час допиту його в суді при розгляді справи попереднім складом суду змінив ці показання, а в суді першої інстанції та під час повторного розгляду справи знову змінив показання. Тобто, така поведінка свідка вказувала на необхідність дослідити повторно такий доказ, як протокол слідчого експерименту з вказаним свідком. При цьому прокурор зазначав в апеляційній скарзі, яке значення це буде мати для встановлення істини у справі.

До того ж, суд апеляційної інстанції лише формально погодився з висновком суду першої інстанції в частині визнання протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_12 недопустимим доказом та не надав належних обґрунтувань щодо своїх висновків.

Крім того прокурор у своїй апеляційній скарзі вказував на те, що хоча суд першої інстанції і задовольнив клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_9 , однак обмежив строк виконання вказаної ухвали, при цьому, надіслав ухвалу до виконання 27 травня 2021 року з викликом свідка на 1 червня 2021 року, чим обмежив час виконання відповідно ухвали. Зокрема, не сприяв стороні обвинувачення у здійснені судового виклика свідка. Проте, суд апеляційної інстанції обмежився лише висновками місцевого суду щодо таких доводів, без належної оцінки самих доводів апеляційної скарги прокурора.

Зі змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд не навів належного обґрунтування вказаним вище доводам та не зазначив мотивів їх спростування, обмежившись дублюванням мотивів суду першої інстанції та загальним посиланням про їх безпідставність.

Крім того, апеляційний суд в ухвалі не виклав належного мотивування власних висновків щодо недоведеності обвинувачення, які би ґрунтувалися на аналізі доводів апеляційної скарги прокурора, їх співставленні з висновками міського суду та зібраними у кримінальному провадженні доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 здійснено формально, без належної перевірки наведених у апеляційній скарзі доводів та надання обґрунтованих відповідей на них. Апеляційний суд у своєму рішенні обмежився загальними фразами про безпідставність доводів прокурора, без посилань на відповідні вимоги кримінального та кримінального процесуального закону, мотивів з яких він виходив при постановленні ухвали, в зв`язку з чим рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, а тому, відповідно до ст. 438 цього Кодексу, воно підлягає скасуванню, а провадження - призначенню новому розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги зі змінами, дати їм належну оцінку та, з урахуванням усіх встановлених обставин, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, оскільки Суд дійшов висновку про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 433 434 436 438 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3