Постанова

Іменем України

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 621/3213/19

провадження № 51-3614 км 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С. І.,

суддів: Білик Н. В., Ємця О. П.,

при секретарі Ігнатенку Ю. В.,

за участю прокурора Шевченко О. О.

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42018221440000147 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в с. Соколово Зміївського району Харківської області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13 січня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 травня 2020 року щодо ОСОБА_1,

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13 січня 2020 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст. 47 КК України, у зв'язку з передачею її на поруки колективу Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, якщо вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України - закрито.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2020 року ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13 січня 2020 року залишено без зміни.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, у період з 6 вересня 2017 року по 22 грудня 2017 року, будучи начальником відділу освіти Зміївської РДА та службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, недбало виконуючи свої службові обов'язки, передбачені Положенням про відділ освіти Зміївської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Зміївської РДА № 58 від 25 лютого 2014 року, та нормативно-правовими актами України, через несумлінне ставлення до них, при цьому, маючи реальну можливість їх виконувати належним чином, не перевірила об'єми фактично виконаних будівельних робіт та їх якість, цін на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідними обґрунтованими цінами на відповідні ресурси, вартості матеріально-технічних ресурсів, зазначених ПП "Харківстартстрой" в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2в № 1 від 6 вересня 2017 року, № 2 від 23 жовтня 2017 року, № 3 від 21 грудня 2017 року з капітального ремонту покрівлі Слобожанського ліцею № 1 Зміївської районної ради Харківської області, що по вул. С. Закори, 28 в смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області, в яких, як наслідок була завищена вартість зазначених робіт, власноручно їх підписала та завірила свій підпис відбитком печатки відділу освіти Зміївської РДА, тобто протиправно погодила їх та підтвердила вартість зазначених у вказаних актах приймання виконання робіт, внаслідок чого ПП "Харківстартстрой" було безпідставно перераховано кошти в сумі 221 605 гривень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а саме завдання матеріальної шкоди Зміївській районній раді на вказану суму.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто, неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постановлених судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, оскільки передавши її на поруки трудового колективу, керівником якого вона є, не з'ясував чи буде здатний такий трудовий колектив та яким чином здійснювати стосовно свого керівника заходи виховного характеру, та взагалі не обговорював під час судового провадження чи доцільно у цьому випадку застосування до обвинуваченої такого виду звільнення від кримінальної відповідальності. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, належної оцінки доводам, викладеним в апеляційний скарзі прокурора не надав, чим істотно порушив вимоги ст. 419 КПК України.

У надісланих запереченнях на касаційну скаргу захисник Кіяшко С. Л. в інтересах ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора, а постановлені судові рішення залишити без зміни.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор касаційну скаргу вважала обґрунтованою та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

За змістом ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Статтею 370 КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до Статтею 370 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Виходячи із положень закону, закріплених у ст. 47 КК України, питання про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов'язком суду, і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без практичного застосування до неї, передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу.

При цьому, судом мають бути належним чином перевірені всі обставини справи, а ухвалене рішення обґрунтованим.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в судовому засіданні суду першої інстанції захисником та обвинуваченою заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з передачею обвинуваченої на поруки трудовому колективу на підставах, визначених ст. 47 КК України, та долучено таке клопотання разом з протоколом загальних зборів трудового колективу Зміївської районної державної адміністрації та відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації (а. с. 51-55, Т.1).

Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів трудового колективу Зміївської районної державної адміністрації та відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації від 9 січня 2020 року, трудовим колективом прийнято рішення взяти ОСОБА_1 на поруки та взяти на себе обов'язок здійснювати щодо неї заходи виховного характеру, контроль за виконанням своїх безпосередніх трудових обов'язків, додержання нею правил громадського співжиття в побуті та громадських місцях і повідомляти уповноважені органи про будь-які випадки ухилення ОСОБА_1 від заходів виховного характеру.

Суд першої інстанції, задовольняючи заявлене клопотання, звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв'язку з передачею її на поруки колективу Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області на підставі ст. 47 КК України.

Разом із тим, місцевим судом, належним чином не з'ясовано, чи буде здатний трудовий колектив Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації, в якому ОСОБА_1 з 2010 року займала посаду начальника, здійснювати щодо неї заходи виховного характеру, виходячи із покладених на неї посадових обов'язків з виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, передбачених Положенням про відділ освіти Зміївської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням від 25 лютого 2014 року № 58 (а. с. 60-63, Т.1), та чи взагалі доцільно у цьому випадку застосування щодо неї такого виду звільнення від кримінальної відповідальності.

Зокрема, судом не враховано, що ОСОБА_1 призначається на посаду і звільняється з посади головою районної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу в установленому законодавством порядку, та як начальник відділу, згідно своїх посадових обов'язків, здійснює, в тому числі:

- керівництво відділом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, спряє створенню належних умов праці;

- затверджує посадові інструкції працівників відділу та керівників навчальних закладів та розподіляє обов'язки між ними;

- вживає заходів до удосконалення організації та підвищення ефективності роботи відділу;

- звітує перед головою районної державної адміністрації про виконання покладених на відділ завдань та затверджених планів роботи;

- видає в межах своїх повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням;

- здійснює добір кадрів;

- організовує роботу з підвищення рівня професійної компетентності державних службовців відділу;

- подає голові районної державної адміністрації пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців відділу, присвоєння їм рангів державних службовців, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; прийняття на роботу та звільнення з роботи, у порядку, передбаченому законодавством про працю працівників відділу, які не є державними службовцями та керівників навчальних закладів, їх заохочення та притягнення до кримінальної відповідальності;

- забезпечує дотримання працівниками відділу правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни, тощо.

Таким чином, місцевим судом необґрунтовано звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 47 ККУкраїни, та закрито кримінальне провадження.

На зазначені порушення не зважив апеляційний суд, який 14 травня 2020 року ухвалив рішення залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без зміни.

Окрім того, як вбачається із листа, наданим начальником відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації від 9 липня 2020 року № 01-30/989, який міститься в матеріалах кримінального провадження (а. с.168, Т.1), у відповідь на запит Зміївського районного суду Харківської області, ОСОБА_1 була звільнена 30 квітня 2020 року за угодою сторін на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 28 квітня 2020 року № 32-к.

Отже, суди допустили неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що відповідно до вимог ст. 438 КПК України є підставами для скасування таких рішень.

За викладених обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого слід врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13 січня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. І. Кравченко Н. В. Білик О. П. Ємець