ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 756/11431/19

провадження № 51-2394км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_3,

суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року в кримінальному провадженні №12019100050006097 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , громадянки України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 100 год. із відбуттям не більш як чотири години на день.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 19 серпня 2019 року, близько обіднього часу, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Епіцентр», що по вул. Полярній, 20-Д у м. Києві, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, намагалась таємно викрасти належний ТОВ «Епіцентр-К» товар, а саме: майку для фітнесу жіночу, салатового кольору, вартістю 596, 75 грн.

Після цього ОСОБА_1 , бажаючи довести свій умисел на таємне викрадення майна до кінця, зайшла до примірочної магазину, поклала викрадену річ до рюкзака та, пройшовши лінію кас, намагалася зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак свій умисел не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками служби охорони магазину при виході з приміщення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року зазначений вирок залишений без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень, постановлених відносно ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримати.

Касаційна скарга мотивована тим, суди залишили поза увагою той факт, що ОСОБА_1 фактично була затримана о 13 год. 55 хв., а слідчо-оперативна група прибула лише о 17 год. 08 хв. та закінчила огляд о 17 год. 25 хв., а отже засуджена протягом п`яти з половиною годин була затримана, однак протокол затримання складений не був і ОСОБА_1 не було роз`яснено її право мати захисника. Також зазначається, що відомості про добровільну видачу засудженою викраденого товару не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки ОСОБА_1 дістала з рюкзака майку за вказівкою представника служби безпеки магазину та в присутності працівника поліції, який її фактично затримав, і ще двох інших працівників служби безпеки магазину задовго до приїзду слідчо-оперативної групи. Крім того, вказується, що огляд місця події проводився у приміщенні, яке є приватною власність, однак заяви від уповноваженої особи про дозвіл на проведення огляду та ухвала слідчого судді в матеріалах провадження відсутні. Також зазначається про те, що відеозапис з магазину «Епіцентр-К» був отриманий не у встановленому законом порядку і в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження повноважень представника потерпілого - ОСОБА_2, а саме довіреності ТОВ «Епіцентр-К» на представництво інтересів. Крім того, захисник також зазначає про те, що матеріали кримінального провадження не містять висновку товарознавчої експертизи, що позбавляє можливості встановити дійсну вартість викраденого майна.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.

Прокурор не підтримала касаційну скаргу захисника, вважала її безпідставною.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, однак при цьому до його компетенції входить перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Так за змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути, зокрема, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Таким чином, перевіряючи дотримання судами нижчих інстанцій вимог КПК України, Верховний Суд у межах доводів касаційних скарг має з`ясувати, чи навели суди нижчих інстанцій належні й достатні мотиви ухвалення судових рішень та чи обґрунтували свої висновки з посиланням на досліджені докази.

Поряд з цим доводи касаційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі захисник зазначає про недопустимість такого доказу, як протокол огляду місця події, з тих підстав, що відсутня згода на проведення такого огляду уповноваженої особи чи ухвала слідчого судді на дозвіл проведення огляду. Крім того захисник вказує на те, що відсутні докази на підтвердження повноважень потерпілого.

Верховний Суд не вважає зазначені твердження сторони захисту слушними, оскільки ці доводи не стосуються прав засудженої, більше того, у матеріалах провадження відсутні будь-які дані, що потерпіла особа (ТОВ «Епіцентр-К) заперечувала проти огляду місця події, а в подальшому яким-небудь чином оскаржувала зазначені процесуальні дії, а також не погоджувалась з участю ОСОБА_2 у судовому розгляді в якості свого представника.

Отже, підстав вважати недопустимим доказом протокол огляду місця події, а також інші докази, отримані в ході огляду місця події, як про це зазначає захисник, Верховний Суд не вбачає.

Не погоджується суд касаційної інстанції і з доводами касаційної скарги захисника щодо незаконного затримання ОСОБА_1 .

Як свідчать матеріали кримінального провадження, ОСОБА_1 була зупинена працівником охорони магазину та працівником поліції біля виходу з магазину і з ними прослідувала до службового приміщення, де на вимогу самостійно відкрила рюкзак та продемонструвала його вміст. Зазначені дії працівника поліції не виходять за межі, встановлені нормами ст. 34 Закону України «Про національну поліцію».

Крім того Верховний Суд вважає за доцільне зазначити, що ОСОБА_1 ні на досудовому розслідуванні, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не заперечувала факт того, що викрадена майка знаходилась в її рюкзаку. Логічно пояснити, яким чином ця майка там опинилась засуджена не змогла, а послалась лише на «силу гравітації», через яку майка потрапила до її рюкзака.

Не є слушними і посилання захисника на порушення процедури отримання відеозапису з магазину. При перевірці вказаного доводу Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, наведеними в ухвалі на спростування зазначеного доводу.

Так апеляційний суд в ухвалі зазначив, що за умови добровільного надання документів (у тому числі електронних документів) стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей.

Оскільки диск із відеозаписом з камер відеоспостереження з торгового центру «Епіцентр» було надано слідчому в ході досудового слідства представником потерпілого ОСОБА_2 , то зазначений диск є належним і допустимим доказом.

Також відхиляє Верховний Суд і твердження сторони захисту про необхідність проведення товарознавчої експертизи для встановлення вартості викраденого товару.

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 25 листопада 2019 року (справа №420/1667/18), обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).

У даному кримінальному провадженні, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, для визначення вартості викраденої майки для фітнесу не потрібно спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

При цьому ТОВ «Епіцентр-К» надав довідку, відповідно до якої вартість фітнес майки жіночої з артикулом № 80877558 складає 596, 75 (без ПДВ).

За таких обставин, вимоги захисника про скасування судових рішень та про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпання можливості їх отримати є безпідставними, судами поза розумним сумнівом доведено винуватість засудженої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Виходячи з зазначеного та керуючись статтями 433 434 436-438 441 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5