?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 40/5005/7101/2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - Суденко Р.В.,

відповідача - 1 - не з'явилися,

відповідача - 2 - Круглова О.М.,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2017

(головуючий - Чимбар Л.О.,судді: Вечірко І.О., Науменко І.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015

у справі №40/5005/7101/2011 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто",

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро"

про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених у справі

1.1. У червні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "АК "Промінвестбанк") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" (далі - ТОВ "Авіто Трейдінг Груп") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" (далі - ТОВ "Авіто"), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010 року № 216/08/1-10 - нерухоме майно: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60, які належать на праві власності майновому поручителю ТОВ "Авіто", а саме:

- адміністративний корпус інв. № 1-0008, літ. Е-3, загальною площею 1 198,9 кв. м, - насосну станцію інв. № 1-0011, літ. У, загальною площею 18,4 кв. м, - контрольно-пропускний пункт інв. № 1-0002, літ. Д, загальною площею 88,1 кв. м, - головний виробничий корпус інв. №1-0001, літ. Ж, загальною площею 2 725,9 кв. м, - ангар для мийки автомобілів інв. № 1-0006, літ. З, загальною площею 352,8 кв. м, - багатопотоковий КПП інв. № 1-0014, літ. Т (будівля складу), загальною площею 1 809,5 кв. м, - надвірний туалет інв. № 1-0028, літ. Г, загальною площею 12,3 кв. м, - дільницю розбирання списаних машин інв. № 1-0034, літ. X, загальною площею 427,4 кв. м (далі - предмет іпотеки).

Звернення стягнення провести шляхом продажу на прилюдних торгах в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро" (далі - ТОВ "Авіто Дніпро") за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28 липня 2010 року № 164/02-10 на загальну суму 37 936 067,39 грн (у тому числі 36 000 000,00 грн заборгованості за кредитним договором; 1 869 197,21 грн процентів за користування кредитом з урахуванням 13 055,66 грн інфляції та 3 867,57 грн річних; 34 734,85 грн комісії за управління та обслуговування кредитної лінії з урахуванням 325,92 грн інфляції та 97,20 грн річних; 19 982,45 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 502,20 грн пені за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії).

Встановити початкову ціну для реалізації зазначених будівель та споруд у розмірі 6 528 273,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням ТОВ "Авіто Дніпро" зобов'язань щодо повного і своєчасного повернення кредиту за кредитним договором, виконання зобов'язань за яким забезпечено зазначеним вище договором іпотеки.

1.2. У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто" подало зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро", про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки №216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто", посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. 30 серпня 2010 року за реєстровим №9408.

Свої вимоги ТОВ "Авіто" мотивувало тим, що при укладенні спірного правочину не були дотримані вимоги ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки розпорядження нерухомим майном товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Тоді як рішення загальних зборів учасників цього товариства, оформлене протоколом від 20 липня 2010 року № 38 про передачу в іпотеку нерухомого майна, має попередній характер та не передбачає можливості надання майна товариства в іпотеку в майбутньому у випадку укладення кредитних договорів, тому не є підтвердженням наявності необхідних повноважень директора ТОВ "Авіто" для укладення договору іпотеки. Договір іпотеки не містить усіх необхідних істотних умов, а його підписання директором ТОВ "Авіто" вчинено з перевищенням повноважень і суперечить умовам, визначеним у наведеному протоколі, оскільки кредитний договір ще не було укладено.

1.3. Справа розглядалася судами неодноразово.

1.4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги 2 312,30 грн.

1.4.1. Рішення суду мотивоване тим, що припинення юридичної особи (ТОВ "Авіто-Дніпро") у зв`язку із визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов`язання за забезпеченим нею зобов`язанням (кредитним договором) припиняється. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору іпотеки.

1.5. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 01.07.2015 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та розподілу судових витрат, прийнято в цій частині нове рішення, яким припинено провадження у справі відносно відповідача-1 ТОВ "Авіто Трейдінг Груп", первісний позов задоволено повністю. У частині відмови в задоволенні зустрічного позову рішення суду першої інстанції залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.

1.5.1. Суд апеляційної інстанції, припиняючи провадження у справі за первісним позовом до ТОВ "Авіто Трейдинг Груп", виходив із того, що договір іпотеки №311/08/1-10 від 30.09.2011 було визнано недійсним із моменту укладення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2012 року у справі № 2/5005/9328/2012, яке набрало законної сили 27 травня 2013 року, а уточнені позовні вимоги не містять вимог до ТОВ "Авіто Трейдинг Груп".

1.5.2. Задовольняючи первісні позовні вимоги ПАТ "АК "Промінвестбанк" про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки, укладеним з ТОВ "Авіто", суд апеляційної інстанції виходив з того, що саме по собі прийняття господарським судом постанови про визнання боржника за основним договором (кредитним договором) банкрутом і його припинення не припиняє договору іпотеки, укладеного з майновим поручителем. Право банку на повернення кредиту і отримання процентів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки залишається дійсним і підлягає судовому захисту.

1.5.3. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки № 1, апеляційний суд зазначив, що рішення загальних зборів ТОВ "Авіто", оформлене протоколом від 20 липня 2010 року № 38, містить згоду на передачу в іпотеку нерухомого майна, зазначеного у договорі іпотеки № 1, а також встановлює повноваження директора на укладення цього договору іпотеки. У цьому рішенні не наведено жодних застережень щодо його попереднього характеру чи необхідності ухвалення додаткового рішення учасниками товариства, воно є достатнім для висновку про укладення іпотечного договору повноважною особою за згодою учасників товариства. Договір іпотеки № 1 відповідає вимогам закону.

1.6. Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2015 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 скасовано в частині задоволення первісного позову та у частині розподілу судових витрат. У зазначеній частині залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015. У решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 залишено без змін.

1.6.1. Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення первісного позову та у частині розподілу судових витрат, погодився із висновком суду першої інстанції про те, що припинення боржника за кредитним договором ТОВ "Авіто Дніпро" у зв'язку із визнанням його банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за забезпеченим нею зобов'язанням (кредитним договором) припиняється. Вищий господарський суд України погодився з іншими висновками апеляційного суду.

1.7. Постановою Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 3-578гс16 постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2015 року у справі №40/5005/7101/2011 скасовано. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 залишено в силі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

1.8. Постанова Верховного Суду України мотивована таким.

1.8.1. Процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору іпотеки від 30 серпня 2010 року № 216/08/1-10 ПАТ "АК "Промінвестбанк" розпочало у лютому 2011 року, коли надіслало на адресу ТОВ "Авіто" вимогу № 39(1)-08/1725 про усунення порушень за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто до винесення господарським судом ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Авіто Дніпро" (основного боржника), ліквідації його як юридичної особи (30 грудня 2014 року) та внесення відповідного запису про державну реєстрацію припинення (21 січня 2015 року).

1.8.2. Таким чином, ПАТ "АК "Промінвестбанк" реалізувало своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в період дії кредитного договору, а також у період, коли зобов'язання, забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося. За таких обставин закінчення господарським судом розгляду справи про банкрутство боржника за основним зобов'язанням (за кредитним договором) ТОВ "Авіто Дніпро" і внесення запису про його припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не є безумовною підставою припинення іпотеки. Інше свідчило би про неспівмірне обмеження прав кредитора, який своєчасно вжив необхідних заходів і вчинив достатні дії на захист своїх порушених прав.

1.8.3. Отже, суд дійшов висновку, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - боржника за основним зобов'язанням і його виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не призводить до припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, адже до цього іпотекодержателем було реалізовано його право на звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки боржник належним чином не виконував узяті на себе зобов'язання з погашення боргу.

2. Короткий зміст заяв ТОВ "Авіто"

2.1. 15 серпня 2016 року ТОВ "Авіто" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011 за нововиявленими обставинами.

2.2. В обґрунтування заяви про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 за нововиявленими обставинами Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто" посилалося на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 904/1724/15 за позовом ТОВ "Авіто" до ПАТ "Промінвестбанк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Дніпропетровськ" встановлено, що іпотека та договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 216/08/1-10 від 30.08.2010 є припиненими з 21.01.2015. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто" посилається як на нововиявлену обставину на те, що іпотека та договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 216/08/1-10 від 30.08.2010 є припиненими в силу закону, оскільки 21.01.2015 боржника за кредитним договором ліквідовано із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи, в свою чергу у разі ліквідації боржника - сторони основного (кредитного) зобов'язання право застави (іпотеки), що забезпечувало його виконання, також є припиненим.

2.3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 у справі № 40/5005/7101/2011 (колегія суддів у складі: Сизько І.А. -головуючий суддя, судді Іванов О.Г., Подобєд І.М.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011 залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 залишено без змін.

2.4. Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017 ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 залишено без змін.

2.5. Судові рішення мотивовані тим, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто", викладені у заяві про перегляд постанови суду апеляційної інстанції щодо припинення іпотеки та договору іпотеки у зв'язку із ліквідацією боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи, були предметом оцінки у процесі розгляду цієї справи як судом апеляційної інстанції, так і Верховним судом України, та зводяться до переоцінки висновків зазначених судів, відтак не можуть вважатися нововиявленими обставинами.

При цьому суди дійшли висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі №904/1724/15 за своїм змістом є новим доказом, який не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, оскільки його було винесено після прийняття постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 19.05.2009 у справі № 2/311 та в постанові від 16.09.2014 у справі № 29/441-09).

2.6. 01 серпня 2017 року ТОВ "Авіто" повторно звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 за нововиявленими обставинами.

2.7. Підставою для такого звернення стало ухвалення Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська рішення від 26.06.2017 у цивільній справі №207/1494/17, яким визнано недійсним договір іпотеки №216/08/1-10 від 30.08.2010.

3. Короткий зміст постанови, ухваленої за результатами розгляду заяви ТОВ "Авіто" від 01.08.2017

3.1. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі №40/5005/7101/2011 заяву ТОВ "Авіто" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 задоволено. Скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 №40/5005/7101/2011. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 у цій справі залишено без змін.

3.2. Зазначена постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 мотивована таким.

3.2.1. Недійсність договору іпотеки №216/08/1-10 від 30.08.2010 встановлено рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська у цивільній справі №207/1494/17 від 26.06.2017, яке набрало законної сили 11.07.2017.

3.2.2. Оскільки згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, то визнання Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська недійсним спірного договору іпотеки, неналежне виконання якого було підставою для задоволення Дніпропетровським апеляційним господарським судом постановою від 01.07.2015 первісних позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі, є підставою для перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 за нововиявленими обставинами відповідно до вимог ч.1 ст.112 Господарського процесуального кодексу України.

3.2.3. Відтак, за висновком суду, визнання недійсним договору іпотеки №216/08/1-10 від 30.08.2010 спростовує покладені в основу постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 в частині задоволення первісного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки факти та є нововиявленою обставиною у розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі №40/5005/7101/2011 ПАТ "АК "Промінвестбанк" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 скасувати та прийняти нову постанову про відмову ТОВ "Авіто" у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, що знайшло свій прояв, зокрема, у такому.

4.2.1. За твердженням скаржника, судом апеляційної інстанції порушено приписи ст.113-1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після зміни складу суду, який розглядав заяву ТОВ "Авіто", Дніпропетровський апеляційний господарський суд не постановив ухвалу про час і місце розгляду заяви ТОВ "Авіто" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 та не повідомив про це сторони у справі.

4.2.2. В порушення ч.8 ст.114 Господарського процесуального кодексу України, скасувавши постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, суд апеляційної інстанції одночасно, без призначення справи до нового судового розгляду та без повідомлення учасників судового процесу про час і місце нового судового розгляду, ухвалив нове рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 у цій справі.

На переконання скаржника, у випадку скасування господарським судом рішення за нововиявленими обставинами, він повинен був знову розглянути справу в тому обсязі і в тих межах, які встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України для відповідної судової інстанції.

Натомість, суд апеляційної інстанції без нового судового розгляду залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015, яким позивачу було відмовлено у задоволенні позову із зовсім інших підстав, а саме, що у разі ліквідації основного боржника, припиняється іпотека, якою забезпечено основне (кредитне) зобов'язання. Тоді як на помилковість такого висновку вказав Верховний Суд України, переглядаючи постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2015 у цій же справі. Тобто по суті апеляційний господарський суд, задовольнивши заяву ТОВ "Авіто" залишив в силі рішення суду першої інстанції, висновок якого було визнано помилковим Верховним судом України.

4.2.3. В порушення ст.79 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не було задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі до вирішення по суті Апеляційним судом Дніпропетровської області апеляційної скарги банку на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 26.06.2017 у справі №207/1494/17.

Зазначаючи про те, що ТОВ "Авіто", ОСОБА_10 (позивачем у справі №207/1494/17) та безпосередньо Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська вчинялися дії з метою недопущення направлення поданої 15.08.2017 ПАТ "АК "Промінвестбанк" апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, скаржник вважає, що відмова у зупиненні провадження у справі є несправедливою по відношенню до позивача і суперечить встановленим ст.3 Цивільного кодексу України принципам добросовісності, розумності та справедливості.

Скаржник наголошує, що ПАТ "АК "Промінвестбанк" є іпотекодержателем спірного майна, інтереси якого були захищені саме постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, залишеною в силі постановою Верховного суду України від 06.07.2016.

Справа знаходиться у судах понад 6 років і постанова, що оскаржується, вже була предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

4.2.4. Рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська від 26.06.2017 у справі №207/1494/17, яке ухвалено через 2 роки після прийняття постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 може вважатися новим доказом, але не є нововиявленою обставиною.

Встановлені цим рішенням підстави визнання недійсним договору іпотеки (постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2011 у справі №2а/0570/13578/2011 та судові рішення у справі №2а873/10/0870) були відомі ТОВ "Авіто" як на час винесення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, так і до її винесення, оскільки вказані судові рішення стосуються саме ТОВ "Авіто" та його учасника ТОВ "АВИТО". Тобто ця обставина унеможливлює висновок про те, що обставини визнання недійсним Договору іпотеки не могли бути відомі ТОВ "Авіто" на час розгляду справи.

4.2.5. Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції проігнорував ту обставину, що фізична особа ОСОБА_10 не є стороною договору іпотеки та кредитних договорів, виконання зобов'язань за якими забезпечено іпотекою. ОСОБА_10 не є та ніколи не була учасником ТОВ "Авіто". Рішення загальних зборів ТОВ "Авіто" від 20.07.2010 прийнято 7 років тому, як і укладений на підставі цього рішення договір іпотеки. Відтак, вони ніяким чином не стосуються виникнення між ОСОБА_10, ТОВ "Авіто" та банком будь-яких правовідносин, а тому умови договору іпотеки та вказане рішення загальних зборів ніяким чином не стосуються її прав та обов'язків.

4.2.6. Поряд з цим, дійсність договору іпотеки вже була предметом судового розгляду у справі №40/5005/7101/2011. Судовими рішеннями судів усіх інстанцій була підтверджена дійсність цього договору та рішення загальних зборів. Тобто цим документам вже надавалась юридична оцінка щодо їх відповідності вимогам діючого законодавства та підтверджено, що договір іпотеки відповідає всім вимогам, передбаченим Законом України "Про іпотеку" та Цивільним кодексом України, спрямований на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, обставина недійсності договору іпотеки, на яку посилається ТОВ "Авіто", не може вважатися нововиявленою, оскільки ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.

Відтак, рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська від 26.06.2017 у справі №207/1494/17 є новим доказом, який не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

4.2.7. Скаржник також зазначає, що при винесенні постанови, що оскаржується, апеляційним господарським судом не застосовані норми Конституції України, правові принципи, визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, які знаходять своє тлумачення у рішеннях Європейського суду з прав людини як джерела права України.

Судом проігноровані принципи юридичної визначеності та правової певності, оскільки у цій справі перегляд остаточної та обов'язкової для виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 ТОВ "Авіто" вимагало лише з однією метою - домогтися вже другого повторного розгляду за нововиявленими обставинами цієї постанови та винесення нового рішення у справі.

Таким чином, скаржник наголошує, що наведені судом апеляційної інстанції обставини не спростовують фактів і правових висновків, викладених у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, і не можуть бути підставою для її скасування, оскільки перегляд цієї постанови за нововиявленими обставинами відбувся за замаскованою апеляційною процедурою.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Авіто" заперечує проти доводів, наведених у ній, та вимог скаржника. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

4.4. По суті доводів касаційної скарги відповідач-2 зазначає таке.

4.4.1. Норми процесуального права з перегляду рішень за нововиявленими обставинами не передбачають двічі та більше разів вирішення одного і того ж питання - про прийняття до розгляду заяви. Якщо це питання вже було вирішено, то судова колегія у новому складі суду лише приймає відповідну заяву "до свого провадження", що не є тотожним "вирішенню питання про прийняття заяви до розгляду", а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

4.4.2. Посилання позивача на те, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не врахував того, що справа була предметом розгляду Верховним судом України 06.07.2016 є необґрунтованими, оскільки визнання недійсним договору іпотеки відбулося 11.07.2017 (із набранням законної сили рішення у справі №207/1494/17), тобто через рік після розгляду справи Верховним судом України.

4.4.3. Оскільки Апеляційним судом Дніпропетровської області не було постановлено ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №207/1494/17, у Дніпропетровського апеляційного господарського суду були відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі №40/5005/7101/2011 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

4.4.4. ТОВ "Авіто" вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що визнання судом недійсним договору іпотеки не може бути нововиявленою обставиною у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначає, що недійсність договору, на підставі якого раніше було звернено стягнення на предмет іпотеки, є нововиявленою обставиною, враховуючи те, що рішення суду про звернення стягнення на підставі недійсного договору є цілком несправедливим та підлягає скасуванню, для чого законодавцем і було запроваджено правовий інститут з перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

4.4.5. Відповідач-2 звертає увагу суду на вимоги касаційної скарги ПАТ "АК "Промінвестбанк" та зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній до 15.12.2017 та після 15.12.2017 не передбачає процесуальної можливості суду касаційної інстанції ухвалити судове рішення по суті заяви ТОВ "Авіто" про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами.

4.5. 18.04.2018 ПАТ "АК "Промінвестбанк" подало суду додаткові пояснення з долученням до них копій судових рішень, ухвалених Верховним Судом та Верховним судом України у справах з подібними правовідносинами.

4.6. 24.04.2018 ТОВ "Авіто" надало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзив (додаткове нормативно-правове обґрунтування) на касаційну скаргу ПАТ "АК "Промінвестбанк", в якому просить з посиланням на ч.2 ст.298 Господарського процесуального кодексу України додаткові пояснення до касаційної скарги, які були подані ПАТ "АК "Промінвестбанк" до матеріалів справи №40/5005/7101/2011, не враховувати при розгляді касаційної скарги та залишити їх без розгляду.

4.7 У цьому контексті Верховний Суд зазначає, що відповідно до ст.298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Додаткові пояснення ПАТ "АК "Промінвестбанк" за своїм змістом не є зміною чи доповненням касаційної скарги, а тому положення ст.298 Господарського процесуального кодексу України застосуватися у цьому випадку не повинні.

Верховний Суд звертає увагу на те, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін. Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право надавати пояснення суду, у тому числі письмові пояснення.

Зазначені у п.4.5, 4.6 документи з додатками долучені судом касаційної інстанції до матеріалів справи.

4.8. Під час розгляду справи у суді касаційної інстанції Судом оголошувались перерви в межах строків розгляду касаційної скарги, визначених Господарським процесуальним кодексом України, до 25.04.2018 та до 10.05.2018 (ухвали Верховного Суду від 11.04.2018 та від 25.04.2018 відповідно).

Крім того, провадження у справі №40/5005/7101/2011 зупинялося до вирішення заявленого ТОВ "Авіто" відводу колегії суддів Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В. (ухвали Верховного Суду у справі №40/5005/7101/2011 від 10.05.2018 та від 15.05.2018).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.2. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4 ст.300 Господарського процесуального кодексу України).

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Предметом судового розгляду є заява ТОВ "Авіто" про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 за нововиявленими обставинами.

5.2.2. Згідно з приписами ст.112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Однією з підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

5.2.3. Задовольняючи заяву ТОВ "Авіто" про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 за нововиявленими обставинами, апеляційний господарський суд у постанові вказав, що прийняття Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська рішення 26.06.2017 у цивільній справі №207/1494/17 свідчить про пряму наявність нововиявлених обставин у справі №40/5005/7101/2011.

Як зазначено у п. 3.2.3 цієї постанови, висновок суду ґрунтується на тому, що визнання недійсним договору іпотеки №216/08/1-10 від 30.08.2010 відповідно до рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.06.2017 спростовує факти, покладені в основу постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 в частині задоволення первісного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, відтак, є нововиявленою обставиною у розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України.

5.2.4. Суд касаційної інстанції вважає зазначений висновок апеляційної інстанції передчасним з огляду на таке.

5.2.5. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення у статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

5.2.6. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року).

5.2.7. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27- 28 та рішенні від 06 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46 Суд зазначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

5.2.8. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, залишеною в силі постановою Верховного суду України від 06.07.2016, прийнято нове рішення в частині звернення стягнення на нерухоме майно згідно з договором іпотеки. Залишено без змін рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Авіто" про визнання договору іпотеки недійсним.

Тобто питання визнання недійсним договору іпотеки №216/08/1-10 від 30.08.2010 вже було предметом судового розгляду у цій справі, за результатами якого суди дійшли висновку про його дійсність та правомірність. Це рішення набуло статусу остаточного та обов'язкового до виконання.

5.2.9. Як зазначено у п.п.2.1-2.2 цієї постанови, ТОВ "Авіто" вперше звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 за нововиявленими обставинами у серпні 2016 року. Суди апеляційної та касаційної інстанцій не знайшли правових підстав для задоволення його заяви.

У серпні 2017 ТОВ "Авіто" повторно звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 за нововиявленими обставинами.

Підставою для такого звернення стало ухвалення Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська рішення від 26.06.2017 у цивільній справі №207/1494/17, яким визнано недійсним договір іпотеки №216/08/1-10 від 30.08.2010 (п.п. 2.6, 2.7 постанови).

Дніпропетровський апеляційний господарський суд визнав наведені відповідачем-2 у заяві обставини нововиявленими та скасував ухвалену ним постанову від 01.07.2015, залишивши без змін рішення Господарського суду Дніпропетровського області від 23.03.2015.

5.2.10. У рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) у п.58 зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

5.2.11. Проте постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає. Судове рішення окрім висновку про те, що визнання недійсним договору іпотеки є нововиявленою обставиною, яка спростовує факти покладені в основу постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2017, не містить жодного належного обґрунтування оцінки цих обставин, зокрема, чи оцінювались такі обставини судами під час первісного судового розгляду та чи могли вони бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Суд не звернув уваги на те, що питання дійсності договору іпотеки вже було предметом судового розгляду і як неодноразово зазначалось вище, усі судові інстанції, розглядаючи цю справу, дійшли висновку про відсутність правових підстав для визнання такого договору недійсним. Предметом судового дослідження та оцінки було і рішення загальних зборів ТОВ "Авіто" від 20.07.2010, оформлене протоколом №38.

Відтак, суду апеляційної інстанції слід було дослідити підстави, з яких Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська визнав недійсними зазначені вище рішення загальних зборів та договір іпотеки, та порівняти їх з фактами, встановленими у постанові, про перегляд якої подано відповідну заяву.

Саме встановлення протилежних обставин стало підставою для прийняття рішення Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська у справі, провадження у якій порушено за позовною заявою ТОВ "Авіто".

Натомість, Верховний Суд враховує, що заявник (ТОВ "Авіто") брав активну участь у справі №40/5005/7101/2011 та мав можливість на різних стадіях судового процесу наводи аргументи і долучати докази, які вважав такими, що стосуються його справи, а також мав можливість ефективно спростовувати аргументи і докази, що наводилися іншої стороною.

5.2.12. Зміст наявних у матеріалах справи документів та поведінка ТОВ "Авіто" свідчать про те, що подана заява є "засмакованою апеляційною скаргою", поданою заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі з огляду на наявність у сторони іншої точки зору щодо предмета спору.

Проте, задовольнивши таку заяву ТОВ "Авіто", апеляційний господарський суд не врахував принцип res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" та від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України". У зазначених рішеннях цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі судом апеляційної інстанції належним чином у постанові не обґрунтовано.

5.2.13. Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити про рішення Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 "У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання)", яке містить тлумачення принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом.

Відповідно до приписів ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (див. рішення у справі "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62).

У матеріалах судової справи №40/5005/7101/2011 наявна копія апеляційної скарги ПАТ "АК "Промінвестбанк" на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 26.06.2017, датована 15.08.2017. Зазначена скарга подана банком відповідно до вимог ст.296 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська, про що свідчить відмітка суду на першій сторінці скарги від 15.08.2017 вх.№96/15.

У частині 2 статті 296 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) закріплено обов'язок суду першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надіслати її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач надав Дніпропетровському апеляційному господарському суду лист Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська за підписом Голови суду Скиби С.А., у якому зазначено, що станом на 28.08.2017 цивільна справа №207/1494/17 до Апеляційного суду Дніпропетровської області не направлена, у зв'язку з надходженням заяви ТОВ "Авіто" про ухвалення додаткового рішення у справі №207/1494/17 та заяви ОСОБА_10 про роз'яснення рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська.

ПАТ "АК "Промінвестбанк" неодноразово наголошувало на тому, що його апеляційна скарга умисно не направляється до суду апеляційної інстанції, оскільки за умови прийняття її до розгляду рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська не вважатиметься таким, що набрало законної сили. Відтак, правові підстави для задоволення заяви ТОВ "Авіто" про перегляд постанов Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 за нововиявленими обставинами були б відсутні.

Проте такі доводи позивача залишились без належного реагування та їх оцінки судом апеляційної інстанції, що не свідчить про вчинення судом дій, спрямованих на справедливе та неупереджене вирішення судом спору, керуючись принципом верховенства права.

5.2.14. ПАТ "АК "Промінвестбанк" просив суд зупинити провадження у справі на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Проте суд апеляційної інстанції, не здійснивши юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів позивача, обмежився лише формальним твердженням про те, що позивач не подав суду доказів порушення Апеляційним судом Дніпропетровської області провадження у справі №207/1494/17.

В аспекті зазначеного Верховний Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зважаючи на встановлені у цій справі конкретні обставини справи, суд касаційної інстанції вважає, що підхід апеляційного господарського суду до розгляду чергової заяви ТОВ "Авіто" про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ухваленої більш ніж 2 роки тому, за нововиявленими обставинами, є надмірно формалізованим, у зв'язку з чим має наслідком порушення принципу res judicata, про який йшла мова вище.

5.2.15. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Слушними є доводи скаржника про те, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим до виконання судовим рішенням, дає ПАТ "АК "Промінвестбанк" підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить майно ПАТ "АК "Промінвестбанк" у розумінні статті 1 Першого проколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання такого рішення може бути прирівняно до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

5.2.16. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом у сукупності та відображено у судовому рішенні.

Проте зі змісту постанови суду апеляційної інстанції від 06.09.2017 слідує, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом) не встановив у судовому процесі всіх обставин справи з урахуванням предмета судового розгляду. Судами надано неповну юридичну оцінку доводам та запереченням сторін у справі, що призвело до передчасних висновків про наявність підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 за нововиявленими обставинами.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.2. У зв'язку з наведеними вище обставинами, відображеними у розділі 5 цієї постанови, зважаючи на встановлені законом межі компетенції суду касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції від 06.09.2017 з передачею справи №40/5005/7101/2011 за заявою ТОВ "Авіто" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

6.3. Під час нового розгляду справи за заявою ТОВ "Авіто" господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

7. Судові витрати

7.1. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

7.2. Враховуючи, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею заяви ТОВ "Авіто" на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 316, 317, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі №40/5005/7101/2011 скасувати.

3. Справу №40/5005/7101/2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко