ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/32824/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" -Махиніч Н.В. , дов. від 18.12.2018 №729 та арбітражного керуючого Реверука П.К. посв. Від 17.04.2013.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018

(Головуючий суддя - Остапенко О.М.; судді - Андрієнко В.В., Сотнікова С.В.)

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок Бізнес Транс"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/32824/15 порушена ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2016, за заявою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Далі - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок Бізнес Транс" (Далі- ТОВ"Брок Бізнес Транс").

1.1. постановою господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі №910/32824/15, зокрема, визнано ТОВ "Брок Бізнес Транс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

1.2. постановою господарського суду Черкаської області від 16.08.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Ю. В.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/32824/15 затверджено Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Брок Бізнес Транс"; вимоги кредитора ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на загальну суму 1 898 291, 34 грн, у відповідності до положень ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнано погашеними; ліквідовано ТОВ "Брок Бізнес Транс" як юридичну особу; стягнуто з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. витрати на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Брок Бізнес Транс" в розмірі 161 731, 02 грн; припинено провадження у справі № 910/32824/15, інше.

3. Справа судами розглядалась неодноразово.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 (повний текст складено 15.06.2018) апеляційну скаргу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/32824 в частині стягнення з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Брок Бізнес Транс" в розмірі 161 731, 02 грн скасовано; прийнято в скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. відмовлено; стягнуто з арбітражного керуючого Реверука П.К. на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 3 520,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що у боржника відсутні майнові активи, за рахунок реалізації яких можливо було б погасити заборгованості із виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодування його витрат, в той час як інших джерел для оплати грошової винагороди арбітражного керуючого діючими нормами ст. 115 Закону про банкрутство не передбачено;

5.1. оскільки оскаржуваною ухвалою господарського суду міста Києва затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано юридичну особу ТОВ „Брок Бізнес Транс" у зв'язку із банкрутством, а провадження у справі припинено, то за відсутності у боржника майна для погашення заборгованості з оплати грошової винагороди арбітражного керуючого, відсутні підстави для задоволення вимог ліквідатора про стягнення з кредитора витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі 161 731,02 грн, з огляду на що у задоволенні відповідного клопотання арбітражного керуючого про покладення обов'язку зі сплати зазначених сум на скаржника необхідно відмовити;

5.2. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року у даній справі в частині стягнення з ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі 161 731,02 грн прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали у наведеній частині з прийняттям нового рішення про відмову ліквідатору у задоволенні поданого клопотання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. Арбітражний керуючий Реверук П.К. 04.07.2018 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №910/32824/15, в якій просить суд оскаржувану постанову скасувати повністю, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Крім того, скаржником подано пояснення до касаційної скарги з проханням розглядати справу з урахуванням поданих пояснень.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права: зокрема, ст. ст. 41, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , ч. 1 ст. 282, ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції.

7.1. Заявник касаційної скарги вважає, що під час нового розгляду справи суд другої інстанції не прийняв до уваги обов'язкові для виконання висновки суду касаційної інстанції;

7.2. апеляційний господарський суд не надав оцінки доводам арбітражного керуючого, відображеним у відзиві щодо оплатності послуг ліквідатора, передбаченою у ст. 115 Закону про банкрутство;

8. ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подано відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити у її задоволенні та залишенні в силі оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі №910/32824/15 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у вказаній справі.

9.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича на 03 жовтня 2018 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

9.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 касаційне провадження у справі № 910/32824/15 за касаційною скаргою Реверука Петра Костянтиновича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 зупинити до розгляду Палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/507/14.

9.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2018 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Реверука П.К. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №910/32824/15.

Призначено до розгляду касаційну скаргу арбітражного керуючого Реверука П.К. на 5 грудня 2018 року о 12 год. 40 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9.4. Судове засідання 05.12.2018 у справі №910/32824/15 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Касаційного господарського суду Жукова С.В. (доповідача у справі) з 26.11.2018 по 05.06.2018 на лікарняному.

9.5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 призначено розгляд касаційної скарги арбітражного керуючого Реверука П.К. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №910/32824/15 на 30 січня 2019 року о 12 год 40 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

13. Згідно частини 3 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

14. Беручи до уваги те, що касаційна скарга стосується права ліквідатора на отримання винагороди та відшкодування витрат за виконання ним своїх повноважень і це має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018, якою ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/32824 в частині стягнення з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Брок Бізнес Транс" в розмірі 161 731, 02 грн скасовано; прийнято в скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. відмовлено,

у даному конкретному випадку підлягає касаційному оскарженню. (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16)

15. Апеляційним господарським судом, зокрема, встановлено, що ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Брок Бізнес Транс" у зв'язку з неспроможністю останнього погасити наявну кредиторську заборгованість у сумі 1 883 353,34 грн.

15.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року порушено провадження у справі № 910/32824/15 про банкрутство ТОВ „Брок Бізнес Транс"; визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора у сумі 1 507 444, 95 грн.; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Реверука П.К., вирішено інші процедурні питання.

15.2. Ухвалою місцевого господарського суду від 11.04.2016 року у справі №910/32824/15, за результатами попереднього засідання визнано конкурсним кредитором боржника ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 1 898 291,34 грн., з яких: 14 938,00 грн. - перша черга, 1 507 444,95 грн. - четверта черга, 375 908, 39 грн. - шоста черга; затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „Брок Бізнес Транс" на загальну суму 1 898 291,34 грн.

15.3. Постановою господарського суду міста Києва від 30.05.2016 року у справі №910/32824/15, серед іншого припинено процедуру розпорядження майном ТОВ „Брок Бізнес Транс"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ „Брок Бізнес Транс" арбітражного керуючого Реверука П.К.; визнано ТОВ „Брок Бізнес Транс" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ „Брок Бізнес Транс" призначено арбітражного керуючого Реверука П.К.

15.4. Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2017 року у справі № 910/32824/15 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ „Брок Бізнес Транс" арбітражного керуючого Реверука П.К. про затвердження розміру основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ „Брок Бізнес Транс"; затверджено розмір основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ „Брок Бізнес Транс" арбітражного керуючого Реверука П.К. у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора ТОВ „Брок Бізнес Транс"; затверджено розмір додаткової грошової винагороди ліквідатора ТОВ „Брок Бізнес Транс" арбітражного керуючого Реверука П.К. у розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів, майна, майнових прав), які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних від продажу майна майнових активів) боржника.

15.5. Від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. 15.09.2017 надійшло клопотання про затвердження поданого звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута.

15.6. Від ліквідатора 04.10.2017 надійшло клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та про стягнення відповідної суми з кредитора на користь арбітражного керуючого Реверука П.К.

15.7. За результатами розгляду поданих арбітражним керуючим клопотань ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року у справі №910/32824/15 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Брок Бізнес Транс" станом на 12.09.2017 року; ліквідовано банкрута - ТОВ „Брок Бізнес Транс" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; стягнуто з ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. витрати на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі 161 731,02 грн; провадження у справі № 910/32824/15 припинено.

16. Апеляційний розгляд судом другої інстанції здійснювався лише в частині стягнення з ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України" коштів (грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за період здійснення ліквідаційної процедури), в іншій частині ухвала суду першої інстанції від 09.10.2017 у справі №910/32824/15 щодо затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію останнього і припинення провадження у справі у відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України не переглядалась.

17. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у боржника відсутні майнові активи, за рахунок реалізації яких можливо було б погасити заборгованості із виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодування його витрат, в той час як інших джерел для оплати грошової винагороди арбітражного керуючого діючими нормами ст. 115 Закону про банкрутство не передбачено за умови, що комітетом кредиторів у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

18. Відхиляючи такі висновки суду другої інстанції, Колегія суддів Касаційного господарського суду виходить з такого.

19. Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

20. Частиною 1 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

22. Відповідно до частини 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

23. Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16)

24. Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

25. Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

26. Отже, у зв'язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на єдиного кредитора ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України", є правомірним, у зв'язку з чим касаційний Суд погоджується із висновками місцевого господарського суду з цього приводу.

27. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

28. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо безпідставності відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання ліквідатора щодо прийняття рішення про стягнення з ініціюючого та єдиного кредитора грошової винагороди за час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Брок Бізнес Транс".

29. Отже, виходячи з наведених законодавчих положень та встановлених у справі обставин, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ліквідатора банкрута про стягнення з ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Брок Бізнес Транс" в розмірі 161 731, 02 грн.

30. Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

31. Згідно положень ст. 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

32. Колегія суддів Суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги арбітражного керуючого Реверука П.К. дійшла до висновку, що суд апеляційної інстанції постановою від 12.06.2018 скасував ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/32824/15, яка у частині стягнення з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Брок Бізнес Транс" в розмірі 161 731, 02 грн ухвалена з дотриманням вимог Закону про банкрутство.

33. За таких обставин, на підставі приписів ст. 312 ГПК України, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду у відповідній частині підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №910/32824/15 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №910/32824/15 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. витрати на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі 161 731, 02 грн залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко