ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/481/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

Ліквідатор Банкрута арбітражний керуючий Рабан М.Т. (посвідчення № 309), особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку

на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.07.2017

(суддя - Кравчук А.М.)

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2017

(колегія суддів: Тимошенко О.М. - головуючий, Демидюк О.О., Огороднік К.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт-Експорт"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт-Експорт" (далі в тексті - ТОВ "Норт-Експорт"/Боржник).

2. Постановою господарського суду Волинської області від 25.07.2016 ТОВ "Норт-Експорт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, вирішено інші процедурні питання.

3. Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.01.2017 надано згоду на продаж заставного майна банкрута ТОВ "Норт-Експорт".

4. 29.06.2017 на адресу суду першої інстанції надійшли заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання результатів аукціону недійсними та про вжиття заходів забезпечення.

Короткий рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.07.2017 року у справі №903/481/16 серед іншого відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №086-19/674 від 27.06.2017 року про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.

6. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 ухвалу господарського суду Волинської області від 19.07.2017 року у справі № 903/481/16 - залишено без змін.

7. Рішення судів в частині відмовлення у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №086-19/674 від 27.06.2017 року про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника аргументовані наступним:

7.1. 20.10.2016 року в газеті "Афіша Волині" №40 опубліковане оголошення про проведення ліквідатором ТОВ "Норт-Експорт" відбору торгуючих організацій з продажу ліквідаційної маси боржника (том 3, а.с. 85).

7.2. Рішенням ліквідатора ТОВ "Норт-Експорт" від 25.10.2016 року визнано організатором аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Воля-Луцьк" (том 3, а.с. 88).

7.3. 27.10.2016 року між ТОВ "Норт-Експорт" та ТОВ "Воля Луцьк" укладено договір про проведення аукціону (том 3, а.с. 89).

7.4. Про результати визначення ліквідатором торгуючої організації ПАТ "Український експортно-імпортний банк України" був обізнаний, що підтверджується повідомленням ліквідатора №1 від 13.03.2017 року про проведення торгів (том 2, а.с. 139).

7.5. Будь-яких заперечень чи скарг щодо обрання ТОВ "Воля Луцьк" організатором торгів у даній справі від кредиторів, в т.ч. заставного кредитора, на адресу суду не надходило.

7.6. Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.03.2017 року надано згоду на продаж заставного майна банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "НОРТ-ЕКСПОРТ".

7.7. 15.05.2017 року на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено оголошення №42852 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Норт-Експорт", призначеного на 14.06.2017 року., як цілісного майнового комплексу, початковою вартістю 33 410 582 грн. 51 коп.

7.8. Матеріалами справи стверджується, що будь-яких клопотань кредиторів, в т.ч. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", щодо проведення незалежної оцінки майна боржника, не надходило.

7.9. 25.05.2017 року між ТОВ "Норт-Експорт" та ТОВ "Назарет" укладено договір №L-98 про надання послуг з оцінки майна, згідно умов якого виконавець надає послуги з проведення незалежної оцінки ринкової вартості майна підприємства за адресою .Луцьк, вул. Гонгадзе Георгія (вул. Лазо), 5. Вартість робіт складає 11 500 грн. 00 коп. (том 3, а.с.91).

7.10. Згідно висновку ТОВ "Назарет" ринкова вартість майна боржника складає 4 273 000 грн. 00 коп. (том 2, а.с. 164).

7.11. На засіданні комітету кредиторів боржника 02.06.2017 року прийнято рішення здійснювати продаж майна боржника на другому повторному аукціоні у вигляді цілісного майнового комплексу. Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" був присутнім (том 2, а.с. 166).

7.12. Згідно протоколу проведення аукціону №01-06/17 від 14.06.2017 року переможцем стала ОСОБА_7, остаточна ціна продажу 4 100 000 грн. 00 коп. (гарантійний внесок сплачений переможцем в сумі 3 341 060 грн. 00 коп.) (том 2, а.с. 195-197).

7.13. Судом апеляційної інстанції відхилено твердження ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" щодо продажу майна боржника по заниженій порівняно з його майновими вимогами вартості також, оскільки казане, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, лише припущенням банку. Майно боржника продане за 4 100 000 грн. 00 коп.. Ринкова вартість згідно проведеної оцінки складає 4 273 000 грн. 00 коп. Крім того, згідно іпотечного договору №86707Z60 від 27.12.2007 року, укладеного між ТОВ "Норт-Експорт" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", загальна вартість предмету іпотеки складає 7 728 500 грн. 00 коп. (том 1, а.с. 204-207), що значно нижча за кредиторські вимоги банку в сумі 40 759 767 грн. 16 коп.

7.14. Судами встановлено, що ліквідаційна маса боржника складається із чотирьох нежитлових приміщень, вмонтованого між ними крану-балки та земельної ділянки, на якій усі об'єкти знаходяться.

7.15. Також встановлено, що продаж майна на другому повторному аукціоні у вигляді цілісного майнового комплексу погоджений на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Норт-Експорт".

7.16. В оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що Ліквідатором здійснено розподіл коштів, отриманих з продажу майна боржника, наступним чином:

7.16.1. 3 841 065 грн. 16 коп. - погашення заборгованості перед заставним кредитором ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 03.07.2017 року (том 2, а.с. 204);

7.16.2. 53 854 грн. 84 коп. - грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора боржника, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 30.06.2017 року (том 2, а.с.203);

7.16.3. 205 000 грн. 00 коп. - грошова винагорода організатора аукціону за проведення аукціону;

7. 16.4. 80 грн. 00 коп. - обслуговування розрахункового рахунку боржника.

7.17. З наведеного судами першої та апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що твердження банку щодо неможливості розподілення грошових коштів, отриманих з продажу майна боржника цілісним майновим комплексом, серед заставного та інших кредиторів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спрямовані на погашення кредиторських вимог лише заставного кредитора.

8. Рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині розгляду заяви про визнання недійсним аукціону обґрунтовані положеннями статей 42, 43, 44, 45, 55, 57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі в тексті - Банк/Скаржник) подало касаційну скаргу у якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 19.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 про відмову в задоволенні заяви Банку про визнання недійсним результатів проведеного аукціону та прийняти нове рішення, яким вимоги Банку задовольнити в повному обсязі.

10. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні заяви Банку про визнання недійсним результатів проведеного аукціону та прийняття нового Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

10.1. Ліквідатор в порушення вимог Закону України про банкрутство провів реалізацію майна у вигляді цілісного майнового комплексу не тільки на першому аукціоні, але й на повторному та другому повторному аукціонах, що не дало змогу ліквідатору визначити розмір коштів, які в даному випадку мають бути розподілені серед кредиторів, внаслідок чого виникли негативні наслідки для забезпеченого кредитора Банку.

10.2. Ліквідатор на власний розсуд без погодження з кредиторами визначився з організатором аукціону, внаслідок чого на переконання Скаржника, зазначена обставина призвела до зловживання ТОВ "Воля Луцьк" своїми правами організатора аукціону, що завдало значної шкоди кредиторам та боржнику.

10.3. Судом першої інстанції залучено третю особу під час розгляду справи про банкрутство і не надано належної оцінки доказам у справі, чим порушено норми ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. До Верховного Суду від учасників судового процесу відзиви на касаційну скаргу Банку не надходили.

Позиція Верховного Суду

13. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрито касаційне провадження у справі № 903/481/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2017; призначено до розгляду касаційну скаргу Банку на 28 березня 2018 року.

14. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін виходячи з наступного.

15. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Щодо доводу касаційної скарги про те, що Ліквідатор в порушення вимог Закону України про банкрутство провів реалізацію майна у вигляді цілісного майнового комплексу не тільки на першому аукціоні, але й на повторному та другому повторному аукціонах, що не дало змогу ліквідатору визначити розмір коштів, які в даному випадку мають бути розподілені серед кредиторів, внаслідок чого виникли негативні наслідки для забезпеченого кредитора Банку.

18. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

19. Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.01.2017 у справі № 903/481/16 серед іншого надано згоду Ліквідатору Банкрута на продаж майна банкрута товариства з обмеженою відповідальністю "НОРТ-ЕКСПОРТ" в тому числі заставного майна яке буде продане цілісним майновим комплексом за початковою вартістю, яка становитиме сукупність вимог всіх кредиторів.

20. Згідно положень ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

21. Враховуючи те, що продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу був погоджений ухвалою суду, а також те, що під час проведення повторного аукціону з можливістю зниження початкової вартості виявися бажаючий (бажаючі) укласти договір купівлі-продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, колегія судів не вважає за необхідне ухвалити рішення про скасування оскаржуваних судових рішень з підстав того, що ліквідатор провів реалізацію майна у вигляді цілісного майнового комплексу не тільки на першому аукціоні, але й на повторному та другому повторному аукціонах, оскільки такий продаж майна відбувся під час передбаченої ст. ст. 64-66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедури продажу майна банкрута на аукціоні з можливістю зниження початкової вартості, що спростовує вищезазначений довід касаційної скарги і не є підставою для визнання результатів аукціону з продажу майна боржника недійсними.

22. Щодо доводу касаційної скарги проте, що Ліквідатор на власний розсуд без погодження з кредиторами визначився з організатором аукціону, внаслідок чого на переконання Скаржника, зазначена обставина призвела до зловживання ТОВ "Воля Луцьк" своїми правами організатора аукціону, що завдало значної шкоди кредиторам та боржнику, колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

23. Окрім вказівки на те, що Ліквідатор на власний розсуд без погодження з кредиторами визначився з організатором аукціону, внаслідок чого на переконання Скаржника, зазначена обставина призвела до зловживання ТОВ "Воля Луцьк" своїми правами організатора аукціону, що завдало значної шкоди кредиторам та боржнику, Скаржник не навів жодних аргументів в чому саме полягає завдана значна шкода, яка виникла через зловживання ТОВ "Воля Луцьк" своїми правами організатора аукціону.

24. Колегія суддів вказує на те, що зазначаючи у касаційній скарзі про те, що ТОВ "Воля Луцьк" зловживала своїми правами організатора аукціону, що завдало значної шкоди кредиторам та боржнику, Банк не навів того, які саме норми процесуального та матеріального права були порушені судами під час оцінки зазначеного доводу, який був також наведений в апеляційній скарзі Банку на ухвалу суду першої інстанції, що свідчить про порушення Банком вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, а тому колегія суддів визнає вищевикладений довід касаційної скарги необґрунтованим.

25. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком попередніх судів про те, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено погодження кандидатури торгуючої організації з комітетом кредиторів боржника та обов'язкового затвердження кандидатури судом, що повністю спростовує твердження банку щодо незаконного обрання ліквідатором торгуючої організації без відповідного погодження з комітетом кредиторів боржника та судом.

25. Щодо доводу касаційної скарги про те, що судом першої інстанції залучено третю особу під час розгляду справи про банкрутство і не надано належної оцінки доказам у справі, чим порушено норми ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

26. Нормами господарського процесуального кодексу України (редакція яка була чинна станом на дату прийняття оспорюваних рішень) було передбачено можливість залучення третьої особи до участі у справі, зокрема норми статей 26, 27 ГПК.

27. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

28. За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права судом першої інстанції під час прийняття рішення про залучення покупця майна за оскаржуваним аукціоном до участі у справі про банкрутство та визнання зазначеної особи учасником справи про банкрутство.

29. Щодо доводу Банку про те, що не надано належної оцінки доказам у справі, чим порушено норми ГПК України, то колегія суддів зазначає, що вказаний довід спрямований на додаткову перевірку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи під час касаційного розгляду, відповідно до положень ст. 300 ГПК України.

30. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

31. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі № 903/481/16.

32. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

33. Дослідивши ухвалу господарського суду Волинської області від 19.07.2017 у справі № 903/481/16, колегія суддів суду касаційної інстанції встановила, що вказаною ухвалою вирішено як процесуальні питання (залучення до участі у справі учасника провадження) так і вирішено господарський спір по суті, тобто прийнято рішення (відмова у задоволенні заяви про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника), та припинено провадження у справі про банкрутство шляхом затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

34. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 82-1 ГПК України (редакція, яка була чинна станом на 19.07.2017) під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.

35. Колегія суддів зазначає, що одночасне прийняття рішення в нарадчій кімнаті про відмову у задоволенні заяви про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника та припинення провадження у справі про банкрутство шляхом затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута є порушенням положень ч. 2 ст. 82-1 ГПК України(редакція, яка була чинна станом на 19.07.2017).

36. Враховуючи те, що порушення норм процесуального права не призвело до ухвалення невірного судового рішення, беручи до уваги положення ст. 309 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Волинської області від 19.07.2017 у справі № 903/481/16 з підстав порушення судом першої інстанції положень ч. 2 ст. 82-1 ГПК України(редакція, яка була чинна станом на 19.07.2017).

37. Оскільки підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення судом касаційної інстанції немає, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 19.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі № 903/481/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко