ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/880/15 (908/4002/15)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: скаржники: (ТОВ "Будсервіс Дніпро") - Бакай А.В.(дов. №21/03/19 від 21.03.2019), (представник арбітражного керуючого Темчишина В.П.) - Книш С.В. (дов. б/н від 26.03.2019); боржник (представник ліквідатора АК ПП "Діапазон" Гусар І.О.) - Карасюк О.В. (ордер ЖТ №057507); кредитори (представники ПАТ "Сбербанк"): Прушинський В.В.(ордер КС №453430, Чуйко Я.В. (дов. б/н від 15.05.2018).

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" та арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018

(Головуючий суддя - Юрчук М.І.; судді - Тимошенко О.М., Демидюк О.О.)

у справі за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро"

до Приватного підприємства "Діапазон"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/880/15 про банкрутство Приватного підприємства "Діапазон" на стадії ліквідаційної процедури введеною постановою суду від 02.08.2017.

2. До місцевого господарського суд із клопотаннями про припинення повноважень ліквідатора боржника Темчишина В.П. та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Гусара І.О. звернулось ТОВ "СТС-Сервіс"; крім того, зі скаргами на бездіяльність ліквідатора звернувся ПАТ

Скарги обґрунтовані тим, що ліквідатором не вчинено низку, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дій, зокрема:

- не проаналізовано ознаки фіктивного банкрутства боржника, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності;

- не пред'явлено до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- не вчинено дій щодо аналізу вчинення боржником правочинів за рік, що передував порушенню справи про банкрутство;

- не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- не проведено аналізу інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури;

- не проведено інвентаризацію майна боржника;

- не здійснено заходів щодо продажу майна боржника;

- не здійснено заходів щодо стягнення з інвестора в процедурі санації боржника грошових коштів за фактичне користування майном;

- не вчинено дій щодо формування ліквідаційної маси;

- не здійснено будь-яких ліквідаційних заходів за більш ніж 10-ть місяців;

- порушено строки подання проміжного звіту, а саме перший звіт поданий через один місяць і 25-ть календарних днів;

- за 10-ть місяців ліквідаційної процедури ліквідатором скликано комітет кредиторів лише двічі, в той час, як згідно вимог п. 9 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звітування повинно відбуватись щомісячно;

- укладено договори на зберігання заставного майна на невигідних умовах для кредиторів, фактично здано в безоплатне користування заставне майно третім особам без погодження з банком, як із заставодержателем, що передбачено договорами забезпечення, що спричинило отримання збитків в сумі 588 245,70 грн;

- вчинено дії по визначенню організатора аукціону з продажу майна до отримання згоди заставного кредитора на такий продаж;

- відсутня інформація щодо: використання та збереження майна боржника, перебування його в оренді, встановлення відповідності умов такої оренди інтересам боржника та кредиторів, відповідність ринковим умовам розміру оренди та своєчасності надходження коштів від оренди, погодження передачі майна з заставним кредитором; використання коштів боржника з дати визнання його банкрутом; рахунків боржника та підтвердження їх закриття; отримання від посадових осіб матеріальних та інших цінностей боржника.

ТОВ "СТС-Сервіс" у клопотанні від 02.10.2017 року просить припинити повноваження ліквідатора Темчишина В.П., призначити новим ліквідатором арбітражного керуючого Гусара І.О.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.07.2018 у задоволенні скарг публічного акціонерного товариства «Сбербанк» №2018/28-01 від 09.01.2018 року, №2018/28/4-01 від 13.06.2018 року на дії та бездіяльність ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" Темчишина Володимира Петровича відмовлено.

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Сервіс"№02-01/39-33 від 02.10.2017 року про припинення повноважень ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" Темчишина Володимира Петровича та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича відмовлено.

4. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що під час проведення процедури розпорядження майном боржника ПП "Діапазон" розпорядником майна арбітражним керуючим Темчишиним В.П. вчинено усі необхідні дії, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Далі - Закон про банкрутство). Зокрема, проведено аналіз фінансово-господарської та інвестиційної діяльності підприємства, його становище на ринках. Проведено аналіз на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства за 2013-2015 роки; на засіданні комітету кредиторів боржника 17.11.2016 року розпорядником майна надано звіт за результатах проведення поглибленого аналізу діяльності боржника та інвентаризаційні описи, які схвалені комітетом кредиторів, у тому числі скаржниками.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №903/880/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" від 13.08.2018 задоволено.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 25 липня 2018 року у справі №903/880/15 скасовано. Прийнято нове рішення.

Скарги Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» №2018/28-01 від 09.01.2018, №2018/28/4-01 від 13.06.2018 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого - ліквідатора приватного підприємства «Діапазон» у справі №903/880/15 Темчишина Володимира Петровича задоволено.

Визнано дії та бездіяльність ліквідатора приватного підприємства «Діапазон» у справі №903/880/15 арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича неправомірними.

Усунуто арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича від виконання обов'язків ліквідатора приватного підприємства «Діапазон» у справі №903/880/15 .

Ліквідатором приватного підприємства «Діапазон» (43023, м.Луцьк, вул.Конякіна,22, код ЄДРПОУ 13604515) у справі №903/880/15 призначити арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №143 від 15.04.2013).

Зобов'язано арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича передати ліквідатору приватного підприємства «Діапазон» арбітражному керуючому Гусару Івану Олексійовичу документи, печатки, штампи та матеріальні цінності приватного підприємства «Діапазон» (43023, м. Луцьк, вул. Конякіна,22, код ЄДРПОУ 13604515) у справі №903/880/15.

6. Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що матеріалами справи підтверджено бездіяльність арбітражного керуючого ліквідатора Темчишина В.П. стосовно:

- пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

- здійснення аналізу вчинення боржником правочинів за рік, що передував порушенню справи про банкрутство.

- вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що надіслання запитів щодо наявності чи відсутності майна, активів у процедурі розпорядження майном (обов'язок розпорядника майна) не надає ліквідатору право стверджувати про автоматичне виконання його обов'язку по вжиттю заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у ліквідаційній процедурі;

- проведення аналізу інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури.

- здійснення заходів щодо стягнення з інвестора в процедурі санації боржника грошових коштів за фактичне користування майном.

- формування ліквідаційної маси.

- строків подання проміжного звіту, а саме перший звіт поданий через один місяць і 25 календарних днів.

- скликання комітету кредиторів та звітування ліквідатора перед останнім. Крім того, суд другої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено дії арбітражного керуючого ліквідатора Темчишина В.П., які порушують вимоги Закону про банкрутство, щодо:

- визначення організатора аукціону з продажу майна до отримання згоди заставного кредитора на такий продаж. - укладення договорів на зберігання заставного майна на невигідних умовах для кредиторів; фактично здано в безоплатне користування заставне майно третім особам без погодження з банком, як із заставодержателем, що передбачено договорами забезпечення, що спричинило отримання збитків в сумі 588245грн.70коп.

У своїй сукупності зазначені дії та бездіяльність арбітражного керуючого ліквідатора Темчишина В.П. свідчать, на переконання суду другої інстанції, про невиконання або неналежне виконання ним своїх обов'язків, що є підставою вважати його роботу незадовільною.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки комітет кредиторів не скористався своїм правом, визначеним у ч.8 ст.26 Закону про банкрутство щодо звернення до господарського суду із клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого - ліквідатора Темчишина В.П., суд вважає за доцільне та необхідне із власної ініціативи припинити повноваження останнього, усунути його від виконання обов'язків ліквідатора приватного підприємства "Діапазон" та призначити ліквідатором Гусара Івана Олексійович, який звернувся із відповідною заявою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" та арбітражний керуючий Темчишин Володимир Петрович звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, просять її скасувати та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду, якою відмовлено у задоволенні скарг на дії ліквідатора. Крім того, арбітражним керуючим Темчишиним Володимиром Петровичем подано доповнення до касаційної скарги.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

8. Підставою для скасування скаржники вважають невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 20, 41, 26, 105, 114 Закону про банкрутство, ст. 74, ч. 5 ст. 236 , ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України).

8.1. Арбітражний керуючий Темчишин Володимир Петрович доводить, що судом другої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що обраний в порядку Закону про банкрутство комітет кредиторів не приймав рішення про припинення повноважень ліквідатора, у даному випадку;

8.2. вважає висновки суду другої інстанції неправомірними та необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, що підтверджено наявними у справі доказати, тощо.

8.3. посилається на те, що апеляційним господарським судом не було встановлено порушень арбітражним керуючим прав кредиторів у даній справі, балансу інтересів боржника та кредиторів внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього Законом про банкрутство обов'язків;

8.4. товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" вважає, що апеляційний господарський суд без належного дослідження доказів, пояснень сторін та фактичних обставин справи дійшов хибного висновку, без відповідної аргументації;

8.5. також вважає, що за весь час роботи ліквідатором проведено весь комплекс заходів щодо виявлення майна боржника та вчинено всі відповідні дії, що спрямовані на виявлення та повернення майна, що знаходиться у третіх осіб, відповідні докази наявні у матеріалах справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. АТ "Сбербанк", арбітражним керуючим Гусаром І.О. подано відзиви на касаційні скарги з проханням залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційні скарги без задоволення.

9.1. Кредитором ОСОБА_11 подано відзив на касаційні скарги з проханням скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.02.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича

10.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі у справі 903/880/15 (908/4002/15) за касаційною скаргою арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича на 27 березня 2019 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

Клопотання арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича про зупинення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №903/880/15 - відхилено.

10.2. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.02.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро".

10.3. Ухвалою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі 903/880/15 (908/4002/15) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" на 27 березня 2019 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

Об'єднано касаційні скарги арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" в одне касаційне провадження.

11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводах та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

15. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

16. Згідно зі ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

17. Статтею 41 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

18. Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону про банкрутство у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

19. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (ст. 114 Закону про банкрутство).

20. При цьому, усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків відповідно до вимог Закону про банкрутство.

21. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

22. Ч. 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

23. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

24. Відповідно до положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

25. Предметом розгляду у даному випадку є оскарження дій та бездіяльність арбітражного керуючого Темчишина В.П., як ліквідатора Приватного підприємства «Діапазон» в межах ліквідаційної процедури, яка була відкрита постановою господарського суду Волинської області від 02.08.2017.

26. Дослідивши інформацію, яка міститься у поданих до суду скаргах на дії та бездіяльність ліквідатора та наявні письмові докази, апеляційний господарський суд встановив наступне.

27. Відповідно до Плану санації, який подавався керуючим санацією Безнос О.М. станом на 30.06.2017 на затвердження комітету кредиторів ПП «Діапазон» ще у процедурі санації, мала місце наступна дебіторська заборгованість: ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» у розмірі 898474,39грн; ТОВ «ДІОН-СЕРВІС» у розмірі 78 057,72 грн; Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз у розмірі 2952,00грн; аналогічні відомості щодо дебіторської заборгованості містяться і у проекті (оскільки не підписаний арбітражним керуючим) Плану санації, який підготовлений Темчишиним В.П.;

27.1. під час ліквідаційної процедури, ліквідатор надіслав претензії до боржників банкрута, щодо повернення (часткового повернення) банкруту сум дебіторської заборгованості, що підтверджується листами-претензіями до: ТОВ «Діон-Сервіс» №30/08/17 від 30.08.2017 (претензія на суму 77353,91грн, що на 703,81грн менше, ніж облікована дебіторська заборгованість); ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» №30/2/08/17 від 30.08.2017 (претензія на суму 67032,60грн, що на 831441,79грн менше, ніж облікована дебіторська заборгованість); Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №31/08/17 від 31.08.2017;

27.2. Про вказані обставини (надіслання претензій) було повідомлено представників комітету кредиторів на засіданні комітету кредиторів 27.09.2017. На засіданні був присутній представник ПАТ «Сбербанк»;

27.3. Суд апеляційної інстанції з'ясував, що робота ліквідатора Темчишина В.П. щодо повернення дебіторської заборгованості обмежилася лише пред'явленням претензій до вказаних у п.9.3.3. цієї постанови юридичних осіб. Так, ні ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ», ні ТОВ «ДІОН-СЕРВІС» відповіді на подані претензії не надали, суми дебіторської заборгованості на ліквідаційний рахунок банкрута перераховані не були - у матеріалах справи письмові докази зворотного відсутні;

27.4. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз підтвердив наявність заборгованості лише в сумі 2,88грн, яку перерахував на ліквідаційний рахунок боржника, проте матеріали справи не містять пояснення експертної установи, чому визнано лише 2,88грн суми заборгованості, а не у цілому - на суму 2952,00грн, тоді, як фактично експертиза, за яку сплачені кошти у сумі 2952,00грн, проведена не була у зв'язку із неможливістю її проведення;

27.5. ліквідатор пояснив, що питання стягнення дебіторської заборгованості та правомірності дій арбітражного керуючого Темчишина В.П. в цій частині було предметом розгляду Головним територіальним управлінням юстиції у Волинській області, про що складена Довідка від 14.12.17р. №16 (а.с.5-13, т.14). Зазначеною Довідкою порушень вимог законодавства про банкрутство не виявлено, у тому числі і щодо стягнення дебіторської заборгованості;

27.6. судом апеляційної інстанції зазначено, що довідка містить інформацію лише щодо Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз і лише з приводу поверненої суми 2,88грн, однак щодо дебіторської заборгованості ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ДІОН-СЕРВІС» будь-яка інформація відсутня;

27.7. апеляційний господарський суд дійшов до висновків про відсутність претензійної роботи проведеної ліквідатором Темчишиним В.П. за 10 місяців ліквідаційної процедури щодо повернення більшої частини дебіторської заборгованості;

27.8. доводи ліквідатора про віднесення суми дебіторської заборгованості до загальної вартості цілісного майнового комплексу відхилено судом другої інстанції з огляду на те, що останній документально не підтвердив, яка саме сума дебіторської заборгованості була віднесена до вартості ЦМК, з огляду на розбіжність наявної дебіторської заборгованості та заявленої до стягнення стосовно ТОВ «ДІОН-СЕРВІС» та значну розбіжність наявної дебіторської заборгованості та заявленої до стягнення стосовно ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ»;

27.9. бездіяльність ліквідатора Темчишина В.П. в цій частині, на переконання суду другої інстанції, призводить до неможливості у подальшому стягнення такої заборгованості у зв'язку з пропуском строків позовної давності та зменшення ліквідаційної маси банкрута.

28. Апеляційний господарський суд, також встановив, що ліквідатором не здійснено аналізу вчинених боржником правочинів за рік, що передував порушенню провадженню в справі про банкрутство.

28.1. арбітражним керуючим Темчишиним В.П. після його призначення ліквідатором ПП «Діапазон» окремим письмовим документом не надавалась суду першої інстанції інформація щодо кожного правочину, який було укладено за один рік до порушення провадження у справі про банкрутство, докази зворотного матеріали справи не містять;

28.2. суд другої інстанції встановив, що у своїх поясненнях арбітражний керуючий ліквідатор Темчишиним В.П., з посиланням на норми ч.1 ст.20 Закону про банкрутство, вважає, що оскільки скаржник є кредитором у даній справі, то він наділений повноваженнями самостійно звернутися до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним.

29. Ліквідатором ПП «Діапазон» не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, зокрема, стягнення коштів за використання земельних ділянок наданих боржником, які використовуються як платні стоянки, інформація щодо зазначених дій у звітах ліквідатора, відсутня;

29.1. господарським судом Волинської області 17.11.2016 припинено процедуру розпорядження майном ПП «Діапазон» та введено процедуру санації боржника строком на шість місяців, 02.08.2017 Господарським судом Волинської області винесено постанову про визнання боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПП «Діапазон» призначено арбітражного керуючого Темчишина В.П., відтак, за період з 17.11.2016 по 02.08.2017 ПП «Діапазон» перебувало в процедурі санації, план санації подавався як керівником санації Безнос О.М. так і арбітражним керуючим Темчишиним В.П.;

29.2. здійснивши аналіз плану санації, суд другої інстанції встановив, що ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» з 2014 року орендує будівлі та нежитлові приміщення відповідно до договорів, укладених із ПП «Діапазон», в яких проводить господарську діяльність, після порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Діапазон» орендоване майно, яке отримав у користування ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» у межах інвестиційного договору банкруту повернуто (передане) не було;

29.3. судом апеляційної інстанції з'ясовано, що з моменту прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство - з 10.08.2015 до прийняття постанови про визнання банкрутом - 02.08.2017, так і за час процедури санації з 17.11.2016 по 02.08.2017 - ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» використовувало майно боржника, однак жодних заходів для стягнення коштів за весь час фактичного користування майном, зокрема, за період перебування боржника в процедурі санації, ліквідатором не вживалось;

29.4. крім того, із плану санації вбачається, що земельні ділянки які перебувають у оренді ПП «Діапазон» мають використовуватися за наступним призначенням: земельна ділянка (м. Запоріжжя, вул. Випробувачів) - для розташування відкритої платної автостоянки, що постійно охороняється; земельна ділянка (м. Запоріжжя, район Запорізького кар'єроуправління) - для розташування відкритої стоянки службового автотранспорту;

29.5. суд апеляційної інстанції дійшов до висновків про те, що вказане вище орендоване майно з 10.08.2015 по 02.08.2017 також використовувалось ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» без будь-якої компенсації боржнику та кредиторам, проте, ліквідатором Темчишиним В.П. не заявлено вимог до ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» про стягнення сум грошових коштів для їх включення до ліквідаційної маси від використання майна.

30. Судами встановлено, що ліквідатором Темчишиним В.П. під час процедури розпорядження майном було зроблено запити до:

Державної інспекції сільського господарства України; Державної інспекції сільського господарства у Волинській області; Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області (лист №02-07/01 від 03.03.2016р.);

Державної фіскальної служби України; Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (лист №02-07/02 від 03.03.2016р.);

Фонду державного майна України, РВ ФДМУ по Волинській області, РВ ФДМУ по Запорізькій області (лист №02-07/03 від 03.03.2016р.);

Головного міжрегіонального управління статистики України, Головного управління статистики у Волинській області, Головного управління статистики у Запорізькій області (лист №02-07/04 від 03.03.2016р.);

Волинської митниці ДФС, Запорізької митниці ДФС, Державної фіскальної служби України (лист №02-07/05 від 03.03.2016р.);

Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного агентства земельних ресурсів України, ГУ Держгеокадастру у Волинській області, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області (лист №02-07/06 від 03.03.2016р.);

Головний сервісний центр МВС України, Регіональний сервісний центр МВС у Волинській області, Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області (лист №02-07/07 від 03.03.2016р.);

Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Управління Держпраці у Волинській області, Управління Держпраці у Запорізькій області (лист №02-07/08 від 03.03.2016р.);

Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю України (лист №02-07/11 від 03.03.2016р.);

Державної служби України з безпеки на транспорті (лист №02-07/12 від 03.03.2016р.);

Філії "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг", Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (лист №02-07/13 від 03.03.2016р.);

Державної служби інтелектуальної власності (лист №02-07/17 від 03.03.2016р.);

Державної авіаційної служби України (лист №02-07/14 від 03.03.2016р.);

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (лист №02-07/15 від 03.03.2016р.);

ДП "Український державний центр радіочастот" (лист №02-07/16 від 03.03.2016р.);

Отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №50416872 від 29.09.2016р.

Отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №60000943 від 26.05.2016р.

31. Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час ліквідаційної процедури від імені ліквідатора ПП "Діапазон" Темчишин В.П. будь-яких запитів не здійснював.

32. Апеляційним господарським судом встановлено, що крім іншого, підприємство боржника на правах оренди володіє:

земельною ділянкою, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Мінська, 9 для розташування гостьової стоянки площею 0,0092га;

земельною ділянкою, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі,1 для розташування складу будівельних матеріалів площею 0,1992га.

33. Також, суд другої інстанції встановив, що на підставі Державного акта про право користування земельною ділянкою боржник користується:

земельною ділянкою, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Мінська, 9 для функціонування підприємства площею 0,335га;

земельною ділянкою, яка розташована за адресою смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, Коса Пересип, 144 для розташування бази відпочинку площею 5,6га.

34. Додатково апеляційним господарським судом шляхом доступу до відкритих джерел у мережі Інтернет з'ясовано (сайт Міністерства юстиції України, сервіс Безкоштовний запит: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), що адреса приватного підприємства «Діапазон» 43023, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 22.

Водночас станом на день прийняття постанови (26.12.2018) у мережі Інтернет функціонував сайт (http://www.diapazon.com.ua/index.php?r=predpr) приватного підприємства «Діапазон», відповідно до якого адреса підприємства зазначена 69015, Запоріжжя, вул. Мінська, 9.

35. Наведений сайт, як встановив апеляційний господарський суд, містить розгорнуту інформацію про майно підприємства (його найменування, місцезнаходження, тощо). Це зокрема: головний офіс розташований у власному 2-х поверховому будинку площею 2420 кв.м. У будівлі знаходяться офісні приміщення для управлінського і комерційного персоналу, пост охорони; агентство приватизації житла: оформлення права власності, підготовка документів по відчуженню нерухомості; готель з одно і двокімнатними номерами (24 номера), банкетний зал, бар; дві VIP-сауни; оздоровчий комплекс; облаштована більярдна кімната; в підвальному приміщенні - склад, автономна установка гарячого водопостачання; на прилеглій обгородженій території підприємства розташовані крита стоянка для легкових автомобілів, майстерня, сад з альтанкою, мангалом і басейном.

У власності підприємства знаходяться:

оздоровчий комплекс загальною площею 1800 кв.м, (Великий Луг);

база відпочинку «Альбатрос», смт. Приморськ;

цілісний майновий комплекс з використанням під офіси загальною площею розміром 1020 м.кв., розташований в Заводському районі м.Запоріжжя;

охоронювані складські приміщення загальною площею 841 кв.м, розташовані на території Запорізького кар'єроуправління, з залізничними, автомобільними під'їзними шляхами;

база по ремонту і ревізії електротехнічного обладнання;

АЗС на 90 куб. м, стоянка і рембокс для вантажних автомобілів;

стоянка на 190 автомобілів;

парк вантажних (6одиниць), легкових (4 одиниці), вантажно-пасажирських (1 од.) автомобілів розташованих на облаштованій огородженій території, що охороняється територія Запорізького кар'єроуправління вул. Дніпровські зорі 1);

майстерня по ремонту побутової електронної техніки, телевізорів, відеомагнітофонів, відеокамер, мікрохвильових печей (вбудоване приміщення площею 192 кв.м., вул. Кремлівська, 45); магазин в центрі міста (вул. Я. Новицького, 11). На правому березі м. Запоріжжя в екологічно чистому районі знаходиться готель «Dion» з комфортними номерами, затишними саунами, більярдними, кафе-баром. У внутрішньому дворику комплексу - літній майданчик з альтанкою, критим мангалом, декоративним басейном, фонтаном.

36. Апеляційним господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять підтвердження або спростування відомостей перебування наведеного майна у власності боржника.

37. Також апеляційним господарським судом встановлено, що ліквідатором надано пояснення лише стосовно готелю «Діон» («Dion»), який включено до ліквідаційної маси, однак з приводу іншого майна, яке відображене власне підприємством на своєму сайті, ліквідатором Темчишиним В.П. не надано ні усних ні письмових пояснень.

38. Під час ліквідаційної процедури ПП "Діапазон", ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута (інвентаризаційні описи від 11.08.2017) та проведено оцінку майна банкрута (копії висновків зі звітів про оцінку майна банкрута №18-1/17, №18-2/17, №18-3/17, №18-4/17, від 01.09.2017) та доведено відповідну інформацію до відома комітету кредиторів 27.09.2017.

39. На засіданні комітету кредиторів ПП «Діапазон» від 27.09.2017р. ліквідатор звітував про проведену роботу. До відома комітету кредиторів ПП «Діапазон» були надані відомості щодо проведення інвентаризації майна банкрута, проведення оцінки, надано договір про зберігання майна ПП «Діапазон», повідомлено про направлення претензій дебіторам.

40. Згідно частини 9 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Закон не регламентує форму та конкретних вимог до звіту ліквідатора.

41. Апеляційним господарським судом встановлено, що інформація про зупинення провадження у справі про банкрутство під час проведення ліквідаційної процедури відображена у звітах ліквідатора ПП "Діапазон".

42. Поряд з тим, апеляційним господарським судом встановлено, що арбітражним керуючим Темчишиним В.П. не у повному обсязі дотримано обов'язку щодо проведення аналізу інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури.

43. Судом другої інстанції встановлено, що ліквідатором не проведено інвентаризацію майна банкрута відповідності до вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 року за №1365/26142.

44. В силу вимог п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань проведення інвентаризації є обов'язковим в інших випадках, передбачених законодавством.

45. Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що при ліквідації підприємства повноваження керівника підприємства, яке визнано банкрутом припиняються і передаються ліквідатору, що є першою підставою для проведення інвентаризації. Інша підстава для проведення обов'язкової інвентаризації - вимоги Закону про банкрутство.

46. За змістом п. 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:

- виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

- установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

- виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

47. З'ясувавши територіальне розташування підприємства-банкрута у м. Луцьку та місцезнаходження майна у м. Запоріжжі та Запорізькій області, апеляційний господарський суд встановив, що ліквідатором Темчишиним В.П. не здійснено фактичний виїзд до м. Запоріжжя та Запорізьку область (смт. Кирилівка) для встановлення наявності майна.

48. Крім того, судом другої інстанції встановлено, що ліквідатором не вчинено жодних дій щодо стягнення із ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» (інвестора в процедурі санації) грошових коштів за фактичне користуванням майном в процедурі санації.

49. Так, апеляційним господарським судом встановлено, що у процедурі санації боржника 10.05.2017 між ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» (Інвестором) та ПП «Діапазон» (Забудовником) був укладений договір спільної інвестиційної діяльності №1005/17, за умовами якого Забудовник зобов'язався організувати спорудження та забезпечити введення в експлуатацію об'єкта будівництва, здійснити закріплення за Інвестором частини об'єкту інвестування, а також передати Інвестору у власність цю частину об'єкту інвестування, а іншу частину - в оренду. Інвестор у свою чергу зобов'язується здійснити відповідне фінансування об'єкту інвестування.

49.1. Під об'єктом інвестування (пункт 1.1.5. Договору) сторони визначили:

49.1.1 відповідно до Проектно-кошторисної документації база відпочинку, будівництво якої здійснюється на земельній ділянці площею 5,6 га в смт. Кирилівка, Коса Пересип, 144, Якимівський район, Запорізька область та яка складається з 60-ти будиночків для відпочинку та інших споруд та будівель. Земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Забудовника під розташування бази відпочинку на підставі державного акту на право постійного користування №58 від 08.11.2001р.;

49.1.2. реконструкція тимчасових будівель і споруд, що розміщені на території відкритої платної охоронюваної автостоянки, площею 0,6342 га по вул.Випробувачів в м. Запоріжжя, яка знаходиться в орендному користуванні Забудовника на підставі договору оренди землі №201406000100664 від 16.12.2014р.;

49.1.3. реконструкція тимчасових будівель і споруд, що розміщені на території відкритої стоянки службового автотранспорту, площею 0,2154 га в районі Запорізького кар'єроуправління, м. Запоріжжя, яка знаходиться в орендному користуванні Забудовника на підставі договору оренди землі № 201404000100662 від 16.12.2014.

50. Судом апеляційної інстанції встановлено, що земельна ділянка за адресою м. Запоріжжя вул. Випробувачів надана для ПП «Діапазон» є вільною від забудови із цільовим використанням як відкрита платна стоянка для автомобілів під постійною охороною на підставі договору оренди землі від 16.12.2014;

50.1. земельна ділянка за адресою м. Запоріжжя в районі Запорізького кар'єроуправління також надана для ПП «Діапазон» вільною від забудови із цільовим використанням як відкрита стоянка для службового автотранспорту на підставі договору оренди землі від 16.12.2014;

50.2. земельна ділянка, яка розташована у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області належить ПП «Діапазон» на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП №002147.

51. Ліквідатор не зміг пояснити який саме об'єм будівельних робіт мав бути здійснений на об'єктах будівництва за адресами м. Запоріжжя вул. Випробувачів та м. Запоріжжя в районі Запорізького кар'єроуправління на підставі інвестиційного договору, жодних письмових доказів щодо внесення змін та доповнень в договори оренди землі від 16.12.2014 в частині виконання будівельних робіт, проектно-кошторисної документації не надав.

52. Щодо земельної ділянки, яка розташована у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, Коса Пересип, 144 - арбітражний керуючий Темчишин В.П. не надав ґрунтовних пояснень та письмових доказів її стану в частині здійснення будівельних робіт відповідно до попереднього ескізного проекту, лише після витребування апеляційним судом письмових доказів щодо вказаної земельної ділянки ліквідатором подано пакет документів, у тому числі Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗП №002147.

53. Судом другої інстанції встановлено, що земельна ділянка, яка розташована у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, Коса Пересип, 144 була предметом спору у судах господарської юрисдикції, оскільки між Кирилівською сільською радою та ТОВ «Камкарі» було укладено договір оренди земельної ділянки із земель, які були передані для ПП «Діапазон» на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП №002147 (справа 908/3353/14).

53.1. За результатами розгляду позову ПП «Діапазон» у справі 908/3353/14 позов залишено без розгляду, у задоволенні позову ТОВ «Камкарі» у справі 908/219/15-г було відмовлено, отже, ще до подання заяви ТОВ "Будсервіс Дніпро" 10.08.2015 року про порушення справи про банкрутство ПП "Діапазон" та порушення провадження у справі про банкрутство останнього, наявний був земельний спір, відповідно до якого розмір земельної ділянки із 5,6га зменшився до 3,1га.

53.2. Доказів повернення земельної ділянки площею 2,5га від ТОВ «Камкарі» приватному підприємству "Діапазон" або остаточного врегулювання спору матеріали справи 903/880/15 не містять.

54. За встановлених обставин суд апеляційної інстанції відхилив доводи арбітражного керуючого Темчишина В.П., про вчинення всі належних заходів, направлених на стягнення від інвестора отриманих від використання земельних ділянок грошових коштів.

55. Апеляційний господарський суд дійшов висновків про те, що фактично укладений договір між ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ» та боржником є договором прихованої суборенди, що між іншим, підтверджується оголошенням на сайті боржника про те, що серед об'єктів на сторінці «Нерухомість» у розділі «Продаж» ПП «Діапазон» (станом на 26.12.2018) запрошуються інвестори для будівництва бази відпочинку у смт. Кирилівка.

56. Апеляційний господарський суд встановив, що ліквідатором Темчишиним В.П. не здійснено заходів щодо стягнення коштів, з метою формування ліквідаційної маси банкрута, з інвестора ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ», які останній отримував від фактичного використання земельних ділянок.

57. Крім того, апеляційним господарським судом встановлено порушення ліквідатором Темчишиним В.П. вимог частини 9 статті 41 Закону про банкрутство.

58. Згідно ч. 6 ст. 26 Закону про банкрутство на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

59. У відповідності до п.2 ч.1 ст.98 Закону про банкрутство право скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу, надано арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). При цьому цим Законом не наділено кредиторів правом на самостійне скликання комітету кредиторів.

60. За змістом ч.9 ст.41 Закону про банкрутство ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

61. Як встановлено апеляційним господарським судом, за період з 02.08.2017 арбітражним керуючим Темчишиним В.П. комітет кредиторів скликався двічі.

Питання незадовільної роботи було винесено на одне із засідань комітету кредиторів, яке відбулося 07.05.2018 та висловлена недовіра у роботі ліквідатора Темчишина В.П., що відображено у протоколі від тієї ж дати.

62. Підставою стало те, що звіт ліквідатора не місить інформації про вчиненні дії ліквідатором у відповідності частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, фактично такий звіт є хронологічним описом судової справи, яка доповнена інформацією про направлення декількох листів ліквідатором, більшість з яких направлені під час процедури розпорядження майном, та інформацією про укладення ліквідатором договору щодо передачі в користування іншим особам всього майна банкрута без погодження його умов комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором згідно ст.9 Закону Україна «Про іпотеку».

63. При цьому, як встановив апеляційний господарський суд, звіт ліквідатора не містить передбачених ч.9 ст.41 Закону про банкрутство вимог щодо інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.

64. Доводи ліквідатора про своєчасність поданих звітів суд другої інстанції спростував, пославшись на докази наявні у матеріалах справи про те, що за весь період ліквідаційної процедури було подано лише чотири звіти про роботу ліквідатора у справі №903/880/15: проміжний звіт станом на 27.09.2017 подано до суду 29.09.2017; Проміжний звіт станом на 31.01.2018 подано до суду 26.02.2018; проміжний звіт станом на 26.02.2018 подано до суду 26.02.2018; проміжний звіт станом на 03.05.2018 подано до суду 03.05.2018; проміжний звіт станом на 02.09.2017 подано до господарського суду Волинської області 29.09.2017 складі пакету документів, які додавалися до проміжного звіту станом на 27.09.2017, який подано до суду 29.09.2017.

65. Діяльність ліквідатора має бути прозорою, до того ж ліквідатор зобов'язаний щомісячно звітувати перед комітетом кредиторів боржника, адже невиконання вимог комітету кредиторів щодо надання інформації чи копій документів, що стосується банкрута, суперечить інтересам кредиторів та нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 31.05.2018 у справі №5019/2076/12.

66. Також судом апеляційної інстанції враховано припис Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 25.05.2018 за №18-п/18 про порушення вимог частини 9 статті 41 Закону про банкрутство арбітражним керуючим Темчишиним В.П., який винесено за результатами позапланової невиїзної перевірки та зафіксовано відповідним актом.

67. На день прийняття постанови апеляційним господарським судом результати розгляду позовної заяви арбітражного керуючого Темчишина В.П. у справі №140/2462/18 про визнання протиправним та скасування припису Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за №18-п/18 від 25.05.2018 були відсутні.

68. Крім того, апеляційним господарським судом встановлено порушення ліквідатором вимог частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, якою передбачено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

69. На переконання колегії суддів другої інстанції, порушення наведеної норми полягає у тому, що оголошення для визначення організатора з продажу майна банкрута, було опубліковано ліквідатором до отримання згоди кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, тобто було вчинено дії по визначенню організатора аукціону з продажу майна банкрута без отримання на те згоди кредитора, вимоги якого забезпечені заставою або суду.

70. Відповідно до частини 3 ст.98 Закону про банкрутство, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Невиконання або виконання неналежним чином свої обов'язків ліквідатором у ліквідаційній процедурі може мати наслідком подання скарги на дії чи бездіяльність ліквідатора.

71. Відповідно до частини 4 статті 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

72. Відповідно до частини 11 статті 41 Закону про банкрутство дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

73. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч.12 ст. 41 Закону про банкрутство).

74. За змістом абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону про банкрутство усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання до суду неправдивих відомостей; відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); наявності конфлікту інтересів.

75. Як вбачається із оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції скористався своїм правом на усунення арбітражного керуючого - ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків за власною ініціативою, оскільки комітет кредиторів не скористався своїм правом, визначеним у ч.8 ст.26 Закону про банкрутство, щодо звернення до господарського суду із клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого - ліквідатора Темчишина В.П.

76. Суд касаційної інстанції погоджується із висновками Північно-західного апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для усунення від виконання повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Темчишина В.П., оскільки під час розгляду справи встановив неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно із Законом про банкрутство, зокрема щодо: не пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; проведення аналізу інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури. здійснення заходів щодо стягнення з інвестора в процедурі санації боржника грошових коштів за фактичне користування майном; формування ліквідаційної маси; звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів.

77. Крім того, апеляційним господарським судом достеменно встановлено дії арбітражного керуючого ліквідатора Темчишина В.П., які порушують вимоги Закону про банкрутство щодо: визначення організатора аукціону з продажу майна до отримання згоди заставного кредитора на такий продаж; укладення договорів на зберігання заставного майна на невигідних умовах для кредиторів; передання в безоплатне користування заставного майна третім особам без погодження з банком, як із заставодержателем, що передбачено договорами забезпечення, що спричинило отримання збитків в сумі 58824, 70 грн.

78. Разом з тим, суд апеляційної інстанції у сукупності із дослідженими доказами правомірно взяв до уваги чинний припис Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 25.05.2018 за №18-п/18 про порушення вимог частини 9 статті 41 Закону про банкрутство арбітражним керуючим Темчишиним В.П., який винесено за результатами позапланової невиїзної перевірки та зафіксовано відповідним актом, а також висловлену комітетом кредиторів 07.05.2018 недовіру у роботі ліквідатора Темчишина В.П., що відображено у відповідному протоколі.

79. У підсумку, встановлені апеляційним господарським судом обставини у сукупності свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, що є підставою для усунення останнього.

80. Ліквідатором ПП «Діапазон» призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича, зважаючи на наявність належної та достатньої матеріально-інформаційної бази для здійснення повноважень ліквідатора, стаж роботи арбітражного керуючого із 2004 року, наявність 5 кваліфікаційного рівня арбітражного керуючого та завантаженість у інших справах про банкрутство, яке дозволяє належним чином виконувати повноваження арбітражного керуючого - ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство ПП «Діапазон», подання арбітражним керуючим відповідної заяви та ін.

81. Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

82. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

83. Доводи скаржників про те, що апеляційний господарський суд без належного дослідження доказів, пояснень сторін та фактичних обставин справи дійшов хибного висновку, без відповідної аргументації, підлягають відхиленню, оскільки з оскаржуваної постанови вбачається протилежне - судом другої інстанції на достатньому та відповідному рівні аргументовано прийняте рішення.

84. Інші доводи скаржників не доводять порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, проте, виходячи зі змісту касаційних скарг, направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених приписами ст. 300 ГПК України.

85. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

86. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

87. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

88. Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваної постанови рішень без змін.

89. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" та арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №903/880/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко