Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №904/6881/17 Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №904/68...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/6881/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г.

за участю секретаря судового засідання Чайка М.А.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельспецсервіс-КР",

представник позивача - не з'явився,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Металургтрансремонт",

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області

від 22.08.2017

та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 03.10.2017

у складі суддів: Дармін М.О. (головуючий), Березкіна О.В., Іванов О.Г.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельспецсервіс-КР"

до Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт",

про стягнення суми заборгованості у розмірі 321 804, 00 грн., 3 % річних у розмірі 678, 17 грн., пені у розмірі 5 727, 54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельспецсервіс-КР", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення 321 804,00 грн. - основної заборгованості, 678,17 грн. - 3 % річних та 5 727,54 грн. - пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 22.08.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 904/6881/17, позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельспецсервіс-КР" 321 804,00 грн. - основного боргу та 206,84 грн. - 3 % річних; вирішено питання щодо розподілу судових витрат; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи судові рішення, господарські суди виходили з того, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань з оплати отриманого товару.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області 22.08.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 904/6881/17, Публічне акціонерне товариство "Металургтрансремонт" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати оскаржувані судові акти, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі неповно досліджених обставин, неврахування роз'яснень викладених у Постановах пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012, №18 від 26.12.2011 та правових позицій Європейського суду з прав людини, порушення застосування положень Закону України "Про акціонерні товариства". Також скаржник зазначає про порушення апеляційною інстанцією приписів ст.ст. 79, 101 ГПК України, які полягають в необґрунтованій відмові в зупиненні провадження в даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Також скаржником подано заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду в порядку касації.

02.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 904/6881/17 господарського суду Дніпропетровської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 904/6881/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. від 08.02.2018 прийнято справу № 904/6881/17 господарського суду Дніпропетровської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 904/6881/17 господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 27.03.2018. Задоволено заяву скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду в порядку касації. Надано позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.03.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

В судове засідання 27.03.2018 сторони своїх, будучи обізнаними про дату та час розгляду справи, своїх уповноважених представників не направили, про причини їх неявки суд не повідомили.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельспецсервіс-КР" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" (покупець) оформлений договір поставки №20, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставляти на умовах даного договору, а покупець приймати та сплачувати продукцію, що поставляється, відповідно до умов договору.

Від імені Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" договір підписаний директором відокремленого підрозділу "Інгулецький завод по ремонту дизелів "Промдизель" Яровим О.В. на підставі довіреності №1122 від 15.12.2015, посвідченою приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. зі строком дії до 31.12.2017, якою надано повіреному право на укладання та підписання від імені товариства договори, угоди, додаткові угоди, трудові угоди, стосовно діяльності товариства, в тому числі зовнішньоекономічні договори (контракти), договори кредиту, застави та засвідчувати їх печаткою Відокремленого підрозділу "Інгулецький завод по ремонту дизелів "Промдизель" Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт".

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб підприємців та громадських формувань підтверджується те, що Публічне акціонерне товариство "Металургтрансремонт" має Відокремлений підрозділ "Інгулецький завод по ремонту дизелів "Промдизель".

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що сторони узгодили поставку товару на загальну суму 321 804,00 грн., що підтверджується специфікаціями №8 від 13.04.2017 та №9 від 21.04.2017, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідно до умов ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано, що ані довіреність №1122 від 15.12.2015, ані відомості Єдиного Державного Реєстру не містять даних про наявність обмежень повноважень директора Відокремленого підрозділу "Інгулецький завод по ремонту дизелів "Промдизель" Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт". При цьому, судами правомірно відхилено посилання відповідача на виписку з протоколу засідання наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" №107 від 09.02.2017, відповідно до якої договори на суму більше ніж 10 000 грн., укладаються головою правління та узгоджуються з головою наглядової ради, оскільки вказаний протокол є внутрішнім документом підприємства.

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі товару від 04.05.2017, 15.05.2017 та видаткові накладні № 1 від 04.05.2017 та № 2 від 15.05.2017, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень, які в силу ст. 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) є належними та допустимими доказами в підтвердження факту наявності у відповідача перед позивачем боргу в сумі 321 804,00 грн. за договором поставки № 20 від 18.12.2016.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суму боргу за договором поставки в сумі 321 804,00 грн., Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

В статтях 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши арифметично вірний перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 3% річних у сумі 206,84 грн.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, договором поставки не передбачено такої міри відповідальності за неналежне виконання з оплати, як стягнення пені, а відтак правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

Аналізуючи через призму ст. 43 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить до висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

Крім того, судова колегія в6важає необхідним зазначити, що Постанови пленуму Вищого господарського суду України не мають сили нормативного акту, а є лише засобом роз'яснення застосування законодавства при вирішенні справ відповідної судової спеціалізації та носять рекомендаційний характер.

Доводи скаржника про необґрунтовану відмову апеляційною інстанцією в зупиненні провадження в даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи не приймаються до уваги, оскільки конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування результатів розгляду іншої справи.

При цьому, як обґрунтовано зазначено апеляційним господарським судом, що за результатами розгляду пов'язаної справи, скаржник не позбавлений права звернутись до господарського суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Необґрунтоване зупинення провадження у справі порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" та залишення рішення господарського суду Дніпропетровської області 22.08.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 904/6881/17 без змін.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2018 зупинено виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 904/6881/17 підлягає поновленню.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 332 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області 22.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 904/6881/17 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської від 22.08.2017, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 904/6881/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст