ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/7126/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Бєлкін Л.М. (адвокат),

Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 (колегія суддів: Кропивна Л.В., Алданова С.О., Ходаківська І.П.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта")

про стягнення 16 715,10 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. Позивачка у 2020 році отримала у спадок акції ПАТ "Укрнафта". З`ясувавши, що у товариства лишився борг з виплати дивідендів перед спадкодавцем (її батьком ОСОБА_2 ), позивачка звернулася до товариства з відповідною вимогою. Товариство відмовило у виплаті дивідендів і позивачка звернулася з позовом до суду.

2. Товариство заявило про застосування позовної давності, тоді як позивачка подала заяву про визнання поважними причин її пропуску. Суд першої інстанції позов задовольнив, зазначивши, що позовна давність почала перебіг у 2019 році, коли позивачка вступила у спадщину та довідалася про несплачені ПАТ "Укрнафта" дивіденди, а тому не спливла. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову в позові через сплив позовної давності. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

3. Перед Верховним Судом постало питання: з якого моменту починає перебіг позовна давність із порушеного права на отримання дивідендів у випадку спадкування акцій.

4. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ "Укрнафта") було засноване у 1994 році. У 2011 році змінило тип та назву з ВАТ "Укрнафта" на ПАТ "Укрнафта".

6. ОСОБА_2 з 14.11.2002 був акціонером відповідача з кількістю акцій 63 штуки.

7. 26.10.2010 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Укрнафта" (протокол №18), на яких були ухвалені, в тому числі, такі рішення:

- 100% отриманого за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2007 році чистого прибутку, що складає 1 237 946 000,00 грн, розподілити наступним чином: 1 237 494 598,20 грн спрямувати на виплату дивідендів, 451 401,80 грн спрямувати на розвиток товариства;

- розмір дивідендів, що припадає на 1 акцію, становить 22,82 грн; виплату дивідендів за 2007 рік акціонерам розпочати 29.01.2010 та закінчити 01.08.2011;

- дивіденди виплачуються товариством (центральна бухгалтерія) із залученням реєстратора ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз";

- протягом зазначеного періоду дивіденди сплачуються на користь акціонерів - юридичних осіб на банківський рахунок, на користь акціонерів - фізичних осіб - поштовим переказом або на банківський рахунок; витрати на переказ / перерахування дивідендів здійснюється за рахунок акціонера;

- товариство сплачує дивіденди протягом зазначених періодів за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.

8. 25.02.2011 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Укрнафта" (протокол №20), на яких були ухвалені в тому числі такі рішення:

- затверджено порядок розподілу прибутку, отриманого ВАТ "Укрнафта" за 2010 рік: 793 905 386,40 грн, що складає 30,00073% від суми чистого прибутку, отриманого товариством за 2010 рік, спрямовано на виплату дивідендів; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 14,64 грн, а 1 852 381 613,60 грн чистого прибутку, отриманого товариством за 2010 рік, спрямовано на поповнення обігових коштів та технічне переобладнання товариства (п.6.2);

- виплату дивідендів за 2010 рік товариству необхідно здійснити у грошовій формі у строк з 01.03.2011 по 31.12.2011 відповідно до закону (п.6.3);

- затверджено такий порядок виплати акціонерам дивідендів за підсумками 2010 року: дивіденди виплачуються пропорційно до загальної кількості належних акціонеру акцій на дату початку виплати дивідендів, тобто на 01.03.2011; виплату дивідендів здійснити товариству із залученням реєстратора ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" акціонерам - юридичним особам шляхом перерахування на банківський рахунок, акціонерам - фізичним особам - готівкою, поштовим переказом або на банківський рахунок; витрати по оплаті переказу дивідендів несе акціонер; виплату дивідендів акціонерам - юридичним та фізичним особам на банківський рахунок проводити після надходження від акціонерів листів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства України, з зазначенням (уточненням) усіх необхідних банківських реквізитів, на які необхідно здійснити перерахування належних їм дивідендів; відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту наданих банківських реквізитів покладається на акціонера (п.6.4).

9. 10.10.2014 відбулися загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта" (протокол №22), на яких ухвалено в тому числі такі рішення (п.9):

- за 2011 рік: 2 181 892 000,00 грн - сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО): 2 181 612 957, 30 грн, що складає 99,99% чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства; акціонери мають право на отримання дивідендів у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015;

- за 2012 рік: 1 428 110 724,00 грн - сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ): 1 427 836 668,30 грн, що складає 99,98% чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства; становлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014; виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства";

- за 2013 рік: 189 886 355,00 грн - сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ; 189 799 785,00 грн, що складає 99,95% чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства; встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014; виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства".

10. 22.07.2015 відбулися загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта" (протокол №23), які ухвалили в тому числі такі рішення:

- затвердити прибуток за 2014 рік у розмірі 1 264 626 000,00 грн, з якого до фонду виплат дивідендів направити 632 846 711,70 грн; дивіденди на одну акцію становлять 23,32 грн; визначити дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів - 03.08.2015; строки для виплати дивідендів установити: дата початку строку виплати - 03.08.2015, дата закінчення строку виплати - 03.10.2015.

11. Виплаті акціонеру ОСОБА_2 підлягали дивіденди:

- за 2007 рік - 1 365,78 грн (з розрахунку 22,82 грн / акцію х 63 акцій (1 437,66 грн) та з урахуванням утриманих 5% податку з доходів фізичних осіб (71,88 грн);

- за 2010 рік - 876,20 грн (з розрахунку 14,64 грн / акцію х 63 акцій (922,32 грн) та з урахуванням утриманих 5% податку з доходів фізичних осіб (46,12 грн);

- за 2011 рік - 2 369,75 грн (з розрахунку 40,23 грн / акцію х 63 акції (2534,49 грн), з урахуванням утриманих 5% податку з доходів фізичних осіб (126,72 грн) та 1,5% військового збору (38,02 грн);

- за 2012 рік - 1 550,97 грн (з розрахунку 26,33 грн / акцію х 63 акції (1658,79 грн), з урахуванням утриманих 5% податку з доходів фізичних осіб (82,94 грн) та 1,5% військового збору (24,88 грн);

- за 2013 рік - 206,17 грн (з розрахунку 3,50 грн / акцію х 63 акції (220,50 грн) з урахуванням утриманих 5% податку з доходів фізичних осіб (11,03 грн) та 1,5% військового збору (3,30 грн);

- за 2014 рік - 1373,66 грн (з розрахунку 23,32 грн / акцію х 63 акції (1469,16 грн) з урахуванням утриманих 5% податку з доходів фізичних осіб (73,46 грн) та 1,5% військового збору (22,04 грн).

12. За періоди 2007, 2010-2014 роки ОСОБА_2 не отримував дивіденди.

13. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

14. 13.12.2019 приватний нотаріус Долинського міського нотаріального округу видав Домінюк О.І. свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

15. 26.12.2019 акції, належні ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом, були зараховані на її рахунок у цінних паперах.

16. 26.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ Укрнафта" із заявою, в якій просила захистити її права та здійснити необхідні дії по виплаті їй дивідендів.

17. 31.01.2020 ПАТ "Укрнафта" листом №01/01/08/03-02/2/62 повідомило, що виплата дивідендів спадкоємцям власників акцій товариства буде здійснена після виплати дивідендів акціонерам товариства. Також зазначило, що ОСОБА_2 були виплачені дивіденди за 2006 рік у розмірі 2 348,09 грн, за 2008 рік у розмірі 1 399,46 грн, за 2009 рік у розмірі 106,79 грн.

Короткий зміст позовних вимог

18. 19.05.2020 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Укрнафта" про стягнення дивідендів, а саме, за 2007 та 2010 роки - 2 241,98 грн, за 2011-2013 роки - 4 126,88 грн, за 2014 рік - 1 373,66 грн, а також 7 579,84 грн інфляційних втрат та 1 392,74 грн 3% річних. Також просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

19. Позовні вимоги мотивовані тим, що до ОСОБА_1 перейшли за заповітом акції померлого ОСОБА_2 та права на отримання дивідендів за 2007, 2010-2014 роки за рішеннями ПАТ "Укрнафта" від 26.01.2010 №18, від 25.02.2011 №20, від 10.10.2014 №22, від 22.07.2015 №23.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

20. Господарський суд міста Києва рішенням від 20.04.2021 позов задовольнив: стягнув із ПАТ "Укрнафта" на користь позивачки 7 742,52 грн дивідендів, 7 579,84 грн інфляційних втрат та 1 392,74 грн 3% річних, 2 102,00 грн судового збору та 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

21. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- сума дивідендів, що підлягає виплаті позивачу, становить 7 742,44 грн, з яких 2 241,98 грн - за 2007 та 2010 роки, 4 126,88 грн - за 2011-2013 роки; 1 373,66 грн - за 2014 рік; доказів сплати ПАТ "Укрнафта" вказаної заборгованості суду не надано;

- хибним є твердження відповідача про те, що право на отримання частки прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером шляхом направлення емітенту відповідного звернення з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів, а зобов`язання емітента виникає під час реалізації акціонером наданого права, а не при ухваленні загальними зборами акціонерів відповідача рішення про виплату дивідендів;

- отримання дивідендів - це право учасника, а чинним законодавством України не передбачено обов`язок акціонера звертатися з вимогою про виплату дивідендів до акціонерного товариства і не встановлено термінів такого звернення; відповідач не навів норм матеріального права, які передбачають такий обов`язок акціонера;

- відповідно до ч.1 ст.261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила; з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 стало відомо про належність їй акцій у 2019 році зі вступом у спадщину від її батька; доказів того, що вона знала чи могла знати про належність їй спірних акцій раніше, суду не надано; тому позивачка не пропустила строк позовної давності при поданні позову у цій справі.

22. Північний апеляційний господарський суд постановою від 06.10.2021 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позовна давність з виплати дивідендів на дату звернення позивачки з позовом до відповідача спливла, а причини пропуску позовної давності є неповажними.

23. Суд апеляційної інстанції зазначив, що корпоративні права, пов`язані з набуттям права власності на акції у порядку спадкування, виникають не з дати відкриття спадщини, а лише після зарахування цих прав на акції на рахунок у цінних паперах у депозитарній установі. Належні позивачці в порядку спадкування за заповітом акції були зараховані на її рахунок у цінних паперах 26.12.2019. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК). До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (ч.1 ст.197 ЦК).

24. Суд підтримав доводи апелянта, який посилався на статті 253 254 ЦК, і вважав, що строк позовної давності з виплати дивідендів розпочався з 01.08.2011 стосовно виплати дивідендів за 2007 рік та закінчився 31.07.2014; з 31.12.2011 стосовно виплати дивідендів за 2010 рік та закінчився 30.12.2014; з 10.04.2015 стосовно виплати дивідендів за 2011, 2012 та 2013 роки та закінчився 09.04.2018; з 03.10.2015 стосовно виплати дивідендів за 2014 рік та закінчився 02.10.2018. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності з виплати дивідендів на дату звернення позивачки з позовом до відповідача сплив.

25. Суд апеляційної інстанції погодився з аргументом апеляційної скарги про те, що визнання поважними причин пропуску позовної давності порушує принцип правової визначеності. Суд вказав, що позивачка звернулася до суду з позовом про виплату невитребуваних спадкодавцем дивідендів 19.05.2020, тому суб`єктивні майнові права позивачки не підлягають судовому захисту за збігом строку позовної давності. Суд послався на те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на призначення позовної давності, пов`язуючи його із необхідністю забезпечити правову визначеність; посилався на рішення ЄСПЛ у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. The United Kingdom, заява №22083/93) та зазначав, що строки позовної давності слугують декільком важливим цілям, зокрема вони забезпечують правову визначеність і остаточність, захищають потенційних відповідачів від задавнених вимог, яким було б важко протистояти, і запобігають несправедливості, що могла б виникати, якби суди мусили ухвалювати рішення стосовно подій, які мали місце в далекому минулому, і на підставі доказів, які вже могли б стати ненадійними й неповними з плином часу.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

26. 31.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, а у випадку неухвалення такого рішення врахувати помилкове застосування судом апеляційної інстанції ст.625 ЦК (стягнути 3% річних та інфляційні втрати за останні три роки, що передували зверненню до суду).

27. Скаржниця у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає, що суд апеляційної інстанції:

- застосував статті 253 254 ЦК щодо спливу позовної давності з виплати дивідендів на дату звернення позивачки з позовом без врахування висновків, сформульованих у подібних правовідносинах в постановах Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №910/3350/18, від 05.03.2020 у справі №910/5725/19, від 28.11.2019 у справі №910/4040/19 (поважність причин пропуску позовної давності);

- застосував ст.514 ЦК у системному зв`язку із статтями 253 254 ЦК, та відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.12.2018 у справі №910/3350/18, від 05.03.2020 у справі №910/5725/19, від 28.11.2019 у справі №910/4040/19 в системному зв`язку із висновками, викладеними у постановах від 04.11.2019 у справі №308/8231/15-ц, від 19.02.2020 у справі №639/4836/17, від 10.04.2020 у справі №346/2447/17, від 11.11.2020 у справі №757/66003/17-ц, від 17.03.2021 у справі №953/19283/19;

- застосував ст.625 ЦК та не врахував, що обчислення позовної давності щодо платежів за дивідендами відрізняється від обчислення позовної давності щодо основного зобов`язання, та відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі №918/329/16, Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/16945/14, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17, від 21.11.2018 у справі №642/493/17-ц, від 30.01.2019 року у справі №922/175/18;

- не застосував ч.9 ст.129 ГПК та не стягнув судові витрати з особи, внаслідок неправильних дій якої виник спір, незалежно від результатів вирішення спору, не застосувавши висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №905/717/2018 та від 08.04.2021 у справі №905/716/20.

28. Скаржниця зазначає, що у цій справі виникає питання: у який момент після прийняття спадщини вона втратила право заявити позов без застосування позовної давності; суд апеляційної інстанції відповіді на це запитання не надав; згідно з застосованим судом підходом, спадкоємець повинен був дізнатися про свої майбутні дивіденди раніше, ніж спадкодавець помер.

29. Скаржниця також вказує:

- відповідач умисно ухиляється від виплати акціонерам дивідендів, у його діях явно вбачаються ознаки зловживання правом;

- обов`язок виплачувати дивіденди, про виплату яких загальні збори акціонерів ухвалили рішення, є імперативним обов`язком відповідача; акціонер не повинен і не зобов`язаний вчиняти будь-які дії для отримання дивідендів, а може просто очікувати їх отримання;

- відповідач зобов`язаний персонально повідомляти акціонерів про збори та виплату дивідендів; у матеріалах справи немає доказів здійснення відповідних персональних повідомлень акціонера (за життя) та позивачки;

- висновки суду про пропуск позовної давності є помилковими, оскільки первісний кредитор (спадкодавець) ніколи персонально не повідомлявся ані про збори, ані про рішення про виплату дивідендів, відтак він не пропускав позовну давність; для нового кредитора (спадкоємиці) позовна давність починає перебіг з моменту отримання відповіді на її запит про нараховані та не отримані дивіденди;

- суд апеляційної інстанції не визначився, від якої дати та від якої події відраховується позовна давність для відповідачки (як спадкоємиці акцій);

- дивіденди як грошове зобов`язання підпадають під правове регулювання ст.625 ЦК, тому суд апеляційної інстанції, навіть помилково відмовивши у стягненні суми дивідендів, повинен був стягнути річні та інфляційні втрати за останні три роки, що передували зверненню з позовом;

- суд апеляційної інстанції не застосував ч.9 ст.129 ГПК та не стягнув судові витрати з особи, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, незалежно від результатів вирішення спору.

30. 16.02.2022 до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "Укрнафта" на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

31. Відзив мотивований таким:

- суд апеляційної інстанції зробив висновок про сплив позовної давності на підставі дослідження доказів та встановлених фактів, доводи скарги зводяться до переоцінки доказів;

- висновки, на які посилається позивачка, були зроблені у справах з неподібними обставинами, адже з позовом про стягнення дивідендів зверталися акціонери, а не особи, які отримали акції у спадок;

- питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; роблячи висновок про застосування позовної давності, суд апеляційної інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, в тому числі і докази, надані ПАТ "Укрнафта" на спростовування твердження позивачки про те, що їй не було відомо про належні суми дивідендів; тому з урахуванням положень ст.300 ГПК Верховний Суд не має права встановлювати та вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, чи відхилені ними (посилається на рішення ЄСПЛ у справах "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. The United Kingdom, заява №22083/93, п.51), "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" (OAO Neftyanaya kompaniya YUKOS v. Russia, скарга №14902/04, п.570).

32. 21.02.2022 на адресу Верховного Суду від позивачки надійшла відповідь на відзив відповідача.

33. Відповідь на відзив мотивована таким:

- та обставина, що позивачка є спадкоємицею, не робить відносини абсолютно відмінними від правовідносин у тих справах, на висновки у яких посилалася скаржниця (вони стосуються питань пропуску позовної давності у спорах про стягнення дивідендів, процентів річних та інфляційних втрат); до позивачки перейшли всі права та обов`язки акціонера, які випливають із акцій;

- відповідач не спростував доводи скарги щодо застосування ст.625 ЦК;

- відповідач не спростував аргументів позивача про покладення судових витрат на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

34. 20.05.2022 до Верховного Суду від скаржниці надійшли пояснення за наслідками судового засідання від 23.02.2022, в яких просить задовольнити касаційну скаргу. В поясненнях зазначено таке:

- відповідно до ч.1 ст.256 та ч.5 ст.267 ЦК незалежно від того, чи звернулась особа до суду в межах позовної давності, або чи буде причина пропуску такого строку визнана поважною, правові наслідки для особи, що прагне судового захисту своїх прав, буде однаковою - можливість захисту такого права; за фактичних обставин суд може самостійно надати оцінку підстав для застосування захисту права в умовах заяви відповідача про застосування строків позовної давності; позивачка цілком обґрунтовано покладається на принцип "суд знає закон" ("jura novit curia") (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17);

- позивачка не може самостійно визначити та однозначно сказати, яка з підстав незастосування позовної давності підлягає врахуванню, оскільки суд апеляційної інстанції не визначив, з якого моменту починається перебіг позовної давності;

- суд апеляційної інстанції посилався на ст.262, ч.1 ст.256, ст.514 ЦК, що означає, що застосування / незастосування позовної давності від моменту, коли настав строк виплати дивідендів, не залежить від того, що позивачкою є спадкоємиця первісного акціонера, оскільки перебіг позовної давності є безперервним (посилається на постанови Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №910/330/18, від 05.03.2020 у справі №910/5725/19, від 28.11.2019 у справі №910/4040/19); відповідно, має місце пропуск позовної давності з поважних причин;

- суд апеляційної інстанції зазначає, що датою відкриття спадщини є 31.03.2016, однак прямо не вказує, що з цього моменту починається перебіг позовної давності; однак навіть із цієї дати пропуск позовної давності є поважним, оскільки 1) на цю дату позивачка не мала інформацію про дивіденди; 2) хоча формально спадщина відкрилась у цю дату, однак позивачка не могла користуватись корпоративними правами (так як корпоративні права, пов`язані з набуттям права власності на акції у порядку спадкування, виникають лише після зарахування цих прав на акції на рахунок у цінних паперах у депозитарній установі (26.12.2019), про що зазначив суд апеляційної інстанції).

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

35. Верховний Суд ухвалою від 31.01.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив на 23.02.2022, у судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2022.

36. Оскільки у Верховному Суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду, Верховний Суд ухвалою від 04.04.2022 розгляд касаційної скарги призначив на 25.05.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Суд апеляційної інстанції, постанова якого оскаржується ОСОБА_1 , погодився з висновками суду першої інстанції щодо права позивачки на стягнення з ПАТ "Укрнафта" дивідендів за акціями товариства, успадкованими нею, а також щодо розміру таких дивідендів, інфляційних втрат, 3% річних.

38. Водночас суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції з підстав пропуску позивачкою та її батьком - спадкодавцем позовної давності, тоді як суд першої інстанції вважав позовну давність не пропущеною. Таким чином, основне питання, яке має вирішити Верховний Суд у цій справі, полягає у тому, з якого моменту починає перебіг позовна давність із порушеного права на отримання дивідендів у випадку спадкування акцій, і чи є вона пропущеною.

Якою є позовна давність щодо вимоги про стягнення дивідендів?

39. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст.256 ЦК).

40. Частиною 1 ст.257 ЦК встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

41. При цьому чинне законодавство не встановлює спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення несплачених дивідендів.

42. Відповідно, до вимоги про стягнення дивідендів застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

З якого моменту починається перебіг позовної давності щодо невиплачених дивідендів?

43. За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.261 ЦК, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

44. Разом з тим, абзацами 1-2 ч.5 ст.261 ЦК передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

45. Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

46. Пунктом 2 ч.1 ст.116 ЦК передбачено, що учасники господарського товариства (яким відповідно до ч.1 ст.113 ЦК є акціонерне товариство) мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

47. Відповідно до п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про акціонерні товариства" (який був чинний на момент ухвалення загальними зборами ПАТ "Укрнафта" рішень про розподіл прибутку) кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

48. Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та / або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів (ч.1 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакціях, чинних на момент ухвалення відповідних рішень загальних зборів ПАТ "Укрнафта").

49. Тобто отримання частини прибутку акціонерного товариства (дивідендів) фактично є правом акціонера, що може бути реалізованим у разі ухвалення загальними зборами відповідного рішення. Відтак з моменту, коли у акціонера настає відповідне право на отримання дивідендів, у акціонерного товариства фактично настає обов`язок здійснити їх виплату на користь акціонера.

50. Тобто у такому разі між акціонером та акціонерним товариством виникає зобов`язання щодо виплати дивідендів в розумінні ст.509 ЦК та ст.30 Закону "Про акціонерні товариства".

51. Відповідно до абз.1 ч.2 Закону "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та / або нерозподіленого прибутку в обсязі встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

52. Верховний Суд неодноразово зазначав, що ні у ст.117 ЦК, ні у ст.29 Закону "Про акціонерні товариства" та статуті ПАТ "Укрнафта" не закріплено такого обов`язку акціонера, як звернення до товариства з вимогою про виплату йому дивідендів після прийняття зборами рішення про виплату цих дивідендів. Натомість зі змісту ч.2 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства" вбачається, що з моменту прийняття рішення загальними зборами виплата дивідендів акціонеру стає обов`язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера (постанови Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17).

53. Відповідно до абзаців 1, 2 ч.4 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла станом на момент ухвалення загальними зборами ПАТ "Укрнафта" рішень від 26.01.2010 №18, від 25.02.2011 №20) для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів. Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

54. Відповідно до абзаців 1-3 ч.4 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла станом на момент ухвалення загальними зборами ПАТ "Укрнафта" рішень від 10.10.2014 №22 та від 22.07.2015 №23) для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Товариство в порядку, встановленому статутом, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями публічне акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

55. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішеннями загальних зборів ПАТ "Укрнафта" на підставі відповідних рішень наглядової ради встановлені строки виплати акціонерам дивідендів:

- виплата дивідендів за 2007 рік акціонерам розпочинається 29.01.2010 та закінчується 01.08.2011 (протокол від 26.01.2010 №18);

- виплата дивідендів за 2010 рік здійснюється у строк з 01.03.2011 по 31.12.2011 (протокол від 25.02.2011 №20);

- виплата дивідендів за 2011-2013 роки здійснюється з 20.10.2014 по 10.04.2015 (протокол від 10.10.2014 №22);

- виплата дивідендів за 2014 рік здійснюється з 03.08.2015 по 03.10.2015 (протокол від 22.07.2015 №23).

56. Так як в протоколах чітко визначені часові межі, протягом яких ПАТ "Укрнафта" зобов`язане було виплатити акціонерам (в тому числі і батьку позивачки) дивіденди, отримання коштів саме у вказані терміни є правом акціонера відповідно до п.1 ч.1 ст.116 ЦК та п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про акціонерні товариства", якому кореспондує відповідний обов`язок товариства.

57. Невиплата акціонерним товариством дивідендів у строки, що визначені рішеннями загальних зборів акціонерів, дає підстави таким акціонерам вимагати у товариства виконання відповідного зобов`язання відповідно до п.5 ч.2 ст.16 ЦК, в тому числі в судовому порядку.

58. Відтак, враховуючи положення ст.256 та ч.4 ст.261 ЦК, позовна давність починає перебіг з моменту, коли закінчився строк виплати дивідендів, встановлений рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" та зафіксований у вказаних вище протоколах.

59. Відповідно до ч.1 ст.260 ЦК позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

60. Частиною 1 ст.253 ЦК передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

61. Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

62. Тобто з урахуванням зазначеного перебіг позовної давності для стягнення акціонером дивідендів з ПАТ "Укрнафта" починається з наступного дня після встановленого рішенням загальних зборів терміну виплати таких дивідендів.

63. Подібний висновок зроблений в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/4040/19, від 05.03.2020 у справі №910/5725/19, від 11.08.2020 у справі №910/13193/19.

64. Тобто з урахуванням вимог ст.257, ч.4 ст.261 ЦК у перебіг позовної давності щодо сплати дивідендів ПАТ "Укрнафта" акціонеру сплив за 2007 рік - 02.08.2014, за 2010 рік - 01.01.2015, за 2011-2013 роки - 11.04.2018, за 2014 рік - 04.10.2018.

З якого моменту починає перебіг позовна давність із порушеного права на отримання дивідендів у випадку спадкування акцій?

65. Суд першої інстанції дійшов висновку, що для акціонера-спадкоємця позовна давність починає перебіг з того моменту, як він довідався чи міг довідатися про порушення його прав (тобто вже після відкриття спадщини). Натомість суд апеляційної інстанції вважав, що до спадкоємця акцій переходять всі права та обов`язки, які мав акціонер на час відкриття спадщини. Відтак початок перебігу позовної давності має рахуватися з того моменту, коли він почався для спадкодавця-акціонера (див. п.64 цієї постанови). Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовна давність спливла на момент звернення позивачки до суду.

66. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з таких міркувань.

67. Суди попередніх інстанцій встановили, що скаржниця набула права власності на акції ПАТ "Укрнафта" в результаті спадкування (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13.12.2019).

68. Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

69. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст.1218 ЦК).

70. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (ч.1 ст.197 ЦК).

71. Тобто, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, до позивачки перейшли корпоративні права, що випливають з успадкованих нею акцій ПАТ "Укрнафта", в тому числі на отримання дивідендів товариства відповідно до п.1 ч.1 ст.116 ЦК та п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про акціонерні товариства". При цьому спадкоємиця у разі невиплати їй відповідних дивідендів або наявності невиконаного акціонерним товариством зобов`язань щодо сплати дивідендів за акціями має право звернутись до суду з вимогою про виконання такого зобов`язання (п.5 ч.2 ст.16). У такому разі скаржниця обмежена позовною давністю відповідно до ст.256, ч.5 ст.261 ЦК.

72. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК (в редакції, чинній на момент смерті спадкодавця) незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

73. Відповідно до частин 1, 2 ст.1220 та ч.1 ст.1221 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

74. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ч.1 ст.1217 ЦК).

75. Відтак до позивачки перейшло право вимагати виплату нарахованих дивідендів, які належали спадкодавцю ОСОБА_2 станом на дату відкриття спадщини (31.03.2016).

76. Те, що на цю дату (31.03.2016 ) та / або на дату зарахування акцій на рахунок у цінних паперах позивачки (26.12.2019) спливла позовна давність, не свідчить про припинення зобов`язання товариства (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 15.08.2018 у справі №907/619/15).

77. Водночас до позивачки перейшло й право просити суд визнати поважними причини пропуску позовної давності, якщо такі існували за життя спадкодавця.

78. Також скаржниця має право посилатися на поважність причин пропуску позовної давності за період часу, який минув після смерті спадкодавця і до дати звернення з позовом до суду.

79. Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

80. У ч.5 ст.267 ЦК передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

81. Відтак виникає питання щодо поважності причин пропуску позовної давності позивачкою.

Чи є причини пропуску позовної давності ОСОБА_1 поважними?

82. Відповідач заявляв про застосування позовної давності щодо всіх позовних вимог (т.1, а.с.114-149, 150-161, 162-184).

83. ОСОБА_1 06.10.2020 подала до суду першої інстанції клопотання про визнання причин пропуску звернення до суду поважними та поновлення строків звернення до суду (т.1 а.с.189-193).

84. У клопотанні позивачка зазначала таке:

- ПАТ "Укрнафта" не повідомило належним чином акціонерів (в тому числі батька позивачки) про проведення відповідних загальних зборів, де ухвалювалось рішення про виплату дивідендів, а тому такий акціонери не могли знати про наявність у нього права на їх (дивіденди) отримання;

- ПАТ "Укрнафта" не направило акціонеру - її батьку повідомлення про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, натомість зробило лише відповідні оголошення у засобах масової інформації та власному веб-сайті ПАТ "Укрнафта".

(а) Щодо поважності причин пропуску строку спадкодавцем

85. Верховний Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску позовної давності спадкодавцем суперечать правовим висновкам Верховного Суду, на які посилається скаржниця.

86. Усталеною позицією Верховного Суду є те, що порушення акціонерним товариством обов`язку щодо персонального повідомлення акціонера про загальні збори, на яких вирішувалося питання щодо виплати дивідендів, є поважною причиною пропуску строку позовної давності (постанови Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №910/15324/19, від 11.08.2020 у справі №910/13193/19).

87. Суд апеляційної інстанції такі висновки не врахував всупереч вимогам ч.4 ст.236 ГПК, ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", натомість послався на висновки ЄСПЛ у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. The United Kingdom, заява №22083/93).

88. Верховний Суд вважає, що таке посилання є некоректним. У рішення ЄСПЛ у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" йшлося про застосування Limitation Act 1980 у чотирьох судових справах про стягнення компенсації за шкоду, спричинену статевими злочинами переважно з боку членів родин позивачок. Так, у справі (1) позивачка звернулася за компенсацією збитків, завданих сексуальним насильством з боку її вітчима та брата. Позивачка посилалася на події (сексуальне насильство з боку членів родини), які відбувалися протягом 1959-1971 років, тоді як вона звернулася до суду з позовом лише 1987 році. У інших трьох справах, поєднаних у рішенні ЄСПЛ, факти були подібними. У справі (2) позивачка стверджувала про сімейне сексуальне насильство протягом 1968-1979 років, звернулася до суду у 1991 році. У справі (3) позивачка стверджувала про насильство з боку вчителя, коли їй було від 5 до 7 років, звернулася до суду у 1992 році. У справі (4) позивачка стверджувала про сексуальне насильство з боку батька у період з 1968 по 1977 роки. Звернулася до суду з цивільним позовом у 1992 році. Лише у справі (4) факт насильства був доведений, в інших справах позивачки повинні були доводити факти вчинення насильства.

89. На відміну від цієї справи ЄСПЛ, у справі, що переглядається, відсутні будь-які труднощі зі встановленням фактів. Суди обох інстанцій встановили, що ОСОБА_2 і, відповідно, позивачка, мали право на отримання дивідендів від відповідача. Період між підтвердженим судами порушенням права акціонера та його зверненням до суду становив найдовше близько 13 років - щодо дивідендів за 2007 рік, та найменше 6 років - щодо дивідендів за 2014 рік, тобто не був надзвичайно тривалим для того, щоб суд, посилаючись на тезу щодо правової визначеності, дійшов висновку, що будь-які причини пропуску строку з боку акціонера є неповажними.

90. Крім того, британський Limitation Act 1980, що підлягав застосуванню відповідно до зазначеного вище рішення ЄСПЛ, за змістом не є аналогічним положенням ЦК щодо позовної давності. Акт встановлює обмеження щодо розгляду позовів судом зі спливом певного періоду часу, тобто по суті обмежує право особи на звернення до суду (суд не розглядає такі вимоги по суті). Тоді як сплив позовної давності не впливає на можливість особи звернутися до суду і позовна давність застосовується не з ініціативи суду, а виключно за наявності заяви іншої сторони (ч.3 ст.267 ЦК).

91. Верховний Суд у постановах від 05.03.2020 у справі №910/5725/19 та від 28.11.2019 у справі №910/4040/19, від 19.12.2018 у справі №910/3350/18, на які посилається скаржниця, дійшов висновків про поважність пропуску акціонерами позовної давності на підставі універсальних для усіх справ (включаючи справу, що переглядається) обставин, а саме, відсутність персонального повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" та ухвалені на них рішення про виплату дивідендів (здійснення ПАТ "Укрнафта" публікацій в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті товариства в усіх названих справах визнані недостатніми). Суди попередніх інстанцій у цій справі не встановили інших відмінних обставин, що мали б вирішальне значення для вирішення цієї справи.

92. Тому Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у зазначених вище постановах Верховного Суду.

(б) Щодо поважності причин пропуску строку спадкоємицею (період після відкриття спадщини)

93. Суд першої інстанції встановив, що позивачці про належність їй акцій стало відомо у 2019 році зі вступом у спадщину після її батька.

94. Суди також встановили, що належні позивачці в порядку спадкування за заповітом акції були зараховані на її рахунок у цінних паперах 26.12.2019.

95. При цьому зі свідоцтва про право на спадщину вбачається, що позивачці на момент прийняття спадщини було відомо про спадкування цінних паперів (63 простих іменних акції ПАТ "Укрнафта") та про існування у неї права на отримання дивідендів без визначення конкретної суми, на яку вона може розраховувати. Зазначене свідоцтво не містило інформації про розмір заборгованості з виплати дивідендів.

96. Як встановили суди попередніх інстанцій, 25.12.2019 позивачка листом звернулась до ПАТ "Укрнафта" про виплату належних їй дивідендів за 2006-2014 роки (без вказання точної суми таких дивідендів, однак із визначенням суми сплачених на такі дивіденди податків за 2011-2014 роки, на підставі яких позивачка здійснила приблизних розрахунок невиплачених дивідендів за вказаний період). З листа відповідача, датованого 31.01.2020, вбачається, що частина таких дивідендів (за 2006, 2008, 2009 роки) була виплачена її батьку. Після цього ОСОБА_1 звернулась до суду про стягнення з відповідача дивідендів за успадкованими нею акціями за 2007, 2010, 2011-2014 роки, тобто такі, що не були виплачені спадкодавцю відповідно до листа ПАТ "Укрнафта".

97. Наведене дає підстави вважати, що до вступу у спадщину та отримання цього листа позивачка не знала і не могла знати про наявність у неї права на отримання дивідендів за 2007, 2010, 2011-2014 роки за акціями ПАТ "Укрнафта" (таких висновків дійшов суд першої інстанції).

98. Таким чином, Верховний Суд відхиляє доводи відповідача про те, що власник майна як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим, має знати та дбати про свою власність та зобов`язаний нести витрати на її утримання (посилається на постанову Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №234/3341/15-ц) і відповідачка могла раніше довідатися про належні їй дивіденди.

99. ЄСПЛ наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення у справі "Фінікарідов проти Кіпру" (Phinikaridou v. Cyprus), заява №23890/02).

100. У рішенні ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини" (llhan v. Turkey, заява №22277/93, п.63) визначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

101. У зв`язку з цим Верховний Суд вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до статей 253 254 ЦК, позовна давність з виплати дивідендів на дату звернення позивачки з позовом до відповідача спливла, а причини пропуску не є поважними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. Пунктом 4 ч.1 ст.308 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

103. Згідно зі ст.312 ГПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених ст.300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

104. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції з урахуванням уточнення мотивів його ухвалення, що містяться в цій постанові.

Судові витрати

105. Відповідно до ст.129 ГПК у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині - скасуванню, а рішення суду першої інстанції у частині задоволення первісного позову - залишенню в силі, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі №910/7126/20 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/7126/20 залишити в силі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, місто Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Державного бюджету України 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко