ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1546/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.

за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто" до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про визнання укладеним договору,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - Гандзюк Т. О., представник за довіреністю,

третьої особи - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У лютому 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто" (далі - позивач, ТОВ "Стоїк-Авто", товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили, договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:107:0003, для обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об'єктів дорожнього сервісу), площею 0,1405 га, яка розташована за адресою: площа Либідська у Печерському районі міста Києва.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до рішення Київської міської ради від 05.07.2018 № 1133/5197 ним було належним чином виконано всі необхідні та можливі дії для укладення договору оренди земельної ділянки, в той час як відповідач протиправно ухиляється від укладення зазначеного договору, у зв'язку з чим наявні всі правові підстави для укладення даного договору в судовому порядку.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Рішенням Київської міської ради VІ сесії VIII скликання від 05.07.2018 № 1133/5197 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто" земельної ділянки для обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об'єктів дорожнього сервісу) на площі Либідській у Печерському районі м. Києва" вирішено:

"1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об'єктів дорожнього сервісу) на площі Либідській у Печерському районі міста Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ 12.04, заява ДЦ від 11.07.2017 № 63007-002020035-031-03, справа Д-7120).

2. Передати Товариству, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,1405 га (кадастровий номер 8000000000:82:107:0003, витяг з Державного земельного кадастру №НВ-8000563322017) для обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об'єктів дорожнього сервісу) на площі Либідській у Печерському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва).

3. Товариству:

3.1. Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

3.2. У місячний термін надати до Департаменту документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки.

3.3. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

3.4. Питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

3.5. Виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 01.04.2015 № 3772/0/12/19-15, Департаменту земельних ресурсів від 04.07.2017 № 057041-11590.

3.6. Питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

3.7. У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва, питання оформлення дозвільної, проектно-кошторисної документації та питання пайової участі вирішувати в порядку, визначеному законодавством України.

3.8. Питання сплати вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від
27.10.2011 № 384/6600 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва".

3.9. Дотримуватись обмежень у використанні земельної ділянки, зазначених у витязі з Державного земельного кадастру.

4. Попередити землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування."

2.2. На виконання цього рішення листами від 03.08.2018 № 03/08-17, № 04/08-17, № 05/08-17 ТОВ "Стоїк-Авто" звернулося до Департаменту земельних ресурсів з проханням підготувати проект договору оренди земельної ділянки та надало копії необхідних документів.

2.3.13.09.2018 на підставі рішення від 05.07.2018 № 1133/5197 Департаментом земельних ресурсів було передано, а позивачем отримано: 1) проект договору оренди земельної ділянки з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:82:107:0003; місце розташування - площа Либідська у Печерському районі м. Києва; цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об'єктів дорожнього сервісу); розмір (площа) - 0,1405 га; 2) додатки до проекту договору на 3 арк., в т. ч. розрахунок від 14.08.2018 № Ю-42856 розміру орендної плати (кадастровий номер - 8000000000:82:107:0003), про що було складено акт приймання-передачі проекту договору оренди земельної ділянки від 13.09.2018.

2.4. Листом від 27.12.2018 № 653/01-16 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. у відповідь на запит позивача було повідомлено останньому, що позивачем 14.09.2018 для нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:82:107:0003) було надано необхідні документи, а до 27.12.2018 інша сторона правочину - Київська міська рада для вчинення відповідних дій не зверталась.

2.5.15.01.2019 листом № 15/01-19, отриманим того ж дня Київською міською радою за вх. № 081731, а Департаментом земельних ресурсів за вх. № 057/585, ТОВ "Стоїк-Авто" звернулося до Київської міської ради та Департаменту з проханням з'явитися 18.01.2019 об 11:00 год. до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. для підписання та нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки, що розташована на пл. Либідській в Печерському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:82:107:0003, а у випадку неможливості забезпечення прибуття - запропонувати свою дату та час для підписання і посвідчення відповідного договору.

2.6. Листом від 24.01.2019 № 16/01-16 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. у відповідь на запит товариства було повідомлено, що станом на 24.01.2019 Київська міська рада для нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:82:107:0003) не зверталась.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 (суддя Бойко Р. В. ) позов задоволено частково, визнано укладеним між ТОВ "Стоїк-Авто" та Київською міською радою з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили, договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер undefined, для обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об'єктів дорожнього сервісу), площею 0,1405 га, яка розташована за адресою: площа Либідська у Печерському районі міста Києва, у редакції згідно частини 2 резолютивної частини рішення. В іншій частині позову відмовлено.

3.2. Рішення мотивовано тим, що Київська міська рада, як особа, що має право від імені територіальної громади підписати договір оренди земельної ділянки, безпідставно залишила без відповіді звернення позивача протягом грудня 2018 року - січня 2019 щодо укладення спірного договору та його нотаріального посвідчення, а Департамент земельних ресурсів, у свою чергу, надаючи відповідь за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації, в листі від
23.01.2019 № 05716-1608, не вчинив заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та проігнорував прохання ТОВ "Стоїк-Авто" по суті виконати рішення Київської міської ради, що підтверджує позовні вимоги позивача про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та набуття останнім права оренди земельної ділянки.

3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 (колегія суддів у складі: Іоннікова І. А., Тарасенко К. В., Разіна Т. І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. Київська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статей 6, 202, 627, 628, 638, 641 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 16 Закону України "Про оренду землі".

Скаржник наголошує, що наявність проекту договору, підготовленого позивачем не свідчить про те, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки, зокрема орендної плати; що Київською міською радою було здійснено пропозицію у розумінні статті 641 ЦК України. Судами не надано належної оцінки всім обставинам справи та доводам відповідача про те, що позивачем не надано доказів виконання підпунктів 3.5,3.8 пункту 3 рішення.

Крім того, зазначає, що підпунктом 15.1 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва передбачено, що у разі відведення земельної ділянки для містобудівних потреб, до моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку замовник (позивач) зобов'язаний укласти охоронний договір на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці або сплатити відновну вартість зелених насаджень. Водночас матеріали справи містять лише письмове повідомлення позивача про те, що ним буде здійснено обстеження зелених насаджень на згадуваній земельній ділянці про результати якого позивач зобов'язався повідомити додатково. Проте позивач не надав доказів такого обстеження земельної ділянки.

4.3. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. ТОВ "Стоїк-Авто" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.4. За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

6.5. Відповідно до абзацу 1 частини 1 та частини 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених частини 1 та частини 2 статті 116 ЗК України або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

6.6. Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 ЗК України, за змістом частини 1 якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

6.7. Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

6.8. Порядок дій Київради та особи, якій надано земельну ділянку в оренду, встановлено порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок), пунктами 7.1,7.2 якого передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється на підставі рішення Київської міської ради, Департамент земельних ресурсів після набрання чинності рішенням Київської міської ради невідкладно направляє його зацікавленій особі та інформує про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки у місячний термін.

6.9. За змістом пункту 7.3. Порядку зацікавлена особа, на користь якої прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки, зобов'язана у місячний термін після отримання повідомлення звернутися до Департаменту з метою організації підготовки проекту договору оренди земельної ділянки.

6.10. Згідно пункту 7.4. Порядку Департамент земельних ресурсів протягом 14 робочих днів з дня надходження звернення зацікавленої особи готує проект договору оренди земельної ділянки, розрахунок орендної плати за землю, узгоджує із зацікавленою особою істотні умови договору. Проект договору оренди земельної ділянки візує керівник Департаменту земельних ресурсів. Додаткові погодження та/або візи, не передбачені цим Порядком, не допускаються.

6.11. Пунктом 7.5 Порядку передбачено, що Департамент спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення.

Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється.

6.12. Задовольняючи позов, суди виходили з того, що органом місцевого самоврядування висловлено волевиявлення щодо виникнення орендних земельних правовідносин шляхом прийняття рішення від 05.07.2018 № 1133/5197 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто" земельної ділянки для обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об'єктів дорожнього сервісу) на площі Либідській у Печерському районі м.

Києва". Товариство звернулося до Департаменту земельних ресурсів Київради шляхом подання необхідних документів з метою отримання проекту договору оренди земельної ділянки, а 13.09.2018 Департамент погодив і передав проект договору оренди земельної ділянки та розрахунок розміру орендної плати позивачу.

Відповідач зобов'язаний був не пізніше 24.09.2018 вжити заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення.

Натомість, матеріали справи не містять доказів вжиття будь-яких дій, реально направлених на виконання пункту 7.5 Порядку, в той час як підтверджують, що звернення ТОВ "Стоїк-Авто" протягом грудня 2018 року - січня 2019 року про спонукання Київради на укладення спірного договору та його нотаріального посвідчення були залишені без належного реагування.

6.13. Київська міська рада, заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позовну заяву, зазначала, зокрема, що підпунктом 3.2 пункту 3 рішення Київської міської ради від 05.07.2018 № 1133/5197 позивача було зобов'язано у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки, а підпунктом 3.5 цього ж пункту - виконати вимоги, викладені у листах Департаменту містобудування та архітектури від 01.04.2015 № 3772/0/12/19-15, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.07.2017 № 057041-11590.

Одночасно, зазначеним пунктом 3 зобов'язано ТОВ "Стоїк-Авто" питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством (пункт 3.6), питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" (пункт 3.8).

6.14. В апеляційній скарзі Київська міська рада зазначила, що судом першої інстанції не надано належної оцінки її доводам, згідно з якими, зокрема:

- позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання вимог підпункту
3.5 пункту 3 рішення Київської міської ради від 05.07.2018 № 1133/5197 щодо вимог, викладених у листах Департаменту містобудування та архітектури від
01.04.2015 № 3772/0/12/19-15, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від
04.07.2017 № 057041-11590;

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання підпункту
3.8 пункту 3 рішення ради, а саме не вирішено питання сплати вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600.

При цьому наголосила, що підпунктом 15.1 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва передбачено, що у разі відведення земельної ділянки для містобудівних потреб, до моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку замовник (позивач) зобов'язаний укласти охоронний договір на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці або сплатити відновну вартість зелених насаджень. Водночас матеріали справи містять лише письмове повідомлення позивача про те, що ним буде здійснено обстеження зелених насаджень на згадуваній земельній ділянці про результати якого позивач зобов'язався повідомити додатково. Проте позивач не надав доказів такого обстеження земельної ділянки.

6.15. У касаційній скарзі Київська міська рада знову виклала вищезазначені аргументи та зазначила, що наведеним доводам судами не надано належної оцінки, що є порушенням норм процесуального права, оскільки дає змогу дійти висновку про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

6.16. Частиною 1 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

6.17. Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

6.18. Водночас, рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

6.19. Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.20. Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або такими, що не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України.

6.21. Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, позивач, як вбачається з апеляційної скарги та описової частини самої постанови апеляційного господарського суду, вказував про ненадання оцінки судом першої інстанції всім його доводам.

6.22. Проте всупереч положенням підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, не розглянув та не спростував.

6.23. Таким чином вищенаведені доводи відповідача судом першої інстанції не розглянуті та не відображені у рішенні. В свою чергу постанова апеляційного господарського суду не містить жодної відповіді - ані чіткої, ані опосередкованої на ті аргументи, які заявлялись відповідачем в апеляційній скарзі, не містить висновків щодо їх відхилення або прийняття, що прямо суперечить вимогам статті 282 ГПК України та свідчить про те, що судом не було належним чином переглянуто рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

6.24. Повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до положень статті 300 ГПК України, полягають у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин, і прямо забороняють касаційному суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.25. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки Верховний Суд позбавлений можливості розглянути та оцінити відповідні аргументи скаржника та відповідно зробити висновок чи могли ці доводи вплинути на рішення спору по суті.

6.26. З огляду на викладене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.27. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам та аргументам учасників справи, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

6.28. Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії ", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до положень статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. З огляду на викладене рішення та постанова попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та рішення Господарського суду м. Києва скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір