ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 38/5005/6636/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

боржник - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, представник не з'явився

ліквідатор - арбітражний керуючий Левченко Віталій Володимирович, не з'явився

прокурор Генеральної прокуратури України Збарих С.М. (посвідчення №028728 від 05.09.2017)

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_6

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 05.10.2017

у складі колегії суддів: Кузнецов В.О. (головуючий), Науменко І.М., Чус О.В.

про банкрутство Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 03.11.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ОСОБА_6 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016) у справі №38/5005/6636/2012 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017, та клопотала про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. 10.11.2017 касаційну скаргу ОСОБА_6 разом з матеріалами оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012 надіслано Дніпропетровським апеляційним господарським судом на адресу Вищого господарського суду України.

3. На момент набрання чинності 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 питання про можливість прийняття до провадження касаційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №38/5005/6636/2012 Вищим господарським судом України не вирішено.

4. 03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №38/5005/6636/2012 Господарського суду Дніпропетровської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

5. 22.02.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 12.02.2018, справа №38/5005/6636/2012 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., поновлено ОСОБА_6 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 22.03.2018 о 15 год. 00 хв., зобов'язано ОСОБА_6 до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги з додатками на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012.

6. 12.03.2018 Прокуратурою Дніпропетровської області поштовою кореспонденцією надіслано відзив на касаційну скаргу.

7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статей 91, 106 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, до набрання чинності Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 06.08.2012 ухвалою порушено провадження у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради (далі - КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради) в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, який ліквідується власником.

9. 14.08.2012 постановою Господарського суду Дніпропетровської області боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Барановського О.М.

10. 31.08.2015 до місцевого господарського суду надійшла скарга (з урахуванням доповнень до скарги від 29.02.2016) Прокуратури Дніпропетровської області на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси боржника шести десяти семи об'єктів нерухомості та їх продажу з відкритих торгів.

11. 29.08.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012 у складі судді Примака С.А. продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Левченка В.В. на 6 місяців; відкладено розгляд заяви Дніпропетровської міської ради про усунення арбітражного керуючого Левченка В.В. від виконання обов'язків ліквідатора на 13.10.2016, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ТУЛС" від 29.08.2016 про відкладення розгляду справи, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "МАРКЕТГРУП" від 29.08.2016 про відкладення розгляду справи, задоволено скаргу Прокуратури Дніпропетровської області №05/2-2872вих.15 від 31.08.2015, з урахуванням доповнень №05/2-304вих-16 від 29.02.2016, визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо продажу з відкритих біржових торгів нерухомого майна, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012, визнано недійсними договори купівлі-продажу №723 від 10.06.2013, №1094 від 08.07.2013, №1085 від 05.07.2013, №5925 від 31.07.2013, №1014 від 26.06.2013, №912 від 17.06.2013, №914 від 17.06.2013, №940 від 17.06.2013, №1301 від 29.07.2013, №1018 від 26.06.2013, №654 від 24.05.2013, №5995 від 05.08.2013, №713 від 30.05.2013, №717 від 30.05.2013, №780 від 05.06.2013, №778 від 05.06.2013, №721 від 10.06.2013, №763 від 04.06.2013, №765 від 04.06.2013, №5916 від 31.07.2013, №5919 від 31.07.2013, №682 від 27.05.2013, №676 від 27.05.2013, №801 від 07.06.2013, №819 від 10.06.2013, №782 від 05.06.2013, №6066 від 06.08.2013, №759 від 04.06.2013, №761 від 04.06.2013, №695 від 28.05.2013, №817 від 10.06.2013, №882 від 13.06.2013, №1016 від 26.06.2013, №884 від 13.06.2013, №738 від 31.05.2013, №947 від 20.06.2013, №1293 від 29.07.2013, №945 від 20.06.2013, №757 від 04.06.2013, №1022 від 27.06.2013, №637 від 22.05.2013, №638 від 22.05.2013, №680 від 27.05.2013, №747 від 03.06.2013, №1044 від 02.07.2013, №678 від 27.05.2013, №943 від 20.06.2013, №1314 від 30.07.2013, №840 від 11.06.2013, №805 від 07.06.2013, №844 від 12.06.2013, №846 від 12.06.2013, №848 від 12.06.2013, №721 від 30.05.2013, №836 від 11.06.2013, №838 від 11.06.2013, №6081 від 06.08.2013, №656 від 24.05.2013, №1087 від 05.07.2013, №1020 від 26.06.2013, №636 від 22.05.2013, №1291 від 29.07.2013, №639 від 22.05.2013, №715 від 30.05.2013, №719 від 30.05.2013, №5989 від 05.08.2013, №1082 від 05.07.2013.

12. 14.12.2016 Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Вечірко І.О. - головуючий, Кузнецов В.О., Науменко І.М. ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012 в частині задоволення скарги Прокуратури Дніпропетровської області, з урахуванням доповнень про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси нерухомого майна та продажу з відкритих біржових торгів спірного майна, визнання недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 та договорів купівлі-продажу залишено без змін.

13. 31.05.2017 постановою Вищого господарського суду України ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №38/5005/6636/2012 залишено без змін.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування ухвали апеляційного суду

14. 02.10.2017 ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити Прокуратурі Дніпропетровської області у задоволенні скарги, з урахуванням доповнень, на дії ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Барановського О.В. в повному обсязі.

15. 05.10.2017 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду відмовлено ОСОБА_6 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012, апеляційну скаргу з додатками повернено скаржнику.

16. Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано скаржником на ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, в тому числі і в оскаржуваній частині.

17. Ухвала суду апеляційної інстанції від 05.10.2017 про відмову у прийнятті апеляційної скарги обґрунтована положеннями статей 91, 106 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, до внесення змін Законом України №2147-VII від 03.10.2017.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

18. Скаржник доводив, що відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на судове рішення, прийняте без її відома та участі, скаржника було фактично позбавлено можливості на оскарження рішення, а отже й права на судовий захист, яке гарантоване статтею 64 Конституції України.

19. Скаржник мотивував свою позицію порушенням статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), оскільки відмова у доступі до оскарження є ні чим іншим, як відмовою у доступі до правосуддя, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справах "Голдер проти Сполученого Королівства", "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції", "Станєв проти Болгарії", в яких ЄСПЛ проаналізував право на судовий розгляд справи, що стосується його "цивільних прав та обов'язків", у справах "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі", Воловік проти України", в яких ЄСПЛ зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження.

20. Скаржник доводив, що відмова в доступі до оскарження означає відмову в доступі до правосуддя, таким чином положення ГПК України в частині обмеження можливостей апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції іншим скаржником суперечить нормам Конвенції.

Доводи інших учасників справи

21. Прокуратура Дніпропетровської області у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що апеляційним судом обґрунтовано відмовлено у прийнятті та повернено апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016, оскільки зазначена ухвала вже була предметом апеляційного та касаційного переглядів.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

22. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

23. Конституція України

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

24. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991(в редакції, чинній до 15.12.2017)

Частина 2 статті 4-1 - провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 4-2 - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина 1 статті 91 - сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Частина 1 статті 106 визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, зокрема, згідно з пунктом 10 частини 1 цієї статті - ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом статей 91 106 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку ухвали про відмову у прийнятті апеляційної скарги у зв'язку з тим, що ухала суду першої інстанції вже була предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.

А.2. Щодо застосування норм процесуального права апеляційним судом та мотиви відхилення доводів касаційної скарги

26. Доводи скаржника про порушення апеляційним судом вимог статей 64, 129 Конституції України та статті 91 ГПК України (в зазначеній редакції) колегія суддів Касаційного господарського суду вважає необґрунтованими з огляду на таке.

27. Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, а статтею 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

28. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Отже, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

29. Положеннями статей 91, 98, 106 ГПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в апеляційному суді) не передбачено можливості подання апеляційної скарги на рішення (ухвалу) суду, яка вже була предметом апеляційного перегляду. Встановлення обставин перегляду судового рішення за апеляційною скаргою іншої особи виключає можливість його повторного перегляду, оскільки відповідно до статті 101 ГПК України, апеляційний суд зобов'язаний переглянути справу в цілому, незалежно від обсягу доводів первісного скаржника, у прийнятті повторної апеляційної скарги слід відмовити. Про таке застосування процесуальних норм роз'яснено пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України"

30. Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016, апеляційним судом зазначено, що вказана ухвала вже була предметом апеляційного перегляду, за наслідком чого Дніпропетровським апеляційним господарським судом прийнята постанова від 14.12.2016, якою апеляційну скаргу арбітражного керуючого Барановського О.М. залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 в частині задоволення скарги Прокуратури Дніпропетровської області №05/2-2872вих.15 від 31.08.2015, з урахуванням доповнень, про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси нерухомого майна та продажу з відкритих біржових торгів нерухомого майна, визнання недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 та договорів купівлі-продажу нерухомого майна залишено без змін.

31. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

32. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

33. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

34. З огляду на таке, Верховний Суд вважає правильним застосування апеляційним судом положень статті 129 Конституції та статті 91 ГПК України, які надають право суду відмовити у прийнятті апеляційної скарги із встановленням обставин, що виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним судом.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_6 без задоволення та залишення без змін ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №38/5005/6636/2012 як такої, що ухвалена з правильним застосуванням норм процесуального права.

В. Судові витрати

36. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №38/5005/6636/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков