Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 911/3661/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Резніченко Н.О.,

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський цукровий завод",

представник боржника - Даниленко Є.В., адвокат (Договір №2102/18 від 21.02.2018),

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни,

представник кредитора - Дмітрішин Д.М., адвокат (Договір від 22.12.2017),

ліквідатор банкрута Овсієнко А.В. - не з'явилась,

арбітражний керуючий, розпорядник майна Арсонов В.В. - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни

на ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016

суддя: Наріжний С.Ю.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017

у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Сотніков С.В., Дідиченко М.А.

за заявою Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський цукровий завод"

про визнання банкрутом.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У листопаді 2016 Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський цукровий завод" (далі - ПАТ "Рокитнянський цукровий завод", боржник) звернулось до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство, на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Заява мотивована тим, що, у випадку задоволення грошових вимог кредиторів на суму 112 433 тис. грн. за судовими рішеннями та виконавчими документами (із загальної суми грошових вимог у розмірі 447 815 тис. грн.), стане неможливим у повному обсязі задовольнити вимоги інших кредиторів, оскільки при залишку активів на суму 264 840 тис.грн. (з яких майже абсолютна більшість не є високоліквідною) неможливо буде задовольнити вимоги кредиторів на суму 335 382 тис.грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2016 порушено провадження у справі №911/3661/16 про банкрутство ПАТ "Рокитнянський цукровий завод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича; призначено попереднє засідання господарського суду на 24.01.2017; відмовлено у задоволенні заяв арбітражних керуючих Сиволобова М.М., Солдаткіна С.В., Удовенка Р.П., Титаренка М.О., Бандоли О.О. та Загороднього О.М. про участь у справі про банкрутство.

4. Ухвала мотивована ти, що поточні зобов'язання Боржника перевищують його активи, а отже Боржник не має можливості погасити існуючу заборгованість перед всіма кредиторами, у тому числі за безспірними вимогами кредиторів, одночасно, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів, в тому числі кредиторів за безспірними вимогами, призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань Боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, в тому числі перед кредиторами, що мають безспірні вимоги до Боржника.

4.1. При цьому, місцевим господарським судом встановлено наступне:

- загальна сума заборгованості Боржника перед кредиторами за судовими рішеннями складає 112 433 349, 00 грн.;

- станом на 30.09.2016, за даними звіту про фінансовий стан, на балансі Боржника обліковуються основні засоби за первісною вартістю у сумі 56 159 тис. грн., знос яких становить 39 342 тис. грн., тобто залишкова вартість дорівнює 16 817 тис. грн.;

- дебіторська заборгованість Боржника складає загальну суму 366 027 тис. грн., у т.ч. заборгованість за продукцію, роботи, товари, послуги, за виданими авансами та за зобов'язаннями перед бюджетом; загальна вартість наявних оборотних і необоротних активів Боржника становить 387 273 тис. грн.;

- зобов'язання та забезпечення Боржника згідно фінансової звітності становлять 463 500 тис. грн.;

- загальний розмір заборгованості за усіма вимогами кредиторів, що визнаються Боржником, становить 447 815 тис. грн., з яких заставою майна Боржника забезпечено 82 645 тис. грн.;

- згідно фінансової звітності Боржника, чистий дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг) за 9 місяців 2016 року склав 5 451 тис. грн., а чистий збиток Боржника за 9 місяців 2016 року складає 5 476 тис. грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи) залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016 у справі №911/3661/16- без змін; справу №911/3661/16 повернуто до господарського суду Київської області.

6. За висновками апеляційного господарського суду, судом першої інстанції, враховуючи приписи ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та подані заявником (боржником) документи, законно і обґрунтовано порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Рокитнянський цукровий завод".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі №911/3661/16, ПАТ "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи, звернулось до господарського суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

8. У касаційній скарзі скаржник просить господарський суд касаційної інстанції:

8.1. скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі №911/3661/16;

8.2. прийняти нове судове рішення, яким відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "Рокитнянський цукровий завод".

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

9. Ухвалою від 25.01.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 16.01.2018), Клопотання ПАТ "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи, про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задовольнив, поновив заявнику строк на касаційне оскарження; прийняв справу №911/3661/16 господарського суду Київської області до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи; призначив розгляд справи №911/3661/16 на 22.02.2018.

10. 15.02.2018 ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" подав до Верховного Суду Клопотання про повернення касаційної скарги ПАТ "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи, на підставі п. 1) ч.4 ст. 292 ГПК України, як таку, що підписана особою, яка не має право її підписувати.

11. 15.02.2018 ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених ПАТ "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи, доводів та вимог, просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.

12. В засіданні суду касаційної інстанції представник ПАТ "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи, повністю підтримав вимоги та доводи заявленої касаційної скарги, з підстав наведених у ній.

13. Представник ПАТ "Рокитнянський цукровий завод", в судовому засіданні, проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві від 15.02.2018; просив Касаційний господарський суд ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі №911/3661/16 залишити без змін.

При цьому, представник боржника, в засіданні суду касаційної інстанції, підтримав Клопотання ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" від 15.02.2018 про повернення касаційної скарги.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "Банк "Київська Русь", кредитора)

14. В касаційній скарзі скаржник доводить порушення господарськими судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України. При цьому, скаржник зауважує на неповному дослідженні поданих боржником документів та з'ясуванні всіх обставин справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема:

14.1. не досліджено, які заходи вживались виконавчою службою щодо примусового стягнення з боржника, в порядку виконавчих проваджень наявної заборгованості, чи відбувалось повернення коштів у виконавчому провадженні та на яку суму;

14.2. не досліджено наявність у деяких кредиторів боржника (за поданим Переліком) й дебіторської заборгованості перед ПАТ "Рокитнянський цукровий завод", що на думку скаржника, вказує на невірне визначення кредиторської та дебіторської заборгованості;

14.3. належним чином не досліджено та не проаналізовано наданий боржником перелік майна із зазначенням його балансової вартості, що унеможливлює встановлення фактичної вартості активів;

14.4. не було належним чином досліджено вартості заставного майна боржника, оскільки його узгоджена за відповідними договорами вартість значно перевищує балансову вартість такого майна. На переконання скаржника, більш справедливою буде визначення заставного майна за його узгодженою сторонами вартістю;

14.5. не досліджено додержання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуту ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" щодо порядку скликання та проведення позачергових зборів акціонерів ПАТ "Рокитнянський цукровий завод".

Доводи боржника (ПАТ "Рокитнянський цукровий завод")

15. ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" у Клопотанні від 15.02.2018 про повернення касаційної скарги доводив, що касаційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" підписано неуповноваженою особою, оскільки постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" № 190 від 19.03.2015 та "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" № 460 від 16.07.2015 було скасовано в судовому порядку (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі № 826/22323/15), а від так не створюють правових наслідків.

16. У відзиві на касаційну скаргу від 15.02.2018, боржник доводив, що:

16.1. станом на 30.09.2016, за даними звіту про фінансовий стан, на балансі боржника обліковувались основні засоби за первісною вартістю 56 159 тис. грн., знос яких становить 39 342 тис.грн., тобто залишкова вартість дорівнює 16 817 тис.грн. При цьому, боржник зауважив на тому, що оцінка та облік основних засобів на підприємстві здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92;

16.2. сума дебіторської заборгованості, що підлягає списанню та визначається як безнадійна, відповідно до норм Податкового кодексу України, становить 81 022 590, 60 грн., від так, фактична сума реальної дебіторської заборгованості становить 285 004 тис. грн.;

16.3. боржником було надано суду повну та вичерпну інформацію щодо стану виконавчих проваджень та обсягу безспірної заборгованості, підтвердженням тому, що виконавчі провадження на момент звернення боржника до суду тривають та не є виконаними, є відомості з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

20. Конституція України

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Стаття 124 регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

21. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

22. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство, господарський суд приймає Заяву до розгляду, про що, не пізніше п'яти днів з дня її надходження, виносить ухвалу, в якій зазначається, серед іншого, дата проведення підготовчого засідання суду (ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

23. Господарський процесуальний кодекс України (далі -ГПК України), в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи з вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст. 43 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Так, як вбачається з оскаржених судових актів, господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі матеріалів справи, було досліджено наявність безспірної заборгованості боржника перед кредиторами за судовими рішеннями, докази виконання цих рішень за відкритими виконавчими провадженнями, наявність боргу за судовими рішеннями, виконавчі провадження за якими ще не відкрито, наявність та розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, а також інші обставини з якими законодавець пов'язує можливість порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з загрозою неплатоспроможності. Вказаним обставинам була надана правова оцінка.

Таким чином, доводи скаржника про неналежне дослідження господарськими судами першої та апеляційної інстанцій вказаних обставин, виходять за межі повноважень Верховного Суду, встановлених приписами ст.300 ГПК України, оскільки направлені на переоцінку доказів у справі.

А.2. Щодо суті касаційної скарги

26. Доводи скаржника про те, що вартість заставного майна боржника має визначатись за його ціною узгодженою сторонами у відповідних договорах, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, за приписами ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви боржника (про порушення провадження у справі про банкрутство) мають бути подані саме щодо загальної балансової вартості майна, за відповідним переліком.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Балансова вартість - це сума, за якою актив визнають після вирахування будь-якої суми накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення його корисності (Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку, виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 01.01.2012). Баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал ("Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013).

27. Доводи заявника касаційної скарги про недослідження господарськими судами попередніх інстанцій додержання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуту ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" щодо порядку скликання та проведення позачергових зборів акціонерів ПАТ "Рокитнянський цукровий завод", колегія суддів не приймає, оскільки, в даному випадку, боржник звернувся до місцевого господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з загрозою неплатоспроможності, а не за рішенням власника боржника, що передбачає спрощену процедуру банкрутства та регулюється приписами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, провадження у справі про банкрутство, порушене на підставі заяви боржника у зв'язку з загрозою неплатоспроможності, здійснюється за загальною процедурою, яка включає всі судові процедури банкрутства, визначені ст. 7 вказаного Закону.

28. Поряд з цим, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає необхідним вказати на те, що завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство.

Слід вказати, що здійснення повного аналізу фінансової та господарської діяльності боржника є обов'язком розпорядника майна, з метою вирішення питання про введення наступної судової процедури.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому засіданні суду (затвердження Реєстру вимог кредиторів), то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду.

Таким чином, доводи скаржника щодо фінансового стану боржника, пасиву та активу, мають бути в повному обсязі, на підставі відповідної роботи розпорядника майна, встановлені під час відповідної судової процедури.

При цьому, приписами ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено припинення провадження у справі про банкрутство, у разі, якщо господарським судом не буде встановлено ознак неплатоспроможності боржника.

29. Доводи ПАТ "Рокитнянський цукровий завод", наведені у Клопотанні від 15.02.2018 про повернення касаційної скарги, колегія суддів відхиляє, оскільки:

по-перше, питання повернення касаційної скарги вирішується господарським судом на стадії прийняття касаційної скарги до провадження, а не під час здійснення касаційного провадження. При цьому, виявлення, після відкриття касаційного провадження обставин того, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особо, яка не має права її підписувати, має наслідком закриття касаційного провадження, як то передбачено приписами п. 2) ч. 1 ст. 296 ГПК України, а не повернення касаційної скарги.

по-друге, доводи ПАТ "Рокитнянський цукровий завод" про те, що касаційну скаргу підписано неуповноваженою особою, з огляду на скасування в судовому порядку постанов Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" № 190 від 19.03.2015 та "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" № 460 від 16.07.2015 (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016, Постанова Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 у справі №826/22323/15) колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до інформації про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (станом момент подання касаційної скарги) керівником ПАТ "Банк Київська Русь" є Біла Ірина Володимирівна - Уповноважена особа особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь"; ПАТ "Банк Київська Русь" перебуває в стані припинення. Вказана інформація є актуальною на момент розгляду цієї справи 22.02.2018.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Крім того, як це підтвердив представник ПАТ "Банк Київська Русь" в засіданні суду касаційної інстанції 22.02.2018, на даний час рішення адміністративних судів не виконано, оскільки вчиняються дії з фінансового оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали господарського суду Київської області від 29.11.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 911/3661/16 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Банк Київська Русь" та залишенням без змін оскаржених судових актів господарських судів першої та апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 43, 43 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни, залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 911/3661/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков