ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12042/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ»: не з`явилися,

TARGOVSKI RESHENIIA LTD: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023

(головуючий - Гаврилюк О.М., судді Коротун О.М., Ткаченко Б.О.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023

( суддя - Андреїшина І.О.)

у справі №910/12042/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ»

до TARGOVSKI RESHENIIA LTD

про стягнення 10 419 493,00 доларів США, що еквівалентно 381 040 859,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ» (далі - ТОВ «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до TARGOVSKI RESHENIIA LTD (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 10 419 493,00 доларів США, зокрема за контрактами: №FIP20220325 від 23.03.2022 в сумі 1 680 742,00 доларів США, №FIP20220404 від 04.04.2022 в сумі 1 925 000,00 доларів США, № FIP20220405 від 05.04.2022 в сумі 1 345 946,00 доларів США, №FIP20220408 від 08.04.2022 в сумі 1 633 408,00 доларів США, №FIP20220411 від 11.04.2022 в сумі 790 580,00 доларів США, №FIP20220418 від 18.04.2022 в сумі 2 301 600,00 доларів США, №FIP20220420 від 20.04.2022 в сумі 742 217,00 доларів США.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.05.2023; зобов`язано позивача в строк до 06.01.2023 надати господарському суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі, а також позовної заяви з доданими до неї документами у трьох примірниках для вручення TARGOVSKI RESHENIIA LTD; вирішено направити копію ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 про відкриття провадження у справі №910/12042/22 та позовну заяву з додатками болгарською мовою для вручення відповідачу в порядку, передбаченому договором між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах, через Міністерство юстиції України до центрального органу Республіки Болгарія; запропоновано позивачу надати суду інвойси за контрактами FIP20220325 від 23.03.2022, FIP20220404 від 04.04.2022, FIP20220405 від 05.04.2022, FIP20220408 від 08.04.2022, FIP20220411 від 11.04.2022, FIP20220418 від 18.04.2022, FIP20220420 від 20.04.2022; повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, заперечення необхідно подати у строк до 14.12.2022; зупинено провадження у справі № 910/12042/22 до 17.05.2023.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 поновлено провадження у справі № 910/12042/22.

Короткий зміст оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №910/12042/22 позов ТОВ «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ» до TARGOVSKI RESHENIIA LTD про стягнення 10 419 493,00 доларів США, що еквівалентно 381 040 859,00 грн, залишено без розгляду.

5. Ухвала мотивована невиконанням позивачем вимог суду в частині надання нотаріально завірених копій перекладу на болгарську мову позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали про відкриття провадження у справі та, відповідно, неможливість звернення із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави з дотриманням приписів Конвенції, що порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача - іноземну особу у справі № 910/12042/22 можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення. Приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак не виконав вимоги суду, не надавши без поважних причин витребувані судом документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі 910/12042/22 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023.

7. Постанова мотивована тим, що невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо перекладу документів, унеможливило дотримання судом процедури вручення судових документів у визначені законодавством строки.

8. Щодо клопотань позивача про поновлення пропущеного процесуального терміну на усунення недоліків та перенесення розгляду справи № 910/12042/22 на іншу дату, які направлені 12.05.2023 та 15.05.2023, відповідно, суд апеляційної інстанції вказав на те, що зазначені клопотання отримані місцевим господарським судом лише 31.05.2023. Однак позивачем до клопотання про поновлення терміну на усунення недоліків не додано нотаріально завірених копій перекладу на болгарську мову позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали про відкриття провадження у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі №910/12042/22, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10. Скарга мотивована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права судами попередніх інстанцій.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

11. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Позиція Верховного Суду

12. За приписами ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави.

13. Згідно з частиною 1 ст. 80 цього Закону у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

14. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

15. Як встановлено судом першої інстанції відповідач - TARGOVSKI RESHENIIA LTD є нерезидентом України та не має зареєстрованих на території України представництв.

Як вбачається з позовної заяви, місцезнаходженням Компанії TARGOVSKI RESHENIIA LTD є: Tsar Koloyan str 6/1, app 112, Sofia 1000, Bulgary (Республіка Болгарія).

16. Порядок вручення викликів, повідомлень та судових рішень іноземним юридичним особам регулюється Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), двосторонніми та багатосторонніми міжнародними договорами, ратифікованими Україною.

17. Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

18. Згідно з ч. ч. 10, 11 ст. 242 ГПК України (в редакції на момент постановлення ухвали про відкриття провадження у справі) судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

19. Відповідно до ст.19 Закону «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

20. Статтею 365 ГПК України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

21. Відповідно до статті 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд), у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

22. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 368 ГПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що додано до нього, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.

23. Порядок вручення іноземним підприємствам та організаціям судових документів у господарських справах регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (Гаага) (далі - Конвенція) учасниками якої є Україна та Республіка Болгарія.

24. Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага.

25. Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

26. Згідно з ч. 1 ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

27. Відповідно до ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

28. Статтею 5 Конвенції передбачено, що Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

29. Згідно зі ст. 10 Конвенції, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує:

a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном,

b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави,

c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

30. Інформація з офіційного веб-сайту Гаазької конференції з міжнародного приватного права (https://www.hcch.net) свідчить про те, що Республіка Болгарія заперечує проти застосування ст. 10 Конвенції. Вручення судових документів здійснюється через Центральний Орган - Міністерство юстиції Республіки Болгарія. Республіка Болгарія вимагає, щоб документ, який потрібно вручити, був складений або супроводжувався перекладом на болгарську мову.

31. Договір між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах ратифіковано Законом України від 22.09.2005.

32. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 зазначеного договору центральним органом в Україні є Міністерство юстиції України, центральним органом у Республіці Болгарія - Міністерство юстиції Республіки Болгарія.

33. Статтею 3 договору між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах встановлено, що органи юстиції Договірних Сторін взаємно надають правову допомогу в цивільних справах відповідно до умов цього Договору.

З питань надання правової допомоги відповідно до цього Договору органи юстиції Договірних Сторін здійснюють зносини через свої центральні органи.

34. Відповідно до ст. 4 договору між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах при застосуванні положень цього Договору Центральний орган України користуватиметься українською мовою, а Центральний орган Республіки Болгарія - болгарською мовою.

Прохання про надання правової допомоги та додані документи складаються мовою запитуючої Договірної Сторони і супроводжуються засвідченим перекладом мовою запитуваної Договірної Сторони, оформленим відповідно до законодавства запитуючої Договірної Сторони.

Відповідь на прохання про правову допомогу та додані документи складаються мовою запитуваної Договірної Сторони.

35. Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом здійснення окремих процесуальних дій, зокрема складання, направлення та вручення документів, проведення експертиз, допиту сторін, свідків, експертів та інших учасників процесу, а також виконання рішень органів юстиції (ст. 9 договору між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах).

36. Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54, визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах. Ця Інструкція використовується у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою.

37. Згідно з абзацами 1, 2 п. 2.1.3 зазначеної Інструкції, якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення про вручення документів складається згідно з додатком 1. Також додається формуляр підтвердження про вручення документа згідно з додатком 2.

До доручення про вручення виклику до суду обов`язково додається виклик (повідомлення) про день судового розгляду, форма якого наведена в додатку 3, разом з повідомленням про гарантії особі, яка викликається, імунітету від адміністративної/кримінальної відповідальності у разі її явки до компетентного органу України, передбачені відповідним міжнародним договором. Виклик (повідомлення) про день судового розгляду друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.

38. За приписами п. 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.

Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.

39. З огляду на вищенаведене, з метою належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду цієї справи, відповідно до статей 3, 5 Конвенції, Господарським судом міста Києва ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.05.2023; зобов`язано позивача в строк до 06.01.2023 надати господарському суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі, а також позовної заяви з доданими до неї документами у трьох примірниках для вручення TARGOVSKI RESHENIIA LTD; вирішено направити копію ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 про відкриття провадження у справі №910/12042/22 та позовну заяву з додатками болгарською мовою для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Договором між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах, через Міністерство юстиції України до центрального органу Республіки Болгарія; запропоновано позивачу надати суду інвойси за контрактами FIP20220325 від 23.03.2022, FIP20220404 від 04.04.2022, FIP20220405 від 05.04.2022, FIP20220408 від 08.04.2022, FIP20220411 від 11.04.2022, FIP20220418 від 18.04.2022, FIP20220420 від 20.04.2022; повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, заперечення необхідно подати у строк до 14.12.2022; зупинено провадження у справі №910/12042/22 до 17.05.2023.

40. Крім того, суд першої інстанції в ухвалі попередив позивача, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

41. У мотивувальній частині цієї ухвали суд першої інстанції вказав на необхідність зобов`язання позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на болгарську мову позовної заяви, цієї ухвали про відкриття провадження у справі з метою подальшого звернення до Міністерства юстиції України для вручення таких документів TARGOVSKI RESHENIIA LTD у спосіб передбачений ст. 3 договору про правову допомогу в цивільних справах.

42. Позивачем не доведено, а судами не встановлено, що відповідач-нерезидент (його працівники) володіють українською мовою, якою складені як позовна заява у справі, так і ухвала суду, в тій мірі, яка може забезпечити можливість правильно та у повному обсязі зрозуміти зміст таких документів, з метою реалізації права на захист своїх інтересів. Вчинені судом дії, спрямовані на належне повідомлення відповідача про розгляд справи в передбачений Конвенцією спосіб.

43. Зазначена ухвала отримана позивачем 07.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492876042.

44. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: зокрема, звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

45. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 поновлено провадження у справі.

46. Як встановлено судом першої інстанції, позивач ні в строк встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі - до 16.01.2023, ні після його спливу, не виконав вимог ухвали щодо надання нотаріально засвідчених перекладів позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі №910/12042/22. Доказів поважності причин невиконання вимог суду позивачем надано не було, як і клопотань щодо продовження процесуального строку для надання витребуваних судом документів від позивача до суду не надходило.

Вказана бездіяльність позивача позбавила суд можливості вчинити дії щодо вручення відповідачу як іноземній юридичній особі документів (ухвали про відкриття провадження у справі та копії позову з додатками), що в свою чергу спричинило неможливість для відповідача у справі бути завчасно обізнаним та ознайомленим з позовними вимогами, їх підставами, документами та матеріалами справи, визначитися з правовою позицією по справі та підготувати відповідні аргументи та процесуальні документи на підтвердження своїх міркувань та заперечень.

47. Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

48. З огляду на те, що обов`язок з перекладу документів покладається на заінтересовану сторону, якою є позивач у справі, проте невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання документів та матеріалів по справі (позовної заяви з додатками та ухвали суду) позбавляє суд можливості забезпечити реалізацію основних засад господарського судочинства по відношенню до відповідача, який є нерезидентом та повідомити останнього про розгляд судової справи, - суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду з посиланням на приписи п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

49. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що він направив місцевому господарському суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального терміну на усунення недоліків та перенесення розгляду справи № 910/12042/22 на іншу дату, 12.05.2023 та 15.05.2023, відповідно.

50. Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

51. Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

52. Зі змісту наведеної норми вбачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

53. З огляду на зазначене, позивач не позбавлений був можливості звернутися до суду із заявою про продовження строку, встановленого судом, для виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2022, до закінчення цього строку (до 06.01.2023).

54. Крім того, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

55. Позивачем до клопотання про поновлення строку не додано нотаріально засвідчених перекладів позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі № 910/12042/22.

56. Частинами 1, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

57. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи.

58. Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

59. Верховний Суд у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 вказав на те, що дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

60. З матеріалів справи вбачається, що на дату підготовчого засідання (17.05.2023) позивач не повідомив суду причин його неявки в судове засідання. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції зазначене клопотання позивача місцевий господарський суд отримав лише 31.05.2023.

61. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що не розуміє доцільності перекладу документів на англійську мову.

62. Як зазначалося вище, в мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 суд першої інстанції зазначив про необхідність зобов`язання позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на болгарську мову позовної заяви, цієї ухвали про відкриття провадження у справі з метою подальшого звернення до Міністерства юстиції України для вручення таких TARGOVSKI RESHENIIA LTD у спосіб передбачений ст. 3 договору про правову допомогу в цивільних справах.

63. За приписами ст. 4 цього договору прохання про надання правової допомоги та додані документи складаються мовою запитуючої Договірної Сторони і супроводжуються засвідченим перекладом мовою запитуваної Договірної Сторони, оформленим відповідно до законодавства запитуючої Договірної Сторони.

64. Інформація з офіційного веб-сайту Гаазької конференції з міжнародного приватного права (https://www.hcch.net) свідчить про те, що Республіка Болгарія вимагає, щоб документ, який потрібно вручити, був складений або супроводжувався перекладом на болгарську мову.

65. У разі, якщо ухвала Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 в цій справі була незрозумілою і такою, що потребувала роз`яснення, позивач не позбавлений був можливості звернутися з відповідним клопотанням до місцевого господарського суду.

66. Крім того, у клопотанні про поновлення строку, в якості підстав поважності причин пропуску строку, позивач не вказував про незрозумілість ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

67. Доводи позивача щодо скрутного становища відхиляються Верховним Судом, оскільки витрати з перекладу документів на стадії судового розгляду повинна нести заінтересована сторона (у даному випадку, позивач), а після розгляду справи згадані витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

68. З огляду на вище зазначене, вчинені судом дії, спрямовані на належне повідомлення відповідача про розгляд справи в передбачений Конвенцією спосіб, а обов`язок з перекладу документів покладається на заінтересовану сторону, якою є позивач у справі, невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання документів та матеріалів по справі (перекладу позовної заяви з додатками та ухвали суду), позбавляє суд можливості забезпечити реалізацію основних засад господарського судочинства по відношенню до відповідача, який є нерезидентом та повідомити останнього про розгляд судової справи, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

70. Частиною 3 ст. 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

71. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

72. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

73. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

74. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №910/12042/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

Г. О. Вронська