ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5286/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін до суду не з`явились; про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ліквідатора Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" Морозова І.А.

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 08.10.2019

у складі колегії суддів: Чередка А.Є (головуючого), Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.

у справі № 904/5286/15

за заявою боржника Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК".

2. Постановою господарського суду від 01.07.2015 ДП "МЕГА ПАК" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено Морозова Ігоря Анатолійовича.

3. 26.04.2019 ліквідатором подано до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 у справі № 904/5286/15: затверджено звіт ліквідатора Морозова І.А. № б/н від 25.04.19р. про здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації у розмірі 246 723,28 грн; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Дочірнього підприємства "Мега Пак" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "Мега Пак"; ліквідовано юридичну особу - Дочірнє підприємство "Мега Пак" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "Мега Пак"; згідно п. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, визнано погашеними; провадження у справі закрито.

5. Розглянувши звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута місцевим господарським судом встановлено наступні обставини.

5.1. Відповідно до довідок Державної служби сільського господарства в Дніпропетровській області № 07.2/07.1-07/5433 від 27.08.2015, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 3085-19/04 від 16.09.2016, Територіального сервісного центру № 1242 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області № 31/4/1242-1140 від 05.10.2016, Департаменту льотної придатності № 21.1.19-13774 від 12.08.2015, Управління надання адміністративних послуг Державної інспекції України з безпеки на морському та річному транспорті (УКРМОРРІЧІНСПЕКЦІЯ) № 1318-05/н/3-15 від 18.09.2015 за боржником транспортних засобів, вантажні вагони, великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів не зареєстровано.

5.2. Згідно з довідкою Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Красногвардійського, Ленінського районів м. Дніпропетровськ, Дніпропетровського та Солонянського районів, підпорядкований УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 31/4/1242-1409 від 26.10.2018 за банкрутом зареєстровано транспортний засіб - ВАЗ 21213, 2003 року випуску, серія технічного паспорту НОМЕР_1 .

5.3. Згідно бухгалтерських відомостей боржника, ліквідатором встановлено, що 01.10.2014 між ДП "Мега Пак" ТОВ ТВК "Мега Пак" та ТОВ "Мега Пак ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу автомобіля № 0110142. Предметом продажу є транспортний засіб: ВАЗ 21213, кузов № НОМЕР_2 , номер: НОМЕР_3 .

5.4. Відповідно до довідки № 2204-14/05 від 13.08.2015 Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області за ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" зареєстровано дві одиниці технологічних транспортних засобів: екскаватор ЕО-2621В-3, 1991 року виписку, заводський № НОМЕР_18, двигун № НОМЕР_17, зареєстрований 04.12.2006, державний номерний знак НОМЕР_4 та електронавантажувач ЕВ 717.33 2004 року випуску, зав. № НОМЕР_5 , зареєстрований 12.12.2006р державний номерний знак НОМЕР_6 .

5.5. Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 51663135 від 09.03.2017 за банкрутом зареєстровано обтяження № 13939866 від 08.10.2013 на підставі договору застави рухомого майна № 1046/980-ЮО/О/ЗРМ від 08.10.2013, обтяжувач ПАТ "Міський комерційний банк", об`єкт обтяження: обладнання, а саме: виробниче обладнання у кількості 74 одиниці, вартість складає 7 794 691,00 грн.

5.6. Відповідно до довідки Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області № 36297/13.3-32/16 від 21.06.2018 виконавчих проваджень щодо боржника на виконанні не перебуває.

5.7. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 125686575 від 30.05.2018, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1004030885 від 30.05.2018 у боржника відсутні права власності, інші речові права, іпотеки, боржник не є засновником інших юридичних осіб.

5.8. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ФС у Дніпропетровській області листом № 27719/10/04.63-11-01-09 від 13.08.2015 повідомила, що у банкрута наявні відкриті банківські рахунки в АТ "Райффайзен Банк Аваль" № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , ПАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , АБ "УКРГАЗБАНК" № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , АКБ "Прєм`єрбанк" № НОМЕР_14 , ПАТ КБ "Стандарт" № НОМЕР_15 , Казначействі України (ел. адм. подат.) № 37517000049589 .

5.8.1. Згідно довідки ПАТ КБ "Приватбанк" № 170629SU13281803 від 29.06.2017 рахунки банкрута в зазначеній установі закрито.

5.8.2. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" повідомила ліквідатора, що у зв`язку з процедурою ліквідації, рахунок № НОМЕР_15 закрито.

5.8.3. Відповідно до довідки Дніпродзержинського відділення АТ "Райффайзен Банк Аваль" № 179 від 30.06.2017 рахунок банкрута для соціальних виплат закрито.

5.8.4. Згідно з довідкою Відділення № 177/03 Дніпропетровської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" № 5-/71/03/112/2017 від 01.09.2017 рахунки банкрута в зазначеній установі закрито.

5.8.5. Щодо рахунку відкритого в АКБ "Прем`єрбанк", то судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації розміщеної на Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність банку від 30.06.2009 є припиненою.

5.8.6. Щодо казначейського рахунку ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" № 37517000049589 в Державній казначейській службі України, то суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства казначейський рахунок ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" № 37517000049589, що обслуговується в Державній казначейській службі України, буде закрито автоматично Державною казначейською службою після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи на підставі наданого Державною фіскальною службою реєстру платників податку.

5.9. Згідно довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 09/01/17545/НК від 14.08.2015 боржник не володіє пакетами акцій емітентів.

5.10. На виконання вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" ліквідатором була проведено інвентаризація активів банкрута, в ході якої було встановлено наявність за банкрутом основних засобів на загальну суму 1 985 196,06грн, дебіторської заборгованості на загальну суму 43 435,08 грн, товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 120 097,67 грн, грошових коштів на рахунку відкритому в

ПАТ КБ "Стандарт" № НОМЕР_15 у розмірі 234 069,43 грн.

5.11. Крім того, ліквідатором в ході здійснення ліквідаційної процедури було встановлено, що дебіторська заборгованість Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз свого підтвердження не знайшла, оскільки відповідно до акту № 2157/2158-14 здачі приймання висновку судового експерта, спеціаліста по матеріалам справи № 804/5524/14 від 23.06.2015, остання виконала свої зобов`язання перед ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" в повному обсязі, та надала послуги з експертної оцінки на суму 15 096,00 грн. У зв`язку з чим, дебіторська заборгованість Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз до цілісного майнового-комплексу банкрута ліквідатором включена не була.

5.12. Щодо грошових коштів банкрута на рахунку відкритому в ПАТ КБ "Стандарт" № НОМЕР_15 у розмірі 234 069,43 грн, то місцевий господарський суд встановив, що 18.06.2015 постановою Національного банку України № 385 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відносно ПАТ КБ "Стандарт".

5.13. 26.02.2016 ліквідатор ДП "Мега Пак" ТОВ ТВК "Мега Пак" звернувся до ПАТ КБ "Стандарт" з заявою про визнання та задоволення кредиторських вимог. Проте, у зв`язку з незадоволенням кредиторських вимог, враховуючи їх безнадійність, було прийнято рішення про списання грошових коштів у розмірі 234 069,43 грн з балансу ДП "Мега Пак" ТОВ ТВК "Мега Пак".

5.14. 27.07.2015 на виконання вимог положення ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та за результатами проведеної інвентаризації від 27.07.2015 ліквідатором була сформована ліквідаційна маса.

5.15. Майно, що є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ "Міський Комерційний Банк" відповідно до договору застави № 1046/980-ЮО/ОЗРМ від 08.10.2013, у відповідності до положень ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до складу ліквідаційної маси банкрута включено не було.

5.16. На виконання зазначеної вище вимоги, з метою збереження майна банкрута, ліквідатором був укладений з ТОВ "Клайм" договір зберігання № 01/07/05 від 06.07.2015. Відповідно до акту приймання-передачі майна ТОВ "Клайм" було передано на зберігання майно банкрута у кількості 138 одиниць.

5.17. 12.08.2015 в газеті "Популярная" № 32 (629) ліквідатор банкрута здійснив публікацію повідомлення про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна.

5.18. За результатами проведеного конкурсу, ліквідатором було визначено переможцем -Товарну біржу "Катеринославська", із запропонованою винагородою за надання послуг в розмірі 1,5 %.

5.19. 24.12.2015 між ліквідатором ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" та Товарною біржею "Катеринославська" укладено договір-доручення № 241201МБ на проведення аукціону з продажу майна боржника.

5.20. 17.09.2015 ліквідатор ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" звернувся до ПАТ "Міський комерційний банк" з проханням погодити продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення його кредиторських вимог відповідно до договору застави рухомого майна № 1046/980-ЮО/О/ЗРМ від 08.10.2013.

5.21. У зв`язку з ненаданням ПАТ "Міський комерційний банк" погодження на продаж заставного майна банкрута, ліквідатором було прийнято рішення звернутися до господарського суду з відповідним клопотанням, яке ухвалою господарського суду від 10.11.2015 було задоволено, надано згоду на продаж заставного майна банкрута.

5.22. 16.05.2016 за результатами проведеного аукціону між ліквідатором ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" та переможцем аукціону був укладений договір купівлі-продажу № 1. Згідно з Протоколом товарної біржі "Катеринославська" про проведення другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника, ціна продажу склала 246 532,97 грн.

5.23. Таким чином, сума отриманих ліквідатором грошових коштів під час ліквідаційної процедури, з урахування залишку грошових коштів на поточному рахунку банкрута, становила 246 723,28 грн.

5.24. Ліквідатором зазначені грошові кошти розподілено наступним чином: у розмірі 128 402,38 грн на сплату винагороди ТБ "Катеринославська", у розмірі 117 318, 91 грн на відшкодування витрат ліквідатора пов`язаних з збереженням майнових активів банкрута, у розмірі 1 001,99 грн на послуги банківських установ (комісії).

5.25. Кредиторська заборгованість залишилась не погашеною у зв`язку з недостатністю майна та грошових коштів у підприємства-банкрута.

5.26. Комітетом кредиторів згідно протоколу № 1 від 26.04.2019 прийнято рішення про схвалення звіту ліквідатора про результати проведення ліквідаційної процедури, а також погоджено звіт ліквідатора № б/н від 25.04.2019 про здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації у розмірі 246 723, 28 грн.

6. Місцевий господарський суд встановивши, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі необхідні заходи з ліквідації банкрута у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та враховуючи, що у банкрута відсутні активи необхідні для задоволення вимог кредиторів, дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, визнання вимог кредиторів погашеними, ліквідації юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

7. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 у справі № 904/5286/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 904/5286/15 апеляційну скаргу ПАТ "Міський комерційний банк" задоволено, оскаржувану ухвалу скасовано, а справу передано для продовження розгляду у ліквідаційній процедурі до Господарського суду Дніпропетровської області.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ліквідатором банкрута під час здійснення заходів ліквідаційної процедури не було у повному обсязі дотримано вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наслідком чого стало порушення прав та охоронюваних законом інтересів заставного кредитора, який не одержав задоволення своїх грошових вимог за рахунок переданого в забезпечення майна банкрута, а місцевим господарським судом не було надано таким діям ліквідатора належної оцінки та передчасно прийнято рішення про ліквідацію банкрута.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

10. 11.11.2019 ліквідатор Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" Морозов І.А. через Центральний апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 11.11.2019 № 11-11/19/01 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 904/5286/15, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Центрального апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

11. 18.11.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" Морозова І.А. від 11.11.2019 № 11-11/19/01 разом зі справою № 904/5286/15 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" Морозова І.А. у справі № 904/5286/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.12.2019.

13. Крім того, касаційна скарга ліквідатора Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" Морозова І.А. від 11.11.2019 № 11-11/19/01 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 904/5286/15, проте, розгляд вищевказаного клопотання судом касаційної інстанції не здійснюється, оскільки скаржник звернувся до суду касаційної інстанції в межах строку на касаційне оскарження.

14. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 904/5286/15 за касаційною скаргою ліквідатора Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" Морозова І.А. від 11.11.2019 № 11-11/19/01 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 21.01.2020 о 10:00.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

15. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ліквідатором ДП "МЕГА ПАК" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" Морозовим І.А. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувану постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 повністю скасувати, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 у даній справі залишити в силі.

16. Доводи касаційної скарги полягають у наступному.

16.1. Витрати ліквідатора були пов`язані виключно із утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, відповідно ці витрати правомірно були покриті за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета забезпечення, оскільки покриття таких витрат неможливо здійснювати за рахунок інших кредиторів. За таких обставин, судом апеляційної інстанції невірно застосовано ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому суд дійшов помилкового висновку про невідповідність дій ліквідатора вимогам ч. 4 ст. 42 Закону.

16.2. Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14. Наведено постанову Вищого господарського суду України від 05.09.2017 у справі № 5009/5032/12.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

17. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

22. Статтею 9 Закону про банкрутство визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

23. За приписами статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

24. Виходячи з положень ч. ч. 1, 4 ст. 42 та ч. ч. 1, 3 ст. 46 Закону про банкрутство, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.

25. Ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

26. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, а й підсумовує хід усієї процедури банкрутства, починаючи від порушення провадження, та припиняє провадження у справі про банкрутство.

27. 26.04.2019 ліквідатором подано до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.

28. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 у справі № 904/5286/15, яка була предметом апеляційного оскарження, затверджено звіт ліквідатора Морозова І.А. № б/н від 25.04.2019 про здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації у розмірі 246 723,28 грн; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Дочірнього підприємства "Мега Пак" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "Мега Пак"; ліквідовано юридичну особу - Дочірнє підприємство "Мега Пак" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "Мега Пак"; вимоги, не задоволені за недостатністю майна, визнано погашеними; провадження у справі закрито.

29. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором здійснено всі необхідні заходи з ліквідації банкрута у відповідності до вимог Закону про банкрутство, враховуючи, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів.

30. Проте, не погодившись із зазначеними висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасував вказану ухвалу, а справу передав до суду першої інстанції для продовження розгляду у ліквідаційній процедурі.

31. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції враховуючи наступне.

32. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів Дочірнього підприємства "Мега Пак" ТОВ "Торгівельно-виробничої компанії "Мега Пак" з вимогами кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Клайм" у розмірі 3 094 983,56 грн, з яких: 3 093 765,56 грн - четвертої черги задоволення; 1 218,00 грн - першої черги задоволення;

- Приватного акціонерного товариства "Альмінський камінь" у розмірі 2 051 426,89 грн, з яких: 2 050 208,89 грн - четвертої черги задоволення; 1 218,00 грн - першої черги задоволення;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Мега Пак" у розмірі 3 943 953,37 грн, з яких: 3 942 735,37 грн - четвертої черги задоволення; 1 218,00 грн - першої черги задоволення;

- Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у розмірі 1 730 708,92 грн, з яких: 14 827,98 грн - другої черги задоволення; 1 715 880,94 грн - третьої черги задоволення;

- Публічного акціонерного товариства" Міський комерційний банк" у розмірі 329 209, 41 грн - шостої черги задоволення.

- Окремо внесено вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно даних обліку боржника: Публічного акціонерного товариства" Міський комерційний банк" у розмірі 1 689 955, 99 грн.

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій 27.07.2015 на виконання вимог положення частини 1 статті 42 Закону про банкрутство та за результатами проведеної інвентаризації від 27.07.2015 ліквідатором була сформована ліквідаційна маса.

34. Майно, що є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ "Міський Комерційний Банк" відповідно до договору застави № 1046/980-ЮО/ОЗРМ від 08.10.2013 до складу ліквідаційної маси банкрута включено не було, у відповідності до положень частини 4 статті 42 Закону України про банкрутство.

35. Ухвалою господарського суду від 10.11.2015 було надано згоду на продаж заставного майна банкрута.

36. Питання щодо дійсності проведеного аукціону з продажу заставного майна та його результатів були висвітлені в судових актах, прийнятих за результатами розгляду відповідних заяв ПАТ "Міський Комерційний Банк" (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2018 у справі № 904/5286/15, залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 та постановою Верховного Суду від 24.10.2018).

37. За результатами проведеного аукціону від 16.05.2016 між ліквідатором ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" та переможцем аукціону було укладено договір купівлі-продажу № 1. Згідно з Протоколом товарної біржі "Катеринославська" про проведення другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника, ціна продажу склала 246 532,97 грн.

38. Як встановлено судами попередніх інстанцій, сума отриманих ліквідатором грошових коштів під час ліквідаційної процедури, з урахування залишку грошових коштів на поточному рахунку банкрута, становила 246 723,28 грн.

39. Згідно з протоколом засідання комітету кредиторів № 1 від 26.04.2019, останнім прийнято рішення про схвалення звіту ліквідатора про результати проведення ліквідаційної процедури, а також погоджено звіт ліквідатора № б/н від 25.04.2019 про здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації у розмірі 246 723,28 грн, які було розподілено ліквідатором наступним чином: 128 402,38 грн на сплату винагороди ТБ "Катеринославська", 117 318,91 грн на відшкодування витрат ліквідатора пов`язаних зі збереженням майнових активів банкрута, 1001,99 грн на послуги банківських установ (комісії).

40. Відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує.

41. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

42. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

43. Отже, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси, а кошти одержані в результаті продажу такого майна використовуються виключно для задоволення вимог забезпеченого кредитора та можуть бути використані для покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення.

44. Тобто, законодавець чітко визначив джерело покриття витрат, зокрема, пов`язаних з продажем саме предмета забезпечення. При цьому, слід зауважити, що такі витрати не віднесені до жодної з черг задоволення, оскільки за приписами частини 9 статті 45 Закону про банкрутство, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

45. Аналогічну правову позицію зазначено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 10/б-5022/1402/2012). У даній справі суди попередніх інстанцій, з якими погодився Верховний Суд дійшли висновку, що за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, можливо погасити і витрати, які пов`язані з продажем саме такого заставного майна. Водночас, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, використовується для задоволення вимог заставодержателя та нормами цього Закону не передбачено автоматичного відрахування з суми реалізації такого майна сум, належних до виплати ліквідатору банкрута.

46. Отже, у справі що розглядається, суд апеляційної інстанцій правомірно зазначив, кошти одержані в результаті продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, взагалі не були використані для задоволення вимог забезпеченого кредитора, а використані виключно на покриття витрат, пов`язаних зі збереженням та продажем предмета забезпечення, що не відповідає вимогам частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, меті і завданню зазначеного Закону.

47. Згідно з приписами частини 3 статті 98 Закону про банкрутство, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

48. Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі не встановлено підстав для сплати на користь ТОВ "Клайм", яке до того-ж є кредитором банкрута, коштів у розмірі 117 318,91 грн за збереження майна банкрута, враховуючи, що ліквідатором протягом березня-квітня 2016 року на користь ТОВ "Клайм", яке до того-ж є кредитором банкрута, було сплачено 150 000,00 грн за збереження майна боржника (а.с. 147-152, т. 10), що не відповідає звіту ліквідатора про відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.

49. Крім того, місцевим господарським судом не встановлено підстав для сплати ТБ "Катеринославська" винагороди за організацію та проведення аукціону у сумі 128 402,38 грн, в тому числі виходячи з умов конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута та його результатів, умов укладеного з ТБ "Катеринославська" договору на проведення аукціону.

50. Також, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що згідно довідки № 2204-14/05 від 13.08.2015 Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області за ДП "Мега Пак" ТОВ "ТВК "Мега Пак" зареєстровано дві одиниці технологічних транспортних засобів: екскаватор ЕО-2621 В-3, 1991 року виписку, заводський № НОМЕР_18, двигун № НОМЕР_17, зареєстрований 04.12.2006, державний номерний знак НОМЕР_4 та електронавантажувач ЕВ 717.33 2004 року випуску, зав. № НОМЕР_5 , зареєстрований 12.12.2006, державний номерний знак НОМЕР_6 , які не були включені до ліквідаційної маси, проте в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували втрату чи знищення цього майна та вчинення ліквідатором дій з його пошуку.

51. З огляду на викладене, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ліквідатором банкрута під час здійснення заходів ліквідаційної процедури не було у повному обсязі дотримано вимог Закону про банкрутство, внаслідок чого було порушено права та охоронювані законом інтереси заставного кредитора, який не одержав задоволення своїх грошових вимог за рахунок, переданого в забезпечення майна банкрута. Водночас, місцевим господарським судом не було надано належної оцінки наявності у ліквідатора правових підстав для покриття витрат ліквідаційної процедури за рахунок заставного майна у здійснених розмірах, можливості вжиття ліквідатором заходів для мінімізації витрат ліквідаційної процедури та забезпечення погашення вимог заставного кредитора, відтак, передчасно прийнято рішення про ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі.

52. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування правових висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, колегія суддів касаційного суду вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки у даному випадку Верховний Суд не відступає від правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 щодо застосування ч. 4 ст. 42, ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство, водночас обставини справи наведені у зазначеній постанові є відмінними.

53. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 кошти в сумі 441 152,00 грн, отримані від реалізації нерухомого майна боржника, були направлені на: погашення витрат із збереження майна згідно договору охорони від 03.12.2015 в розмірі 13 234,56 грн; погашення витрат з продажу майна на прилюдних торгах в розмірі 30 880,64 грн, а також, на погашення кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" (заставний кредитор) в розмірі 397 036,80 грн. Водночас, у справі № 927/1191/14, що розглядається судом касаційної інстанції, кошти, одержані в результаті продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, взагалі не були використані для задоволення вимог забезпеченого кредитора, а використані виключно на покриття витрат, пов`язаних зі збереженням та продажем предмета забезпечення, що не відповідає вимогам частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, меті і завданню зазначеного Закону. Відтак, обставини у наведених справах є відмінними.

54. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

55. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У справі, що розглядається, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку спірним правовідносинам а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

56. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

НОМЕР_17. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

58. Рішення суду має прийматися у відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

59. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, а доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

60. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" Морозова І.А. від 11.11.2019 № 11-11/19/01 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 904/5286/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 904/5286/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко