ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/1671/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій № 6",

арбітражний керуючий (ліквідатор) Гладишко Юрій Павлович - особисто

учасник провадження (заявник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6"

представник - адвокат Семенов М.В. (довіреність № 1/1408 від 14.08.2017, ордер про надання правових послуг серії ЗП № 027988 від 18.04.2018),

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017

у складі колегії суддів: Дучал Н.М. (головуючий), Геза Т.Д., Сгара Е.В.

у справі господарського суду Запорізької області

за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6"

до Арбітражного керуючого (ліквідатора) Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 6" Гладишка Юрія Павловича

про зобов'язання арбітражного керуючого (ліквідатора) Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 6" Гладишка Юрія Павловича відшкодувати шкоду, заподіяну ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій №6" в сумі 51 144,12 грн.

в межах справи про банкрутство № 908/1671/16

за заявою

Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №6"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2016 до господарського суду Запорізької області звернувся голова ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №6" Віліщук Л.В. із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 6" (далі ПАТ "ЗЗБК №6", боржник) за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 ПАТ "ЗЗБК №6" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Віліщука Олександра Володимировича, вирішено інші процедурні питання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.01.2017 відсторонено від виконання обов'язків ліквідатора боржника голову ліквідаційної комісії Віліщука Л.В., призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Васильцова А.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2017 звільнено арбітражного керуючого Васильцова А.А. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гладишка Юрія Павловича.

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій №6» (далі ТОВ "ЗЗБК №6", позивач) з позовною заявою (в межах справи про банкрутство), якою просило зобов'язати арбітражного керуючого ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 6» Гладишко Юрія Павловича відшкодувати шкоду заподіяну Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій №6» в розмірі 51 144,12 грн.

Разом з позовною заявою ТОВ «ЗББК №6» подано заяву про вжиття заходів забезпечення, якою позивач просив заборонити арбітражному керуючому Гладишко Юрію Павловичу ліквідатору Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №6" перешкоджати доступу та перебуванню робітників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6" на території орендованого майна, а саме:

- будівля Заправна паливно-мастильних матеріалів, літ. Р, інв. номер 770 (матеріал стін - залізобетонні блоки);

- будівля Арматурний цех, літ. А, інв. номер 390 (матеріал стін - цегла, шлакоблок);

- будівля Вагова, літ. Ж, інв. номер 769 (матеріал стін - цегла);

- будівля Адміністративно-побутові приміщення, літ. А-2, інв. номер 1 (матеріал стін - цегла обл. плиткою);

- будівля Бетонно-змішувальний вузол з накл. галереєю, літ. Г, інв. номер 444 (матеріал стін - цегла, шлакоблок);

- будівля Лінія виготовлення залізобетонних конструкцій (ПАГ, балки, блоки та ін), літ. Б, інв. номер 447 (матеріал стін - цегла, шлакоблок);

- будівля Лінія виготовлення залізобетонних палій-№2, літ. Б-1, інв. номер 8 (матеріал стін - цегла, шлакоблок);

- будівля Побутовка, літ. И-2, інв. номер 449 (матеріал стін - цегла);

- будівля Гаражі, літ. В, інв. номер 768 (матеріал стін - залізобетонні блоки, плити 0;

- будівля Прохідна, літ. Щ (матеріал стін - цегляні);

- будівля Гаражі, літ. ШІ (матеріал стін - шлакоблочні);

- будівля Склад, літ. Ш (матеріал стін - цегляні);

- будівля Склад, літ. Ц (матеріал стін - цегляні);

- будівля Гараж, літ. Ч (матеріал стін - шлаколиті, цегляні).

Крім того, позивач просить заборонити арбітражному керуючому Гладишко Юрію Павловичу - ліквідатору Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №6" втручатись в оперативно-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6".

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначив, що ТОВ «ЗЗБК №6» є орендарем перелічених в заяві приміщень на підставі договору оренди майна № 1/01-17 від 01.01.2017, укладеного ним з ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій №6", договір є діючим. Товариство займається випуском залізобетонних виробів, технологічний цикл якого є безперервним. Проте, ліквідатор Гладишко Ю.П. здійснює опечатування орендованих приміщень, внаслідок чого орендар несе збитки.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2017 заяву ТОВ "ЗЗБК №6" про забезпечення позову задоволено частково; заборонено ліквідатору ПАТ "ЗЗБК №6" арбітражному керуючому Гладишку Ю.П. перешкоджати доступу та перебуванню робітників ТОВ "ЗЗБК №6" на території орендованого майна, зазначеного вище, в тому числі, і шляхом пломбування. В частині заборони ліквідатору Гладишко Ю.П. втручатись в оперативно-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6"у задоволенні клопотання відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю та невизначеністю.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів припинення договору оренди № 1/01-17 від 01.01.2017, укладеного банкрутом як орендодавцем з ТОВ "ЗЗБК №6" як орендарем. Також суд зазначив, ліквідатор у ліквідаційній процедурі має вживати заходів до звільнення майна підприємства-банкрута від користувачів іншим шляхом, в тому числі шляхом розірвання договорів оренди, але не перешкоджати доступу до майна, яке використовується на правомірних, договірних підставах.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого ліквідатора ПАТ "ЗЗБК №6" Гладишка Ю.П. ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.08.2017 в частині вжиття заходів забезпечення позову скасовано; у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено у повному обсязі.

Постанова Донецького апеляційного суду мотивована тим, що позов забезпечений поза межами предмета позову, оскільки заборона на вчинення дій будь-яким чином не захищає майновий інтерес позивача, про який заявлено вимоги. Також, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевим господарським судом не було враховано, що вжиття заходів до забезпечення позову не повинно перешкоджати процедурі ліквідації ПАТ "ЗЗБК №6".

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6" звернулося з касаційною скаргою про скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі № 908/1671/16.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що апеляційний суд прийняв заяву арбітражного керуючого до провадження вже після прийняття судом першої інстанції ухвали, якою заходи забезпечення позову були скасовані, що на думку скаржника мало бути підставою для припинення апеляційного провадження відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1671/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2018 у матеріалах справи).

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відкрито касаційне провадження у справі № 908/1671/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017; призначено розгляд справи на 19.04.2018 з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.04.2018; доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Ліквідатор ПАТ "ЗЗБК №6" арбітражний керуючий Гладишко Ю.П. у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти вимог останньої та просить відмовити у задоволенні вказаної скарги, з підстав її необґрунтованості, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, залишити без змін.

В судовому засіданні 19.04.2018 представник ТОВ "ЗЗБК №6" підтримав вимоги, викладені у касаційній скарзі та просив суд скасувати постанову апеляційного господарського суду.

Ліквідатор ПАТ "ЗЗБК №6" арбітражний керуючий Гладишко Ю.П. в судовому засіданні 19.04.2018 проти вимог касаційної скарги заперечував.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника ТОВ "ЗЗБК №6" та ліквідатора, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації.

Отже, підприємство-банкрут знаходиться в особливому правовому стані.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Випадки у яких не допускається забезпечення позову, перелічені у наведеній статті.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Натомість, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Водночас, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ «ЗЗБК №6» про зобов'язання арбітражного керуючого Гладишка Юрія Павловича відшкодувати шкоду заподіяну Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій №6» в розмірі 51 144,12 грн.

Предметом позову є сума спричиненої шкоди, тобто сума грошових коштів, яку відповідач у разі задоволення позову, має сплатити позивачу.

Проте, в порушення приписів процесуального законодавства, суд першої інстанції, не з'ясувавши зв'язок предмета спору та заходів до забезпечення позову, заборонив арбітражному керуючому Гладишку Юрію Павловичу - ліквідатору Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №6", в тому числі шляхом пломбування, перешкоджати доступу та перебуванню робітників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6" на території орендованого майна, яке розташоване за адресою: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32, 34, 38.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла правомірного висновку про невірне застосування місцевим господарським судом положень ст.ст. 66-67 Господарського процесуального кодексу України, яке здійснено без урахування відсутності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги та ймовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що позов забезпечений поза межами предмета позову, оскільки заборона на вчинення дій будь-яким чином не захищає майновий інтерес позивача, про який заявлено вимоги.

Крім того, господарським судом не було враховано, що вжиття заходів до забезпечення позову не повинно перешкоджати і процедурі ліквідації ПАТ «ЗЗБК № 6» у справі про банкрутство.

Разом з тим, колегія суду касаційної інстанції відхиляє твердження скаржника, що апеляційний суд, враховуючи наявність ухвали про скасування заходів забезпечення у зв'язку з відмовою у задоволенні заяви, вимоги якої ці заходи повинні були забезпечувати, зобов'язаний був припинити провадження у справі. Перегляд ухвали в апеляційному порядку про забезпечення позову та прийняття ухвали про скасування заходів забезпечення позову за своєю правовою природою є різними процесуальними діями, не пов'язаними між собою, та з різними процесуальними наслідками. При цьому колегія суддів зазначає, що наявність ухвали, якою скасовано заходи забезпечення позову не виключає правомірність перегляду ухвали будь-якою інстанцією.

Інші доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч.1 ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6" та залишення без змін постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі № 908/1671/16.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" та залишенням без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі № 908/1671/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков