Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 24.06.2018 року у справі №910/14972/17 Ухвала КГС ВП від 24.06.2018 року у справі №910/14...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/14972/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - Зентіва, к.с. (Zentiva, k.s.; далі - Зентіва, к.с., Позивач),

представник позивача - Кузьмич Я.В. - адвокат (свідоцтво від 23.04.2009 № 3939/10);

відповідач-1 - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство),

представник відповідача-1 - Потоцький М.Ю. (за довіреністю від 02.02.2018 № 2434-03/65);

відповідач-2 - приватне підприємство "Альянс Краси" (далі - Підприємство),

представник відповідача-2 - Мохнюк Д.М. - адвокат (посвідчення від 30.08.2016 № 5801/10);

розглянув касаційну скаргу Зентіва, к.с.

на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2018

(суддя Гумега О.В.) та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018

(головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді: Доманська М.Л. і Верховець А.А.)

у справі № 910/14972/17

за позовом Зентіва, к.с. (Zentiva, k.s.)

до Міністерства та

Підприємства

про дострокове припинення дії свідоцтва України № 168112 на торговельну марку "bio CRYSTAL" повністю.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про дострокове припинення дії свідоцтва України від 25.03.2013 № 168112 (далі - Свідоцтво № 168112) на торговельну марку (далі - ТМ) "bio CRYSTAL" щодо усіх товарів 3 та 5 класу МКТП, для яких вона зареєстрована, та зобов'язання Міністерства внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг (далі - Державний реєстр), про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги мотивовано тим, що зазначена ТМ не використовується в Україні більше ніж протягом останніх трьох років щодо усіх товарів, для яких вона зареєстрована, що дає підстави для дострокового припинення дії Свідоцтва № 168112.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018, у позові відмовлено.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що: 01.09.2017 набула чинності Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію та Сторони), яка була вчинена 21.03.2014 та 27.06.2014 в м. Брюселі й ратифікована Україною 16.09.2014 згідно із Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони"; з урахуванням статті 198 названої Угоди реєстрація ТМ підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п'ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; тим часом Свідоцтво № 168112 було зареєстровано в Державному реєстрі 25.03.2013, і, отже, Позивачем мало бути доведено невикористання Підприємством як власником цього свідоцтва вказаної ТМ по 25.03.2018, а на час розгляду даної справи місцевим господарським судом відповідний 5-річний період є таким, що триває (не закінчився).

У касаційній скарзі до Верховного Суду Позивач, зазначаючи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення зі справи і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Так, згідно з доводами, викладеними у касаційній скарзі, попередніми судовими інстанціями:

- неправильно застосовано до спірних правовідносин статтю 198 Угоди про асоціацію;

- неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, те, що ТМ "bio CRYSTAL" за Свідоцтвом № 168112 не використовується в Україні більше ніж протягом трьох останніх років до дати звернення до суду щодо усіх товарів, для яких вона зареєстрована.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права у вирішенні спору та про повне і всебічне з'ясування ними обставин справи, й просить у задоволенні скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Від Міністерства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Позивач є юридичною особою, яка створена та діє відповідно до законодавства Чеської Республіки;

- Позивач має комерційний інтерес та намір зареєструвати знаки "Crystal" та "Кристал" як ТМ для товарів 5-го класу МКТП, у зв'язку з чим подав 25.11.2015 до Державної служби інтелектуальної власності України відповідні заявки;

- 17.03.2017 Державною службою інтелектуальної власності України Позивача було повідомлено про можливу відмову у реєстрації вказаних знаків відносно усього переліку товарів і/або послуг з тієї підстави, що вони є схожими настільки, що їх можна сплутати з комбінованим знаком "bio CRYSTAL", раніше зареєстрованим в Україні згідно із Свідоцтвом № 168112 на ім'я Підприємства;

- рішення за результати розгляду згаданих заявок Позивача на знаки для товарів і послуг станом на 31.10.2017 не були прийняті, ці заявки перебували на стадії кваліфікаційної експертизи;

- водночас, як зазначалося Позивачем, знак для товарів і послуг за зазначеним свідоцтвом не використовується Підприємством в Україні протягом останніх трьох років щодо товарів 3 та 5 класів МКТП, для яких він зареєстрований;

- станом на час подання позову зі справи та розгляду останньої по суті власником Свідоцтва № 168112 на знак для товарів і послуг "bio CRYSTAL" було Підприємство згідно з наявною випискою з Державного реєстру.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для дострокового припинення дії Свідоцтва № 168112 щодо усіх товарів 3 та 5 класів МКТП, для яких вона зареєстрована, та зобов'язання Міністерства внести відповідні зміни до Державного реєстру із здійсненням відповідної публікації в офіційному бюлетені.

Відповідно до пункту 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

01.09.2017 набула чинності Угода про асоціацію, відповідно до якої:

- для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають, зокрема, торговельні марки (стаття 158);

- даною Угодою встановлено окремі стандарти, які доповнюють та уточнюють права і зобов'язання Сторін згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та іншими міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо ТМ;

- Сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п'ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання(стаття 198).

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (стаття 9 Конституції України).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про міжнародні договори України" та пункту (b) статті 2 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів 1969 року ратифікація є однією з форм надання згоди держави (України) на обов'язковість для неї міжнародного договору. Відповідно до інших положень цієї Конвенції:

- одним із основних принципів діяльності держав у сфері права міжнародних договорів є загальновизнана норма pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися; стаття 26);

- учасник Конвенції не може посилатися на положення свого внутрішнього права як виправдання для невиконання ним договору (стаття 27).

За приписами статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Аналогічні за змістом приписи містить і стаття 10 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 11 Господарського процесуального кодексу України: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; у разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених у справі обставин, зокрема, того, що спірне Свідоцтво № 168112 на ТМ "bio CRYSTAL" було зареєстроване в Державному реєстрі 25.03.2013, і на час розгляду судом першої інстанції даної справи передбачений статтею 198 Угоди про асоціацію п'ятирічний період невведення ТМ у використання ще не сплив, попередні судові інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про дострокове припинення дії зазначеного свідоцтва, а, отже, й похідної від неї іншої позовної вимоги, звернутої до Міністерства.

Аргументи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Так, скаржник посилається на те, що "відповідно до діючого законодавства України можуть застосовуватися лише правила, а не стандарти". Тоді як "в статті 198 Угоди про асоціацію викладено не правила, а лише стандарти (що стосуються прав інтелектуальної власності)". Проте скаржником не обґрунтовано, що законодавство України про міжнародні договори (у тому числі зазначені в касаційній скарзі стаття 10 Цивільного кодексу України та стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України") якимось чином відмежовують поняття "стандарти" від поняття "правила", а тим більше протиставляють ці поняття одне одному.

Закон не зобов'язував господарські суди у розгляді даної справи застосовувати зазначене в касаційній скарзі положення пункту 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України під час здійснення правосуддя". До того ж скаржником так само не обґрунтовано, чому, власне, застосування норм Угоди про асоціацію до спірних правовідносин не належало до компетенції господарського суду.

Так, зазначена у статті 1 названої Угоди мета асоціації сприяти поступовому зближенню Сторін жодним чином не виключала можливості зазначеного застосування.

Що ж до доводу скаржника про те, що "Угода передбачає поступове та послідовне наближення законодавства сторін Угоди у сфері інтелектуальної власності, яке має відбуватися шляхом імплементації, а не має безпосередньої прямої дії", то він не знаходить підтвердження за змістом Угоди про асоціацію, яка такого положення не містить.

Зазначене скаржником розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847-р "Про імплементацію Угоди" не є нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини в даній справі. А згадана ним пояснювальна записка до проекту Закону України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" взагалі не є нормативно-правовим актом (чи його складовою).

Що ж до передбачених у цих документах (розпорядженні і пояснювальній записці) заходів з імплементації законодавства Європейського союзу до законодавства України, то реалізація таких заходів не була перешкодою для застосування господарськими судами Угоди про асоціацію у розгляді даної справи.

Лінгвістичні розвідки скаржника стосовно модальних дієслів в англійській мові становлять певний пізнавальний інтерес; водночас суди у прийнятті оскаржуваних рішення та постанови обґрунтовано керувалися офіційним текстом Угоди про асоціацію, опублікованим державною мовою.

Суд не поділяє думки скаржника стосовно "невизначеності" статті 198 Угоди про асоціацію. Власне, подібний аргумент відображає суб'єктивну думку скаржника, а не реальний зміст даної Угоди, яка згідно з наведеними вище положеннями статті 9 Конституції України та стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства України.

Не можна погодитися й з аргументом касаційної скарги про те, що "ст. 198 Угоди про асоціацію не уповноважує суди припиняти дію торговельних марок, і це питання має бути вирішено на законодавчому рівні шляхом імплементації". Незрозуміло, про яку імплементацію в даному разі йдеться, оскільки, зокрема, Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" вже передбачено право будь-якої особи на звернення саме до суду із заявою про дострокове припинення дії Свідоцтва на знак для товарів і послуг повністю або частково. Дане питання взагалі не є предметом регулювання статті 198 Угоди про асоціацію, тому воно вирішується за приписами названого Закону та інших законодавчих актів України, що регулюють питання здійснення судочинства (Закону України "Про судоустрій і статус суддів", процесуальних кодексів).

Не може бути взято до уваги посилання скаржника на статтю 31 Конвенції, якою визначено, що міжнародний договір повинен тлумачитися добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору. Попередніми судовими інстанціями в розгляді даної справи не здійснювалося тлумачення міжнародного договору, в тому числі Угоди про асоціацію, - і це не було завданням суду в такому розгляді, - а здійснювалося застосування до спірних правовідносин названої Угоди як частини національного законодавства України. А посилання скаржника на статтю 26 Конвенції, за якою кожний чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен ними добросовісно виконуватися, лише підтверджує правильність відповідних дій господарських судів, які (дії) якраз і забезпечували добросовісність виконання Україною як учасником Угоди про асоціацію зобов'язань за цим міжнародним договором.

Наведення скаржником в обґрунтування своїх доводів посилань на частину другу статті 145 Угоди про асоціацію і пункт 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" є недоречним, оскільки зазначені положення ніяким чином не регулюють спірні правовідносини в даній справі. Що ж до "негативного прецедентного наслідку" у зв'язку із застосуванням статті 198 Угоди про асоціацію в даній справі, то чинне законодавство України не визначає судовий прецедент як джерело права, тим більше у правовідносинах, ніяк не пов'язаних з тими, що є спірними в даній справі.

Не знаходять підтвердження й аргументи скаржника, пов'язані з неповним з'ясуванням судами обставин, що мають значення для справи. Наведене обгрунтовується тим, що "в супереч ч. 4 ст. 238 ГПУ в Рішенні суду не зазначено той факт, що торговельна марка "bio CRYSTAL"(Торговельна марка) за свідоцтвом № 168112 від 25.03.2013 не використовується в Україні більше ніж протягом трьох останніх років до дати звернення до суду щодо усіх товарів, для яких вона зареєстрована". Втім, зазначена скаржником обставина і не входила до предмета доказування в даній справі, оскільки судом було з'ясовано, що Позивач мав довести невикористання Підприємством як власником оспорюваного свідоцтва названої ТМ у період з 25.03.2013 по 25.03.2018, тоді як на час судового розгляду даної справи відповідний період часу ще не сплив.

Касаційним господарським судом враховуються доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з нормами матеріального і процесуального прав та з'ясованими судами обставинами справи.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Позивача без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального права, які наведено в даній постанові.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Зентіва, к.с. (Zentiva, k.s.) залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 910/14972/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст