ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/9024/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранця О.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О.В.

та представників

Позивача: Герасименко І.В.

Відповідача : Остапенко С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022

(головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді - Куксов В.В., Козир Т.П.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021

(суддя Морозов С.М.)

у справі №910/9024/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 5 853 067,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватна акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "Київводоканал", позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Укренерго", відповідач) про стягнення 6.921.417,19 грн заборгованості, 205.087,20 грн інфляційних втрат 65.592,57 грн 3 % річних.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 441 від 16.08.2019, внаслідок чого виникла заборгованість з оплати небалансів електричної енергії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Під час підготовчого провадження, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення 1.339.028,91 грн основної заборгованості, у зв`язку із сплатою цієї заборгованості відповідачем.

4. На момент розгляду справи по суті позовні вимоги складались із 5.582.388,28 грн основної заборгованості, 205.087,20 грн інфляційних втрат та 65.592,57 грн 3 % річних.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022, закрито провадження щодо стягнення заборгованості у розмірі 2.803.283,94 грн. Позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2.779.104,34 грн основного боргу, 205.087,20 грн інфляційних втрат, 65.592,57 грн 3 % річних та судовий збір.

6. Рішення обґрунтовано тим, що відповідач під час розгляду справи погасив заборгованість у розмірі 2.803.283,94 грн, а тому суд закрив провадження в цій частині вимог. Щодо заборгованості 2.779.104,34 грн судом встановлено порушення відповідачем зобов`язань щодо сплати цієї частини заборгованості, а тому, суд вказав про наявність підстав для стягнення заборгованості, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних нарахованих позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

8. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19, стосовно того, що «сплата 3 % річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові». Проте, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідач не може користуватись коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначено законом. З огляду на зазначене, а також враховуючи неможливість використання відповідачем коштів, належних до сплати позивачу, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних є необґрунтованими, а стаття 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на думку скаржника, не підлягала застосуванню.

9. Також, скаржник вказує на підставу касаційного оскарження судових рішень передбачену п.3 частини 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, що відповідно до пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, оплата платіжного документа з банківського рахунку АР (адміністратора розрахунків, відповідача) на банківський рахунок учасника ринку (позивача) здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених відповідачем у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Крім того, у відзиві на касаційну скаргу позивач вказав орієнтовану суму витрат на професійну допомогу адвоката, яку очікує понести у суді касаційної інстанції, а саме у розмірі 2.000,00 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало до ПрАТ "НЕК "Укренерго" в якості оператора системи передачі (далі - ОСП) заяву-приєднання до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженого наказом ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 16.08.2019 №441.

12. ПрАТ "НЕК "Укренерго" повідомило про приєднання ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до умов Договору із визначення ідентифікатора Договору №0545-01024 (далі - договір) та дати акцептування 01.09.2019.

13. Пунктами 1.1., 1.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії стороні відповідальній за баланс (СВБ), у тому числі її балансуючої групи.

14. Відповідно до пункту 1.3. договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження її до балансуючої групи.

15. За змістом пункту 1.4. договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, що затверджені Постановою НКРЕП 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку).

16. Відповідно до п.п. 1.5., 2.1.,2.2. договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором ринку (АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

17. Пунктами 5.1., 5.6. договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

18. Згідно із п. 3.4. договору СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку, в той час, як згідно з п. 3.3 договору ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

19. Відповідно до п. 5.1. договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

20. Пунктами 7.7.1., 7.7.2. Правил ринку передбачено, що платіжні документи для торгового дня надаються відповідним учасникам ринку на другий робочий день після цього дня, а платіжні документи для торгового місяця (стосовно оплати наданих ДП) надаються відповідним учасникам ринку на восьмий робочий день після останнього дня місяця. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка відповідно до п. 7.7.4 Правил ринку.

21. За період з 21.09.2020 по 10.05.2021 позивачем були виставлені відповідачу рахунки за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний протягом чотирьох банківських днів, з моменту їх отримання сплатити за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів.

22. Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань, щодо оплати виставлених рахунків, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5.582.388,28 грн.

Позиція Верховного Суду

23. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

24. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

25. Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

26. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

27. Статтями 525 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

28. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

29. За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

30. Пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

31. Згідно з частиною 1 статті 31 Закону оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

32. Судами встановлено, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі, на якого покладено функції адміністратора розрахунків.

33. Відповідно до статті 52 Закону адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

34. Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

35. Частиною 5 статті 70 Закону визначено, що оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

36. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

37. Між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії, шляхом приєднання позивача до типового договору врегулювання небалансів. Цей договір встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії стороні відповідальній за баланс (СВБ), у тому числі її балансуючої групи.

38. Так, згідно п.1.2.- 1.4. договору, сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ. За договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП, відповідач врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом та Правилами ринку затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018 (далі - Правила ринку)

39. Судами встановлено, що позивач як учасник ринку використовує у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system) через мережу Інтернет за http://mms.ua. energy/. Адміністратор ринку (АР) надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

40. Пунктом 1.9.1. гл. 1.9. розділу І Правил ринку передбачено, що оператор системи передачі (ОСП) забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

41. Відповідно до п. 7.3.1. Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

42. Згідно з п. 7.7.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

43. У п. 7.7.4. Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

44. Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, можна узагальнити, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.

45. Судами встановлено, що протягом періоду з 21.09.2020 по 10.05.2021 ПрАТ "Укренерго" (в якості АР) через систему управління ринком були виставлені рахунки (інвойси) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити за куповану енергію з метою врегулювання небалансів.

46. Проте відповідач не виконав свої зобов`язання, щодо сплати зазначених рахунків внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 5.582.388,28 грн.

47. Суди, з урахуванням положень 86 73 74 76 ГПК України встановили наявність заборгованості відповідача перед позивачем. При цьому, судами встановлено, що після звернення позивача до суду з позовом, відповідачем сплачено позивачу частину суми заборгованості в розмірі 2 803 283,94 грн, отже, суди зазначили, що позов є обґрунтованим та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 2 779 104,34 грн, щодо вимог про стягнення заборгованості в розмірі 2 803 283,94 грн, суди закрили провадження зважаючи на погашення цієї частини заборгованості під час розгляду справи по суті. Щодо вимог про стягнення з відповідача 205.087,20 грн інфляційних втрат 65.592,57 грн 3 % річних, суди обґрунтовано посилаючись на те, що відповідачем порушено строки розрахунків, зазначили про наявність підстав для задоволення і цієї частини позову.

48. Крім того, касаційний суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки судами встановлено відсутність обставин за яких у суду наявні підстави для зменшення розміру виконаних позивачем нарахувань, зважаючи на положення ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.

49. Зважаючи на вищевикладене, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

50. Відповідно до частини 1-3 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

51. Як зазначалось, касаційну скаргу подано скаржником на підставі п.п. 1, 3 частини 2 ст. 287 ГПК України.

52. Відповідно до статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

53. Відповідно до положень вказаної норми, зокрема п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

57. За змістом доводів касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами статті 625 Цивільного кодексу України та висловлює незгоду з судовими рішеннями в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат, з одного боку стверджуючи про відсутність правових підстав для здійснення таких нарахувань взагалі, але у той же час посилається на те, що здійснений позивачем розрахунок є арифметично невірним, не надаючи при цьому вірного розрахунку. Водночас, Верховний Суд зазначає, що відповідач свої доводи обґрунтовував тільки посиланням на неможливість застосування до спірних правовідносин приписів статті 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку з особливостями функціонування поточного рахунку зі спеціальним режимом використання. При цьому, доводи касаційної скарги зводяться до цитування відповідачем правових висновків Верховного Суду щодо особливостей розрахунку заборгованості в частині інфляційних втрат, без зазначення того, у чому саме полягає помилка судів у цій частині.

58. Разом з тим, у будь-якому випадку Верховний Суд констатує, що правовідносини у всіх наведених скаржником справах очевидно не є подібними зі справою, що переглядається, з огляду на предмет і підстави заявлених позовних вимог, характер спірних правовідносин. Так, у даній справі та у справах, на які посилається скаржник, суди дійшли відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норми права, а у зв`язку з наявністю різних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку. У жодній із наведених скаржником справ судом касаційної інстанції не вирішувалось питання, пов`язане із розрахунками за електричну енергію з використанням рахунку зі спеціальним режимом використання.

59. Так, у справі № 910/19094/17 розглядався спір про стягнення інфляційних втрат, 3% річних пені, нарахованих на суму боргу, яка стягнута судовим рішенням та утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення.

60. У справі № 910/11249/17 розглядався спір про солідарне стягнення з відповідачів боргу (курсової різниці), інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на заборгованість за порушення умов договору поставки та договору про надання гарантії та які стягнуті судовим рішенням.

61. У справі № 910/15714/18 правовий висновок Верховного Суду є неактуальним, оскільки, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, колегія суддів встановила необхідність відступити від висновків, зокрема, викладених у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України до випадків порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті.

62. У справі № 914/1001/19 розглядалися позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань у частині своєчасної оплати наданих послуг за договором на сервісне обслуговування.

63. При цьому, Верховний Суд наголошує, що судами було правильно застосовано положення ст. 625 ЦК України, оскільки, судами встановлено порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати врегульованих небалансів електричної енергії, а тому, суди визначили, що позивач підставно нарахував 3% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості.

64. Зважаючи на вищезазначене, в даному випадку, колегія суддів не вважає за доцільне закрити касаційне провадження в цій частині на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі скаржник вказує на необґрунтованість судових рішень та неповне встановлення обставин справи, і наведені позивачем аргументи тісно пов`язані між собою.

65. Крім того, скаржник підставою оскарження рішень судів попередніх інстанцій зазначив приписи пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

66. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

67. На обґрунтування пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку.

68. Проаналізувавши доводи скарги, викладені щодо підстав касаційного оскарження передбачених п. 3 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає наступне.

69. Так, відповідно до пункту 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратором розрахунків) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

70. Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку та згідно з умовами договору.

71. Пунктом 7.1.1 глави 7.1 Правил ринку АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді.

72. Як зазначалось, у підпункті 7.3.1 глави 7.3 Правил ринку встановлено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

73. Відповідно до пункту 5.13.10 глави 5.13 Правил ринку АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.

74. При цьому, як вказувалось пунктом 7.7.4 пункту 7.7 Правил ринку передбачено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка.

75. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за розрахункові періоди з 21.09.2020 по 10.05.2021 позивач виставив відповідачу (надіслав електронною поштою) рахунки-фактури за електричну енергію для врегулювання небалансів на загальну суму 5.582.388,28 грн, які відповідно до повідомлень, доданих до справи, завантажені у систему управління ринком - MMS (http://mms.ua.energy/) відповідно до Правил ринку.

76. Судами також встановлено, що ПрАТ "Укренерго" (ОСП, АР) не здійснило оплату вказаних рахунків за електричну енергію для врегулювання небалансів своєчасно та у повному обсязі, тобто, АР не сплатив суму, яку зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії.

77. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вказує, що підстав для надання правового висновку щодо застосування вказаної скаржником норми права у подібних правовідносинах немає, оскільки попередніми судовими інстанціями встановлені у цій справі обставини невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати надісланих позивачем рахунків у строки, передбачені пунктом 7.7.4 пункту 7.7 Правил ринку, а усі доводи скаржника, зокрема і ті, що стосуються моменту виникнення у нього зобов`язання з оплати, фактично зводяться до встановлення обставин справи та надання іншої оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, на підставі яких суди першої та апеляційної інстанцій встановили фактичні обставини справи, що з огляду на визначені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, не належить до повноважень Верховного Суду.

78. Отже, зважаючи на встановлені господарськими судами обставини справи та підстави для задоволення позовних вимог у цій справі, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаної скаржником норми права у подібних правовідносинах.

79. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, отже, колегія суддів дійшла висновку, що скарга є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

81. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

82. Враховуючи викладене, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

83. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/9024/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

В.І. Студенець