Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 07.05.2020 року у справі №910/16505/19 Ухвала КГС ВП від 07.05.2020 року у справі №910/16...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16505/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакова І. В., Колос І. Б.

розглянув у порядку письмового провадження (без виклику/повідомлення учасників справи) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (далі - ТОВ "Укрфармгруп", позивач, скаржник)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 (головуючий - суддя Ткаченко Б. О., судді: Сулім В. В., Майданевич А. Г. )

у справі №910/16505/19

за позовом ТОВ "Укрфармгруп"

до Акціонерного товариства "Калцекс" (далі - АТ "Калцекс", відповідач),

за участю товариства з обмеженою відповідальністю "Діатом" (далі-ТОВ "Діатом"),

про відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобов'язання.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1.1. ТОВ "Укрфармгруп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Калцекс" про стягнення 271 504 євро 16 центів у якості упущеної вигоди позивача, яка стала результатом порушення ексклюзивного права позивача згідно з

Контрактом від 21.12.2015 № 01 та Додатковою угодою від 21.12.2015 № 1 до цього Контракту.

1.2. Позов мотивовано тим, що порушенням ексклюзивного права позивача на продаж лікарських засобів на території України відповідач заподіяв позивачу збитків у формі упущеної вигоди - доходів, які позивача міг би отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 відкрито провадження у справі №910/16505/19; розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального провадження; зупинено провадження у справі до 07.09.2020.

1.4. Також позивачем подано до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд заборонити АТ "Калцекс", а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати ввезення та реалізацію на території України наступних товарів виробництва АТ "Калцекс": ДИАЗЕПЕКС ®, розчин для ін'єкцій, 5 мг/мл, по 2 мл. в ампулах №10 серія 49311217. ДИАЗЕПЕКС ®, таблетки 5 мг. №20 серія 8651117, ФЕНТАНІЛ КАЛЦЕКС, розчин для ін'єкцій, 0,05 мг/мл, по 2 мл. в ампулах №5 серія ~organization0~, МОРФІН КАЛЦЕКС, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл. в ампулах №5 серія 20910118, ПРОМЕДОЛ КАЛЦЕКС, розчин для ін'єкцій, 20 мг/мл, по 1 мл. в ампулах №5 серія
21110118.

1.5. Заява про забезпечення позову мотивована наявністю у заявника припущень, що невжиття таких заходів забезпечення позову може у подальшому унеможливити виконання рішення та відновлення порушених прав заявника.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі №910/16505/19 поновлено провадження у справі № 910/16505/19, заяву ТОВ "Укрфармгруп" про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонено АТ "Калцекс", а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати ввезення та реалізацію на територію України таких товарів виробництва АТ "Калцекс": ДИАЗЕПЕКС ®, розчин для ін'єкцій, 5 мг/мл, по 2 мл. в ампулах №10 серія 49311217. ДИАЗЕПЕКС ®, таблетки 5 мг. №20 серія 8651117, ФЕНТАНІЛ КАЛЦЕКС, розчин для ін'єкцій, 0,05 мг/мл, по 2 мл. в ампулах №5 серія ~organization1~, МОРФІН КАЛЦЕКС, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл. в ампулах №5 серія 20910118, ПРОМЕДОЛ КАЛЦЕКС, розчин для ін'єкцій, 20 мг/мл, по 1 мл. в ампулах №5 серія 21110118.

2.1.1. Задовольняючи заяву, суд першої інстанцій врахував ймовірність ускладнення виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2020; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Укрфармгруп" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "Укрфармгруп" на користь АТ "Калцекс" 2 102,00 грн витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги; стягнуто з ТОВ "Укрфармгруп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діатом" 2 102,00 грн витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2.2.1. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Укрфармгруп" про вжиття заходів забезпечення позову суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- запропонований заявником спосіб забезпечення позову, в даному випадку, прямо суперечить положенню частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- обраний спосіб забезпечення позову має ознаки вирішення справи по суті та може завдати значних та незворотних наслідків для забезпечення стабільної роботи фармацевтичної галузі та медичної галузі в цілому (забезпечення медичних закладів України життєве необхідними знеболюючими засобами), що свідчить про те, що застосуванням заходів забезпечення позову може бути завдано більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, що виходить за межі мети інституту забезпечення позову;

- застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти будь-які дії на виконання укладеного ним з ТОВ "Діатом" Контракту від
01.02.2018 №01, призводить до блокування господарської діяльності відповідача та ТОВ "Діатом" і, за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв'язку з виконанням іншого правочину, свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Укрфармгруп", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі №910/16505/19, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2020, якою заяву ТОВ "Укрфармгруп" про забезпечення позову задоволено, залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

4.1. Судом апеляційної інстанції:

4.1.1. не застосовано до спірних правовідносинах частину 2 статті 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та невірно застосовано частину 2 статті 136 та частини 4 , 11 статті 137 ГПК України, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення. Також скаржник наголошує, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову співмірні із заявленими позовними вимогами, а обраний позивачем захід забезпечення позову забезпечить виконання у даній справі рішення суду у разі задоволення позову та забезпечує ефективний спосіб захисту або поновлення прав з урахуванням обраного способу захисту.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Діатом" вказало про її безпідставність, зауважуючи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, тому є законною і обґрунтованою.

5.2. Від АТ "Калцекс" відзив на касаційну скаргу не надходив.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1.21.12.2015 АТ "Калцекс" (виробник, продавець) та ТОВ "Укрфармгруп" (дистриб'ютор, покупець) укладено Контракт №01.

6.2. Предметом цього Контракту є право позивача щодо оптового продажу на території України продукції різного виду і асортименту випущеної (виробленої) AT "Калцекс" під будь-якою торговою маркою протягом терміну дії цього Контракту.

6.3. Відповідно до пункту 2.1 Контракту №01, продавець продає, а покупець купує товари, які іменуються в подальшому товар, на умовах викладених у цьому Контракті.

6.4. Покупець купляє товар в асортименті, кількості та по цінам, які містяться в специфікаціях та/або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного контракту (пункт 2.2 Контракту).

6.5. Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 до Контракту продавець надає покупцю ексклюзивне право продажу товару на території України.

6.6. Згідно з пунктом 16.1. Контракту №01, цей Контракт набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

6.7. Оскільки AT "Калцекс" порушило свої зобов'язання за Контрактом №01 та продало певні серії товару ТОВ "Діатом ", ТОВ "Укрфармгруп" звернулося до суду з позовом про захист свого порушеного права.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1.08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Оскільки касаційна скарга у цій справі подана після набрання чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розгляд цієї скарги здійснюється з урахуванням положень ГПК України у редакції від 08.02.2020 (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020).

7.2.Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі №910/16505/19 за касаційною скаргою ТОВ "Укрфармгруп" з підстав зазначених у ній.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.09.2020 № 29.3-02/2026, у зв'язку з перебуванням судді Бенедисюка І. М. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї касаційної скарги у справі № 910/16505/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду: Малашенкова Т. М. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.09.2020.

7.3. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність

застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Тобто предметом розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

8.2.Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

8.3. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

8.4. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених стаття 136 ГПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

8.5. У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

8.6. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

8.7. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від
23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від
11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від
21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від
26.09.2019 у справі №904/1417/19.

8.8. За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

8.9. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

8.10. Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов'язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо.

Верховний Суд звертає увагу, що обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

8.11. Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

8.12. Як вже зазначалося, подана заява про забезпечення позову була обґрунтована наявністю у заявника припущень, що невжиття таких заходів забезпечення позову може у подальшому унеможливити виконання рішення та відновлення порушених прав заявника.

Проте, апеляційний господарський суд встановив, що предметом позову у цій справі є стягнення 271 504 євро 16 центів у якості упущеної вигоди позивача. Отже виконання рішення суду за вказаною позовною вимогою (у разі задоволення позову) не потребує заборони реалізації продукції відповідача; обраний спосіб забезпечення позову є не співмірним; призводить до блокування господарської діяльності відповідача та ТОВ "Діатом"; порушуватиме збалансованість інтересів сторін, справи запропонований заявником спосіб забезпечення позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем захід забезпечення позову не забезпечить виконання у цій справі рішення суду у разі задоволення позову та не забезпечить ефективного захисту або поновлення прав заявника, з урахуванням обраного останнім способу захисту.

Тобто, в ході здійснення апеляційного перегляду цієї справи апеляційним судом встановлено, що заявником не подано суду жодних доказів на підтвердження обставин, з якими ГПК України пов'язує застосування відповідних заходів забезпечення позову.

8.13. Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Так, наведені скаржником у поданій касаційній скарзі доводи (пункт 4.1.1. цієї Постанови) зводяться до прагнення скаржника щодо переоцінки судом касаційної інстанції встановлених апеляційним господарським судом обставин та на підставі власної оцінки доказів та наведених сторонами доводів дійти висновку про співмірність і адекватність вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову. В той час, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції не врахував ступінь доведеності позивачем зв'язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову, співмірність і адекватність, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу тощо.

Проте згідно з імперативним приписом частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги щодо незастосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин частини 2 статті 611 ЦК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки ця норма матеріального права може бути застосовано лише під час розгляду справу по суті спору на підставі встановлених судом фактичних обставин справи.

Разом з тим, у поданій касаційній скарзі скаржником не достатньо аргументовано, яку норму матеріального права суд застосував неправильно, чи щодо якої норми процесуального права припустився порушення, і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

8.14. Апеляційним господарським судом, під час перегляду за апеляційними скаргами на ухвалу суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову, надавши оцінку обставинам та правовим підставам вжиття заходів забезпечення позову, передбаченим статтями 136, 137 ГПК України, дотримано норми процесуального права, зокрема статті 136, 137 ГПК України, так і статті 74,76-79,86 щодо дослідження доказів як окремо так і у їх сукупності, оцінюючи їх вірогідність і взаємний зв'язок. Відтак висновки щодо скасування ухвали суду першої інстанції є такими, які узгоджуються з вище наведеними нормами процесуального права.

Таким чином, з огляду на недоведеність у переконливості наявності обставин (передумов/підстав) з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а також меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Суд вважає обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про відсутність у даному випадку підстав для задоволення поданої ТОВ "Укрфармгруп" заяви про вжиття заходів забезпечення позову, і відповідно, не вбачає порушень правових норм, про які зазначає скаржник у касаційній скарзі.

8.15.Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип юридичної визначеності, складовою якого є принцип res judicata.

Базове тлумачення принципу res judicata, вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

8.16.Колегія суддів касаційної інстанції звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі "Трофимчук проти України" ( № 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", в яких послідовно зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. У рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Верховний Суд вважає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1.Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б мали наслідком скасування судового рішення та/або повернення справи на новий розгляд, при прийнятті оскаржуваної постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2.Доводи ТОВ "Діатом", викладені у відзиві на касаційну скаргу, приймаються Касаційним господарським судом з урахуванням мотивів, наведених101 у розділі 8 цієї постанови

9.3.Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.4. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених Статтею 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.5. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції було прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення її без змін.

10. Судові витрати

10.1. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі №910/16505/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст