Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 03.09.2018 року у справі №1/17-3666-2011 Ухвала КГС ВП від 03.09.2018 року у справі №1/17-3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 1/17-3666-2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Приватне акціонерне товариство "Луганська вугільна компанія",

боржник - Державне підприємство "ТВК",

представник - адвокат Чубаров С.В. (ордер серії КС №271814 від 24.09.2018)

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Закритий недиферсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ставр"

представник - адвокат Каплієнко В.Є. (договір про надання правової допомоги №11/21-09 від 21.09.2018),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Стоік",

керуючий санацією - арбітражний керуючий Бойко Тетяна Олександрівна

Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

представник - Палига А.В. (довіреність №9595/0/2018 від 28.09.2018),

Міністерство оборони України

представник - Бабко Ю.О. (довіреність №220/329/д від 24.04.2018),

Фонд державного майна України,

представник - Дюкарева О.П. (довіреність від 05.01.2018 №32)

Генеральна прокуратура України - прокурор Савицька О.В. (посвідчення №041103 від 04.02.2016)

розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставр" та Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 30.07.2018

у складі колегії суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Мишкіна М.А., Таран С.В.

у справі № 1/17-3666-2011

за заявою Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія"

про банкрутство Державного підприємства "ТВК"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 16.08.2018 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Ставр" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №1/17-3666-2011 в порядку статей 286 287 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.1. 16.08.2018 поштовим відправленням Публічне акціонерне товариство "Закритий недиферсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №1/17-3666-2011 в порядку статей 286 287 289 ГПК України.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №1/17-3666-2011 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі №1/17-3666-2011 Господарського суду Одеської області за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставр" та Публічного акціонерного товариства "Закритий недиферсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 та призначено їх розгляд на 02.10.2018.

4. Ухвалою від 02.10.2018 Верховним Судом відкладено розгляд касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставр" та Публічного акціонерного товариства "Закритий недиферсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №1/17-3666-2011 на 11.10.2018.

5. Державне підприємство "ТВК" (далі - ДП "ТВК") та Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва подали відзиви на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставр" (далі - ТОВ "Ставр").

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2012 введено процедуру санації ДП "ТВК", призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Хайла М.В., припинено на період проведення санації боржника повноваження органів управління ДП "ТВК", повноваження органів управління ДП "ТВК" передано керуючому санацією арбітражному керуючому Хайлу М.В.

6.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2014 припинено повноваження керуючого санацією ДП "ТВК" Хайла М.В., призначено керуючим санацією ДП "ТВК" арбітражного керуючого Бойко Т.О. строком до 23.03.2015.

6.2. Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2015 ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2014 в частині призначення арбітражного керуючого Бойко Т.О. керуючим санацією ДП "ТВК" та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі №1/17-3666-2011 скасовано, справу №1/17-3666-2011 в частині призначення керуючого санацією ДП "ТВК" передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області в іншому складі суду; до призначення Господарським судом Одеської області в установленому порядку керуючого санацією ДП "ТВК" арбітражному керуючому Куліченку М.В. виконувати обов'язки керуючого санацією боржника.

6.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2015 припинено повноваження виконуючого обов'язки керуючого санацією арбітражного керуючого Куліченка М.В., призначено керуючим санацією ДП "ТВК" арбітражного керуючого Бойко Т.О., у задоволені заяв арбітражних керуючих Анікєєва Я.О. та Завірюхи Р.В. про участь у справі про банкрутство ДП "ТВК" відмовлено.

6.4. 04.05.2018 до суду від Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва надійшло клопотання про закриття провадження у справі №1/17-3666-2011 у зв'язку з наявним рішенням про приватизацію ДП "ТВК".

7. Ухвалою від 22.05.2018 Господарський суд Одеської області клопотання Державної служби України з питань регуляторної політики та підприємництва від 04.05.2018 задовольнив, провадження у справі №1/17-3666-2011 про банкрутство ДП "ТВК" закрив, скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру санації та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Бойко Т.О. припинив, ухвалив арбітражному керуючому Бойко Т.О. виконувати обов'язки керуючого санацією ДП "ТВК" до призначення нового керівника ДП "ТВК" у визначеному законодавством порядку, зобов'язав керуючого санацією арбітражного керуючого Бойко Т.О. передати справи та майно ДП "ТВК" (бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, рухоме та нерухоме майно) уповноваженій (призначеній) особі Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (новому керівнику ДП "ТВК"), заяву ОСОБА_18 (вх. №3-350/18 від 28.03.2018) з вимогами до ДП "ТВК" на суму 137 304, 47 грн. залишив без розгляду.

7.1. Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи та обґрунтовано ухвалу від 22.05.2018 таким:

- згідно з пунктом 1.1. статуту ДП "ТВК", ДП "ТВК" засноване на державній власності, діє як державне унітарне комерційне підприємство, входить до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та є повним правонаступником Державного підприємства "Південь", зареєстрованого Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 23.06.1999;

- 07.03.2018 набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно до пункту 10 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) шляхом доповнення розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство пунктами 4-2 - 4-4;

- враховуючи встановлені висновки щодо наявності в матеріалах справи рішення Фонду державного майна України про приватизацію ДП "ТВК" та клопотання органу управління боржника про закриття провадження у справі, господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 12 частини 1 статті 83 та пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство;

- місцевим судом враховано відсутність заперечень на клопотання від 03.05.2018 Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про зобов'язання керуючого санацією арбітражного керуючого Бойко Т.О. передати справи та майно ДП "ТВК" (бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, рухоме та нерухоме майно) уповноваженій (призначеній) особі Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, а також те, що клопотання в повному обсязі обґрунтоване та відповідає нормам Закону про банкрутство та задоволено його, що зобов'язує керуючого санацією арбітражного керуючого Бойко Т.О. передати справи та майно ДП "ТВК" (бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, рухоме та нерухоме майно) уповноваженій (призначеній) особі Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (новому керівнику ДП "ТВК");

- у зв'язку з наявними висновками щодо закриття провадження у справі, господарський суд залишив без розгляду кредиторську заяву ОСОБА_18 (вх. №3-350/18 від 28.03.2018) з вимогами до ДП "ТВК" на суму 137 304, 47 грн.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

8. Постановою від 30.07.2018 Одеський апеляційний господарський суд апеляційні скарги задовольнив частково, ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2018 скасував, клопотання Державної служби України з питань регуляторної політики та підприємництва від 04.05.2018 задовольнив, провадження у справі №1/17-3666-2011 про банкрутство ДП "ТВК" закрив, скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру санації та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Бойко Т.О. припинив; зобов'язав арбітражного керуючого Бойко Т.О. виконувати обов'язки керуючого санацією ДП "ТВК" до призначення нового керівника ДП "ТВК" у визначеному законодавством порядку та зобов'язав її передати справи та майно ДП "ТВК" (бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, рухоме та нерухоме майно) уповноваженій (призначеній) особі Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (новому керівнику ДП "ТВК"), заяву ОСОБА_18 (вх. №3-350/18 від 28.03.2018) з вимогами до ДП "ТВК" на суму 137 304, 47 грн. залишив без розгляду.

8.1. Суд апеляційної інстанції встановив таке:

- відповідно до наказу Міністра оборони України №286 від 15.07.1998 створено ДП Міністерства оборони України "Південь", якому наказом Міністра оборони України №421 від 24.11.1998 "Про наділення ДП Міністерства оборони України "Південь" основними фондам", затверджено Перелік основних фондів, що передаються на баланс підприємства, закріплено майно за підприємством на праві повного господарського відання (т. 1, а.с. 92-93);

- відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.09.2003 та свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 03.09.2003 будівлі та споруди за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вулиця Базова, 21 належать ДП Міністерства оборони України "Південь" (т.1, а.с. 94);

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 за №683-р (т. 1, а.с. 102) прийнято пропозицію Держкомпідприємництва щодо передачі цілісного майнового комплексу ДП "Південь" (смт Авангард, Овідіопольського районуну, Одеської область) із сфери управління Міноборони до сфери управління Держкомпідприємництва (т. 1, а.с. 102);

- згідно з пунктом 1.1. статуту ДП "ТВК", ДП "ТВК" засноване на державній власності, діє як державне унітарне комерційне підприємство, входить до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та є повним правонаступником Державного підприємства "Південь", зареєстрованого Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 23.06.1999 (т.1, а.с. 27);

- наказами Фонду державного майна України від 10.02.2011 №164 "Про перелік об'єктів, що підлягають приватизації" та від 15.02.2011 №189 "Щодо приватизації ЦМК ДП "ТВК", цілісний майновий комплекс Державного підприємства "ТВК" було включено до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації (шляхом продажу за конкурсом);

- відповідно до наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 за №447, разом зі змінами внесеними наказом №670 від 18.05.2018, затверджено переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році до якого внесено й єдиний майновий комплекс ДП "ТВК".

8.2. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- з огляду на те, що боржник належить до переліку підприємств, що підлягають приватизації, апеляційний суд вважав обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню клопотання Державної служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про припинення провадження у справі №1/17-3666-2011 про банкрутство ДП "ТВК" згідно з пунктом 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство;

- судом не прийнято до уваги доводи скаржників щодо закінчення дії нормативно-правового акта, а саме Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки відповідно до Закону України "Про Державну програму приватизації", на підставі якого був виданий наказ Фонду державного майна України "Про перелік об'єктів, що підлягають приватизації" від 10.02.2011 №164, оскільки зазначений наказ на даний час є чинним та підтверджений наказом ФДМУ №447 від 27.03.2018;

- не прийняті судом до уваги посилання скаржників на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21.04.2009 у справі №К- 38046/06, якою, за твердженнями скаржників, встановлено відсутність долі держави та зазначено, що згідно з установчими документами, статутний фонд підприємства не внесений, розмір долі, яка належить державі у статутному фонді, не визначена, відомості про акції, частки, паї, що належать державі у статутному фонді підприємства, до реєстру корпоративних прав держави не включені. Адміністративним судом в зазначеній справі розглядалось питання щодо визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а не встановлення юридичних фактів щодо формування статутного капіталу ДП "ТВК". До того ж згідно з актуальною інформацію, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, єдиним засновником ДП "ТВК" є Державна служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва з розміром внеску до статутного капіталу підприємства - 100 000 грн. Наявність або відсутність сформованого статутного фонду не є тією обставиною, яка перешкоджає припиненню провадження у справі про банкрутство у зв'язку з прийнятим рішенням про приватизацію цілісного майнового комплексу боржника як державного підприємства;

- наявними матеріалами справи спростовуються твердження скаржників щодо нез'ясування судом першої інстанції обставин того чи є ДП "ТВК" державним підприємством, в якому визначена доля держави складає більше 50%. Відповідно до статуту ДП "ТВК", підприємство засноване на державній власності, діє як державне унітарне комерційне підприємство, входить до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та є повним правонаступником Державного підприємства "Південь". ДП "ТВК" перебуває повністю у державній власності і її поділ на частки не здійснювався;

- апеляційний суд визнав обґрунтованими посилання скаржників на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з їх неповідомленням про розгляд справи, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого, зокрема, включено вимоги ТОВ "Ставр" та ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії". Скаржники є конкурсними кредиторами та відповідно сторонами у справі про банкрутство ДП "ТВК", яких місцевий господарський суд повинен був повідомити про час, дату та місце проведення судового засідання в якому, в тому числі, було прийнято оскаржувану ухвалу. При цьому, відповідно до наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.05.2018 розгляд справи відкладався на 22.05.2018, коли й було прийнято оскаржувану ухвалу. Разом з тим, згідно з штампом на звороті останнього аркуша ухвали Господарського суду Одеської області від 03.05.2018 кількість її примірників складає 5 копій. Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення копія даної ухвали була надіслана арбітражному керуючому Бойко Т.О., Фонду державного майна України по Одеській області, Міністерству оборони України та Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Доказів надсилання судом першої інстанції даної ухвали кредиторам ТОВ "Ставр" та ПАТ "Недиферсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії" матеріали справи не містять, що стало безумовною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 277 ГПК України та прийняття нового рішення апеляційним судом.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології")

9. Скаржник доводив, що матеріали справи №1/17-3666-2011 не містять документальних відомостей, згідно з якими державі прямо чи опосередковано належить більше ніж 50% акцій (часток) у ДП "ТВК". При цьому, статутна назва - Державне підприємство "ТВК" не вказує та не підтверджує належним та допустимим чином юридичний факт, а також належність державі у ДП "ТВК" прямо чи опосередковано більше ніж 50% акцій (часток).

9.1. Скаржник зазначив, що зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції від 30.07.2018 не встановлює остаточності судового рішення, оскільки не визначає ухвалення апеляційним судом нового рішення за переглядом поданої апеляційної скарги при скасуванні апеляційним судом ухвали Господарського суду Одеської області від 22.05.2018.

Доводи скаржника (ТОВ "Ставр")

10. Доводи ТОВ "Ставр" є аналогічними доводам ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології".

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва на касаційну скаргу ТОВ "Ставр" зазначено, що питання форми та права власності ДП "ТВК" не є предметом даного спору та не повинно досліджуватись у даній справі. Також, в матеріалах справи наявні плани санації, статут, звіти про оцінку майна та інші матеріали, які підтверджують, що боржник є унітарним державним підприємством. При цьому, засновником боржника та єдиним учасником є Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

12. У відзиві ДП "ТВК" на касаційну скаргу ТОВ "Ставр" зазначено, що доводи заявників касаційної скарги в частині порушення норм матеріального права зводяться до твердження про відсутність сформованого в Державному підприємстві "ТВК" статутного капіталу, де кінцевим власником є держава (державний орган), в той час як згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що єдиним засновником боржника є Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва з розміром внеску до статутного капіталу товариства 100 000 грн. Зазначений Витяг є належним доказом правового статусу майна боржника як єдиного майнового комплексу, що перебуває у державній власності.

13. У відзиві Міністерства оборони України на касаційну скаргу ТОВ "Ставр" зазначено, що скаржниками не спростовуються висновки суду щодо застосування частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", пункту 4-3 Розділу 10 Прикінцеві і перехідні положення Закону про банкрутство, відтак, касаційні скарги не підлягають задоволенню. Також, скаржниками не зазначено, які саме норми процесуального права або Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Закону про банкрутство були порушені судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна"

Частина 5 статті 12 - справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

15. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Пункт 4-3 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення

Провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", пункту 4-3 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону про банкрутство, частини 3 статті 271 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

17. Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях ГПК України. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Верховний Суд не приймає доводи скаржників про те, що матеріали справи №1/17-3666-2011 не містять документальних відомостей, що прямо чи опосередковано більше ніж 50% акцій (часток) у ДП "ТВК" належать державі. При цьому, статутна назва - Державне підприємство "ТВК" не вказує та не підтверджує належним та допустимим чином юридичний факт, а також належність державі у ДП "ТВК" прямо чи опосередковано більше ніж 50% акцій (часток), оскільки судами попередніх інстанцій було досліджено матеріали справи, зокрема, статут ДП "ТВК", з якого вбачається, що боржник заснований на державній власності, діє як державне унітарне комерційне підприємство, входить до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та є повним правонаступником Державного підприємства "Південь". ДП "ТВК" перебуває повністю у державній власності і його корпоратизація не здійснювалася.

При цьому, скаржники зазначені власні доводи жодними належними, допустимими та достовірними доказами, відповідно до вимог статей 76-78 ГПК України, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не спростували. Верховний Суд вважає такі доводи скаржників необґрунтованими та такими, що спрямовані на переоцінку доказів касаційним судом та виходять за межі повноважень касаційного суду згідно із статтею 300 ГПК України.

18. Виходячи з аналізу пункту 4-3 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону про банкрутство, вимога про припинення провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50% акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника, є імперативною.

З огляду на таке, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для закриття провадження у справі №1/17-3666-2011 про банкрутство ДП "ТВК", скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів ДП "ТВК", припинення процедури санації та повноважень арбітражного керуючого Бойко Т.О.

19. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржників ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

20. Доводи скаржників, зазначені в пунктах 9-9.1., 10 мотивувальної частини постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 17-19 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг та залишення без змін постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

22. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржниками.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставр" та Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №1/17-3666-2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст