ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2200/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Губенко Н.М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

за участю представників:

позивача - 1) - ОСОБА_8,

2) - ОСОБА_8,

відповідача -Камінської А.А.,

третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 ,

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Бородіна Л.І., судді - Здоровко Л.М., Лакіза В.В.)

від 06.02.2020,

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківського приватного навчально-виховного комплексу «Ліцей Професіонал»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради,

про визнання недійсними положень статуту,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними пункту 2.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський приватний навчально-виховний комплекс «Ліцей Професіонал» що передбачає, якщо засновник НВК «Ліцей Професіонал», який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей НВК «Ліцей Професіонал», то він може бути виключений зі складу засновників НВК «Ліцей Професіонал» на основі одностайно прийнятого рішення засновниками НВК «Ліцей Професіонал». При цьому цей засновник у голосуванні участі не бере. При виключенні йому виплачується грошима вартість частки майна НВК «Ліцей Професіонал» пропорційно його сумарній частці у Статутному фонді; підпункт «в» пункту 7.1 про призначення та звільнення з посади директора ліцею за погодженням з Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, головного бухгалтера та заступників директора; абз. 3 пункту 7.1 про те, що рішення з питань, зазначених у підпунктах а), б), в) г), к), л), м), н) приймаються більшістю не менше ніж 3/4 всіх засновників НВК «Ліцей Професіонал»; пункт 7.3, згідно якого рішення з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів від кількості присутніх засновників. Рада засновників НВК «Ліцей Професіонал» є правочинною, якщо на ній присутні не менше ніж 3/4 засновників НВК «Ліцей Професіонал».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні пункти Статуту НВК «Ліцей Професіонал» не відповідають вимогам ст. ст. 29, 33, 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17.06.2018, порушують корпоративні права позивачів, а тому є недійсними.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2019 позов задоволено.

Визнано недійсними такі пункти Статуту (нова редакція) ТОВ Харківський приватний навчально-виховний комплекс «Ліцей Професіонал»: пункт 2.4 в редакції «засновник НВК «Ліцей Професіонал», який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей НВК «Ліцей Професіонал», може бути виключений зі складу засновників НВК «Ліцей Професіонал» на основі одностайно прийнятого рішення засновниками НВК «Ліцей Професіонал». При цьому цей засновник у голосуванні участі не бере. При виключенні йому виплачується грошима вартість частки майна НВК «Ліцей Професіонал» пропорційно його сумарній частці у Статутному фонді»; підпункт «в» пункту 7.1 в редакції «призначення та звільнення з посади директора ліцею за погодженням з Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, головного бухгалтера та заступників директора»; абзац 3 п. 7.1 в редакції «рішення з питань, зазначених у підпунктах а), б), в) г), к), л), м), н) приймаються більшістю не менше ніж 3/4 всіх засновників НВК «Ліцей Професіонал»; пункт 7.3 в редакції «рішення з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів від кількості присутніх засновників. Рада засновників НВК «Ліцей Професіонал» є правочинною, якщо на ній присутні не менше ніж 3/4 засновників НВК «Ліцей Професіонал».

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

05.03.2020 ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Підставами для скасування постанови апеляційного суду зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України). Вважає, що апеляційним господарським судом було проігноровано те, що позивачі не посилались на автоматичну недійсність вказаних положень Статуту, а обґрунтовували свій позов незаконними діями з боку інших засновників, які вчинялись на підставі тих положень, які не відповідають Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Зазначає, що суд апеляційної інстанції з одного боку вказує, що перешкод не вчинялось у проведенні загальних зборів, натомість з іншого боку зазначає, що такі перешкоди не можуть бути підставою для визнання недійсним окремих положень Статуту та доказом порушення законних прав позивачів. Стверджує, що суд апеляційної інстанції визнав, що зазначені положення Статуту не відповідають Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», натомість вказав, що вони не можуть бути визнані недійсними, оскільки згідно з Перехідними положеннями Закону не застосовуються. На думку скаржника, абсурдним є висновок апеляційного суду про те, що підписи всіх учасників на рішенні НВК «Ліцей Професіонал» від 07.09.2016 можуть свідчити про наявність їх волевиявлення внести зміни до Статуту та привести його у відповідність до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Вважає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до цих правовідносин положення ст. 110 ЦК України, рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, а також врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.03.2018 у справі 925/869/16, у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18. Зазначає, що на підтвердження порушення прав позивачів вказаними положеннями Статуту, які не відповідають Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», позивачі надали судові рішення у справі № 922/1393/19.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 07.09.2016 відбулись загальні збори учасників ТОВ «Харківський приватний ліцей «Професіонал» Харківської області, оформлені протоколом б/н, на яких були присутні засновники, що володіють 100% голосів: ОСОБА_3 (володіє 55% голосів), ОСОБА_1 (володіє 11% голосів), ОСОБА_4 (володіє 22% голосів), ОСОБА_6 (володіє 12% голосів) та запрошені особи: ОСОБА_2 і ОСОБА_5

На зборах були прийняті такі рішення: 1. Змінити найменування ТОВ Харківський приватний ліцей «Професіонал» Харківської області на: ТОВ Харківський приватний навчально-виховний комплекс «Ліцей Професіонал» Харківської області. 2. Задовольнити заяву ОСОБА_3 та включити до складу засновників товариства громадянку США - ОСОБА_2 у зв`язку з відступленням їй частини частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_3 в розмірі 1 640 400,00 грн, що становить 49,6% статутного капіталу товариства, на підставі укладеного між ними 07.09.2016 договору відступлення частини частки у статутному капіталі товариства. Інші засновники товариства відмовились від свого переважного права придбання відчужуваної частини частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства. 3. Задовольнити заяву ОСОБА_4 та включити до складу засновників товариства громадянку України - ОСОБА_5 у зв`язку з відступленням їй частини частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_4 в розмірі 700 000,00 грн, що становить 21,4% статутного капіталу товариства, на підставі укладеного між ними 07.09.2016 договору відступлення частини частки у статутному капіталі товариства. Інші засновники товариства відмовились від свого переважного права придбання відчужуваної частини частки ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства. 4. У зв`язку з відступленням частини часток засновників у статутному капіталі товариства та включенням нових засновників, затвердити новий розподіл часток у статутному капіталі товариства: ОСОБА_3 - 5,4% майном та грошима загальною сумою 177 788,44 грн; ОСОБА_1 - 11% майном та грошима загальною сумою 363 227,75 грн; ОСОБА_2 - 49,6% грошовим внеском загальною сумою 1 640 400,00 грн; ОСОБА_4 - 0,6% грошовим внеском у розмірі 20 526,01 грн; ОСОБА_5 - 21,4% грошовим внеском у розмірі 700 000,00 грн; ОСОБА_6 - 12% майном та грошима загальною сумою 408 631,22 грн. 5. Внести зміни до відомостей про засновника товариства - ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною нею громадянства. 6. Внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження товариства. 7. Затвердити Статут товариства у новій редакції у зв`язку зі зміною складу засновників та місцезнаходження товариства (а.с. 26, 27, т. 1).

Відповідно до п. 1.1 Статуту Харківського приватного навчально-виховного комплексу «Ліцей Професіонал» Харківської області (нова редакція), затвердженого учасниками: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Шелудько Н.П. , погодженого директором Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, директором департаменту освіти Харківської міської ради, начальником Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради, Харківський приватний навчально-виховний комплекс «Ліцей Професіонал» Харківської області засновано 15.01.1991 рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів № 278. НВК «Ліцей Професіонал» створений у формі ТОВ шляхом зміни назви «Харківський приватний ліцей «Професіонал» Харківської області, зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.05.2011 № 14801050018000206 та є його правонаступником. НВК «Ліцей Професіонал» здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», «;Про освіту», «;Про загальну середню освіту», «;Про дошкільну освіту», інших чинних нормативно-правових актів України та даного Статуту (а.с. 14-25, т. 1).

Згідно з п. п. 1.5, 1.6 Статуту НВК «Ліцей Професіонал» створений за добровільною згодою засновників з метою здійснення освітньої та господарської діяльності. Метою діяльності НВК «Ліцей Професіонал» є: задоволення потреб громадян, суспільства і держави в здобутті дітьми дошкільного віку, учнями безперервної дошкільної та загальної середньої освіти в обсязі державних стандартів дошкільної та загальної середньої освіти, розвитку їх творчих здібностей і нахилів; реалізація державної політики в галузі дошкільної та повної середньої освіти, соціального замовлення батьків, суспільства і держави у профільному навчанні, допрофесійній та допрофільній підготовці відповідно до напрямків, передбачених законодавством України, концепцією профільної освіти; надання в різних формах інших освітніх та пов`язаних з ними послуг; надання консультацій із питань виховання та навчання, фізичного і психологічного розвитку дітей; одержання прибутку шляхом ведення законної підприємницької діяльності.

У п. 4.3 Статуту встановлено, що для забезпечення діяльності НВК «Ліцей Професіонал» утворюється статутний фонд у розмірі 3 310 173,42 грн. Засновникам НВК «Ліцей Професіонал» належать такі сумарні частки у статутному фонді НВК «Ліцей Професіонал»: ОСОБА_3 - 5,4%, майном та грошима загальною сумою 177 788,44 грн, з них грошима 129 515,44 грн; ОСОБА_1 - 11%, майном та грошима загальною сумою 363 227,75 грн, з них грошима 322 939,00 грн; ОСОБА_2 - 49,6%, грошовим внеском загальною сумою 1 640 000,00 грн; ОСОБА_4 - 0,6%, грошовим внеском у розмірі 20 526,01 грн; ОСОБА_5 - 21,4%, грошовим внеском у розмірі 700 000,00 грн; ОСОБА_6 - 12%, майном та грошима загальною сумою 408 631,22 грн, з них грошима 363 242,00 грн.

Пунктом 2.4 Статуту товариства встановлено, що засновник НВК «Ліцей Професіонал», який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей НВК «Ліцей Професіонал», може бути виключений зі складу засновників НВК «Ліцей Професіонал» на основі одностайно прийнятого рішення засновниками НВК «Ліцей Професіонал». При цьому цей засновник у голосуванні участі не бере. При виключенні йому виплачується грошима вартість частки майна НВК «Ліцей Професіонал» пропорційно його сумарній частці у Статутному фонді.

Згідно з п. 7.1 Статуту найвищим органом управління НВК «Ліцей Професіонал» є збори засновників - Рада засновників, яка складається з засновників або представників. Представники засновників можуть бути постійними або призначеними на визначений строк. Засновник має право у будь-який час замінити свого представника у раді засновників, повідомивши про це інших засновників. До компетенції Ради засновників відноситься: а) визначення основних напрямів діяльності НВК «Ліцей Професіонал» та затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до Статуту, зміна розміру статутного фонду; в) призначення та звільнення з посади директора ліцею за погодженням з Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, головного бухгалтера та заступників директора; г) затвердження річних результатів діяльності НВК «Ліцей Професіонал», його відокремлених підрозділів, затвердження звітів та висновків відповідних контролюючих органів, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; д) утворення та ліквідація відокремлених підрозділів, затвердження їхніх положень; є) затвердження штатного розпису ліцею, кошторису і звітів про їх виконання; ж) прийняття рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб НВК «Ліцей Професіонал»; з) затвердження правил, положень та інших внутрішніх документів НВК «Ліцей Професіонал», визначення організаційної структури НВК «Ліцей Професіонал»; і) визначення умов оплати праці посадових осіб НВК «Ліцей Професіонал», його відокремлених підрозділів; к) ліквідація та припинення діяльності НВК «Ліцей Професіонал», призначення ліквідаційної комісії; л) встановлення розміру, форми та порядку внесення засновниками додаткових внесків; м) вирішення питання про придбання ліцеєм «Професіонал» частки засновника; н) виключення засновника з НВК «Ліцей Професіонал»; о) інші питання роботи НВК «Ліцей Професіонал» (у тому числі виконавчих органів НВК «Ліцей Професіонал») за рішенням більшості засновників. Рішення з питань, зазначених у підпунктах а), б), в) г), к), л), м), н) приймаються більшістю не менше ніж 3/4 всіх засновників НВК «Ліцей Професіонал».

Пунктом 7.3 Статуту встановлено, що рішення з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів від кількості присутніх засновників. Рада засновників НВК «Ліцей Професіонал» є правочинною, якщо на ній присутні не менше ніж 3/4 засновників НВК «Ліцей Професіонал».

09.09.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 14801050021000206 (а.с. 52-59, т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що абз. 3 п. 7.1, абз. 1 п. 7.3 Статуту ТОВ Харківський приватний навчально-виховний комплекс «Ліцей Професіонал» не відповідають ч. 3 ст. 29, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою визначено мінімальну кількість голосів учасників для прийняття рішення зборів засновників товариства, а абз. 2 п. 7.3 Статуту - ч. 3 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Також, встановивши, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містить підстав та не визначає порядку виключення учасника із складу товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, дійшов висновку про незаконність п. 2.4 Статуту відповідача. Щодо вимоги про визнання недійсним підпункту «в» п. 7.1 Статуту відповідача, то судом першої інстанції зазначено, що призначення та звільнення з посади директора ліцею рішенням засновників товариства за обов`язковим попереднім погодженням з відповідним органом державної влади обмежує права учасників на управління товариством щодо обрання/призначення виконавчого органу та інших посадових осіб та свідчить про його невідповідність чинному законодавству.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції неможливо виходячи з такого.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом судового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 57 ГК України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 87, ч. 1 ст. 88 ЦК України затверджений учасниками статут товариства є установчим документом, в якому передбачено найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Статут юридичної особи за змістом ч. 2 ст. 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Отже, Статут товариства - це основний документ, на підставі якого діє товариство.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі посилались на невідповідність спірних пунктів Статуту вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності 17.06.2018

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про господарські товариства» у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Отже пункт 3 глави VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлює річний строк, протягом якого застосовуються положення статуту товариства, навіть якщо вони не відповідають вказаному Закону, за умови, що вони відповідають законодавству станом на день набрання чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Після закінчення зазначеного річного строку такий пріорітет статуту над Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону не застосовуються. Натомість застосовуються норми Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (до аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у п. 5.2.5 постанови від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18).

Здійснивши належний аналіз Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», встановивши, що позов було подано 11.07.2019, тобто зі спливом річного строку з моменту набрання чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов правильного висновку, що учасники НВК «Ліцей Професіонал» повинні керуватися Статутом товариства в частині, що не суперечить нормам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки інші його положення в силу вказаного Закону не застосовуються та є нечинними.

Необхідно зазначити, що судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивачі в обґрунтування своїх вимог в позовній заяві не навели жодної норми права, якій би не відповідав Статут НВК «Ліцей Професіонал» станом на момент його прийняття та затвердження. Водночас, врахувавши правовий висновок, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, про те, що суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, суд правомірно встановив, що положення Статуту НВК «Ліцей Професіонал», які просять визнати недійсними позивачі, відповідали вимогам законодавства, чинного на момент його затвердження. Зокрема, п. 2.4 Статуту НВК «Ліцей Професіонал» в редакції від 07.09.2016 відповідає вимогам ст. ст. 59, 64 Закону України «Про господарські товариства»; п. 7.1 Статуту НВК «Ліцей Професіонал» не суперечить вимогам ЦК та ГК України, Закону України «Про господарські товариства» та узгоджувався з положеннями ст. 20 Закону України «Про освіту», ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» та ст. 31 Закону України «Про дошкільну освіту» в редакціях, чинних на момент затвердження Статуту товариства; абз. 3 п. 7.1 та п. 7.3 Статуту НВК «Ліцей Професіонал» з урахуванням приписів ст. ст. 4, 57 Закону України «Про господарські товариства», а також п. 4.3 Статуту НВК «Ліцей Професіонал», яким визначена кількість учасників товариства та розмір їх часток в статутному капіталі, не суперечили вимогам статті 59 Закону України «Про господарські товариства», якою встановлено порядок прийняття рішень загальними зборами учасників.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що оскаржувані положення Статуту НВК «Ліцей Професіонал» відповідають законодавству чинному на момент його затвердження, а станом на момент звернення позивачів з позовом положення Статуту, які не відповідають вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», в силу цього Закону, не застосовуються, а також, встановивши недоведеність позивачами порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів спірними положеннями Статуту товариства, обгрунтовано відмовив у задоволенні цього позову.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що відповідач та інші учасники товариства чинили перешкоди позивачам в приведенні окремих положень Статуту НВП «Ліцей Професіонал» до вимог чинного законодавства, то ці доводи були предметом розгляду апеляційного господарського суду, який на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановив, що відповідач та інші засновники, навпаки, вчинили всі необхідні дії з метою проведення зборів учасників НВК «Ліцей Професіонал», на яких мало бути вирішено, зокрема, питання щодо приведення положень статуту товариства у відповідність до вимог чинного законодавства. При цьому, чинним законодавством не передбачено такої підстави недійсності окремих пунктів статуту як вчинення перешкод у проведенні загальних зборів учасників товариства.

Щодо аргументів касаційної скарги про те, що на підтвердження порушення прав позивачів вказаними положеннями Статуту, які не відповідають Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», позивачі надали судові рішення у справі № 922/1393/19, то ці доводи були предметом розгляду апеляційного суду, який вказав на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 у справі № 922/1393/19 встановлено, що жодних рішень загальних зборів учасників НВК «Ліцей Професіонал» про виключення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із складу учасників товариства не приймалось. Крім того, позивачем не надано позову, який розглядався Господарським судом у справі № 922/1393/19, для встановлення його підстав.

Доводи касаційної скарги про помилкове застосування судом апеляційної інстанції до цих правовідносин положень ст. 110 ЦК України, рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 є необгрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.

Також судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України при вирішенні спору були враховані правові висновки Верховного Суду у справах № 925/869/16, № 922/3010/18 щодо застосування Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Постанова Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, на які посилалась ОСОБА_2 у касаційній скарзі, не є тим судовим рішенням, невідповідність висновкам яких щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставою касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Також апеляційним судом було взято до уваги доводи, аргументи всіх учасників справи та почуто їх, забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, що відповідає як вимогам ст. 7 ГПК України, так і узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справи «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України») і доводи касаційної скарги вказаного не спростовують.

Решта доводів в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування і залишення в силі рішення суду першої інстанції немає.

Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2020 року у справі за № 922/2200/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Ткач